Справа № 420/10674/25
19 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф. розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП № 73133053 від 03.04.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем протиправно винесено постанову у ВП №73133053 від 03.04.2025 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. Позиція ґрунтується на тому, що рішення суду виконано у межах повноважень пенсійного органу. Відсутність бюджетних асигнувань перешкоджає виконанню рішення у повному обсязі.
Відзив не надано. Ухвала про відкриття провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету 01.05.2025 року.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на такі обставини.
Суд встановив.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 року у справі № 420/18163/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату з 01.12.2019 пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", складеної ДУ "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" №33/36-7045 від 09.06.2023 року.
Судове рішення набрало законної сили 25.09.2023 року.
06.10.2023 р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
24.10.2023 р. Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 73133053.
Головним управлінням на виконання вищевказаного судового рішення 03.11.2023 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", складеної ДУ "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" №33/36-7045 від 09.06.2023 року.
Сума доплати за період з 01.12.2019 року до 30.11.2023 року склала 414285,35 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
07.11.2023 року Головне управління повідомило листом Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виконання рішення, зокрема щодо включення суми заборгованості до автоматизованої бази.
03.04.2025 р. постановою ВП № 73133053 Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за невиконання рішення суду на Головне управління ПФУ в Одеській області накладено штраф у сумі 5100,00 грн.
Позивач вважає, що штраф накладений протиправно, оскільки рішення суду виконано у межах повноважень про що державного виконавця повідомлено.
Вирішуючи цей спір, суд керується наступними нормами законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404 VIII "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини першої, другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
За частиною першою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника ... .
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Верховний Суд у Постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.
Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що ГУ ПФУ в Одеській області рішення Одеського ОАС від 23.08.2023 року у справі № 420/18163/23 повністю не виконало, ОСОБА_1 донараховані суми пенсії за минулий час не виплачені.
Докази відсутності бюджетних асигнувань на виплату ОСОБА_1 донарахованих сум пенсії за рішенням суду не надані як виконавцю, так і суду, що свідчить про невиконання рішення без поважних причин.
Таким чином, оскаржувана постанова є правомірною, а позовні вимоги безпідставними.
Ні підставі викладеного, суд робить висновок, що оскаржувана постанова прийнята правомірно та скасуванню не підлягає, а тому у задоволенні позову суд відмовляє.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246, 287 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов