20 травня 2025 року м. Дніпросправа № 340/126/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року (суддя Пасічник Ю.П.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати дію ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладену у відповіді № 9/20952 від 26.12.2024 стосовно виключення позивача з військового обліку в зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі, протиправною; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з військового обліку позивача в зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видати позивачеві військово-обліковий документ з внесенням даних про виключення із військового обліку.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи, рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що позивач 23.03.1998 переведений в запас другої категорії у зв'язку з досягненням 27-річного віку, у 2011 році досяг 40 років та відповідно до розділів 1, 4 статті 27 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» був зарахований в запас. Граничний вік перебування в запасі другого розряду відповідно до вимог Закону в редакції до 27.03.2014, був 40 років. Відтак, у 2011 році позивач вважався таким, що виключений з військового обліку у зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 20.12.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про виключення з військового обліку та видачою військово-облікового документу.
Листом від 26.12.2024 за № 9/20952 відповідач повідомив, що відповідно до приписів ст. 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» позивач не досяг граничного віку (60 років) перебування у запасі, а тому для уточнення облікових даних, визначення належності до виконання військового обов'язку, оформлення та отримання військово-облікового документу, необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вважаючи такі дії протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що положення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в частині, що стосується граничного віку перебування військовозобов'язаних осіб в запасі, зазнавало змін.
Так, Законом України від 27.03.2014 № 1169-VII внесено зміни до статті 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та змінено граничний вік перебування в запасі другого розряду до 50 років, а Законом України від 22.07.2014 № 1604-VII - до 60 років.
При цьому, положення Закону про те, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та військовому резерві, змін не зазнали. Тобто, з набранням чинності змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, що не досягла передбаченого Законом граничного віку перебування у запасі військовозобов'язаних другого розряду.
У зв'язку з тим, що позивач не досягнув 60-річного віку, суд першої інстанції дійшов висновку, що він повинен згідно з чинним законодавством перебувати на військовому обліку військовозобов'язаних.
Також, з посиланням на правові позиції Верховного Суду, викладених у постановах від 19.09.2018 у справі № 814/4386/15 та від 17.02.2020 у справі № 820/3113/17, суд першої інстанції відхилив доводи позивача, що на нього мають поширюватися норми Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», чинні станом на 2011 рік, адже дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У зв'язку із внесенням змін до Закону №2232-XII було підвищено граничний вік перебування військовозобов'язаних в запасі. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов'язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.
Таким чином, дія вказаного Закону у новій редакції поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.
Суд апеляційної інстанції в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень вважаються неправомірними, якщо останні вчинені всупереч чинного законодавства України.
Відмовляючи позивачеві у виключенні з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 керувався чинним нормами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статтею 28 якого передбачено, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є 60 років.
ОСОБА_1 не довів, що у 2011 році після досягнення 40-річного віку він був виключений з військового обліку, натомість відповідач не може при вирішенні цього питання виходити з положень закону, які втратили чинність та не відносилися до масиву чинного законодавства.
Відтак, суд апеляційної інстанції підтверджує правомірність оскаржуваних дій відповідача.
Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 243, 316, 322 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року в справі № 340/126/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 20 травня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 20 травня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров