Справа № 947/10477/25
Провадження № 1-кс/947/5016/25
13.05.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власників майна ОСОБА_4 та ПП «ЛЮКС-ОЙЛ» - адвоката ОСОБА_5 та представника ПП «ЛЮКС-ОЙЛ» - адвоката ОСОБА_6 , які приймали участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025001600000017 від 28.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025001600000017 від 28.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Обставини кримінального правопорушення викладені прокурором у клопотанні.
У клопотанні прокурор, з метою збереження речового доказу, запобіганню спробам приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження просить накласти арешт на майно, тимчасово вилучене за результатами проведеного в період 01.04.2025-02.04.2025 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , що використовуються службовими особами ПП «ЛЮКС-ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 36349402), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та іншими підконтрольними суб'єктами господарювання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 оголосила клопотання, вимоги якого просила задовольнити вказуючи на те, що виявлене та вилучене майно визнано речовим доказом у справі, оскільки є всі обґрунтовані підстави вважати, що вилучені грошові кошти є не облікованими та здобуті незаконним шляхом, в результаті вчинення протиправної діяльності. Зазначила, що в кабінеті директора також було виявлено сейф однак в ньому були відсутні грошові кошти. Також в ході обшуку було виявлено печатки різних суб'єктів підприємницької діяльності, які необхідно дослідити на факт участі у злочинній схемі . вважає, що на підприємстві, з метою ухилення від сплати податків, велась подвійна бухгалтерська діяльність. Щодо вилученої сільськогосподарської продукції органу досудового розслідування необхідно перевірити та співставити сплачені податки з реальними об'ємами.
Представника власників майна ОСОБА_4 та ПП «ЛЮКС-ОЙЛ» - адвоката ОСОБА_5 , який посилаючись на письмові заперечення зазначив, що вилучені грошові кошти є особистими коштами ОСОБА_4 , які були отримані ним в якості дивідендів, заробітної плати, доходів від підприємницької діяльності та як ФОП від продажу сільгосппродукт. На підтвердження чого просив звернути увагу на долучені до заперечень виписки з банку, а також просив врахувати наявні документи на підтвердження сплати податків. . Звернув увагу, що відповідно до оборотно-сальдових відомостей всі поставщики сплатили податки з проданого ПП «ЛЮКС -ОЙЛ» соняшнику. Також вважає, що клопотання про арешт майна в частині накладення арешту на насіння соняшника, яке є власністю інших осіб та знаходиться на зберіганні ПП «Люкс-Ойл» не відповідає положенням ст.ст. 98, 170, 171 КПК України і є необґрунтованим. Стосовно арешту готової сільськогосподарської продукції зазначив, що податкові зобов'язання з реалізації виготовленої продукції всі задекларовані, на підтвердження чого надав реєстр податкових накладних. Стосовно арешту тимчасово вилучених системних блоків та відео реєстраторів, зазначив, що слідчому було добровільно був наданий до всіх електронних носіїв інформації у всіх підрозділах підприємства. Комп'ютери та файли на них обстежувались працівниками БЕБ та інформація з них копіювалась ними на флеш носії. Звернув увагу,що аналітичний продукт, на який посилається прокурор, не є доказом у кримінальному провадженні, оскільки не хє експертним дослідженням, а його висновки ґрунтуються на дослідженні всіх ризиків у сфері економіка, у тому числі на матеріалах кримінального провадження та оперативно-розшукової діяльності. На його думку, без наявності податкового повідомлення -рішення податкового органу є недоведеним факт існування об'єкта кримінального правопорушення. Отже перевищення обсягу реалізації товарів ФОП ОСОБА_4 , як платника єдиного податку ІІ групи може доводитись виключно повідомленням - рішенням, а не аналітичним продуктом,як зазначено у клопотанні. Поряд з цим зазначив, що в клопотанні взагалі не визначено та жодним доказом не доведено, ані необхідність арешту, ані наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, що на його думку, є окремою самостійною підставою для відмови у задоволенні такого клопотання. Вважав не належним доказ протокол огляду від 30.04.2025 року, оскільки його було долучено вже після звернення до суду з клопотанням про арешт майна. На підставі викладеного у задоволенні клопотання просив відмовити, та зобов'язати орган досудового розслідування повернути тимчасово вилучене майно.
Представник власник майна ПП «ЛЮКС-ОЙЛ» - адвокат ОСОБА_6 підтримала думку колеги , на її думку клопотання сторони обвинувачення необґрунтоване, постанова про визнання вилученого майна речовим доказом є формальною, а ризик прокурора щодо знищення майна є недоведеним, оскільки не зрозуміло як можливо знищити таку кількість соняшникової олії та іншого вилученого майна. Тому у задоволенні клопотання просила відмовити.
Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, подані заперечення, слідчий суддя прийшов до наступного.
Як вбачається з клопотання, Детективами відділу детективів із розслідування кримінальних правопорушень, вчинених організованою групою осіб, Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72025001600000017 від 28.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
За версією органу досудового розслідування, службові особи ПП «ЛЮКС-ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 36349402) та ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за попередньою змовою з групою осіб,в період 2023-2024 років, шляхом здійснення реалізації олії соняшникової за готівкові кошти в адресу ризикових підприємств - експортерів, зокрема: ТОВ «МОСТИСЬКА ДРАЙ ПОРТ» (код ЄДРПОУ 43487506), ТОВ «КОІНС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 45344043), ТОВ «АГРОКОРН СЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 45275221), ТОВ «АГРО ЛАН» (код ЄДРПОУ 45344064), ТОВ «НОВОТЕКС-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 33594126) та інших, без відображення вказаних операцій з реалізації в податковій звітності та бухгалтерському обліку ввірених підприємств, в результаті чого ухилилися від сплати податку на прибуток на загальну суму 5 639 985,28 грн та податку на додану вартість на загальну суму 8 328 204,08 грн та єдиного податку на загальну суму 2 454 866,75 грн відповідно, що є особливо великим розміром, на підтвердження чого надають зокрема: висновк аналітичного продукту від 24.01.2025 № 9.3/3.3.3/554-25 складеним Департаментом аналізу інформації та управління ризиками БЕБ.
У ході здійснення досудового розслідування, на виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 21.03.2025 року, проведено в період з 01.04.2025-02.04.2025 обшук нежитлових приміщень, офісних приміщень, адміністративних будівель, складських приміщень, майданчиків, резервуарів, цистерн, силосів, спеціального обладнання та іншого, які знаходяться за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, с. Софіївка, вул. Степова 1а (1а/1) 36а, що використовуються службовими особами ПП «ЛЮКС-ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 36349402), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та іншими підконтрольними суб'єктами господарювання за результатами проведення якого вилучено предмети, речі та документи (майно), перелік якого зазначено у клопотанні.
03.04.2025 детективом у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України - винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положеннями ст. ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Частина 1 ст. 170 КПК України передбачає що, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
При цьому, ч. 2 вказаної норми встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту клопотання прокурора про накладення арешту на майно, прокурор визначив метою накладення арешту на зазначене в ньому вилучене майно його збереження як речового доказу, хоча при цьому конкретно мету та правову підставу арешту майна не обґрунтував, а лише поверхово послався на положення ст. 170 КПК України, які загалом визначають поняття арешту майна.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
В порушення вимог кримінального процесуального закону, щодо вмотивованості та обґрунтованості, органом досудового розслідування не обґрунтовано яке доказове значення має вилучені за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, с. Софіївка, вул. Степова 1, зокрема: сільськогосподарська продукція (насіння соняшнику, олія соняшникова, шрот соняшниковий, насіння соняшникове пресоване), грошові кошти ; печатки ПП « ОСОБА_4 », ТОВ «Люск-Ойл», ПП «Люкс-Ойл».
На переконання слідчого судді, прокурором не було доведено зв'язку вищевказаного майна із обставинами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, досудове розслідування за ознаками якого здійснюється в межах даного кримінального провадження.
Так, відповідно до матеріалів, долучених прокурором до поданого клопотання убачається, що досудове розслідування в даному к/п №72025001600000017 здійснюється, серед іншого, за ознаками ймовірного ухилення службових осіб ПП «ЛЮКС-ОЙЛ» та ФОП ОСОБА_4 від сплати податку на прибуток з огляду на відсутність документального походження реалізованої сільськогосподарської продукції, тобто неможливості підтвердження джерела її походження.
Поряд з цим в рамках даного кримінального провадження перевіряються події за 2023-2024 рр. однак, як зазначила сторона захисту, органом досудового розслідування було вилучено , серед іншого, сільськогосподарську продукцію яка була придбана та отримана на зберігання у 2025 році.
