19 травня 2025 р. № 400/3410/24
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А., розглянув у письмовому провадженні заяву позивача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВеселинівської селищної ради Миколаївської області, вул. Мозолевського, 14,с-ще Веселинове,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,57001,
прозміна формулювання дати та причини звільнення з посади; зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі №400/3410/24 задоволено позов ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Миколаївської області про зміну формулювання дати та причини звільнення з посади; зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн.
09.10.2024 суд видав виконавчі листи.
10.04.2025 до суду надійшла заява Веселинівської селищної ради про роз'яснення рішення суду в частині, що стосується «зобов'язати Веселинівську селищну раду Вознесенськог район Миколаївської області (вул. Мозолевського, 14, с-ще Веселинове, Вознесенський район, Миколаївська область, 57001, ЄДРПОУ 04376044) внести до трудової книжки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) запис про звільнення з датою « 14.03.2024», причина звільнення - «угода сторін, пункт 1 статті 36 КЗпП України», підстава для внесення запису - «розпорядження від 13.03.2024 № 28-рк».
Як зазначено у Заяві, рішення суду є незрозумілим в частині «… того, що стосується, яким саме чином Відповідачу Веселинівській селищній раді внести запис до трудової книжки ОСОБА_2 …». Доводи заявника полягають у тому, що селищна рада і селищний голова, відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є окремими складовими системи місцевого самоврядування. Селищна рада «… не є суб'єктом до кола повноважень якої входить право внести до трудової книжки запис про звільнення …», тому заявник просить роз'яснити відповідний пункт резолютивної частини рішення.
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту удового рішення, шляхом постановлення ухвали.
У постанові від 20.12.2023 у справі № 400/2839/22 Верховний Суд, зокрема, зазначив таке:
« … 28. Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
29. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
30. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
31. Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
32. Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
33. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
34. У постанові від 21 березня 2019 року у справі № 807/1689/14 Верховний Суд вказав, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.
35. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.
36. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
37. У разі, коли судове рішення не відповідає вказаним критеріям, останнє підлягає роз'ясненню судом, який ухвалив вказане судове рішення за заявою учасника справи.
38. Критерії прийняття до розгляду, а також особливості розгляду судами заяв роз'яснення судових рішень встановлені статтею 254 КАС України.
39. Згідно з положеннями вказаної статті, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
40. Верховним Судом у постанові від 13 вересня 2019 року у справі №816/1512/15 зазначено, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз'яснення рішення, є його незрозумілість.
41. Таким чином, у заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
42. Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08 також вказав, що фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
43. Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
44. Подібні висновки також були неодноразово висловлені Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 13 липня 2016 року у справі № №21-6440іп15, від 12 липня 2017 року у справі № 802/1028/13-а, а також у постановах Верховного Суду від 26 січня 2018 року у справі №138/815/17, від 16 липня 2020 року у справі №619/3407/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі №766/9580/17, від 26 травня 2022 року у справі №620/1269/20.
52. На цій підставі колегія суддів зауважує, що роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного статтею 254 КАС України, не допускається.
53. Подібних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, від 01 вересня 2020 року у справі № 806/984/18.
54. Натомість порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, встановлення судового контролю за виконанням судових рішень, а також визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, можуть бути розглянуті судом у відповідності до статей 382, 383 КАС України …».
Суд встановив, що доводи Заяви не стосуються питання незрозумілості/нечіткості рішення суду.
Єдиний наявний у Заяві аргумент свідчить про незгоду заявника з покладеним на нього судом обов'язком вчинити певні дії.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви відповідача про роз'яснення судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І. А. Устинов