Єдиний унікальний номер справи № 758/1068/24
Провадження №22-ц/824/2998/2025
19 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 17 вересня 2024 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності,
У провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває вищезазначена цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності.
05.08.2024 року до місцевого суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кучерявого В.О. надійшло клопотання про зупинення розгляду справи.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року вказане клопотання залишено без задоволення з підстав того, що надані заявником копії документів не підтверджують, що військова частина, в якій проходить службу ОСОБА_2 , переведена на воєнний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території України, та виконує бойові завдання у зоні бойових дій.
02 вересня 2024 року представник відповідача - адвокат Кучерявий В.О. повторно подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі. На обґрунтування заявник вказав про те, що ОСОБА_2 проходить військову службу у складі Збройних Сил України, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_1 та довідкою від 09.05.2024 року №1797/1672/5-24, виданою командиром військової частини НОМЕР_2 , а тому існують підстави для зупинення провадження у справі № 758/1068/24.
Окрім цього, на підтвердження безпосередньої участі військової частини НОМЕР_2 у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії проти України та виконання бойових завдань у зоні бойових дій заявник долучив лист від 12.08.2024 року № 1797/9/вих. ЗПІ, зі змісту якого вбачається, що військова частина, у якій проходить службу ОСОБА_2 , була створена після прийняття Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року під час воєнного стану і перебуває у воєнному стані з моменту її створення.
Факт безпосередньої участі ОСОБА_2 у бойових діях під час проходження військової служби підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_3 видане 13.07.2023 року; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 26.02.2023 року №58; посвідченням про відрядження командира військової частини НОМЕР_5 від 21.03.2022 року № 75; посвідченням про відрядження до Запорізької та Херсонської областей від 23.09.2023 року № 1463.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17 вересня 2024 року зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 01.10.2024 року позивач подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, в якій просила скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Свої доводи обґрунтувала тим, що суд дійшов помилкового висновку про зупинення провадження у даній справі, при цьому не врахувавши того, що:
- заявником хоча й були надані формально докази про залучення його до бойових дій, однак суд не з'ясував належним чином обставини щодо недобросовісної поведінки сторони відповідача, що унеможливлює судовий розгляд за участі військового на невизначений час;
- надані відповідачем документи були видані в 2022-2023 роках та станом на теперішній час відповідач участі в бойових діях не приймає, перебуває у м. Києві за місцем свого проживання, згідно довідок військово-лікарської комісії від 31.05.2024 року та 22.07.2024 року ОСОБА_2 потребує відпустки для лікування протягом 30 календарних днів, також вінактивно користується своїми цивільними правами щодо спірного будинку, уклав договір з адвокатом на представництво його інтересів в суді для надання правничої допомоги, що свідчить про ухилення і затягування відповідачем розгляду справи;
- станом на день розгляду справи відповідачем не надано доказів неможливості брати участь в судовому засіданні через залучення до виконання бойового завдання або перебування на лікуванні чи у відпустці.
28 листопада 2024 року до апеляційного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду - без змін.
Згідно положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду даної категорії розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про зупинення провадження, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла наступних висновків:
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
З даного приводу Верховний Суд сформулював позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема беруть участь у виконанні бойових завдань.
Наведена правова позиція відображена в ухвалах про зупинення провадження Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.12.2022 по справі 757/5240/16-ц, від 29.08.2022 по справі 461/5209/19, від 29 серпня 2022 року в справі N 461/5209/19 та в інших.
У постанові від 21.12.2022 року по справі №456/2541/19 Касаційний цивільний суд Верховного Суду погодився з зупиненням провадження у зв'язку з перебуванням сторони у складі ЗСУ. Суд проаналізував довідку командира, згідно з якою позивач перебуває у складі військової частини, що входить до складу ОТУ, залучена та бере безпосередню участь «у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях».
Також Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 29 березня 2023 року (справа № 756/3462/20) визначив, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв'язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153/2008.
Отже, прецедентна практика Верховного Суду вимагає від сторін надання доказів залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан тощо.
У своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що за наявності наданих заявником доказів про залучення його до бойових дій, суд не з'ясував належним чином обставини щодо недобросовісної поведінки відповідача, який на теперішній час перебуває в м. Києві, що унеможливлює судовий розгляд справи на невизначений час, та станом на день розгляду справи не надав доказів неможливості брати участь в судовому засіданні.
Апеляційний суд не може врахувати наведені доводи апелянта.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження врахував положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та зазначив, що відповідач у справі ОСОБА_2 проходить військову службу у складі Збройних Сил України, а військова частина, де він проходить службу переведена на воєнний стан, тому дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі.
Зазначений висновок суду першої інстанції апеляційний суд вважає обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи та нормам цивільного процесуального закону.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що надані відповідачем докази, на які послався суд першої інстанції, підтверджують факт його перебування у складі ЗСУ та містять відповідну інформацію щодо факту перебування його в структурному підрозділі ЗСУ, який переведений на воєнний стан та здійснює виконання бойових завдань.
Так, із наявних у справі доказів, зокрема, витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 26.02.2023 року № 58 вбачається, що ОСОБА_2 перебував в службовому відрядженні в АДРЕСА_1 з метою виконання бойового наказу та здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії; за даними посвідчення про відрядження командира військової частини НОМЕР_2 від 23.09.2023 року № 1463 ОСОБА_2 був відряджений для виконання бойового наказу до Запорізької та Херсонської областей (а.с. 30,32).
Крім того, позивач в апеляційній скарзі не заперечує, що відповідач надав докази на підтвердження залучення його до бойових дій.
Доводи у апеляційній скарзі апелянта про не з'ясування судом обставин недобросовісної поведінки відповідача, який на теперішній час перебуває в м. Києві, активно користується своїми цивільними правами щодо спірного будинку, уклав договір з адвокатом на представництво його інтересів в суді, який не надав доказів неможливості брати участь в судовому засіданні, апеляційний суд не враховує з таких підстав.
Статтею 254 ЦПК України визначено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
Враховуючи зазначені положення процесуального закону, апеляційний суд не перевіряє місцезнаходження відповідача на теперішній час, так як подальша зміна статусу відповідача може бути підставою для відновлення провадження у справі, а не для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Отже, зазначене вказує на обґрунтованістьприйнятого рішення про зупинення провадження у справі судом першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 17 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько