19 травня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/2999/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області Рем Ольги Миколаївни, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 17.03.2025 звернувся до суду з адміністративним позовом до виконуючого обов'язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області Рем Ольги Миколаївни (далі - відповідач 1), у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача, викладені в листі від 12.03.2025 №2962-2728/М-02/8-2500/25, щодо ненадання інформації по суті його запиту на інформацію від 06.03.2025;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути його запит на інформацію від 06.03.2025 та надати відповідь по суті запиту, а саме вказати посаду, прізвище посадової особи, яка прийняла рішення щодо обмеження йому пенсійних виплат з березня 2025 року, вказати складові пенсійних виплат, які не були виплачені в березні 2025 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що всупереч вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідач 1 не надав йому інформацію, яка запитувалась.
Ухвалою судді від 21.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі в справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач 2), установлено відповідачам 15-денний строк для подання відзиву на позов.
Відповідач 1 відзив на позов не надав.
Від відповідача 2 надійшов відзив на позов, у якому ГУПФУ в Чернігівській області позовні вимоги не визнає, у їх задоволенні просить відмовити, оскільки запит позивача стосувався його пенсії, тобто особистих прав та інтересів, йому надана відповідь у відповідності до положень Закону України «Про звернення громадян».
Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено такі обставини.
06.03.2025 відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» ОСОБА_1 на ім'я начальника ГУПФУ в Чернігівській області подано запит, у якому позивач просив надати на його адресу інформацію:
- посада, прізвище посадової особи, яка прийняла рішення щодо обмеження йому пенсійних виплат з березня 2025 року;
- які складові пенсійних виплат не були йому виплачені в березні 2025 року (а.с. 6).
Листом від 12.03.2025 ГУПФУ в Чернігівській області повідомило, що оскільки запит ОСОБА_1 стосується його пенсії, тобто особистих прав та інтересів, його розгляд здійснено відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Одночасно, серед іншого, повідомлено, що при виконанні рішення суду, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати та надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) встановлюється без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок. З 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», однак вказана індексація не була предметом судового розгляду, тому пенсія ОСОБА_1 виплачується без її урахування. З 01.03.2025 пенсія виплачується у розмірі 37225,03 грн. та без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1. Також надано копію документу з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 на 1 арк. (а.с. 8-10).
Вважаючи, що запит від 06.03.2025 відповідачем 1 розглянутий не належним чином, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюються Законом України від 02.10.1992 №2657-XII «Про інформацію» (далі - Закон №2657-XII).
За визначеннями, наведеними в статті 1 Закону №2657-XII, документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі; інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Статтею 5 Закону №2657-XII передбачено, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Відповідно до статті 6 Закону №2657-XII право на інформацію забезпечується: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення; обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.
Згідно з статтею 10 Закону №2657-ХІІ за змістом інформація поділяється на, у тому числі, інформацію про фізичну особу.
Статтею 11 Закону №2657-ХІІ установлено, що кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Законом України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VI) визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Так, відповідно до статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 2 частини першої статті 5 Закону №2939-VI передбачено, що доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №2939-VI кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Згідно з статтею 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Статтею 13 Закону №2939-VI визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля;
2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
З урахуванням наведеного, ознаками публічної інформації є: готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання ним своїх обов'язків; інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.
За відсутності перелічених ознак така інформація не належить до публічної.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання ним своїх обов'язків.
Разом з тим, особливості застосування адміністративним судом Закону України «Про доступ до публічної інформації» викладені у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації».
Підпунктом 3.1 пункту 3 цієї постанови Пленуму визначено, що судам потрібно мати на увазі, що Закон №2939-VI передбачає два види інформаційних відносин, на які його положення не поширюються: відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій та відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Статтею 40 Конституції України закріплено право особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів. Деталізацію наведене право отримало у Законі України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон №393/96-ВР).
Суд звертає увагу, шо відносини з розгляду звернень громадян є основним і єдиним предметом регулювання цього Закону №393/96-ВР, тому він є спеціальним у цій сфері, але ним не вичерпується поняттям «спеціальний закон», що вживається у частині другій статті 2 Закону №2939-VI.
Згідно з статтею 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із … заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.
У силу вимог статті 3 Закону №393/96-ВР заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Зі змісту наявного у матеріалах справи запиту судом встановлено, що останній поданий ОСОБА_1 до начальника ГУПФУ в Чернігівській області з метою уточнення порядку нарахування та виплати йому з 01.03.2025 пенсії. При цьому, основною метою запиту є реалізація ОСОБА_1 своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів (права на пенсію).
Враховуючи наведене, суд вважає, що у даному випадку запитувана позивачем інформація не є публічною, а надісланий ним запит про надання публічної інформації від 06.03.2025 є фактично зверненням (заявою, клопотанням) про надання інформації згідно з Законом №393/96-ВР.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону №2939-VI він не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
За наведених обставин, доводи позивача про незабезпечення відповідачем виконання вимог Закону №2939-VI під час розгляду його запиту на отримання інформації від 06.03.2025 є необґрунтованими, позаяк вони не поширюються на спірні правовідносини.
Крім того, суд звертає увагу, що у доповнення до відповіді від 12.03.2025, листом від 07.04.2025 відповідач 2 повідомив, що згідно з програмним забезпеченням ПВП ДКГ Пенсійним фондом України з 01.03.2025 проведено масовий перерахунок пенсій в автоматичному режимі, тому посадові особи ГУПФУ в Чернігівській області не приймали рішення щодо обмеження розміру пенсії позивача. У зв'язку з наведеним, зазначити посаду, прізвище посадової особи, яка приймала рішення про обмеження ОСОБА_1 пенсійних виплат з березня 2025 року немає можливості. Також повідомлено, що в березні 2025 року не була врахована в суму пенсії до виплати індексація за 2025 рік в розмірі 1500,00 грн. та збільшення основного розміру пенсії на 25% на розмір індексації від 1500,00 грн. - 375,00 грн. (а.с. 20).
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись статтями 241-243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області Рем Ольги Миколаївни, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 19 травня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач 1: Виконуючий обов'язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області Рем Ольги Миколаївни (вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, 14005).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005).
Суддя С.В. Бородавкіна