19 травня 2025 року м. Дніпросправа № 340/5763/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року в адміністративній справі №340/5763/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:
визнати протиправними дії щодо обчислення страхового стажу роботи в колгоспах (4 колгоспи) і строку навчання у вищому закладі освіти та обчислення заробітку для розрахунку пенсії;
зобов'язати відповідача перерахувати пенсію з дня призначення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області стосовно обчислення страхового стажу ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати страховий стаж і пенсію ОСОБА_1 з 19 червня 2022 року, врахувавши правові висновки суду.
Відмовлено у задоволенні позову в іншій частині вимог.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що стаж праці позивача у колгоспах і строк навчання у вищому закладі освіти обчислено правильно. Обчислюючи страховий стаж, відповідач керувався відомостями з трудової книжки, книжки колгоспника, трудової книжки і диплому про вищу освіту. При цьому, стаж праці у колгоспі відповідає календарному періоду (повний період) обчислення, якщо відпрацьовано річну норму вихододнів. При цьому, відпрацьовані вихододні понад річну норму не трансформуються у додатковий стаж праці. Отже, обчислюючи пенсію, був врахований заробіток після 01 липня 2000 року і за 60 місяців підряд до згаданої дати. Таким чином, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована та містить доводи викладені в позовній заяві.
Позивач, відповідач не надали суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивачу - ОСОБА_1 з 04 грудня 2015 року виплачують пенсію за віком на підставі приписів Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» (Том 1 а.с.95-98).
За розрахунками відповідача страховий стаж складає 35 років 05 місяців 03 дні (Том 1 а.с.104-106).
За розрахунками позивача страховий стаж складає 42 роки 21 день (Том 1 а.с.139-141).
Стаж роботи в колгоспах Управління врахувало в календарному обчисленні (повний рік), якщо відпрацьовано річну норму вихододнів.
Відповідач зарахував до стажу праці у колгоспі «Імені 22 з'їзду КПРС» 01 рік 20 днів за період з 30 липня 1972 року по 31 серпня 1973 року на підставі записів трудової книжки колгоспника (Том 1 а.с.104-106).
Трудова книжка колгоспника заведена 18 квітня 1973 року і не містить записів про дні початку і кінця роботи в колгоспі «Імені 22 з'їзду КПРС» (Том 2 а.с.62).
У ній зазначено, що ОСОБА_1 став членом колгоспу у 1972 році і відпрацював певну кількість вихододнів у 1972 і 1973 роках.
Згідно з довідкою правонаступника колгоспу «Імені 22 з'їзду КПРС» ОСОБА_1 працював у колгоспі з 30 липня 1972 року по 30 вересня 1973 року (Том 2 а.с.73).
Строк стажу не відповідає календарному обчисленню.
Управління зарахувало до стажу праці час навчання у вищому закладі освіти з 01 вересня 1973 року по 08 липня 1978 року на підставі відомостей диплому про вищу освіту (04 роки 10 місяців 08 днів) (Том 1 а.с.104-106).
У дипломі про вищу освіту зазначено, що ОСОБА_1 здобув кваліфікацію інженера-електромеханіка 08 липня 1978 року (Том 2 а.с.66).
Згідно з архівною довідкою Національного університету біоресурсів і природокористування України (далі - Університет) позивач навчався з 01 жовтня 1973 року до 01 жовтня 1978 року (Том 1 а.с.28).
Відповідач зарахував до стажу праці у колгоспі «Імені Посмітного» 04 роки 11 місяців 11 днів за період з 26 квітня 1982 року по 20 червня 1987 року на підставі записів трудової книжки (Том 1 а.с.104-106).
Трудова книжка містить відповідні записи (Том 2 а.с.62-65).
Строк стажу не за всі роки відповідає календарному обчисленню.
Управління зарахувало до стажу праці у колгоспі «Імені Ватутіна» 07 років 01 місяць 05 днів за період з 12 липня 1987 року по 16 серпня 1994 року на підставі записів трудової книжки (Том 1 а.с.104-106, 165-166).
Трудова книжка містить відповідні записи (Том 2 а.с.62-65).
Строк стажу відповідає календарному обчисленню.
Відповідач зарахував до стажу праці у колгоспі «Імені Терлецького» 01 рік 05 місяців 27 днів за період з 16 серпня 1998 року по 12 лютого 2000 року на підставі записів трудової книжки (Том 1 а.с.104-106, 165-166).
Трудова книжка містить відповідні записи (Том 2 а.с.62-65).
Строк стажу відповідає календарному обчисленню.
20 грудня 2016 року ОСОБА_1 подав до відповідача заяву про перерахунок пенсії з додаванням заробітної плати за період з 1982 року по 1987 рік (Том 2 а.с.84).
У заяві зазначено, що при призначенні пенсії виключити із підрахунку заробітної плати періоди, які визначенні автоматично (Том 2 а.с.84).
Управління задовольнило заяву, провівши її перерахунок (Том 2 а.с.150-153).
При обчисленні пенсії враховували заробіток після 01 липня 2000 року і за період з 1982 року по 1987 рік.
Вважаючи протиправними дії щодо обчислення страхового стажу роботи в колгоспах (4 колгоспи) і строку навчання у вищому закладі освіти та обчислення заробітку для роззрахунку пенсії та зобов'язання відповідача перерахувати пенсію з дня призначення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо правильності врахування заробітної плати при обчисленні пенсії.
