м. Вінниця
19 травня 2025 р. Справа № 120/17795/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема зобов'язано Державну фіскальну службу України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документи, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Ухвалою від 30 січня 2023 року на керівника Державної фіскальної служби України накладено штраф за невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року в розмірі 53680 гривень. Стягнуто половину суми штрафу в розмірі 26840 гривень на користь ОСОБА_1 та половину суми штрафу в розмірі 26840 гривень до Державного бюджету України.
Іншою ухвалою від 02 травня 2023 року на керівника Державної фіскальної служби України накладено штраф за повторне невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року в розмірі 107360 гривень. Цією ж ухвалою стягнуто половину суми штрафу в розмірі 53680 гривень на користь ОСОБА_1 та половину суми штрафу в розмірі 53680 гривень до Державного бюджету України.
19 лютого 2024 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74177974 з примусового виконання ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року.
02 травня 2025 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано до суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження, а саме замінити у виконавчому провадженні № 74177974 керівника Державної фіскальної служби України Мельника Вадима Івановича на голову комісії з реорганізації Державної фіскальної служби - начальника управління державного майна та ресурсного забезпечення Департаменту інфраструктури та господарського забезпечення Державної податкової служби Шашенкова Ярослава Олеговича. У поданій заяві йдеться про те, що станом на дату винесення рішення суду в цій справі та на дату винесення ухвали суду про накладення на керівника Державної фіскальної служби України штрафу за невиконання судового рішення Мельник В.І. не займав посаду керівника Державної фіскальної служби України, оскільки займав посаду директора Бюро економічної безпеки України. Так, 18 грудня 2024 року державним виконавцем на адресу Міністерства фінансів України направлено запит щодо надання інформації про посадову особу, яка здійснювала повноваження керівника Державної фіскальної служби України у період з 24 жовтня 2022 року по 30 січня 2023 року. Листом від 02 січня 2025 року вих. № 16140-02-5/129 Міністерством фінансів України повідомлено державного виконавця про те, що згідно зі статтею 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та пункту 10 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, керівником ДФС є Голова, який очолює зазначений центральний орган виконавчої влади, призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України. Повноваження Голови ДФС визначені пунктом 11 Положення про ДФС. Також у листі зазначено, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши ДФС шляхом поділу. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 року № 761 внесено зміни в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2014 року № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів», якими ДФС було виключено з переліку органів виконавчої влади, для яких затверджено граничну чисельність працівників. У зв'язку із цим Голова та співробітники ДФС станом на 31 грудня 2021 року були звільнені, а ДФС припинила виконання функцій, які на неї покладалися як на центральний орган виконавчої влади. Враховуючи повне скорочення чисельності працівників ДФС, з моменту звільнення ОСОБА_2 з посади Голови ДФС (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 року № 976) Урядом України рішення про призначення Голови (керівника) ДФС не приймалося.
Як зазначає державний виконавець далі, постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2025 року № 300 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 15 травня 2019 року № 395 "Питання Державної податкової служби" і від 28 жовтня 2021 р. № 1127 "Деякі питання застосування окремих положень законодавства у процесі реорганізації Державної фіскальної служби", якими затверджено головою комісії з реорганізації Державної фіскальної служби начальника управління державного майна та ресурсного забезпечення Департаменту інфраструктури та господарського забезпечення Державної податкової служби Шашенкова Ярослава Олеговича, увільнивши від виконання цих обов'язків ОСОБА_3 .
Саме тому, на думку державного виконавця, слід замінити сторону виконавчого провадження в особі керівника Державної фіскальної служби України Мельника Вадима Івановича на голову комісії з реорганізації Державної фіскальної служби - начальника управління державного майна та ресурсного забезпечення Департаменту інфраструктури та господарського забезпечення Державної податкової служби Шашенкова Ярослава Олеговича.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року заяву про заміну сторони виконавчого провадження призначено до розгляду на 12 травня 2025 року о 16.00 годині.
Проте в судове засідання ані державний виконавець, ані учасники справи не з'явилися, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
При цьому у поданій до суду 07 травня 2025 року заяві про заміну сторони виконавчого провадження державний виконавець просив її розгляд здійснювати за його відсутності.
Також 07 травня 2025 року представником боржника подано до суду заяву, у якій просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Відповідно до частини 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на приписи частини 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку розгляд поданої заяви здійснювати за відсутності сторін.
Розглянувши заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами першою та п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Аналіз наведених правових приписів свідчить про те, що під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) у зв'язку з переходом прав та обов'язків до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
При цьому заміна сторони виконавчого провадження відбувається у разі вибуття однієї зі сторін та полягає у вступі на її місце її правонаступника. У даному випадку визначальною умовою є саме факт правонаступництва, тобто передача прав та обов'язків (адміністративної компетенції) однієї особи іншій.
Так, суд установив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема зобов'язано Державну фіскальну службу України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документи, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Ухвалою від 30 січня 2023 року на керівника Державної фіскальної служби України накладено штраф за невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року в розмірі 53680 гривень, а ухвалою від 02 травня 2023 року на керівника Державної фіскальної служби України накладено штраф за повторне невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року в розмірі 107360 гривень.
28 серпня 2023 року суд постановив ухвалу, якою привів у відповідність до вимог виконавчого документа ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року та від 02 травня 2023 року, зазначивши, окрім іншого, боржником керівника Державної фіскальної служби України Мельника Вадима Івановича.
Водночас у поданій державним виконавцем заяві останній наполягає на заміні у виконавчому провадженні № 74177974 боржника в особі керівника Державної фіскальної служби України Мельника Вадима Івановича на голову комісії з реорганізації Державної фіскальної служби - начальника управління державного майна та ресурсного забезпечення Департаменту інфраструктури та господарського забезпечення Державної податкової служби Шашенкова Ярослава Олеговича.
Надаючи оцінку таким аргументам державного виконавця, суд зауважує, що інститут правонаступництва в адміністративному процесі передбачає заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) у зв'язку з переходом прав та обов'язків до іншої особи (правонаступника).
На переконання суду, голова комісії з реорганізації Державної фіскальної служби - начальник управління державного майна та ресурсного забезпечення Департаменту інфраструктури та господарського забезпечення Державної податкової служби Шашенков Ярослав Олегович не може бути правонаступником керівника Державної фіскальної служби України Мельника Вадима Івановича, адже в цьому випадку неможливий перехід прав та обов'язків від однієї фізичної особи до іншої.
Більше того, суд зауважує, що приписами статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвал про накладення штрафу) передбачалося, що штраф накладається саме на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, а тому безпідставно стверджувати про можливість заміни керівника Державної фіскальної служби України Мельника В.І. іншою фізичною особою - головою комісії з реорганізації Державної фіскальної служби Шашенковим Я.О.
За наведених обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви державного виконавця про заміну боржника у виконавчому провадженні № 74177974.
Керуючись статтями 52, 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження залишити без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович