20 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/717/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року (суддя Серьогіна О.В.) у справі №160/717/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просила:
- визнати протиправною відмову, оформлену листом №1254-52570/П-01/8- 0400/25 від 08.01.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати з 12.11.2024 року пенсії за віком, із застосуванням для її обрахунку середнього показника заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, з якої сплачуються страхові внески за три календарні роки - тобто за 2021, 2022, 2023 роки, що передують року звернення, у розмірі 13 559,41 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до Закону України №1058-IV від 09.07.2003 року “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 13 559,41 грн., з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 12.11.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною відмову, оформлену листом №1254-52570/П-01/8-0400/25 від 08.01.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова відповідача позивачці у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням середнього показника заробітної плати за останні три роки, які
передують року звернення за призначенням пенсії за віком, саме 2021, 2022 та 2023 роки та у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 пенсій, є протиправною.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачці у 2010 році призначено пенсію за вислугу років згідно ст. 55 Закону №1788, а при зверненні позивачки у 2024 році, їй проведено перерахунок пенсії з одного виду пенсію на інший (з пенсії за віком за вислугу років на пенсію за віком). Суд зазначив, що фактично позивачці призначено пенсію того ж виду (за віком), яка їй вже раніш була призначена. З цих підстав суд зазначив, що оскільки позивачці у 2010 році вже була призначена пенсія, то при розрахунку пенсії у 2024 році не може бути застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2021, 2022, 2023 роки.
Стосовно виплати грошової допомоги, яка передбачена п.7-1 Прикінцевих положень Закону №1058, суд зазначив, що право на отримання грошової допомоги виникає у особи, зокрема, за умови неотримання особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії. Встановивши, що у спірному випадку, до призначення пенсії за віком, позивачці була призначена пенсія за віком, суд дійшов висновку, що вказані обставини позбавляють позивачку права на отримання грошової допомоги у відповідності до п.7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що позивачка має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення. Зазначає, що оскільки за призначенням пенсії за віком вона вперше звернулася у 2024 році, то при розрахунку пенсії повинен бути застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2021, 2022, 2023 роки. Також, позивачка вказує, що пункт 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пов'язує позбавлення права на отримання одноразової грошової допомоги з фактом отриманням особою будь-якої іншої пенсії до виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З цього приводу зазначає, що хоча їй і була призначена пенсія за вислугу років з 17.02.2010, на якій вона фактично перебувала 2 дні, до 19.02.2010, але вона не отримувала пенсійних виплат.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 17.02.2010 року як отримувач пенсії за вислугою років відповідно до п. “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.
По досягненню 60-річного віку, 12.11.2024 року, за зверненням позивача, останній призначена пенсія за віком на підставі Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 року “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, при розрахунку пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2014-2016 роки.
10.12.2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила, серед іншого, здійснити перерахунок та виплачувати їй з 12.11.2024 року пенсію за віком, застосувавши для її обрахунку середній показник заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, з якої сплачуються страхові внески за три календарні роки - тобто за 2021-2023 роки, що передують року звернення, у розмірі 13 559,41 грн. та нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до п.7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.01.2025 року №1254-52570/П-01/8-0400/25 позивачу повідомлено про задоволення заяви та зазначено наступне. За даними електронної пенсійної справи з 17 лютого 2010 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», а 19 лютого 2010 року виплату призначеної пенсії припинено, у зв'язку із працевлаштуванням на посаду, яка дає право на пенсію за вислугу років. Після досягнення пенсійного віку, що передбачено ст.26 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 надала 12 листопада 2024 року заяву з необхідними документами для переведення з пенсії по вислузі років на пенсію за віком. Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону № 1058, з урахуванням стажу по 30.09.2024 року, що становить 40 років 1 місяць 15 днів, а також з урахуванням заробітної плати за даними, що містяться у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з 01.07.2000 року по 30.09.2024 року (291 міс). Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року 1% становить 0,40083 (40 років х 12 міс + 1 міс. = 481: 100 х 12 х 1). Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить - 2,11370. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14, 1,197 та 1,079 складає 16897,91 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,079 = 7994,47 грн х 2,11370). Розмір пенсії з 12.11.2024 становить 6880,59 грн, з яких: 6773,19 грн - основний розмір пенсії (16897,91 грн. х 0,40083); +107,40 грн - доплата за понаднормовий стаж 10 років (10% від 1074,00 грн). Стосовно застосування показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при здійсненні перерахунку пенсії з одного виду пенсії на інший, роз'яснено, що новий показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки, застосовується лише під час переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (якщо її призначають уперше) і за наявності 24 місяців страхового стажу, який особа набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі. Оскільки, ОСОБА_1 була призначена у 2010 році пенсія по вислузі років, при перерахунку на пенсію за віком застосувати показник середньої заробітної плати за 2021-2023 немає законних підстав. Щодо виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій зазначено про таке. Оскільки, ОСОБА_1 була призначена у 2010 році пенсія по вислузі років як працівнику освіти згідно пункту “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», то право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутнє.
Позивачка, вважаючи протиправними дії відповідача щодо незастосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021 - 2023 роки при призначенні пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звернулася з позовом до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно із ч.2 ст.40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно із ч.3 ст.45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
У постанові від 31.10.2018 р. у справі №876/5312/17 (провадження №11-731апп18) Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що із аналізу зазначених норм встановлено, що ч.3 ст.45 Закону №1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.
У свою чергу, Законом №1058, в редакції як на час призначення позивачці пенсії вперше так і на теперішній час, не передбачено такого виду пенсії як пенсія за вислугу років.
Такий вид пенсії передбачений Законом України «Про пенсійне забезпечення» на підставі якого і було призначено пенсію позивачці у 2010 році.
Отже, колегія суддів зазначає, що на момент звернення до відповідача у 2024 році позивачка, у зв'язку з досягненням пенсійного віку, передбаченого ст..26 Закону №1058, набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки за таким призначенням вона звернулася вперше.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності наявність підстав для визнання протиправною відмову відповідача позивачці у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням середнього показника заробітної плати за останні три роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком, саме 2021, 2022 та 2023 роки.
З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, в частині заявлених вимог щодо перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням середнього показника заробітної плати за останні три роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком, саме 2021, 2022 та 2023 роки.
Щодо заявлених вимог про виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Колегія суддів враховує, що у постанові від 15.06.2022 у справі № 200/854/19-а Верховний Суд виснував:
« норму пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.»
Отже, однією з умов наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є відсутність факту призначення (отримання) будь-якого іншого виду пенсії до моменту виходу на пенсію за віком.
З цього приводу слід зазначити і те, що законодавство не ставить право особи на отримання грошової допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.
Не ставить законодавства право особи на отримання грошової допомоги і в залежність від можливості чи неможливості отримання фактично нарахованої пенсії, чи від причин неотримання призначеної органом ПФУ пенсії.
Таким чином, оскільки позивачці раніш було призначено пенсію за віком, то остання не має право на грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі №160/717/25 - скасувати та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позову.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати з 12.11.2024 року пенсії за віком, із застосуванням для її обрахунку середнього показника заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, з якої сплачуються страхові внески за три календарні роки - тобто за 2021, 2022, 2023 роки, що передують року звернення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до Закону України №1058-IV від 09.07.2003 року “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 13 559,41 грн., з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 12.11.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 20.05.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк