Рішення від 19.05.2025 по справі 420/6717/25

Справа № 420/6717/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування довідки, визнання протиправними та скасування наказів, звільнення з посади, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 06.03.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно ОСОБА_1 , які полягають у врученні повістки для визначення придатності до служби ОСОБА_1 та направленні його на ВЛК;

- визнати протиправною та скасувати довідку ВЛК №59 від 20.01.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 "Про призов на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 ";

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 № 21 від 21.01.2025, яким ОСОБА_1 вважається таким, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 № 22 від 22.01.2025 про призначення ОСОБА_1 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_2 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 № 23 від 23.01.2025, яким ОСОБА_1 призначено на посаду навідника аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 ;

- звільнити ОСОБА_1 з військової служби з військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 11 березня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження по справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_1 є діючим священнослужителем, який з 2016 року є членом релігійної громади, яка зареєстрована відповідно до законодавства України від 15.11.2019 та прийняв водне хрещення в 2016 року, а з 08.02.2020, згідно Наказу №1 займає посаду заступника голови церковної ради релігійної громади Незалежної Помісної Церкви Християн «Храм Відновлення» у м. Херсоні. ОСОБА_2 виконує пасторські обов'язки богослужіння, таїнства та інші релігійні обряди для вірян. Віровчення релігійної громади закликає не тримати зброю, не використовувати її проти інших людей та не здійснювати присягу. 20.01.2025 ОСОБА_1 , під час поїздки на реабілітацію для молоді та підлітків з м. Херсона, дітей та членів сімей військовослужбовців, на блокпосту с. Атаки Хотинської міської громади Дністровського району Чернівецької області був незаконно затриманий співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 та примусово доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 . По прибуттю до приміщення ТЦК та СП у позивача співробітники ІНФОРМАЦІЯ_3 насильно вилучили усі наявні документи (паспорт, РНКОПП, довідку щодо статусу священнослужителя та інші) та мобільний телефон, після чого сфабрикували документацію стосовно ступеню придатності до військової служби, оскільки військово-лікарську комісію позивачу навіть не запропонували пройти, а також сформували документацію щодо призову на військову службу. Відповідно до військово-облікового документа, сформованого в додатку «Резерв +» ОСОБА_1 20.01.2025 о 20:33, номер в реєстрі Оберіг: 130620240688132900029, категорія обліку: не військовозобов'язаний, статус «Знято», підстава зняття чи виключення: військовослужбовці, Постанова ВЛК - Придатний, дата ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , звання - солдат, ВОС: 956244. Таким чином, ОСОБА_1 обмежили у вільному пересуванні без повідомлення причин такого затримання. Також не надали будь-яких рішень суду щодо ухвали про затримання. ОСОБА_3 не було складено протокол про адміністративне затримання, а затримання проводилось співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 вважає протиправними дії співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині його примусової доставки до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , формуванні довідки військово-лікарської комісії про придатність до військової служби без проходження такої комісії, а також видання наказів щодо призову на військову службу під час мобілізації

Також в позовній заяві з посиланням на порушення ІНФОРМАЦІЯ_5 норм Постанови КМУ №560 від 16 травня 2024 року, Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", Конституції України, представником позивача зазначено, що ОСОБА_1 20.01.2025 був затриманий співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 без участі представників органу Національної поліції України, не було складено акту відмови від отримання повістки, не було складено протокол про адміністративне затримання посадовими особами органів, уповноважених на те законами України, ОСОБА_1 протиправно утримувався більше доби співробітниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки у приміщенні територіального центру, не було видано повістку ОСОБА_1 на проходження військоволікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби, без проходження військово-лікарської комісії було видане рішення військово-лікарської комісії щодо придатності до військової служби ОСОБА_1 та без будь-якого документального підтвердження щодо законності призову на військову службу під час мобілізації доставлено до військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) АДРЕСА_1 . Спірні накази не вручались позивачу, копії не видавались. Про існування спірних наказів позивач та його представник дізнались з листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.02.2025 № 812/4822.

До суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив (Вхід. №34581/25) де зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не визнає позовних вимог громадянина ОСОБА_1 та заперечує проти них. 20.01.2025, року на КРП розташованого на автодорозі Р-63 Данківці-Сокиряни в адміністративних межах с.Кроква Лівинецької територіальної громади Дністровського району, під час перевірки військово-облікових документів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що позивач ОСОБА_1 відноситься до категорії військовозобов'язаних, будь яких відомостей та документів, які б підтверджували наявність у нього права на відстрочку від призову під час мобілізації вищезазначений громадянин представникам ІНФОРМАЦІЯ_2 не надавав. Твердження представника позивача Солонця О.В. про процедурні порушення, а саме порушення процедури затримання та доставлення ОСОБА_1 не відповідають дійсності, оскільки адміністративне затримання позивача не проводилося, а відповідно до абз.5 п.54 «Порядку проведення призову громадян під час мобілізації на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року (зі змінами) встановлено, що ОСОБА_1 порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, або Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів, тому старшим, групи оповіщення запропоновано ОСОБА_1 прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. Після прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в картотеці вільних залишків і підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Позивач скерований на проходження медичного огляду військово-лікарської комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті проходження якої ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби під час мобілізації. Беручи до уваги довідку ВЛК №59 від 20.01.2025 року, ОСОБА_1 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.01.2025 року №70 призваний на військову службу під час мобілізації до в/ч НОМЕР_2 . Під час призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_7 , документів, які б свідчили про наявність в нього права на відстрочку не подавав. 20.01.2025 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогою AITC «ОБЕРІГ» перевірено інформацію про військово-облікові дані ОСОБА_1 та встановлено, що, позивач відстрочки від призову на військову службу не оформляв, тому дана інформація не знайшла свого відображення у AITC «ОБЕРІГ». Позивач за рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 скерований на проходження медичного огляду військово-лікарської комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами проведення медичного огляду ОСОБА_1 , згідно довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний: «Придатний до військової служби». Позивач своє право на оскарження довідки ВЛК до вище стоячого органу, а саме до ВЛК регіону або ЦВЛК не реалізував. Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо заперечення проходження ним медичного огляду та відсутності довідки про придатність до військової служби на момент його призову на військову службу під час мобілізації є такими, що не відповідають дійсності, та є нічим іншим, як способом захисту.

Від представника військової частини НОМЕР_2 до суду надійшов відзив (Вхід. №ЕС/23664/25), де з посиланням на приписи Конституції України, Указ Президента України від 24 лютого 2022 року, №69/2022 «Про загальну мобілізацію», Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 зазначено, що 21.01.2025 року відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_2 №22 ОСОБА_1 зарахований у списки військової частини НОМЕР_2 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону. 22.01.2025 року відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_2 № 23 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та направлено до подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . 23.01.2025 року відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_2 № 24 ОСОБА_1 відряджено з війсковової частини НОМЕР_1 з метою проходження базової загальновійськової підготовки у складі зведеного навчального батальйону «Граніт3». Позивач не проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Накази про призов та зарахування до військової частини, як акти індивідуальної дії реалізовано їх застосуванням, а тому їх оскарження не є належним та ефективним.

20 березня 2025 року від представника військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив (Вхід. №ЕС/25532/25), де зазначено, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, крім того останній не надав до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, які зазначені в позові, а тому у позовних вимогах слід відмовити. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань. За змістом пункту 6 Положення N 1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби визначає Закон № 2232-XII. Пунктом 2 частини 1 статті 24 Закону № 2232-XII визначено, що початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо). Отже, з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов'язаний набуває статусу військовослужбовця. При цьому, наказ від 23.01.2025 № 23 є виконаним з моменту зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , що є початком проходження військової служби. З цієї дати (23.01.2025) припинились правовідносини щодо призову позивача на військову службу та виникли правовідносини між позивачем та Державою Україна щодо проходження військової служби, врегульовані Законом № 2232-XII, Положенням № 1153/2008 та іншими нормативно правовими актами з питань проходження

військової служби. Відповідно до пункту 7 Положення № 1153/2008 військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим. Підстави звільнення з військової служби за призовом в період мобілізації під час дії воєнного стану визначені пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII. Згідно з пунктом 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця. За змістом пункту 210 Положення № 1153/2008 звільнення військовослужбовців строкової військової служби проводиться на підставах, визначених ч. 2 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", командиром військової частини, який має право видавати накази по стройовій частині. Отож, порядок та підстави припинення військової служби передбачені Законом № 2232-XII та Положенням № 1153/2008. Скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2025 № 23 про зарахування до списків особового складу військової частини, який вичерпав свою дію фактом його виконання з моменту вступу позивача на військову службу за мобілізацією, не може мати правових наслідків у вигляді звільнення позивача з військової служби. Після набуття позивачем статусу військовослужбовця Збройних Сил України правовідносини щодо проходження військової можуть бути припинені лише шляхом звільнення з військової служби, підстави та порядок якого визначені Законом № 2232-XII та Положенням № 1153/2008. Законодавство України не передбачає закінчення військової служби у спосіб скасування наказів про призначення на військову службу, а також не надає суду право визнавати нечинними на майбутнє рішення суб'єктів владних повноважень - індивідуальні акти про прийняття чи проходження особою публічної (військової) служби. Тому, підстави для задоволення позовних вимог про скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу відсутні.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивами на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги і заперечення та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , що підтверджено паспортом позивача від 30.03.2012 року.

Згідно військового квитка серії НОМЕР_3 від 20.01.2025 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 перебуває на обліку категорія обліку 2, група обліку НПО, склад рядовий, за ВОС № 956 за посадою код 956244 А, майстер будівельних робіт. В п. 6 військового квитка зазначено, що позивач призовною комісією Голопристанського району Херсонської області зарахований у запас 13.11.2019 року за ст. 20 Закону України «Про альтернативну службу».

20.01.2025 року ОСОБА_1 проведено обстеження та медичний огляд ВЛК в КНП «Кельменецька багатопрофільна лікарня», що підтверджено карткою обстеження та медичного обліку №59/25. За результатами дослідження: аналізів крові, сечі, флюрографії органів грудної клітки та медичного обстеження спеціалістами: терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, психіатр, позивач визнаний здоровим та придатним до військової служби.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 70 від 20.01.2025 року «Про призов на військову службу під час мобілізації», на виконання вимог Указу Президента України №741/2024 від 28.10.2024 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», керуючись Указом Президента України №740/2024 «Про продовження строку: дії воєнного стану в Україні» від 28.10.2024 року з метою захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, наказано призвати ІНФОРМАЦІЯ_5 з 20 січня 2025 року на військову службу під час мобілізації до: військова частина НОМЕР_2 : солдата запасу ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 , ВОС956647A.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 21.01.2025 року № 22 солдата ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_2 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, з 21 січня 2025 року зарахувати до списків частини і на всі види забезпечення та на триразове котлове забезпечення на вечерю з 21 січня 2025 року до військової частини НОМЕР_2 , без продовольчого атестату. Вважати такими, що 21 січня 2025 року справи та посаду прийняли та приступили до виконання службових обов'язків за посадою, з посадовим окладом 2470 гривень на місяць Виплачувати премію за особистий внесок в загальні результати служби у розмірі 6517 посадового окладу, відповідно наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, окремого доручення Міністерства оборони України №№183/уд від 16 січня 2024 року. Виплачувати надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87.8% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, відповідно наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, окремого доручення Міністерства оборони України №183/уд від 10 січня 2024 року. Вступний інструктаж з питань охорони праці пройшли.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 22.01.2025 року № 23 наказано солдата ОСОБА_1 вважати таким, що 22 січня 2025 року справи та посаду здав. 3 22 січня 2025 року виключити зі списків особового складу частини за всіх видів забезпечення та видати продовольчий атестат. Вважати такими, що вибули до нового місця служби …

23 січня 2025 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 24, наказано вважати такими, но прибули та приступили до виконання службових обов'язків: У відрядження: З метою проходження базової загальновійськової підготовки у складі зведеного навчального батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_10 »: З військової частини НОМЕР_1 : солдат ОСОБА_1 . Зарахувати на котлове забезпечення з сніданку 23 січня 2025 року.

Не погоджуючись з порядком (процедурою) призову на військову службу, проходження позивачем військово-лікарської комісії та неврахування, що позивач є священнослужителем, а також зарахування позивача до списків особового складу військової частини, представник позивача звернулася до суду з даним позовом

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

В позовній заяві представник позивача, оскаржуючи дії співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначив, що « ОСОБА_1 є діючим священнослужителем, який з 2016 року є членом релігійної громади, яка зареєстрована відповідно до законодавства України від 15.11.2019 та прийняв водне хрещення в 2016 року, а з 08.02.2020, згідно Наказу №1 займає посаду заступника голови церковної ради релігійної громади Незалежної Помісної Церкви Християн «Храм Відновлення» у м. Херсоні. ОСОБА_2 виконує пасторські обов'язки богослужіння, таїнства та інші релігійні обряди для вірян. Віровчення релігійної громади закликає не тримати зброю, не використовувати її проти інших людей та не здійснювати присягу».

До суду надано довідку пастора церкви Храм Відновлення № 15 від 23.05.2024 року з проханням замінити військовий обов'язок по мобілізації на невійськову службу, а також в довідці зазначено, що ОСОБА_1 є членом Релігійної організації «Незалежної Помісної Церкви Християн «Храм Відновлення» у м. Херсоні» та віровчення релігійної громади закликає не використовувати зброю проти інших людей, тримати зброю та здійснювати присягу, що унеможливлює ОСОБА_1 виконувати військовий обов'язок

Також в матеріалах справи наявний лист пастора церкви Храм Відновлення від 21.01.2025 року Вих № 2 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , де зазначено, що ОСОБА_1 , 1996 р.н. є діючим священнослужителем.

Приписами ст. 35 Конституції України визначено, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Положення ст. 35 Конституції України кореспондуються з положеннями ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Конвенції кожен має право на свободу думки, совісті і релігії; це право включає свободу сповідувати свою релігію або переконання; передбачено, що кожен має право на свободу думки, совісті і релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно.

Зі змісту п. 2 ст. 9 Конвенції вбачається, що свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає обмеженням, лише встановленим законом, і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Свобода сповідувати свою релігію або переконання відповідно до положень ст. 9 Конвенції підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними у демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Отже, право сповідувати свою релігію або переконання не є абсолютним і може бути обмежене за таких умов, як: законність; легітимна мета - інтереси громадської безпеки, необхідність охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі, а також захист прав і свобод інших осіб; пропорційність, що окреслює межі правомірного втручання у право і дозволяє здійснення його лише в тій мірі, в якій це необхідно для досягнення зазначених законних цілей.

Положення Конвенції прямо не передбачають права людини відмовитися від виконання військового обов'язку з міркувань совісті, у тому числі з мотивів релігійних переконань, і не унормовують порядок його реалізації.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці сформував орієнтири, за якими відмова від військової служби є переконанням, що досягає достатнього ступеня сили, серйозності, послідовності та важливості, щоб на нього поширювалися встановлені статтею 9 Конвенції гарантії, у випадках, коли така відмова мотивована серйозним і непереборним конфліктом між обов'язком служити в армії та совістю людини або її щирими та глибокими, релігійними чи іншими, переконаннями (Баятян проти Вірменії (Bayatyan v. Armenia), Папавасілакіс проти Греції (Papavasilakisv. Greece), Канатли проти Туреччини (Kanatliv. Turkiye).

Водночас ЄСПЛ послідовно визнає, що коли особа, посилаючись на статтю 9 Конвенції, просить скористатися правом на сумлінну відмову від військової служби, вимоги компетентними органами держави певного рівня доказування для обґрунтування такого прохання і відмова у його задоволенні, якщо відповідні докази не надаються, не суперечать положенням цієї статті (Енвер Айдемір проти Туреччини (EnverAydemirv. Turkiye), Дягілєв проти Росії).

ЄСПЛ у рішеннях неодноразово наголошував, що держава може встановлювати процедури для оцінки серйозності переконань людини та запобігати спробам зловживання можливістю звільнення з боку осіб, котрі у змозі нести військову службу.

Жодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення громадянина України, визнаного придатним до військової служби, від мобілізації з метою виконання свого конституційного обов'язку із захисту територіальної цілісності та суверенітету держави від військової агресії з боку іноземної країни.

Згідно ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Отже жодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення громадянина України, визнаного придатним до військової служби, від мобілізації з метою виконання свого конституційного обов'язку із захисту територіальної цілісності та суверенітету держави від військової агресії з боку іноземної країни.

Також суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.1999 року №2066 (зі змінами) затверджено Перелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, однак релігійна організація «Релігійна громада «Незалежна Помісна Церква Християн «Храм Відновлення» у м.Херсоні» в переліку відсутня.

З військового квитка позивача вбачається, що призовною комісією Голопристанського району Херсонської області ОСОБА_1 зарахований у запас 13.11.2019 року за ст. 20 Закону України «Про альтернативну службу».

Організаційно-правові засади альтернативної (невійськової) служби (далі - альтернативна служба), якою відповідно до Конституції України має бути замінене виконання військового обов'язку, якщо його виконання суперечить релігійним переконанням громадянина визначено Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу» 12 грудня 1991 року № 1975-XII.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов'язку перед суспільством. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.

Положеннями ст. 20 Закону України передбачено, що альтернативна служба припиняється у разі закінчення строку її проходження або достроково за рішенням місцевої державної адміністрації.

З урахуванням дослідженого судом паспорту громадянина України та військового квитка позивача вбачається, що правовідносини, які є предметом перевірки у даній справі жодним чином не стосуються строкової (базової) військової служби, оскільки відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» базову військову службу проходять громадяни України, яким виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку.

Станом на січень 2025 року позивачу виповнилося 28 років та він з 13.11.2019 року зарахований у запас.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов'язків. Заміна виконання одного обов'язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України

Згідно ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), визначено правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

В статті 1 Закону №2232-ХІІ зазначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України (ч.1). Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч.2). Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3). Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5). Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (ч.7). Положення про центри рекрутингу, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, центрів рекрутингу координується та спрямовується Міністерством оборони України (ч.8). Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період….. Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України (ч.9).

Відповідно до ст. 2 Закону № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (ч.1). Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; … (ч.2).

В ст. 37 Закону № 2232-ХІІ зазначено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, … підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву (п.2 ч.1).

Приписами ст. 39 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань. Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць (ч.1).

Приписами п.20 ч.1 ст.106 Конституції України визначено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє станом на теперішній час.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

В Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII (далі - Закон № 3543-ХІІ), визначені правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно зі ст.1 Закону № 3543-XII, мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 3543-XII, організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені в ст. 22 Закону № 3543-XII.

В ст.22 Закону № 3543-XII зазначено, що громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу (ч.4). Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. … Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. … Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України. (ч.5).

16 травня 2024 року постановою Кабінету Міністрів України № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560).

В Порядку № 560 визначено, зокрема і процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби (п.1).

Згідно п. 3 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

В п. 22 Порядку №560 зазначено, що резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування…. Резервісти та військовозобов'язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або…. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.

До суду не надані належні та допустимі докази уточнення ОСОБА_1 протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, облікових даних через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет військовозобов'язаного, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження в термін до 20 січня 2025 року, а також наявності у позивача військово-облікового документу в термін до 20 січня 2025 року.

В п. 25 Порядку №560 зазначено, що громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Відповідно до п. 49 Порядку №560 у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

Приписами п. 51 Порядку №560 передбачено, що перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися: зокрема і за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах) - уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або поліцейськими..

В позовній заяві представником позивача зазначено, що ОСОБА_1 на блок-посту с. Атаки, Хотинської міської громади, Дністровського району Чернівецької області був незаконно затриманий та примусово доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У відзиві представником ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено, що 20.01.2025 року на КРП розташованого на автодорозі Р-63 Данківці-Сокиряни в адміністративних межах с.Кроква Лівинецької територіальної громади Дністровського району, під час перевірки військово-облікових документів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що позивач ОСОБА_1 відноситься до категорії військовозобов'язаних, будь яких відомостей та документів, які б підтверджували наявність у нього права на відстрочку від призову під час мобілізації вищезазначений громадянин представникам ІНФОРМАЦІЯ_2 не надавав.

З урахуванням зазначеного та приписів п. 51 Порядку №560, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_7 наділений був повноваженнями на перевірку 20.01.2025 року військово-облікового документа у ОСОБА_1 .

З приводу посилань у позовній заяві, що співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 не було складено акту відмови від отримання повістки позивачем, не було складено протокол про адміністративне затримання посадовими особами органів уповноважених на таке законами України, суд зазначає наступне.

В п. 47 Порядку №560 зазначено, що у разі відмови військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину. Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно п. 54 Порядку №560 у разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З досліджених матеріалів справи судом не встановлено, що позивач відмовлявся від отримання повісток від працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи прослідувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідно були й відсутні підстави, для складання акту відмови від отримання повістки, та протоколу про адміністративне затримання.

Щодо посилань представника позивача в позовній заяві про застосування сили та незаконне затримання та примусове доставлення ОСОБА_1 до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд зазначає таке.

Приписами п. 54 Порядку №560 визначено, що у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 5, ст. 409), або Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов'язаному (крім резервістів та військовозобов'язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка. У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину. Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відзиві на позовну заяву представником ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено, що адміністративне затримання позивача не проводилося. Відповідно до абз.5 п.54 Порядку №560 встановлено, що ОСОБА_1 порушує правила військового обліку, виявлено розбіжності військово-облікових даних з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів, тому старшим, групи оповіщення запропоновано ОСОБА_1 прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, облікових даних з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. .. Після прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в картотеці вільних залишків і підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Суд звертає увагу, що «Завідомо незаконне затримання» є злочином, відповідальність за яке передбачена КК України і дане питання є предметом перевірки в порядку Кримінально процесуального кодексу України, а не в порядку КАС України.

Матеріали справи не містять належних, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували застосування сили чи незаконного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Положеннями Порядку №560 передбачено, що порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов'язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони (п.70). Медичний огляд резервістів та військовозобов'язаних може проводитися у закладах охорони здоров'я, що мають відповідний договір із НСЗУ за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік. (п. 71). Рішення щодо придатності резервіста та військовозобов'язаного для проходження військової служби за станом здоров'я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_11 . (п. 72).

Відповідно до п. 74 Порядку №560, військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті…. Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.

В п. 75 Порядку №560 зазначено, що придатність резервістів та військовозобов'язаних до військової служби за станом здоров'я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність резервістів та військовозобов'язаних до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони.

Згідно п. 77 Порядку №560, рішення (постанову) військово-лікарської комісії щодо придатності резервіста або військовозобов'язаного до проходження військової служби під час мобілізації вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше ніж протягом наступного дня з дня надходження відповідного рішення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначено в Положенні про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженому Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800 (далі Положення №402).

В п. 1.2 гл. 1 розділу I Положення № 402 зазначено, що військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Відповідно до п. 1.1 гл. 1 розділу II Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності зокрема і: до військової служби призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Пунктом 1.2. гл. 1 розділу II Положення № 402 передбачено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Порядок проведення медичного огляду військовозобов'язаних під час мобілізації, на особливий період проводиться у відповідності приписів гл. 3 розділу ІІ Положення № 402.

В п. 3.1. гл. 3 розділу II Положення № 402 визначено, що Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення, яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або у паперовій формі за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560. Медичний огляд проводиться ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті. Направлення у паперовій формі реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у додатку 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, та видається військовозобов'язаному під особистий підпис. Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

Згідно з п 3.2 гл. 3 розділу II Положення № 402 під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Відповідно до п.3.4 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 Перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. …Інші дослідження проводяться за показаннями.

Отже законодавчо визначений порядок проведення медичного огляду військовозобов'язаних зокрема і під час дії правового режиму воєнного стану.

З дослідженої судом картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 №59/25 від 20.01.2025 року вбачається, що в КНП «Кельменецька багатопрофільна лікарня», позивачу проведено дослідження аналізів крові, сечі, флюрографія органів грудної клітки, внутрішньо очний тиск та медичне обстеження спеціалістами: терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, психіатр (а.с. 20-21).

В п. 3.8. глави 3 розділу ІІ Положення № 402, зазначено, що постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Документально оформлені результати проходження військовозобов'язаним медичного огляду ВЛК доставляються до районного (міського) ТЦК та СП не пізніше наступного дня після прийняття постанови про придатність військовозобов'язаного до військової служби. Постанова ВЛК щодо придатності військовозобов'язаного до проходження військової служби вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної постанови до районного (міського) ТЦК та СП.

З довідки військово-лікарської комісії №59 від 20.01.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 згідно постанови ВЛК визнаний здоровим та придатним до військової служби (а.с. 19).

Отже посилання в позовній заяві, що рішення ВЛК щодо придатності до військової служби ОСОБА_1 видане без проходження військово-лікарської комісії не знайшли підтвердження під час розгляду справи, оскільки в картці обстеження та медичного огляду КНП «Кельменецька багатопрофільна лікарня» №59/25 наявні результати досліджень позивача та діагнози медичного обстеження лікарями терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, психіатр.

З урахуванням вище зазначеного та встановлених обставин справи, судом не встановлено правових підстав для задоволення позову в частинні визнання протиправною та скасування довідки ВЛК №59 від 20.01.2025 року

Відповідно до Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють: військовозобов'язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки; … Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ. У разі призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду (п. 81). Наказ про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається: керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи); (п.82).

Також, відповідно до пункту абзацу 11 п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 70 від 20.01.2025 року «Про призов на військову службу під час мобілізації», наказано призвати ІНФОРМАЦІЯ_5 з 20 січня 2025 року на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_2 солдата запасу ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 , ВОС 956647А.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказів військової частини НОМЕР_2 від 21.01.2025 №21, від 22.01.2025 №22, від 23.01.2025 №23, судом встановлено наступне.

Згідно ч.1 ст. 24. Закону № 2232-XII, початком проходження військової служби вважається зокрема: день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу (п.4).

У відповідності до ч.3 ст. 24. Закону № 2232-XII, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 року № 280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 р. за № 1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція 280).

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції 280, облік особового складу організовується і ведеться на підставі штатів (штатних розписів), наказів відповідних командувачів, командирів та начальників (далі - командир (начальник)) органів управління, військових частин, установ, у тому числі наказів по особовому складу, наказів по стройовій частині та інших документів з обліку особового складу.

В п.2. Розділу XII Інструкції № 280 зазначено, що військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції. Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті.

Приписами п.30 розділу ІІ Інструкції № 280 передбачено, що виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється: зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини (п.п.1); прийняття і здача справ та посади (п.п. 4); внесення в облікові документи змін, які відбулися в персональних даних особового складу, за виключенням освіти, змін у сімейному стані (шлюб, народження дітей) (п.п. 11).

Згідно п.32 розділу ІІ Інструкції № 280 зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є: для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця (п.п.1)

Положеннями п. 3 Розділу XII Інструкції № 280 визначено, що військовослужбовці військової служб за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції. Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення. Наказ по стройовій частині розробляється на всі військові частини, що формуються та мають самостійний штат. Ці накази є підставою для визначення посадового становища військовослужбовцям, запису відповідних відомостей до облікових документів, видачі документів, що посвідчують особу військовослужбовця офіцерам військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. Зазначені накази не дублюються наказами по особовому складу.

Відповідно до п. 14 Розділу II Інструкції № 280, зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є: для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

При цьому зарахування до штату військової частини, переміщення (переведення) проходження військової служби та виключення зі штату військової частини здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини.

Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), визначено порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з виконанням громадянами військового обов'язку в запасі.

Відповідно до Положення № 1153/2008 за призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період… (п.2). Громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України (п.5). Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" (п.6). Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим (п.7).

Згідно п.112 Положення № 1153/2008 військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення… Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв'язку із службовою необхідністю та за станом здоров'я на нове місце військової служби без його згоди.

Приписами п. 242 Положення № 1153/2008 передбачено, що виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини здійснюється після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення.

Відповідно до статті 26 Закону № 2232-ХІІ звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

В п.п.2 п. 225 Положення № 1153/2008 зазначено, що під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Відповідно до пункт 233 Положення № 1153/2008, 233 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

З досліджених матеріалів справи, судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 21.01.2025 року № 22 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 року, поіменного списку військовозобов'язаних від 20 січня 2025 року №405, солдата ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_2 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, з 21 січня 2025 року зарахувати до списків частини і на всі види забезпечення та на триразове котлове забезпечення на вечерю з 21 січня 2025 року до військової частини НОМЕР_2 , без продовольчого атестату. Вважати такими, що 21 січня 2025 року справи та посаду прийняли та приступили до виконання службових обов'язків за посадою, з посадовим окладом 2470 гривень на місяць Виплачувати премію за особистий внесок в загальні результати служби у розмірі 6517 посадового окладу, відповідно наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, окремого доручення Міністерства оборони України №№183/уд від 16 січня 2024 року. Виплачувати надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87.8% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, відповідно наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, окремого доручення Міністерства оборони України №183/уд від 10 січня 2024 року. Вступний інструктаж з питань охорони праці пройшли.

В ч. 4 п. 32 Розділу II Інструкції № 280 вказано, що зараховування до списків особового складу військової частини або виключення із них здійснюється із поіменним зазначенням кожного військовослужбовця в наказі по стройовій частині.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 22.01.2025 року № 23 наказано солдата ОСОБА_1 вважати таким, що 22 січня 2025 року справи та посаду здав. 3 22 січня 2025 року виключити зі списків особового складу частини за всіх видів забезпечення та видати продовольчий атестат. Вважати такими, що вибули до нового місця служби …

23 січня 2025 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 24, наказано вважати такими, що прибули та приступили до виконання службових обов'язків: У відрядження: З метою проходження базової загальновійськової підготовки у складі зведеного навчального батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_10 »: З військової частини НОМЕР_1 : солдат ОСОБА_1 . Зарахувати на котлове забезпечення з сніданку 23 січня 2025 року.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування наказів командира військової частини НОМЕР_2 від 21.01.2025 №21, від 22.01.2025 №22, від 23.01.2025 №23.

Судом також встановлено, що матеріали справи не містять доказів, які б вказували на наявність обґрунтованих підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби з військової частини НОМЕР_1 .

При цьому відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставами для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні вимог.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Положеннями ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

У відповідності до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Під час розгляду справи судом не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження зазначених обставин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно ОСОБА_1 , які полягають у врученні повістки для визначення придатності до служби ОСОБА_1 та направленні його на ВЛК; визнання протиправною та скасування довідки ВЛК №59 від 20.01.2025 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 »; визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_2 № 21 від 21.01.2025, яким ОСОБА_1 вважається таким, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_2 № 22 від 22.01.2025 про призначення ОСОБА_1 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_2 ; визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_2 № 23 від 23.01.2025, яким ОСОБА_1 призначено на посаду навідника аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 ; звільнення ОСОБА_1 з військової служби з військової частини НОМЕР_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ),

Відповідач: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ),

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Суддя O.A. Вовченко

.

Попередній документ
127477310
Наступний документ
127477312
Інформація про рішення:
№ рішення: 127477311
№ справи: 420/6717/25
Дата рішення: 19.05.2025
Дата публікації: 22.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (10.11.2025)
Дата надходження: 06.03.2025
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОЙКО А В
суддя-доповідач:
БОЙКО А В
ВОВЧЕНКО О А
суддя-учасник колегії:
ЄЩЕНКО О В
ШЕВЧУК О А