16 травня 2025 р. № 400/901/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачівГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, пл. Соборна, 3,м. Слов'янськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84122, пл. Соборна, 3,м. Слов'янськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84122 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання протиправним та скасування рішення від 14.10.2024 року № 143150020463; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївські області (далі відповідач 1 або ГУ ПФУ в Миколаївській області) та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 2 або ГУ ПФУ в Донецькій області), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 143150020463 від 14.10.2024 про відмову в призначенні пенсії позивачу;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати позивачу до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, роботи на посаді складальника-добудовника судового у Суднобудівному заводі «Океан» з 30.01.1984 по 06.05.1985, періоди роботи на посаді газорізальника у Публічному акціонерному товаристві «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» з 15.01.1988 по 15.03.1989, з 10.09.2001 по 06.10.2006, з 17.08.2009 по 04.02.2014, періоди роботи на посаді складальника корпусів металевих суден у ТОВ «Метаком Укр» та ТОВ «Порт-Сервіс» з 01.06.2007 по 05.11.2007, 20.03.2008 по 19.07.2008;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 07.10.2024 та призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08.10.2024.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він має необхідний стаж роботи на пільгових умовах по Списку №2, тому має право отримувати пенсію за віком з урахуванням пільгового стажу відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідачами протиправно відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки позивач надав всі необхідні документи, на підтвердження свого права отримання зазначеної пенсії.
Від відповідача 1 надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що 07.10.2024 позивачем подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 14.10.2024 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуто заяву від 07.10.2024 та додані до неї документи та прийнято рішення № 143150020463 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.10.2024 № 143150020463 про відмову Позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, є правомірними та законними, прийнятими в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства.
Відповідач 2 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що оскільки стаж роботи позивача на пільгових умовах за Списом № 2 документально не підтверджено, рішення про відмову в призначенні йому пенсії на пільгових умовах є правомірним.
Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
07.10.2024 Позивачем подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
14.10.2024 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуто заяву від 07.10.2024 та додані до неї документи та прийнято рішення № 143150020463 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Позивач вважаючи рішення відповідача 2 протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України № 1058-VI передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону України № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Аналогічна норма закріплена в п. "б" ст. 13 Закону України № 1788 "Про пенсійне забезпечення".
Так, зі змісту спірного рішення вбачається, що вік позивача на дату звернення становить 57 років. Страховий стаж складає - 34 роки 00 місяців 14 днів. Пільговий стаж за Списком № 2 - 05 років 00 місяців 02 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи з 11.09.1991 по 24.09.1991 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 04.05.1984, оскільки відсутні відомості щодо наказу про звільнення. До пільгового стажу не враховано період з 01.08.2013 по 28.08.2013, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості про сплату страхових внесків. Пільговий стаж за Списком № 2 розраховано за даними Реєстру застрахованих осіб за періоди 2001-2013 роки по підприємству ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» (Миколаївська міська територіальна громада) відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, оскільки довідки підприємства про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (додаток 5 до Порядку) не надано, при цьому Миколаївська міська територіальна громада відноситься до територій можливих бойових дій з 11.11.2022 згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Крім того, відповідно до п.20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21.07.18 р. у справі № 235/1112/17, № 569/597/21 від 13.10.21 р.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з записами трудової книжки позивача, позивач працював з 30.01.1984 по 06.05.1985 на посаді складальника-добудовника судового у Суднобудівному заводі «Океан», з 15.01.1988 по 15.03.1989, з 10.09.2001 по 06.10.2006 на посаді газорізальника у Публічному акціонерному товаристві «Миколаївський суднобудівний завод «Океан», з 01.06.2007 по 05.11.2007 на посаді складальника корпусів металевих суден у ТОВ «Метаком Укр», 20.03.2008 по 19.07.2008 на посаді складальника корпусів металевих суден у ТОВ «Порт-Сервіс», з 17.08.2009 по 04.02.2014 на посаді газозварювальника у ВАТ «Вадан Ярдс».
Крім того, позивачем надано архівні довідки та копії наказів про атестацію робочих місць.
Посади позивача складальника, складальника - добудовника суднового, які він займав у спірний період віднесена до Списку 2, що підтверджується трудовою книжкою, яка не містить зауваження щодо роботи позивача неповний робочий день, а також зважаючи на надані архівні довідки, запис щодо атестації робочих місць, зазначений період роботи позивача є стажем роботи на пільгових умовах.
Відповідачі всупереч ст. 77 КАС України не надали суду будь-яких доказів, що підтверджують, відсутність підстав для зарахування спірного періоду до пільгового страхового стажу за Списком № 2.
Посилання відповідачів, що період роботи з 11.09.1991 по 24.09.1991 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 04.05.1984 не зараховується через відсутність відомостей щодо наказу про звільнення, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Так, суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі № 754/14898/15-а.
Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України “Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 року № 301 (далі - Постанова № 301) закріплено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Суд зазначає, що позивачка не має нести тягар відповідальності, чи зазнавати негативних наслідків, через порушення порядку/інструкції заповнення трудової книжки, та не засвідчені належним чином виправлення, не можуть бути самостійною підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи згідно із записами у трудовій книжці, які в решті, виконані у відповідності до вимог Інструкції.
Верховний Суд у своїх постановах від 28.02.2018 року у справі № 428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі № 423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі № 548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Разом з тим, записи у трудовій книжці позивача, їх співставлення між собою та з врахуванням архівної довідки, не містять протиріч, та у своїй сукупності, підтверджують факт роботи та навчання позивача у спірний період.
Законодавець чітко визначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.
Також, суд вважає протиправним не зарахування спірних періодів до пільгового стажу через відсутності відомостей про сплату страхових внесків, з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством.
Відповідно до ч.10 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Як вже зазначалось судом вище по тексту рішення, спірні періоди підтвердженні записами трудової книжки.
Невнесення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відбулось не з вини позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що несплата підприємством/підприємцем-страхувальником за позивача страхових внесків не може бути підставою для незарахування йому до страхового стажу періоди роботи, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство/підприємець-страхувальник, в якому працює застрахована особа.
Внаслідок невиконання страхувальників обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за спірний період на вказаному підприємстві та підприємця, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 24.05.2018 року по справі № 490/12392/16-а, від 23.03.2020 по справі № 535/1031/16-а.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 143150020463 від 14.10.2024 про відмову в призначенні пенсії позивачу.
Разом із тим, суд вважає помилковими твердження позивача, що дії стосовно зарахування стажу роботи, призначення, нарахування пенсії мають бути здійснені ГУПФ України у Миколаївській області, з огляду на наступне.
Пунктом 4.2 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви позивача та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Згідно з вимогами пункту 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно з пунктом 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні підстави для задоволення щодо нього позовних вимог.
Суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу, є уповноваженим органом, який має право приймати рішення про призначення позивачу пенсії за віком, а прийнявши таке рішення, має передати електронну пенсійну справу засобами програмного забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду у Миколаївській області за місцем проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача 2 зарахувати позивачу до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, роботи на посаді складальника-добудовника судового у Суднобудівному заводі «Океан» з 30.01.1984 по 06.05.1985, періоди роботи на посаді газорізальника у Публічному акціонерному товаристві «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» з 15.01.1988 по 15.03.1989, з 10.09.2001 по 06.10.2006, з 17.08.2009 по 04.02.2014, періоди роботи на посаді складальника корпусів металевих суден у ТОВ «Метаком Укр» та ТОВ «Порт-Сервіс» з 01.06.2007 по 05.11.2007, 20.03.2008 по 19.07.2008 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 07.10.2024.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити йому пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 08.10.2024, суд зазначає наступне.
Згідно приписів частини першої ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Втручання суду в повноваження суб'єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Тобто, враховуючи вищевказані норми чинного законодавства, вищевказані позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 263 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3,м. Слов'янськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84122 13486010) Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 143150020463 від 14.10.2024.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 13486010) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, роботи на посаді складальника-добудовника судового у Суднобудівному заводі «Океан» з 30.01.1984 по 06.05.1985, періоди роботи на посаді газорізальника у Публічному акціонерному товаристві «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» з 15.01.1988 по 15.03.1989, з 10.09.2001 по 06.10.2006, з 17.08.2009 по 04.02.2014, періоди роботи на посаді складальника корпусів металевих суден у ТОВ «Метаком Укр» та ТОВ «Порт-Сервіс» з 01.06.2007 по 05.11.2007, 20.03.2008 по 19.07.2008 та повторно розглянути заяву від 07.10.2024.
5. В решті позовних вимог відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3,м. Слов'янськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84122 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов