19 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/31065/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року в адміністративній справі №160/31065/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 01.08.2023 № 047250018407 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 25.07.2023 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 період роботи з 04.05.1988 до 24.03.1992 робочим садівничої бригади колгоспу ім. Шевченка згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_1 від 22.10.1981 (03 роки 10 місяців 22 дні);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та визначити дату призначення пенсії з 08.06.2023 відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 047250018407 від 01.08.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області:
- зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у колгоспі ім. Шевченка з 04.05.1988 до 24.03.1992;
- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 25.07.2023 та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач - 2 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 25.07.2023 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було розглянуто заяву позивача та додані до заяви документи, та прийнято рішення № 047250018407 від 01.08.2023 року про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 30 років. Згідно з документами, доданими до заяви про призначення пенсії від 25.07.2023 року, та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить 28 років 01 місяць 06 днів. Підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 04.05.1988 року до 24.03.1992 року згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_1 від 22.10.1981 року відсутні, оскільки це період роботи в колгоспі, та відсутня довідка про встановлений та відпрацьований мінімум вихододнів та довідка про реорганізацію колгоспу.
Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.07.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 047250018407 від 01.08.2023 року відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 30 років. У рішенні зазначено, що вік заявника становить 60 років 01 місяць 18 днів, страховий стаж - 28 років 01 місяців 06 днів. За доданими до заяви документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 04.05.1988 до 24.03.1992 згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_1 від 22.10.1981, оскільки це період роботи в колгоспі та відсутня довідка про встановлений та відпрацьований мінімум вихододнів, та довідка про реорганізацію колгоспу.
Не погоджуючись із відмовою у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини у даній справі регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно зі ст. 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 7 Закону № 1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Наведене кореспондується положеннями ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з частинами першою-другою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Я вбачається з матеріалів справи, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.07.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 047250018407 від 01.08.2023 року відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 30 років. У рішенні зазначено, що вік заявника становить 60 років 01 місяць 18 днів, страховий стаж - 28 років 01 місяців 06 днів. За доданими до заяви документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 04.05.1988 до 24.03.1992 згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_1 від 22.10.1981, оскільки це період роботи в колгоспі та відсутня довідка про встановлений та відпрацьований мінімум вихододнів, та довідка про реорганізацію колгоспу.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 , заповнена вперше 22.10.1981, містить, зокрема, такі записи:
запис № 10 - 04.05.1988 прийнятий на роботу робітником садівничої бригади до колгоспу ім. Шевченка Апостолівського району (наказ № 5 від 04.05.1988);
запис № 11 - 24.03.1992 звільнений з роботи відповідно до поданої заяви за власним бажанням (наказ № 3 від 24.03.1992).
Записи про роботу позивача у колгоспі ім. Шевченка з 04.05.1988 до 24.03.1992, засвідчено печаткою, містять підпис уповноваженої особи, номери та дати наказів про прийняття та звільнення з роботи.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 затверджено Основні положення про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, в яких зазначено, зокрема, таке: - трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів; - трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу; - в трудову книжку колгоспника вносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань, нагородження і заохочення за успіхи в роботі, передбачені статутом та правилами внутрішнього розпорядку колгоспу, інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди; - всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою; - заповнення трудових книжок і вкладишів до них виробляється на тій мові, на якій ведеться діловодство в даному колгоспі; - відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу; - відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.
За твердженням позивача, він не був членом колгоспу ім. Шевченка. На розгляд територіального органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії позивач надав трудову книжку серії НОМЕР_1 (не трудову книжку колгоспника), яка містить у тому числі записи про його роботу в колгоспі.
Матеріали справи не містять відомості про те, що позивач був членом колгоспу ім. Шевченка та в період з 04.05.1988 року до 24.03.1992 року виконував роботу на підставі членства в колгоспі, тому в оскаржуваному рішенні відповідач-2 безпідставно посилався на необхідність підтвердження виконання позивачем встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, часу роботи за фактичною тривалістю.
До позовної заяви долучено копію розпорядження представника Президента України в Апостолівській районній державній адміністрації Дніпропетровської області № 204 від 12.04.1993 року «Про перереєстрацію колгоспу ім. Т.Г. Шевченка в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Т.Г. Шевченка Апостолівського району Дніпропетровської області».
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем-1 на виконання ухвали суду не надано витребувані докази, у зв'язку з чим немає можливості встановити, чи надавався такий документ позивачем разом із заявою про призначення пенсії. В рішенні про відмову у призначенні пенсії цей документ не згадується.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), передбачено перелік документів, що додаються до заяви для призначення пенсії за віком.
Згідно з п.п. 3 п. 4.2 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому, право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку № 22-1.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Слід зазначити, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення страхового стажу.
При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що трудова книжка НОМЕР_1 містить неправдиві або недостовірні відомості щодо періоду трудової діяльності позивача у колгоспі ім. Шевченка.
Згідно з пунктом 18 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 656 від 06.09.1973 «Про трудові книжки робітників та службовців», яка була чинною на час заповнення записів про роботу позивача з 04.05.1988 до 24.03.1992 у трудовій книжці НОМЕР_1 , відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
Відтак, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.
Записів у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 для підтвердження його стажу за період з 04.05.1988 по 24.03.1992 достатньо, оскільки у трудовій книжці зазначено період роботи позивача, записи засвідчені підписом та печатками.
Відповідач-2 не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, і право на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що трудова книжка НОМЕР_1 містить неправдиві або недостовірні відомості щодо періодів трудової діяльності позивача, тому зазначені відповідачем-2 недоліки не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періоду трудової діяльності позивача з 04.05.1988 до 24.03.1992 згідно з вказаною трудовою книжкою до страхового стажу, що враховується при призначенні пенсії.
З урахуванням встановлених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області протиправно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком рішенням № 047250018407 від 01.08.2023 року, оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не формальні неточності у документах.
Порядок приймання, оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та прийняття рішення за заявою позивача від 25.07.2023 року здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.
Суд зазначає, що протиправно не зарахувавши період роботи позивача з 04.05.1988 до 24.03.1992 до його страхового стажу, відповідач-2 передчасно дійшов висновку про відсутність необхідного страхового стажу у позивача та відмовив у призначенні пенсії за віком.
Отже, така відмова є необґрунтованою, прийнятою без урахування та оцінки всіх обставин, що мають значення при прийнятті цього рішення.
Обчислення страхового стажу та призначення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених законодавцем повноважень.
За наведених обставин, наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 047250018407 від 01.08.2023, та зобов'язання відповідача-2 зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 04.05.1988 до 24.03.1992, повторно розглянути заяву позивача від 25.07.2023 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
Враховуючи вищенаведене, а також, що відповідача-1 не було визначено органом призначення пенсії позивачу, підстави для задоволення позовних вимог, пред'явлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відсутні.
Вимоги про зобов'язання визначити дату призначення пенсії з 08.06.2023 року заявлені на майбутнє, тому не підлягають задоволенню, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що ймовірно будуть порушені у майбутньому.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/31065/23 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/31065/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко