19 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/3548/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 року в адміністративній справі №160/3548/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 19.12.2023 року з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 року - 12 236,71 грн;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 19.12.2023 року з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2020-2022 року, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 року - 12 236,71 грн, забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 19.12.2023 року з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 19.12.2023 року з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2020-2022 року, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 року та здійснити її виплату, а також виплату різниці між фактично отриманою та призначеною пенсією з 19.12.2023 року, з урахуванням проведених платежів.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач перебував на обліку з 17.01.2019 року та отримував пенсію за вислугу років відповідна до Закону України від 05.11.1991 року №1788 «Про пенсійне забезпечення». На підставі особистої заяви від 19.12.2023 року позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу залежно від кількості відпрацьованих місяців та коефіцієнт заробітної плати. Розмір пенсії обчислено, виходячи із загального стажу, зарахованого по 30.09.2023 року, що складає 39 років 10 місяців 19 днів та заробітної плати за період з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 31.12.2018 року. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,39833. Індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації- 1.66084. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення складає 12298,57 грн (3764*1,17*,11*1,11*1,14*1,197 = 7405,03*1,66084). Загальний розмір пенсійної виплати за віком станом на 01.01.2024 року становить 4973,05 грн. з яких: 4898,89 грн - розмір пенсії за віком (7405,03 х 1,66084 х 0,39833); 7426 грн - доплата за понаднормовий стаж 4 роки. Таким чином, дії відповідача є правомірними, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Позивач надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін як законне та обґрунтоване.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
26.12.2023 року позивач - ОСОБА_1 подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву з питань його пенсійного забезпечення.
Листом №4955-57417/І-01/8-0400/24 від 23.01.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило про те, що позивач перебував на обліку з 17.01.2019 року та отримував пенсію за вислугу років відповідна до Закону України від 05.11.1991 року №1788 «Про пенсійне забезпечення». На підставі особистої заяви від 19.12.2023 року позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також зазначено, що чинним механізмом нарахування пенсій, відповідно до Закону №1058, передбачено, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались страхові внески. При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу залежно від кількості відпрацьованих місяців та коефіцієнт заробітної плати. Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Розмір пенсії обчислено, виходячи із загального стажу, зарахованого по 30.09.2023 року, що складає 39 років 10 місяців 19 днів та заробітної плати за період з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 31.12.2018 року. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,39833. Індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації- 1.66084. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення складає 12298,57 грн (3764*1,17*,11*1,11*1,14*1,197 = 7405,03*1,66084). Загальний розмір пенсійної виплати за віком станом на 01.01.2024 року становить 4973,05 грн. з яких: 4898,89 грн - розмір пенсії за віком (7405,03 х 1,66084 х 0,39833); 7426 грн - доплата за понаднормовий стаж 4 роки (ст. 28 ч. 1. абз. 2).
Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 5 Закону №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі ст. 10 Закону №1058-IV, особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Тобто, Законом №1058-ІV передбачено такі пенсійні виплати, як пенсію за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та врегульовано переведення між цими видами пенсії.
Отже, законодавцем визначено чіткий перелік видів пенсії, що призначаються за Законом №1058-ІV.
Відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно з п. 2-2 та п. 16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Згідно з положеннями частини першої ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.
Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV України встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відтак, частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Разом з цим, з урахуванням факту, що позивачу з 17.01.2019 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, то призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV із 19.12.2023 року є призначенням позивачу пенсії за віком вперше, а тому переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону відсутнє.
Підсумовуючи викладене, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія яка до цього була призначена позивачу.
Такі узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 31.10.2018 року по справі №876/5312/17, а також з висновками Верховного Суду в постановах від 06.03.2018 року у справі №185/1474/17, від 29.03.2023 року у справі №240/4170/19.
З огляду на вищевикладене, та враховуючи те, що за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше у грудні 2023 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком з 19.12.2023 року протиправно не застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, а тому заявлені позивачем позовні вимоги в цій частині позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Отже, наявні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу призначеної пенсії за віком з 19.12.2023 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески.
Щодо частини позовних вимог про визначення розміру показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки в розмірі 12 236,71 грн.
Так, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Таким чином, визначати розмір показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки у певному розмірі, відноситься до дискреційних повноважень відповідача та не може встановлюватись судом.
Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року в адміністративній справі №160/3548/24 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року в адміністративній справі №160/3548/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко