19 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/913/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №440/913/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України про:
- визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 04 серпня 2023 року, що зареєстрована в Урядовому контактному центрі за №КА-15962864 про вчинення заходів по відновленню порушених матеріальних прав з питань нарахування та виплати грошових допомог та компенсацій при звільненні (у відставку) з військової служби за станом здоров'я, та ненадіслання на його адресу письмової відповіді про результати її розгляду в термін, встановлений статтею 20 Закону України “Про звернення громадян»;
- зобов'язання Міністерства оборони України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 04 серпня 2023 року про вчинення заходів по відновленню порушених матеріальних прав з питань нарахування та виплати грошових допомог та компенсацій при звільненні (у відставку) з військової служби за станом здоров'я, що зареєстрована в Урядовому контактному центрі за №КА-15962864, та надати йому письмову відповідь про результати її розгляду, шляхом надсилання на його адресу: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №440/913/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду по суті у встановлений законодавством строк заяви ОСОБА_1 від 04 серпня 2023 року (реєстраційний номер КА-15962864) та ненадання (ненадіслання) ОСОБА_1 письмової відповіді за результатами розгляду такої заяви; зобов'язано Міністерство оборони України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 04 серпня 2023 року (реєстраційний номер КА-15962864) та надати (надіслати) ОСОБА_1 письмову відповідь про результати розгляду такої заяви.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2024 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №440/913/24 залишено без змін.
Від позивача до суду надійшла заява від 13 травня 2025 року, в якій він просить: встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року по справі №440/913/24 та зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року по справі №440/913/24, про що постановити відповідну ухвалу.
В обґрунтування вказаної заяви заявником зазначено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року по справі №440/913/24 не виконано.
Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення у судовій справі №440/913/24, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання, зокрема учасниками справи.
Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що процесуальна дія щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у спірній категорії справ є диспозитивним правом, а не обов'язком суду, яке може використовуватися судом у разі наявності об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним.
У разі невиконання судового рішення у добровільному порядку приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, спрямованих на примусове виконання такого судового рішення.
Так, за змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року /надалі - Закон № 1404-VІІІ/ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Частиною першою статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Згідно із частиною другою цієї статті у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини третьої цієї ж статті виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, в межах примусового виконання судового рішення державний виконавець перевіряє виконання виконавчого документу, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, та у разі встановлення факту невиконання боржником виконавчого документу без поважних причин у встановлений виконавцем строк (10 робочих днів) виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів. У випадку встановлення виконавцем факту повторного невиконання боржником виконавчого документу без поважних причин у встановлений строк виконавець повторно накладає на боржника штраф та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто виконання рішення суду, яке набрало законної сили, у першу чергу забезпечується шляхом вчинення дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та спрямованих на примусове виконання судового рішення, а видом юридичної відповідальності боржника за факт невиконання ним без поважних причин у встановлений виконавцем строк покладеного на нього зобов'язання є накладення на боржника штрафу (штрафів) за невиконання виконавчого документу, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Судом встановлено, що 13 вересня 2024 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76032318 з примусового виконання виконавчого листа №440/913/24, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 03 липня 2024 року.
Згідно даних з Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 19 травня 2025 року виконавче провадження № 76032318 з примусового виконання виконавчого листа №440/913/24, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 03 липня 2024 року, не закінчено.
Тож рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №440/913/24 перебуває на стадії примусового виконання та наразі триває загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", і такий порядок ще не вичерпано (не закінчено).
Оскільки виконання рішення суду у цій справі наразі забезпечується державним виконавцем шляхом застосування заходів його примусового виконання у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", то суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 від 13 травня 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення у судовій справі №440/913/24.
Також варто звернути увагу заявника на те, що в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вправі вирішувати питання, які він вирішує під час ухвалення рішення відповідно статті 244 КАС України, а саме: 1) чи мають місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; тощо.
Також в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вправі доходити висновків, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вправі ухвалою, постановленою протягом двадцяти днів з дня отримання заяви (в порядку статті 382 КАС України), фактично вирішувати спір та зобов'язувати відповідача вчинити певні дії, оскільки вирішення такого питання потребує встановлення нових обставин; надання та дослідження нових доказів; витребування додаткових доказів; а також подання всіма учасниками справи заяв по суті щодо цих правовідносин та застосування норм права, якими регулюються саме такі правовідносини.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №440/913/24 зобов'язано Міністерство оборони України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 04 серпня 2023 року (реєстраційний номер КА-15962864) та надати (надіслати) ОСОБА_1 письмову відповідь про результати розгляду такої заяви, а відтак виконання цього рішення суду полягає лише у наданні ОСОБА_1 письмової відповіді про результати розгляду його заяви.
Тож у разі виникнення нових правовідносин з позивачем та вчинення відповідачем дій, не охоплених резолютивною частиною рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №440/913/24, а також у разі незгоди позивача зі змістом та суттю наданої йому на виконання рішення суду письмової відповіді він не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом.
Керуючись статтями 243, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 від 13 травня 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №440/913/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя Н.І. Слободянюк