19 травня 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 381/4445/24
номер провадження №22-ц/824/6235/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянуву порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - Сидоренко Олени Василівни
на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2024 року /суддя Осаулова Н.А./
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - Головне управління) недоотриманої пенсії її померлої матері, ОСОБА_2 , у сумі 91 767,62 грн, що увійшла до складу спадщини.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2024 року позов задоволено: стягнуто з Головного управління на користь ОСОБА_1 91 767,62 грн недоотриманої пенсії та 1 211,20 грн судового збору на користь держави.
Не погоджуючись із рішенням, Головне управління через представника подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та відмовити в позові. Апелянт посилався на те, що недоотримана пенсія (91 767,62 грн) нарахована на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі №320/14145/20 і підлягає виплаті за окремою бюджетною програмою відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2021 №1165; позивач мала звернутися із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, а не з позовом про стягнення; Головне управління діяло в межах законодавства, тому його дії не є протиправними.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу через представника ОСОБА_3 заперечила доводи апелянта, посилаючись на законність права на спадкування недоотриманої пенсії відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 1218, 1227 ЦК України; підтвердження права спадкування свідоцтвом про право на спадщину від 21.05.2024; неправомірну відмову відповідача у виплаті, що змусило звернутися до суду; помилковість вимоги про заміну сторони у виконавчому провадженні, оскільки рішення у справі №320/14145/20 виконано шляхом нарахування пенсії. Позивач просила залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 у справі №320/14145/20, залишеного без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021, Головне управління зобов'язано нарахувати ОСОБА_2 пенсію по інвалідності з 01.12.2020. Нарахована, але не виплачена пенсія за період з 01.12.2020 по 31.10.2021 становить 91 767,62 грн, що підтверджується листом відповідача від 06.10.2023 №1000-0502-8/151321 (а.с. позову).
Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21.05.2024, виданим державним нотаріусом Першої бориспільської державної нотаріальної контори (реєстр №2-334), підтверджено, що ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_2 , є спадкоємцем недоотриманої пенсії у сумі 91 767,62 грн (а.с. позову).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно керувався нормами ст. 1216, 1218, 1220, 1227, 1268, 1269, 1271, 1296, 1298 ЦК України, ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також практикою ЄСПЛ і Постановою Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008, дійшовши обґрунтованого висновку, що позивач має право на стягнення недоотриманої пенсії як спадкоємець, а вимога відповідача про заміну сторони у виконавчому провадженні є помилковою, оскільки рішення у справі №320/14145/20 виконано шляхом нарахування пенсії.
Доводи апелянта про виплату коштів за окремою бюджетною програмою відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2021 №1165, не спростовують права позивачки на спадкування.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 1227 ЦК України, недоотримана пенсія входить до складу спадщини за відсутності членів сім'ї, які проживали з пенсіонером, або у разі їх незвернення протягом шести місяців. Позивачка звернулася за спадщиною вчасно, що підтверджується свідоцтвом від 21.05.2024, виданим у межах строку, визначеного ст. 1271 ЦК України.
Аргумент апелянта про необхідність заміни сторони у виконавчому провадженні є помилковим, оскільки рішення у справі №320/14145/20 стосувалося зобов'язання нарахувати пенсію, що було виконано відповідачем. Нарахована сума пенсії стала спадковим майном, і її виплата не залежить від виконавчого провадження, а регулюється нормами спадкового права (ст. 1218, 1227 ЦК України). Практика ЄСПЛ у справах «Стретч проти Сполученого Королівства» (2003) та «Наталія Михайленко проти України» (2013) підтверджує, що позивач має «законне сподівання» на отримання спадкового майна, яке підлягає захисту.
Доводи апелянта про обмеження виплат розміром прожиткового мінімуму відповідно до п. 4 Порядку №1165 не застосовуються до спадкових прав, оскільки цей порядок регулює виплати пенсіонерам або їхнім представникам, а не спадкоємцям, які отримали право на пенсію як спадщину. Крім того, апелянт не надав доказів недостатності бюджетних призначень чи інших обставин, що перешкоджають виплаті (ст. 81 ЦПК України).
Доводи позивачки про неправомірну відмову відповідача у виплаті підтверджуються листом від 06.10.2023 та відповіддю на адвокатський запит, де відповідач безпідставно посилався на відсутність згоди на обробку персональних даних померлої. Це свідчить про порушення права позивачки на отримання спадщини, що підлягає захисту шляхом стягнення коштів.
Отже, суд першої інстанції повно з'ясував обставини, правильно застосував норми ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 1216, 1218, 1227 ЦК України, оцінив докази відповідно до ст. 76-81, 89 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - Сидоренко Олени Василівни на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2024 року - залишити без задоволення.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: