про продовження процесуальних строків
19 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2730/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьова С.В., розглянувши матеріали у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Головного управління Пенсійного фронду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:
- визнати протиправним дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо призначення (здійснення перерахунку) судді у відставці ОСОБА_1 довічного грошового утримання в частині зменшення розміру стажу судді з 35 років 10 місяців 19 днів та зменшення відсоткового розміру щомісячного грошового утримання судді від суддівської винагороди з 82% до 60%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який дає право на відставку та на щомісячне довічне грошове утримання судді, весь період роботи на посаді судді, зазначенийу рішенні Вищої ради правосуддя №2354/0/15-20 від 04 серпня 2020 року, що враховується для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у тому числі, стаж роботи на посаді судді (з дати призначення на посаду судді по дату ухвалення рішення про звільнення, з 31 травня 1995 р. по 04 серпня 2020 р.) - 25 років 2 місяці 10 днів; період проходження строкової військової служби, з 02 травня 1983 р. по 16 травня 1985 р. - 2 роки 14 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), 6 років 8 місяців 26 днів робота в Устинівському районному народному суді Кіровоградської області судовим виконавцем, з 02 жовтня 1986 р. по 28 червня 1993 р. період роботи на посаді слідчого стажера, з 11 червня 1993 р. по 10 серпня 1994 р. - 1 рік 1 місяць 11 днів; 9 місяців 18 днів робота в прокуратурі Устинівського району Кіровоградської області слідчим прокурором, з 11 серпня 1994 р. по 29 травня 1995 р., а також здійснити перерахунок призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дня його призначення, тобто з 05.08.2020 р., з урахуванням стажу роботи на посаді судді 35 років 10 місяців 19 днів в розмірі 82% суддівської винагороди та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 р. позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду, зокрема, уточненої позовної заяви в частині другої позовної вимоги.
На виконання вимог даної ухвали позивачем подано до суду уточнену позовну заяву.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 3 статті 122 КАС України вказує, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання про застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі за № 240/12017/19 (постанова від 31.03.2021 року), де Суд висловив наступну правову позицію щодо строків звернення до суду:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо".
При цьому, із п.43 Постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 також слідує, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України.
Крім того, Судова палата звернула увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №9901/325/19 (провадження № 11-677заі19) вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Крім того, звернення до Відповідача із заявою не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і така дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, оскільки триваюча пасивна поведінка не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дня його призначення, тобто з 05.08.2020 р., а позовну заяву позивачем подано до суду 28.04.2025 року, тобто з пропуском строку, установленого частиною 2 статті 122 КАС України.
Суд зазначає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є щомісячним періодичним платежем. Позивач, отримуючи пенсію щомісяця, знав про її розмір, а також мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про те, з яких складових вона складається, як обчислена та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок. Отже, з дня отримання пенсійної виплати за відповідний місяць позивач вважається таким, що повинний був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд враховує, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При зверненні до суду позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності пропуску такого строку.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що вимоги ухвали про залишення позову без руху від 02.05.2025 року виконано не в повному обсязі, а тому суд вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст.121, 248, 256, 293-297 КАС України, суд -
Продовжити процесуальний строк, встановлений пунктом 2 ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року та вказати позивачеві про необхідність усунення недоліків позову шляхом подання до суду протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та надати відповідні докази в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА