Справа № 947/13631/25
Провадження № 1-кс/947/5691/25
12.05.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025161000000018 від 18.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-1 КК України -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025161000000018 від 18.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-1 КК України.
У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку 16.04.2025 у приміщенні яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, буд. 49А.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив долучити до матеріалів клопотання копію повідомлення про підозру ОСОБА_7 , який є директором ТОВ «Етно-М» та зазначив, що справу відносно останнього було скеровано до суду. При цьому повідомив, що в ході проведення обшуку було виявлено документи та печатки підприємств які не зареєстровані тому наразі є необхідність у досліджені документів та печаток, а від так з метою їх збереження виникла необхідність у арешті .
Представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 посилаючись на надані раніше письмові заперечення зазначив, що предметом розслідування в даному випадку є сукупність фактичних обставин, щодо здійснення контрабанди через митний кордон України через Одеську область лісоматеріалів ТОВ «Етно-М», ФОП ОСОБА_8 , з яким суб'єкти господарювання, первинну бухгалтерську документацію яких було вилучено в ході обшуку на підставі ухвали слідчого судді, жодних правових та господарських операцій не проводили, будь-які претензії, в тому числі на даний час підозра у кримінальному провадженні будь-якій особі не оголошувалась, навпаки ОСОБА_4 допитаний детективом в якості свідка і повідомив, що жодного відношення до предмету розслідування не має. Вважає, що зі змісту матеріалів долучених до клопотання вбачається, що вилучені документи, печатки могли бути одержані внаслідок вчинення злочину та містять інші відомості, можуть бути знаряддям чи доказом вчинення кримінального правопорушення, обставини якого на думку органу досудового розслідування досліджуються у даному кримінальному провадженні. Стверджує, що вилучення печаток, установчих та правовстановлюючих документів, бухгалтерії, ключів доступу - спрямований не на встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, а на пряме втручання в закону господарську діяльність ряду суб'єктів господарювання. Вважає клопотання сторони обвинувачення формальним та без належного обґрунтування. З урахуванням викладеного просив вирішити питання в частині накладення арешту на документи,які стосуються ТОВ «Етно-М» на розсуду суду, в іншій частині у задоволенні клопотання просив відмовити.
Вислухавши прокурора та представника власника майна, дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Як вбачається з матеріалів клопотання Підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72025161000000018 від 18.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-1 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлена група осіб яка діє на території Чернігівської області, здійснює контрабанду через митний кордон України через Одеську область лісоматеріалів, пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев шляхом поданням до митного органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять завідомо неправдиві відомості, що підлягають обов'язковому декларуванню відповідно до законодавства з питань митної справи, які необхідні для підтвердження дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України.
В ході досудового розслідування встановлено, що до даної незаконної діяльності можливе причетне ТОВ «Етно-М» (код ЄДРПОУ 44137377) та його посадові особи.
Від відділу аналізу інформації та управління ризиками ТУ БЕБ в Одеській області складено аналітичний продукт від 28.03.2025 №25/0/23.13-02-15-25 щодо експорту пиломатеріалів за митними деклараціями №24UA102020004921U5 від 20.08.2024, №24UA102020005936U9 від 14.10.2024, №24UA102020006121U4 від 21.10.2024, №24UA102020006447U0 від 05.11.2024, №24UA102020006571U6 від 12.11.2024, 181 №24UA102020006726U3 від 19.11.2024, №24UA102020006801U6 від 22.11.2024, №24UA102020007012U5 від 03.12.2024, №24UA102020007047U4 від 05.12.2024, №24UA102020007181U5 від 10.12.2024, №24UA102210006808U0 від 13.12.2024, №25UA102020000123U2 від 13.01.2025, №25UA102020000184U9 від 17.01.2025, №25UA102210000296U9 від 23.01.2025 та №25UA102020000364U4 від 27.01.2025, посадовими особами ТОВ «Етно-М» можливо здійснено незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю пиломатеріалів заборонених до вивозу за межі митної території України, у кількості 458,217 м.куб. загальною вартістю 3 210 568,44 грн., шляхом надання документів для проведення митного оформлення які містять недостовірні відомості, щодо походження лісоматеріалів.
Так, до вказаної злочинної діяльності залучено реквізити ТОВ «Етно-М» яке здійснює експорт пиломатеріалу через митні пункти пропуску Одеської області, який виготовляє з лісу-кругляку невідомого походження.
З метою легалізації пиломатеріалу працівники ТОВ «Етно-М» отримують електронні сертифікати походження пиломатеріалів, використовуючи ТТН-ліс видані від ДП «Чернігівський військовий лісгосп» та Філії «Чернігівське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» на користь інших суб'єктів підприємницької діяльності.
Зокрема, директор ТОВ «Етно-М» ОСОБА_7 здійснює купівлю чеків ТТН-ліс у суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють на внутрішньому ринку, за готівку в розмірі 250-300 гривень за 1м3 вказаний у ТТН-ліс. Вказана операція має безтоварний характер та здійснюється лише для легалізації необробленого лісу-кругляку отриманого незаконним шляхом.
В ході досудового розслідування на виконання доручення працівниками УСБ України в Чернігівській області встановлено, що директор ТОВ «Етно-М» ОСОБА_7 до даної незаконної діяльності залучив ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Водночас, ОСОБА_4 який подає документи для отримання сертифікатів походження деревини власної необлікованої деревини отриманої протиправним шляхом та відповідає за подачу підроблених документів з метою митного оформлення пиломатеріалів від імені ТОВ «Етно-М» до ТОВ «Фозбас» можливо зберігає підроблені документи за місцем ведення бухгалтерської діяльності: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, буд. 49А, кімната (офіс) 208.
16.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси проведено обшук у приміщенні яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, буд. 49А, в ході якого було виявлено та вилучено речі та документи перелік яких вказано у клопотанні.
17.04.2024 детективом у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України - винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.
Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На переконання слідчого судді клопотання прокурора про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, з огляду на наступні обставини.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
В порушення вимог кримінального процесуального закону, щодо вмотивованості та обґрунтованості, органом досудового розслідування в клопотанні не було наведено яке доказове значення в рамках даного кримінального провадження мають вилучені документи, що вони можуть підтвердити чи спростувати. Більш того, прокурором належним чином не зазначено перелік і вид майна, що належить арештувати, оскільки його перелік не містить їх ідентифікаційні ознаки, не зрозуміло про які документи йде мова у клопотанні, не зазначено повного опису їх вмісту, назви/реквізитів, з ким укладені, їх датування, предмет, ким складені та видані, тощо, що може в подальшому потягнути за собою негативні наслідки для даного кримінального провадження та не буде слугувати його завданням.
Не припустимим на переконання слідчого судді також є зазначення загальної всеохоплюючої назви документа, адже при виявленні та вилученні документів має бути встановлений повний перелік, із чітким їх описом для можливості їх ідентифікації та унеможливлення можливої подальшої втрати або спотворення.
На думку слідчого судді, без ідентифікації хоч одного вилученого предмету, в клопотанні про накладення арешту на майно та в ухвалі суду про накладення арешту, в подальшому існує великий ризик визнання цих доказів недопустимими, що в свою чергу не буде слугувати досягненню мети досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор повідомив, що у даному кримінальному провадження № 72025161000000018 директору ТОВ «Етно-М» ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-1 КК України та обвинувальний акт відносно останнього скеровано до суду. При цьому прокурор не надав доказів того, що в рамках цього кримінального провадження були виділені матеріали, більш того серед документів на які прокурор просить накласти арешт стосуються ТОВ «Етно-М».
Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.
У відповідності до вимог ст. 283 КПК України формою закінчення досудового розслідування є, зокрема, направлення до суду обвинувального акту.
Таким чином не зрозуміло чи уповноважений слідчий суддя вирішувати питання про накладення арешту в рамках кримінального провадження № 72025161000000018.
Прокурор у судовому засіданні, як на підставу для накладення арешту зазначає необхідність проведення експертиз, однак до матеріалів клопотання не додано жодної постанови про їх призначення, а також не зазначено з приводу чого планується проведення експертиз. На думку слідчого судді у органу досудового розслідування було достатньо часу для огляду вилученого майна, та відповідно призначення всіх необхідних в рамках цього провадження експертиз.
На аркуші п'ятому клопотання сторона обвинувачення зазначає про мобільний телефон, який нібито містить сліди кримінального правопорушення, однак ні в переліку протоколу обшуку ні в резолютивній частині клопотання про вилучення будь-то якого мобільного телефону мова не йде.
Таким чином прокурор належним чином не обґрунтував підстави та мотиви накладення арешту на вилученні речі та документи, оскільки у клопотанні фактично обмежився лише наведенням фактичних обставин кримінального провадження, цитуванням вимог кримінального процесуального закону та узагальненим посиланням на те, що накладення арешту необхідне для забезпечення можливості встановлення важливих обставин в кримінальному провадженні, однак при цьому не мотивує необхідності накладення арешту на майно.
Тому постанову про визнання речових доказів та саме клопотання слідчий суддя розцінює як формальні без належного обґрунтування мети та підстави вжиття заходів забезпечення кримінального провадження арешту.
Необґрунтоване накладення арешту майна може в подальшому потягнути за собою негативні наслідки для даного кримінального провадження та не буде слугувати його завданням, а також може порушити законні права власників та володільців майна.
За таких підстав, у даному кримінальному провадженні, на даному етапі його розслідування, клопотання сторони обвинувачення не може бути розглянуто по суті, оскільки воно не відповідає вимогам ст.171 КПК, з урахуванням відсутності обґрунтування підстав для арешту вилучених грошових коштів та підтвердження належності їх підозрюваному.
На переконання слідчого судді, встановлення вказаних обставин слугуватиме досягненню дієвості кримінального провадження, та буде дієвим запобіжником настання шкідливих наслідків як для кримінального провадження, так і для власників/володільців майна.
Слід зазначити, що положеннями статті 3 КПК України на слідчого суддю покладено обов'язок контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, при цьому, окреслено межі такого захисту - діяти в порядку, передбаченому КПК України.
Водночас при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025161000000018 від 18.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-1 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1