У судовому засіданні, на підтвердження погодження грошових коштів та вилученої сільськогосподарської продукції, стороною захисту було надано: виписку за рахунком НОМЕР_2 відкритого в АТ «Райффайзен банк» на ім'я ОСОБА_4 ; відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору сформовані 03.04.2025; платіжну інструкцію № 31 від 03.03.2025 року; довідку про залишки товарів на складі станом на 31.03.2025; оборотно-сальдові відомості за рахунком 26 «Готова продукція» за березень 2025; реєстр закупівлі насіння соняшника ПП «Люкс-Ойл» за березень 2025 з деталізацією по контрагентам, договора та первинним документам; реєстр документів «Реєстрація вхідного податкового документа» за березень 2025 року; договір зберігання № 11/02/1/С-В3 від 11.02.2025; відомості про вантаж, акти приймання передачі та товарно - транспортні накладні, та інш.
На переконання слідчого судді, з метою повного об'єктивного розслідування кримінального провадження, органу досудового розслідування необхідно надати належну оцінку вказаним документам, оскільки наразі слідчому судді не зрозуміло яке доказове значення в рамках даного кримінального провадження має виявлені та вилучені грошові кошти, сільськогосподарська продукція, печатки товариств, що вони можуть підтвердити, чи спростувати за обставин розслідуваного кримінального провадження.
На думку слідчого судді, походження вилученої продукції та грошових коштів, з урахуванням долучених представниками власників документів, підлягає додаткової перевірки з бору органу досудового розслідування, з метою не допущення порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Також слідчий суддя вважає, що прокурор належним чином не обґрунтував підстав необхідності накладення арешту на системні блоки, електроні носії, оскільки як було зазначено представником власника майна доступ до вказаних технічних пристроїв було надано органу досудового розслідування, та ним була знята вся необхідна інформація.
Так відповідно до п 2 ч. 2 ст. 168 КПК України, передбачено, що забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Прокурор у клопотанні фактично обмежився лише наведенням фактичних обставин кримінального провадження, цитуванням вимог кримінального процесуального закону та узагальненим посиланням на те, що накладення арешту необхідне для забезпечення можливості встановлення важливих обставин в кримінальному провадженні, однак при цьому не мотивує необхідності накладення арешту на майно.
Слід зазначити, що одна лише постанова про визнання майна речовим доказом не може бути єдиною та безумовною підставою для подальшого арешту такого майна.
Тому слідчий суддя погоджується з запереченнями представників ОСОБА_4 та ПП «ЛЮКС-ОЙЛ» в цій частині, та розцінює їх заперечення як достатньо вмотивованими.
З огляду на викладене подане клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя розцінює як формальне без належного обґрунтування мети та підстави вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, як арешту майна.
Безперечно, будь-яке кримінальне правопорушення, особливовчинене в умовах воєнного стану щодо умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, що завдає шкоди державному бюджету, є особливо актуальним для встановлення та розслідування вказаних кримінальних правопорушень, виявлення та покарання всіх винуватих осіб, однак кожне кримінальне провадження має здійснюватися із суворим дотриманням норм кримінального процесуального законодавства, та до кожного учасника кримінального провадження має бути застосована належна правова процедура.
За таких підстав, у даному кримінальному провадженні, на даному етапі його розслідування, клопотання прокурора не може бути розглянуто по суті, оскільки воно не відповідає вимогам ст.171 КПК, з урахуванням відсутності належного та вмотивованого обґрунтування підстав та мети накладення арешту.
Слідчий суддя звертає увагу, що необґрунтоване накладення арешту майна може в подальшому потягнути за собою негативні наслідки для даного кримінального провадження та не буде слугувати його завданням, а також може порушити законні права власників та володільців майна.
На переконання слідчого судді, встановлення вказаних обставин слугуватиме досягненню дієвості кримінального провадження, та буде дієвим запобіжником настання шкідливих наслідків як для кримінального провадження, так і для власників/володільців майна.
Слід зазначити, що положеннями статті 3 КПК України на слідчого суддю покладено обов'язок контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, при цьому, окреслено межі такого захисту - діяти в порядку, передбаченому КПК України.
Водночас при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025001600000017 від 28.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1