Так, страховий стаж позивача після 01 липня 2000 року складає більше 60 місяців (Том 2 а.с.152).
Спірні правовідносини врегульовані приписами статті 40 Закону.
Приписами частини 1 цієї норми права встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Проаналізувавши норму права, суд зробив такі висновки, що для обчислення пенсії враховують увесь заробіток після 01 липня 2000 року; якщо пенсіонер виявив бажання врахувати і заробіток до цієї дати, то виплата коштів має бути підтверджена у відповідний спосіб; якщо підтверджена, то при обчисленні пенсії враховують увесь заробіток після 01 липня 2000 року і за 60 місяців підряд до цієї дати (доказом сукупності періодів слугує прислівник «також» у тексті норми права (також - ще щось до того, що було)).
Отже, відповідач не допустив порушень цієї норми права.
Приписами частини 1 Закону передбачено, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Відповідачем була застосована зазначена норма права, водночас, позивач дав згоду на вчинення таких дій, що доводить зміст заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з додаванням страхового стажу.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині вимог.
Щодо обчислення строку навчання в Університеті.
Так, диплом про вищу освіту не містить інформації про день початку і закінчення навчання.
Згідно з довідкою Університету позивач навчався з 01 жовтня 1973 року до 01 жовтня 1978 року (5 років).
Відповідач визначив, що період навчання становить 04 роки 10 місяців 08 днів.
Отже, відповідач допустило помилку щодо обчислення страхового стажу, а тому позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.
Щодо законодавчого регулювання обчислення стажу праці колгоспника.
Так, позивач працював в колгоспах після 1965 року.
Спірні правовідносини регулюються приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Приписами частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Отже, стаж праці в колгоспі рахується в календарному (повний строк) обчисленні, якщо виконано мінімум трудової участі, і за фактичною тривалістю, якщо її не виконано без поважних причин.
Закон не передбачає, що відпрацьовані вихододні понад річну норму трансформуються у додатковий стаж праці.
Тому, стаж роботи в колгоспі має відповідати календарному (повному) обчисленню, якщо виконано мінімум трудової участі або якщо його не виконано з поважних причин.
Відповідачем стаж праці в колгоспах розраховано до 12 лютого 2000 року. Цього дня колгосп «Імені Терлецького» реорганізовано, а позивача виключено з його членів (Том 2 а.с.15).
Надалі позивач працював у кооперативі і приватних підприємствах.
Стаж роботи в колгоспах «Імені Ватутіна» і «Імені Терлецького» зараховано у повному обсязі, так як виконано мінімум трудової участі.
Отже, в цій частині обчислення стажу відповідач не допустив порушення.
Стаж праці у колгоспі «Імені Посмітного» зараховано за фактичною тривалістю, так як не у всіх роках праці відпрацьовано мінімум вихододнів, а у трудовій книжці і трудовій книжці колгоспника відсутні записи про невиконання норми з поважних причин (Том 1 а.с.152, 165-166).
Тому, в цій частині обчислення стажу відповідачем також не допущено порушення.
Щодо обчислення стажу праці в колгоспі «Імені 22 з'їзду КПРС».
Так, суд встановив, що позивач був членом і працював у колгоспі з 30 липня 1972 року по 30 вересня 1973 року.
Відповідач завершення трудових відносин пов'язувало з 31 серпням 1973 року, чим допустило помилку.
Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (Том 1 а.с.58). а отже, досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином працював, будучи неповнолітнім.
У 1972 році відпрацював 138 днів при річній нормі 280 днів, а у 1973 році - 196 днів при тій же нормі (Том 1 а.с.19).
Відомості надав правонаступник колгоспу.
Позивач стверджує, що мінімум вихододнів для неповнолітніх осіб мав бути зменшений на третину, тому відповідач неправильно розрахував фактичну тривалість.
Правову позицію доводить положеннями статті 193 КЗпП УРСР (зі змінами від 24 січня 1983 року) і Постановою ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР від 12 квітня 1984 року №314 (Том 1 а.с.135, 237-243, Том 2 а.с.1).
Ці норми права не регулюють правовідносини, які мали місце у 1972-1973 роках.
Більше того, цими нормами права рекомендовано затвердити зменшені норми виробітку.
Стаж праці у колгоспі зараховано за фактичною тривалістю, так як не у всіх роках праці відпрацьовано мінімум вихододнів, а у трудовій книжці колгоспника відсутні записи про невиконання норми з поважних причин.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову в цій частині вимог, так як відповідач неправильно встановив дату припинення трудових відносин.
Разом з цим, помилки при встановленні страхового стажу впливають на обчислення пенсії.
Відтак, захист порушеного права полягає у визнанні протиправними дій стосовно обчислення страхового стажу і зобов'язанні перерахувати його і пенсію з 19 червня 2022 року.
Водночас, що періоди проходження військових зборів з 17 липня по 01 жовтня 1978 року і з 01 червня по 25 червня 1982 року зараховані до страхового стажу, так як співпадають з часом навчання в Університеті і праці в колгоспі «Імені Посмітного».
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтовані підстави для часткового задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними, тому підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року в адміністративній справі №340/5763/22 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 року в адміністративній справі №340/5763/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко