20 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/4999/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
14 квітня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 01.02.2023 згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №9/1/18018/ФП58069 від 19.11.2024 зі зменшенням її відсоткового розміру з 77% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та в нарахуванні ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити їх виплату з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 без обмежень максимального розміру пенсії згідно рішення Конституційного Суду України №7-РП/2016 від 20.12.2016 м. Київ по справі №1-38/2016 та рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/12638/23 від 29 листопада 2023 року з 01.07.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виконати рішення суду та в подальшому нараховувати ОСОБА_1 пенсію згідно законодавства та рішень Полтавського окружного адміністративного суду №440/1786/20 від 29 квітня 2020 року та №440/12638/23 від 29 листопада 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є військовим пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії, однак відповідач листом повідомив, що зобов'язання щодо перерахунку пенсії з 01.02.2023 у розмірі 77% грошового забезпечення відсутні, що, на переконання позивача, порушує його право на належне соціальне забезпечення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4999/25. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області докази.
30 квітня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 19/, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №440/9952/24 зобов'язання щодо перерахунку пенсії в розмірі 77% грошового забезпечення з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. та без обмеження максимальним розміром відсутні. Зазначає, що при проведенні перерахунку норми законодавства застосовуються в редакції, яка чинна на момент перерахунку.
15 травня 2025 року та 16 травня 2025 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшли витребувані документи.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 з 24.04.1994 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 75% грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", що підтверджується розрахунком на пенсію Міністерства оборони за вислугу років /а.с. 20/.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі №440/1786/20, що набрало законної сили 07.08.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року зі зменшенням її відсоткового розміру з 77% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити її виплату з урахуванням фактично виплачених сум. (номер рішення в ЄДРСР 88983954).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі №440/1786/20, що набрало законної сили 07.08.2020, встановлено, що відсотковий розмір пенсії позивача приведено у відповідність до вимог Закону України № 2262, що стало наслідком його збільшення до 77% відповідних сум грошового забезпечення. Пенсію в зазначеному розмірі позивач отримував до 01 січня 2018 року.
На виконання рішення суду у справі №440/1786/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення /зворот а.с. 26/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №440/12638/23, що набрало законної сили 30.12.2023, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 з обмеженням її максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2023 без обмеження максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум. (номер рішення в ЄДРСР 115312222).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі №440/12638/23 виправлено описку в третьому абзаці резолютивної частини судового рішення від 29 листопада 2023 року в адміністративній справі № 440/12638/23 шляхом викладення його у такій редакції: "Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 без обмеження максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум". (номер рішення в ЄДРСР 117211074).
На виконання рішення суду у справі №440/12638/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року без обмеження максимальним розміром /зворот а.с. 23/.
ІНФОРМАЦІЯ_2 видано довідку №ФП58069/10896 від 22 липня 2024 року про те, що розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії з 01.01.2023 за відповідною посадою згідно рішення суду становить: посадовий оклад - 8160,00 грн., оклад за військове звання - 2150,00 грн., відсоткова надбавка за вислугу років (50%) - 5155,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 6600,75 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 804,00 грн., премія (140%) - 7504,00 грн., усього - 30373,75 грн. /а.с. 23/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №440/9952/24, що набрало законної сили 11.10.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати основного розміру пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП58069/10896 від 22 липня 2024 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок основного розміру пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП58069/10896 від 22 липня 2024 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та виплатити пенсію з урахуванням проведених виплат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. (номер рішення в ЄДРСР 121530813).
На виконання рішення суду у справі №440/9952/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП58069/10896 від 22 липня 2024 року у розмірі 70% грошового забезпечення /а.с. 22 , зворот а.с. 22/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №440/8977/24, що набрало законної сили 12.11.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 №ФП58069/10896 від 22.07.2024 зі зазначенням у ній надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії, виходячи з грошового забезпечення станом на 01.01.2018. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у середніх розмірах, виплачених у січні 2023 року за відповідною посадою, обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок). (номер рішення в ЄДРСР 122064731).
На виконання рішення суду у справі №440/8977/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 видано довідку №ФП58069/18018 від 19.11.2024 про те, що розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії з 01.01.2023 за відповідною посадою становить: посадовий оклад - 8160,00 грн., оклад за військове звання - 2150,00 грн., відсоткова надбавка за вислугу років (50%) - 5155,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 10052,25 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1224,00 грн., премія (140%) - 11424,00 грн., усього - 38165,25 грн., яку листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.11.2024 вих.№9/1/18018/фп58069 /а.с. 14/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі №440/15079/24, що набрало законної сили 01.03.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні нарахування та виплати основного розміру пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП58069/18018 від 19.11.2024 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 основного розміру пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП58069/18018 від 19.11.2024 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 з урахуванням проведених виплат. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. (номер рішення в ЄДРСР 124777953).
На виконання рішення суду у справі №440/15079/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП58069/18018 від 19.11.2024 у розмірі 70% грошового забезпечення та за результатами проведеного перерахунку розмір пенсії склав 27990,55 грн. При цьому, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 обмежено максимальним розміром 20930,00 грн. /а.с. 45/.
Не погодившись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП58069/18018 від 19.11.2024 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2023 року, з 77 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, та з обмеженням пенсії максимальним розміром з 01 лютого 2023 року, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивача, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугою строків служби збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів.
У подальшому, редакція частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.
Так, частина 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції Закону України від 25.03.1996 №103/96-ВР) викладена в такій редакції: "Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів".
Далі частина 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ була змінена Законом України від 04.07.2002 №51-ІV "Про внесення змін до Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (чинний з 31.07.2002) - цифри "85" замінено цифрами "90" та загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
08 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри “80» замінено цифрами “70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Отже, стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права викладено у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18.
Як слідує з матеріалів справи, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі №440/15079/24, що набрало законної сили 01.03.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні нарахування та виплати основного розміру пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП58069/18018 від 19.11.2024 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 основного розміру пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП58069/18018 від 19.11.2024 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 з урахуванням проведених виплат. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. (номер рішення в ЄДРСР 124777953).
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обставина протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні нарахування та виплати основного розміру пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП58069/18018 від 19.11.2024 встановлена рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі №440/15079/24, що набрало законної сили, не доказується при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи. що й у справі №440/15079/24.
На виконання рішення суду у справі №440/15079/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП58069/18018 від 19.11.2024 у розмірі 70% грошового забезпечення /зворот а.с. 20, а.с. 45/.
Однак, у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку з 01 лютого 2023 року, тому зменшуючи розмір пенсії позивача при проведенні перерахунку пенсії позивачу з 01 лютого 2023 року з 77 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України.
Крім того, при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП58069/18018 від 19.11.2024 розмір пенсії ОСОБА_1 було обмежено максимальним розміром 20930,00 грн. /а.с. 45/.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI, із змінами, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.
Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
У постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21 та від 30.08.2022 у справі №440/994/20, Верховний Суд дійшов наступних висновків:
"… на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.…
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI."
Враховуючи зазначені висновки Верховного Суду обмеження відповідачем максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №420/9244/21, які підлягають обов'язковому врахуванню судом першої інстанції в силу частини 5 статті 242 КАС України.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Постанова Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №420/9244/21 містить більш пізні висновки Верховного Суду про застосування норм права, які підлягають врахуванню та були враховані судом першої інстанції в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи та норми права, якими врегульовані спірні відносини у справі №607/7115/17 не є релевантними обставинам справи та нормам права, якими врегульовані відносини у справі, що розглядається, оскільки позивач у справі №607/7115/17 одержував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівник льотного складу та предметом оскарження у справі №607/7115/17 були дії щодо обмеження граничним розміром пенсії особі при здійсненні перерахунку пенсії з 01 березня 2018 року та з 01 березня 2017 на підставі пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 № 713), тоді як ОСОБА_1 одержує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Суд враховує, що позивач в прохальній частині позовної заяви допустив описку при зазначенні номера довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 листопада 2024 року, а саме замість номера самої довідки ФП58069/18018 позивачем зазначено номер листа ІНФОРМАЦІЯ_1 вих.№9/1/18018/фп58069, яким ця довідка надіслана до ГУ ПФУ в Полтавській області.
Враховуючи викладене вище, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, з урахуванням частини 2 статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП58069/18018 від 19.11.2024 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2023 року, з 77 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення та щодо обмеження пенсії максимальним розміром та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП58069/18018 від 19.11.2024 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2023 року, без обмеження пенсії максимальним розміром та із врахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 без обмежень максимального розміру пенсії згідно рішення Конституційного Суду України №7-РП/2016 від 20.12.2016 м. Київ по справі №1-38/2016 та рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/12638/23 від 29 листопада 2023 року з 01.07.2021, суд зазначає наступне.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №440/12638/23, що набрало законної сили 30.12.2023, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 з обмеженням її максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2023 без обмеження максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум. (номер рішення в ЄДРСР 115312222).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 у справі №440/12638/23 виправлено описку в третьому абзаці резолютивної частини судового рішення від 29 листопада 2023 року в адміністративній справі № 440/12638/23 шляхом викладення його у такій редакції: "Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 без обмеження максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум". (номер рішення в ЄДРСР 117211074).
Відтак, у задоволенні вимог позивача в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 без обмежень максимального розміру пенсії згідно рішення Конституційного Суду України №7-РП/2016 від 20.12.2016 м. Київ по справі №1-38/2016 та рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/12638/23 від 29 листопада 2023 року з 01.07.2021 слід відмовити, оскільки право позивача на виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 вже захищено судовим рішенням у справі №440/12638/23 та на виконання рішення суду у справі №440/12638/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року без обмеження максимальним розміром /зворот а.с. 23/.
Зі змісту статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, тому обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду, суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.
Таким чином, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виконати рішення суду та в подальшому нараховувати ОСОБА_1 пенсію згідно законодавства та рішень Полтавського окружного адміністративного суду №440/1786/20 від 29 квітня 2020 року та №440/12638/23 від 29 листопада 2023 року, - слід відмовити, як передчасних.
Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП58069/18018 від 19.11.2024 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2023 року, з 77 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення та щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФП58069/18018 від 19.11.2024 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2023 року, без обмеження пенсії максимальним розміром та із врахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич