20 травня 2025 року м. Дніпросправа № 177/1619/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Херсонській області на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2025 року (суддя Суботіна С.А., повне судове рішення складено 01 квітня 2025 року) в справі № 177/1619/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Криворізького районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - ГУНП) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 02 липня 2024 року серії БАВ № 060526, яким на нього накладено адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за частиною першою статті 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2025 року позов задоволено.
Постанову від 02.07.2024 серії БАВ № 060526 про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським ВП № 3 Каховського РВП ГУНП у Херсонській області Лапкіним Олегом Івановичем, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн, скасовано.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрите.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апелянт зазначає, що поліцейським в своїх показаннях, наданих в судовому засіданні, вказано на те, що ОСОБА_1 самостійно вказав на те, що в автомобілі під його керуванням відмовили гальма, з чого слідує, що позивач перед виїздом не перевірив гальмівну систему та не стежив за технічним станом транспортного засобу, що призвело до перекидання транспортного засобу.
Вважає, що скасування постанови лише з формальних мотивів є неправильним.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 02.07.2024 серії БАВ № 060526, прийнятою поліцейським ВП № 3 Каховського РВП ГУНП у Херсонській області Лапкіним О.І., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до вказаної постанови 02.07.2024 о 16 год 00 хв. на автодорозі Т-2207 біля с. Мала Олександрівка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом FAW СА 3252, р/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , на якому була несправна гальмівна система, чим порушив п.п. 31.4.1 ПДР України.
Судом першої інстанції зауважено, що у постанові не зазначено, яка саме несправність гальмівної системи була наявна в транспортному засобі FAW СА 3252, р/н НОМЕР_1 , поліцейським ВП № 3 Каховського РВП ГУНП у Херсонській області Лапкіним О.І. на місці ДТП транспортний засіб не оглядався.
Суд першої інстанції відхилив посилання відповідача та показання в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 самостійно вказав на те, що в автомобілі під його керуванням відмовили гальма, а отже визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП, вказавши, що ці обставини не можна визнати достатнім і беззаперечним доказом несправності гальмівної системи транспортного засобу FAW СА 3252, р/н НОМЕР_1 .
Оскільки матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд першої інстанції вважав, що працівником поліції факт вчинення правопорушення, у якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим і належним доказом, працівником поліції порушено принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, оскільки при розгляді справи застосовано спрощений підхід, оскільки обґрунтування вини сформовано лише на одних поясненнях ОСОБА_1 , із яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, фото-/відеофіксація тощо).
Врахувавши, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП України не доведена «поза розумним сумнівом», суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність постанови від 02.07.2024 серії БАВ № 060526 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Суд визнає приведені висновок обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою серії БАВ № 060526 від 02 липня 2024 року, прийнятою поліцейським ВП № 3 Каховського РВП ГУНП у Херсонській області Лапкіним О.І., застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
За змістом постанови 02 липня 2024 року о 16 годин на автодорозі Т-2207 біля с. Мала Олександрівка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки FAW СА 3252, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , на якому була несправна гальмівна система, чим порушив підпункт 31.4.1 Правил дорожнього руху України.
Постанова не містить відомостей про здійснення фіксування події правопорушення, а також долучення до постанови будь-яких доказів.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 31.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (далі - Правила дорожнього руху) встановлено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Пунктом 31.4 Правил дорожнього руху передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
31.4.1. Гальмові системи:
а) змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника;
б) під час дорожніх випробувань робочої гальмової системи перевищуються установлені значення, приведені у таблиці;
в) порушено герметичність гідравлічного гальмового приводу;
г) порушено герметичність пневматичного або пневмогідравлічного гальмового приводу, що спричиняє зменшення тиску повітря при непрацюючому двигуні більш як на 0,05 МПа (0,5 кГс/кв.см) за 15 хв у разі приведення в дію органів керування гальмовою системою;
ґ) не працює манометр пневматичного або пневмогідравлічного гальмового приводу;
д) стоянкова гальмова система при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує нерухомий стан:
транспортних засобів з повним навантаженням - на уклоні не менше ніж 16%;
легкових автомобілів, їхніх модифікацій для перевезення вантажів, а також автобусів у спорядженому стані - на уклоні не менше ніж 23%;
вантажних автомобілів і автопоїздів у спорядженому стані - на уклоні не менше ніж 31%;
е) не замикається важіль (рукоятка) стоянкової гальмової системи в робочому положенні.
Пунктом 31.6 Правил дорожнього руху, крім того, визначено, що забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких:
а) робоча гальмова система чи рульове керування не дають змоги водієві зупинити транспортний засіб або здійснити маневр під час руху з мінімальною швидкістю;
б) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів;
в) під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку розміщення керма;
г) зіпсований тягово-зчіпний пристрій автопоїзда.
Відтак, несправність гальмової системи є тією обставиною, яка зумовлює заборону експлуатації транспортного засобу, проте перелік технічних несправностей гальмової системи, за наявності яких забороняється експлуатація транспортного засобу, чітко наведений у підпункті 3.4.1 та абзаці а) пункту 36.1 Правил дорожнього руху.
Судом встановлено, що постанова серії БАВ № 060526 від 02 липня 2024 року не містить інформації, що до постанови додаються будь-які докази.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними доказами у розумінні статті 73 КАС України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно зі статтею 31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (пункт 1 частини першої).
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів визначає Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999 (далі - Інструкція).
У розумінні Інструкції технічними приладами та технічними засобами є безпілотний літальний апарат, відеореєстратор, портативний відеореєстратор, стаціонарна система технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Оскаржена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить жодної інформації про будь-які докази, якими доводиться вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
Більш того, відповідачем на підтвердження правомірності свого рішення не надано до матеріалів справи жодних доказів.
Судом першої інстанції правомірно відхилено доводи відповідача про доведеність вини позивача у вчиненні правопорушення показаннями поліцейського ОСОБА_3 , який в судовому засіданні суду першої інстанції повідомив суд про те, що ОСОБА_1 фактично визнав вину у вчиненні правопорушення, пояснивши про несправність гальмової системи, адже рішення про накладення адміністративного стягнення не може ґрунтуватися тільки на показаннях особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
Судом першої інстанції правильно зауважено, що визнавальні пояснення (показання) особи в повному чи частковому об'ємі пред'явленого обвинувачення не можуть бути покладені в основу постанови про визнання винною особи та притягнення її до відповідальності без підтвердження іншими доказами в сукупності, і така постанова не може ґрунтуватися виключно на визнавальних поясненнях та припущеннях, що відповідає висновкам Європейського суду з прав людини, викладеними в рішеннях у справах «Бандалетов проти України» від 31.10.2013, «Сальдуз проти Туреччини» від 27.11.2008.
Крім того, суд зауважує, що постанова про накладення адміністративного стягнення крім загального посилання на несправність гальмової системи та порушення позивачем підпункту 3.4.1 Правил дорожнього руху не містить інформації про те, яка саме несправність гальмової системи розцінена поліцейським як порушенням підпункту 3.4.1 Правил дорожнього руху, адже причину несправності гальмової системи у транспортному засобі, яким керував позивач, не встановлено на час складання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи викладене, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недоведеність вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Херсонській області на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2025 року в справі № 177/1619/24 залишити без задоволення.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2025 року в справі № 177/1619/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 20 травня 2025 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 20 травня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко