20 травня 2025 р. Справа № 480/1715/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2024, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, по справі № 480/1715/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер"
до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» (далі - позивач, ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР», Товариство) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), Головного управління ДПС у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України від 12.12.2024 №3468/6/99-00-06-01-02-02;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 01.12.2023 № 781518280707.
Позивач вважає неправомірним нарахування ГУ ДПС у Сумській області Товариству пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов'язань в господарській операції з нерезидентом GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L., оскільки Товариство звернулося до постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» з позовною заявою до нерезидента про стягнення заборгованості, що має налідком зупинення строку розрахунку за контрактом.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі №480/1715/24, прийнятим в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, Товариству відмовлено у задоволенні позовних вимог.
ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі № 480/1715/24 винесено з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У доводах апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок щодо правомірності нарахування ГУ ДПС у Сумській області Товариству пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та, як наслідок, відсутність підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення. Позивач стверджує, що такий висновок суду зроблений без урахування факту звернення Товариства до постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» з позовом до нерезидента GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L. з вимогою стягнути заборгованість з оплати вартості поставленого товару за контрактом № 32/22 від 30.09.2022. Наведена обставина, відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII), є підставою для зупинення строків розрахунків за контрактом.
У контексті викладеного позивач вважає хибним висновок суду першої інстанції про те, що постійно діючий Третейський суд при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» не є міжнародним комерційним арбітражем у розумінні Закону № 2473-VIII. Наведене, на думку позивача спростовується тим, що постійно діючий Третейський суд при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» утворений на підставі положень Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 року № 4002-XII та наділений компетенцією приймати арбітражне рішення відповідно до вказаного Закону.
Також, заявник апеляційної скарги вважає помилковим твердження суду першої інстанції про те, що позивачем не надано до перевірки додаткової угоди до контракту із контрагентом-нерезидентом, адже вказана додаткова угода не є документом, який підтверджує показники податкової звітності платника податків, а відтак, у Товариства не виникало обовязку подавати його. Позивач також звертає увагу на те, що вказаний документ надавався Товариством до ДПС України разом зі скаргою на прийняте ГУ ДПС у Сумській області податкове повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження.
Окремо заявник апеляційної скарги звертає увагу на постанову Верховного Суду від 11.01.2023 у справі №802/2020/16-а, прийняту за подібних правовідносин, в якій констатовано неправомірність нарахування суб'єкту господарювання пені за експертною операцією з нерезидентом з підстав звернення таким суб'єктом до третейського суду з позовом про стягнення заборгованості за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактом.
Від представника ГУ ДПС у Сумській надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить залишити рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі № 480/1715/24 без змін, а скаргу позивача - без задоволення. Відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі.
Зокрема, представник ГУ ДПС у Сумській області зауважує що позивачу правомірно нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності з огляду на встановлений перевіркою факт наявності у Товариства простроченої дебіторської заборгованості за взаєморозрахунками з нерезидентом GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L.
Представник відповідача стверджує, що Постійно діючий третейський суд при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства», яким стягнуто з GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L. на користь позивача заборгованість з оплати поставленого товару за контрактом № 32/22 від 30.09.2022, не є міжнародним комерційним арбітражем у розумінні Закону № 2473-VIII, як на цьому наполягає позивач. Відтак, на думку відповідача, рішення вказаного органу не може бути підставою для зупинення строків розрахунків за операціями між суб'єктами господарювання.
Також, відповідач просить урахувати, що додаткова угода від 15.11.2022 № 2 до контракту від 30.09.2022 № 32/22 про зміну судового органу, на яку посилається позивач, ані на запит Головного управління ДПС у Сумській області від 30.05.2023 №12279/7/99-00-07-05-01-07, ані до перевірки контролюючому органу не надавалась.
Від Товариства надійшла відповідь на відзив ГУ ДПС у Сумській області на апедяційну скаргу, у доводах якої позивач підтримує свою правову позицію у спорі та вважає, що висновки контролюючого органу зроблені без урахування обставин щодо звернення Товариства до арбітражної установи та зупинення у зв'язку із цим перебігу строків розрахунків за операціями із контрагентом-нерезидентом.
ДПС України відзиву на апеляційну скаргу позивача до суду не скеровувало.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Враховуючи, що від сторін не надійшло клопотання про розгляд справи за їх участю, то за таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні без участі сторін.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на приписи частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вивчивши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу ГУ ДПС у Сумській області від 01.11.2023 № 1596-кп проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» (код ЄДРПОУ 38397547) з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 30.09.2022 № 32/22 за період з 30.09.2022 по 07.11.2023.
Перевірку проведено на підставі інформації ДПС України про виявлення факту ненадходження в установлені граничні строки розрахунків грошових коштів за експортним контрактом від 30.09.2022 № 32/22 (лист ДПС України від 30.05.2023 №12279/7/99-00-07-05-01-07), скерованої Національним банком України до ГУ ДПС у Сумській області.
За результатами перевірки складено акт від 14.11.2023 № 6942/18-28-07-07-07/38397547/302.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» (Продавець) укладено експортний контракт від 30.09.2022 № 32/22 (далі - Контракт) з GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L., Румунія (Покупець) на постачання кукурудзи у кількості 1600,00 метричних тон, +/-10%.
Загальна вартість контакту за додатковою угодою № 1 від 08.11.2022 до контракту №32/22 від 30.09.2022 становить 315265,35 євро, +/- 10% (ціна товару 1250,20 тон за ціною 209,00 євро за 1 метричну тону, 339,45 тон за ціною 159,00 євро за 1 метричну тону).
Умови поставки: DAP Vadul-Seret/Dornesti, Румунія.
Умови оплати: оплата в євро 100% від загальної ціни відповідної партії товару здійснюється не пізніше 30 календарних днів після митного оформлення партії товару.
Термін дії контракту: поставка товару до 31.12.2022, контракт набуває чинності з моменту підписання та діє до повного виконання зобов'язань сторонами.
На виконання контракту ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» відвантажило кукурудзу (код товару 1005900000) на загальну суму 315 264,35 євро, що засвідчено оформленою митною декларацією від 14.10.2022 №UA805020/2022/011382, граничний строк розрахунків надходження грошових коштів - 11.04.2023.
ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» отримано оплату за контрактом від нерезидента GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L. в загальній сумі 291 291,80 євро згідно з банківськими виписками:
- від 16.11.2022 на суму 261 291,80 євро;
- від 09.12.2022 на суму 30 000,00 євро.
Станом на 07.11.2023 ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» розрахунки за контрактом від 30.09.2022 № 32/22 не завершено, перевіркою встановлено прострочену дебіторську заборгованість в сумі 23 972,55 євро за розрахунками з нерезидентом GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L. (Румунія), що відповідає даним бухгалтерського обліку підприємства.
Також, згідно з висновками акта перевірки, у періоді, який охоплювався перевіркою, ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» не зверталось до судових органів із вимогою про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла за контрактом від 30.09.2022 №32/22.
З урахуванням викладеного, перевіркою констатовано порушення ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» частини другої статті 13 Закону № 2473-VIII, пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», а саме: недотримання граничних строків розрахунків за контрактом від 30.09.2022 № 32/22, укладеного з GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L. (Румунія), за митною декларацією від 14.10.2022 №UA805020/2022/011382, граничний строк розрахунків надходження грошових коштів - 11.04.2023, на суму 23 972,55 євро за період з 12.04.2023 по 07.11.2023 на 210 днів.
ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» не скористалось правом на подання заперечень на висновки акта перевірки від 14.11.2023 № 6942/18-28-07-07-07/38397547/302.
На підставі встановлених перевіркою порушень 01.12.2023 контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 781518280707, яким до ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 602 348,79 грн за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» подало скаргу на податкове повідомлення-рішення від 01.12.2023 № 781518280707 до ДПС України.
У доводах скарги Товариство повідомило, що додатковою угодою № 2 від 15.11.2022 до контракту № 32/22 від 30.09.2022 сторони узгодили, що будь-які спори між сторонами щодо тлумачення, змісту чи виконання цього контракту, чи з питань його розірвання, підлягають вирішенню в міжнародному комерційному арбітражі в постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» (Україна, 61003, Харківська область, місто Харків, вулиця Університетська, будинок 9), рішення якого буде остаточним і обов'язковим для виконання обома сторонами. Цією ж додатковою угодою встановлено, що з метою регулювання та тлумачення контракту № 32/22 від 30.09.2022 застосовується матеріальне право України. Рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» про порушення провадження від 11.12.2023 у справі № 31/03-2023, яким позов «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» задоволено в повному обсязі, стягнуто з GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L. на користь ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» заборгованість з оплати поставленого товару за контрактом від 30.09.2022 № 32/22 в сумі 23 972,55 євро.
Рішенням ДПС України від 12.02.2024 № 3468/6/99-00-06-01-02-06 скаргу Товариства залишено без задоволення, а повідомлення-рішення від 01.12.2023 № 781518280707 - без змін.
ДПС України керувалась тим, що вказаний позивачем третейський суд не відноситься до жодного із зазначених у статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402- VIII судових органів, а тому прийняття ним рішення про задоволення позову резидента не є підставою для зупинення для нарахування пені за порушення термінів, передбачених статтею 13 Закону № 2473-VIII.
Не погоджуючись зі складеним ГУ ДПС у Сумській області податковим повідомленням-рішенням, а також із рішенням ДПС України, прийнятим за наслідками розгляду скарги на вказане податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із законності нарахування позивачу пені, вважаючи, що рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» про порушення провадження від 11.12.2023 по справі №31/03-2023, яким стягнуто з GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L. на користь ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» заборгованість з оплати поставленого товару за контрактом від 30.09.2022 № 32/22, не є підставою для зупинення перебігу визначених Національним банком України строків розрахунків за експортними контрактами. Суд також врахував, що Товариством не надано контролюючому органу до перевірки додаткової угоди від 15.11.2022 № 2 до контракту від 30.09.2022 № 32/22 про зміну судового органу для вирішення спорів. Окрім викладеного суд акцентував на тому, що додаткова угода від 15.11.2022 № 2 до контракту від 30.09.2022 № 32/22 не містить мотивів і причин її укладання, оскільки у первісній угоді було чітко визначено орган, якому довірилися сторони, щодо розгляду спорів між собою, а саме - міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими й такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи при цьому з наступних міркувань.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд, незалежно від підстав, наведених у позові, зобов'язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вище вимогам.
Законом № 2473-VIII визначено правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлено відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Статтею 13 вказаного Закону регламентовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Частиною другою означено статті обумовлено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Як визначено частиною шостою статті 13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Частиною сьомою статті 13 Закону № 2473-VIII регламентовано, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
Отже, з наведеного висновується, що за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які встановлюються Національним банком України, встановлено відповідальність у вигляді пені.
Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 5 від 02.01.2019, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Суд першої інстанції слушно зауважив, що Постанову Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» було доповнено пунктом 14-2 (згідно з Постановою Національного банку України № 68 від 04.04.2022), яким визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено, серед іншого, функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.
Судом встановлено, що на виконання експортного контракту від 30.09.2022 № 32/22 ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» відвантажило GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L. (Румунія) кукурудзу на загальну суму 315 264,35 євро.
При цьому граничний строк розрахунків надходження грошових коштів - 11.04.2023.
ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» отримано оплату за контрактом від нерезидента GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L. в загальній сумі 291 291,80 євро,а саме: 16.11.2022 - 261 291,80 євро, 09.12.2022 - 30 000,00 євро.
Поряд із тим, перевіркою встановлено, що станом на 07.11.2023 розрахунки за контрактом не завершено, заборгованість GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L. перед ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» становила 23 972,55 євро.
З урахуванням наведених фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку недотриманий граничний строк розрахунків за експортним контрактом від 30.09.2022 №32/22, укладеним ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» з GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L.
Своєю чергою, порушення резидентом строку розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом), встановленого статтею 13 Закону № 2473-VIII, тягне за собою нарахування пені.
Надаючи оцінку доводам позивача, наведеним у поданій ним апеляційній скарзі, щодо наявності в Товариства підстав для зупинення строків розрахунків, встановлених Національним банком України за зовнішньоекономічним операціям з експорту товарів, колегія суддів виходить із наступного.
Так, відповідно до умов контракту 30.09.2022 №32/22 будь-які спори між сторонами (ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» та GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L.) щодо тлумачення змісту чи виконання контракту, чи з питань правових наслідків даного контракту, або ж з питань його розірвання підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України відповідно до його регламенту.
Поряд із тим, додатковою угодою від 15.11.2022 № 2 до контракту від 30.09.2022 №32/22 сторони узгодили, що будь-які спори між ними щодо тлумачення, змісту чи виконання цього контракту, чи з питань його розірвання, підлягають вирішенню в міжнародному комерційному арбітражі в постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства», рішення якого буде остаточним і обов'язковим для виконання обома сторонами. Цією ж додатковою угодою встановлено, що з метою регулювання та тлумачення контракту від 30.09.2022 № 32/22 застосовується матеріальне право України.
Матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку із наявністю заборгованості за контрактом ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» звернулося до постійно діючого третейського суду при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» з позовом до GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L.
Ухвалою постійно діючого третейського суду при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» від 03.04.2023 порушено провадження у справі №31/03-2023, а рішенням цього суду від 11.12.2023 у справі №31/03-2023 позов ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» задоволено в повному обсязі, стягнуто з GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L. на користь ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» заборгованість з оплати поставленого товару за контрактом від 30.09.2022 № 32/22 в сумі 23 972,55 євро.
Наведена обставина (звернення до третейського суду), на переконання позивача, є підставою для ненарахування пені за прострочення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом.
Так, зі змісту частини сьомої статті 13 Закону № 2473-VIII вбачається, що строк, встановлений у цій статті, зупиняється у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом).
З'ясовуючи, чи є третейський суд, створений на підставі додаткової угоди між ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» з нерезидентом GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L., «судом» для цілей застосування застереження, встановленого частиною сьомою статті 13 Закону № 2473-VIII, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про третейські суди» від 11.05.2004 № 1701-IV (далі - Закон № 1701-IV) третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 1701-IV до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 6 Закону № 1701-IV визначено підвідомчість справ третейським судам.
Пунктом 12 частини першої статті 6 Закону № 1701-IV визначено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.
При цьому, у статті 1 Закону № 1701-IV міститься застереження про те, що дія цього Закону не поширюється на міжнародний комерційний арбітраж.
Частиною другою статті 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 року № 4002-XII (далі - Закон № 4002-XII) визначено, що до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися, зокрема, спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.
Статтею 2 Закону № 4002-XII визначено, що для цілей цього Закону:
«арбітраж» - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України;
«третейський суд» - одноособовий арбітр або колегія арбітрів;
«суд» - відповідний орган судової системи держави;
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 1 Закону № 4002-XII цей Закон не зачіпає дії будь-якого іншого закону України, в силу якого певні спори не можуть передаватися до арбітражу або можуть бути передані до арбітражу тільки згідно з положеннями іншими, ніж ті, що є в цьому Законі.
Зі змісту наведених вище нормативних актів висновується, що під судом, зазначеним у частині сьомій статті 13 Закону № 2473-VIII, слід розуміти відповідний орган судової системи держави, зокрема, створений відповідно до Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України або інший арбітраж (третейський суд), створений у відповідності до положень Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Своєю чергою, підставою для зупинення строків, передбачених частиною сьомою статті 13 Закону № 2473-VIII, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків, є рішення суду про задоволення позову.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.10.2021 у справі №810/248/18 та у постанові від 09.01.2025 у справі №320/5804/18 за наслідками системного аналізу положень законів України «Про третейські суди» та «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Більш того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.06.2019 у справі №826/25956/15, поняття Міжнародного комерційного арбітражного суду та третейського суду не є тотожними. Рішення арбітражних судів, а також третейських судів, визнаються Державою, але виключно в межах питань, які є компетенцією таких судів, якщо інше прямо не передбачено діючими нормативно-правовими актами. Верховний Суд зауважив, що господарські правовідносини, на відміну від публічно-правових, надають особам право на вибір способу вирішення спорів, зокрема, сторони мають вибір, звертатись до суду або до третейського суду. Самостійно обираючи для вирішення спору третейський суд, сторона повинна усвідомлювати всі наслідки такого вибору.
Отже, колегія суддів зазначає, що правовідносини, що врегульовують між собою учасники господарських міжнародних відносин в укладених ними контрактах (договорах), в тому числі щодо порядку вирішення спорів між собою, та правовідносини, врегульовані Законом № 2473-VIII, мають різну правову природу виникнення та правове навантаження.
Колегія суддів констатує, що розгляд та прийняття третейським судом рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» до нерезидента GLOBAL GRAIN LOGISTICS S.R.L. про стягнення заборгованості, яке здійснено відповідно до Закону № 1701-IV, навіть зважаючи на домовленість сторін про можливість вирішення спорів судом відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», не є обумовленою Законом № 2473-VIII підставою для звільнення від нарахування пені.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що третейський суд, до якого звернувся позивач, з урахуванням пункту 12 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», не відноситься до судових органів, визначених частиною сьомою статті 13 Закону № 2473-VIII.
Варто додати й те, що за умовами контракту 30.09.2022 № 32/22 сторони обумовили, що будь-які спори між ними щодо тлумачення змісту чи виконання контракту, чи з питань правових наслідків даного контракту, чи з питань його розірвання підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-Промислові палаті України у відповідності до його регламенту.
При цьому, суд першої інстанції слушно зауважив, що додаткова угода від 15.11.2022 № 2 не містить підстав її укладання, в той час як в умовах контракту було чітко визначено орган, якому довірилися сторони в розгляді спорів між собою щодо тлумачення, змісту чи виконання цього контракту, чи з питань його розірвання - міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-Промисловій Палаті України відповідно до його регламенту.
Не обґрунтовано позивачем й у доводах апеляційної скарги необхідності в укладенні такої додаткової угоди між сторонами щодо зміни судового органу для розгляду спорів, які можуть виникнути між сторонами контракту.
Ураховує колегія суддів й те, що додаткова угода від 15.11.2022 № 2 до контракту від 30.09.2022 № 32/22 про зміну судового органу, на яку посилається позивач на запит Головного управління ДПС у Сумській області від 30.05.2023 № 12279/7/99-00-07-05-01-07, не надавалась контролюючому органу під час перевірки.
Не надано позивачем й доказів фактичного виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Харківський центр третейського судочинства» від 11.12.2023 у справі №31/03-2023.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність нарахування Товариству пені на підставі частини сьомої статті 13 Закону № 2473-VIII та відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 01.12.2023 № 781518280707.
Колегія суддів відхиляє посилання заявника апеляційної скарги на необхідність урахування при вирішенні спору правових висновків, викладених Верховного Суду у постанові від 11.01.2023 у справі №802/2020/16-а, адже у вказаному рішенні суд касаційної інстанції не досліджував питання, чи відноситься третейський суд, до якого звернувся позивач, до судових органів, визначених частиною сьомою статті 13 Закону № 2473-VIII.
Отже, наведені позивачем доводи на обґрунтування апеляційної скарги щодо неправомірності нарахування Головним управлінням ДПС у Сумській області Товариству пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Ключові доводи позивача були спростовані в ході цієї справи як судом першої, так і апеляційної інстанції.
Порушень судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні справи апеляційним судом не встановлено. Суд першої інстанції навів мотиви, з яких він виходив при розв'язанні спору, та зробив висновки з урахуванням правової позиції позивача.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, яке є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі №480/1715/24 - без змін.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 по справі № 480/1715/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Л.В. Любчич