Справа №760/10488/25 Провадження №1-кс/760/5885/25
20 травня 2025 р. м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
третьої особи стосовно майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Солом'янського районного суду м. Києва, клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025105090000310, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
У квітні 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025105090000310, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
22 квітня 2025 року (на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 17 квітня 2025 року) клопотання та додані до нього документи були передані в провадження слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні відділу дізнання Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12025105090000310 від 16.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.Під час досудового розслідування встановлено, що 16.04.2025 приблизно о 09:44 год., за адресою: АДРЕСА_1, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено згорток з наявними всередині поліетиленовими зіп-пакетами у кількості трьох штук з вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, що ззовні схожа на наркотичну. (ЄО 30736). 16.04.2025 у період часу з 11:41 год. по 11:31 год в (фактичний час затримання 09:45 год. 16.04.2025) порядку ст. 2982, 2983 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та здійснено його обшук. В результаті обшуку затриманого у нього виявлено ряд предметів та речей, у тому числі: у кишені куртки сірого кольору, виявлено мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору на 128 Гб., IMEI1: НОМЕР_1 та IMEІ2: НОМЕР_2 , який вилучено та поміщено до спец. пакету НПУ №ICR 0104383 з підписами понятих і дізнавача. При цьому, в ході проведення особистого обшуку у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на пропозицію працівника поліції розблокувати мобільний телефон з метою перевірки відомостей стосовно придбання або збуту наркотичних речовин, останній відмовився надати код-пароль для обходу системи логічного захисту вказаного мобільного телефону. В ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, виникла необхідність у забезпечення збереження вказаних предметів та долучення їх до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів, так як вилучений в ході обшуку у громадянина ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору на 128 Гб., IMEI1: НОМЕР_1 та IMEІ2: НОМЕР_2 може містити інформацію про вчинене кримінальне правопорушення. 16.04.2025 вищевказаний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024100090002425 від 20.08.2024 року. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.Відповідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Майно на яке необхідно накласти арешт визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження. Згідно з ч. 5 ст. 171 клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Так, вищевказане вилучене майно, має суттєве значення для кримінального провадження в якості речового доказу. Крім того, є підстави вважати, що ОСОБА_4 використовував мобільний телефон для вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, здобувши при цьому грошові кошти внаслідок вчинення подібних злочинів.В даному випадку є наявність обґрунтованих ризиків, які дають достатні підстави вважати, що в разі повернення речових доказів без накладення арешту, може призвести до втрати речових доказів, шляхом їх знищення та втрати речових доказів до завершення досудового слідства, що призведе до неможливості проведення слідчих дій та повного, об'єктивного, всебічного проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженні.Також, для забезпечення мети заходу кримінального провадження - арешту майна, з метою збереження речових доказів, прошу здійснювати розгляд клопотання за відсутності власників майна. Беручи до уваги викладене, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, забезпечення виконання всіх необхідних слідчих дій, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, запобігання спробам перешкоджання у встановленні істини, просив винести ухвалу про накладення арешту на майно (заборона відчужувати його, розпоряджатися ним будь - яким чином та використовувати), а саме на: мобільний телефон марки мобільний телефон «Redmi» чорного кольору на 128 Гб., IMEI1: НОМЕР_1 та IMEІ2: НОМЕР_2 з сім-карткою, який вилучено 16.04.2025 за адресою: АДРЕСА_1, в порядку ст. 2982 КПК України, під час проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який упаковано у спеціальний пакет НПУ №ICR 0104383.
В судове засідання прокурор з'явився, клопотання підтримав, просив його задовольнити. Вказав, що телефон був заблокований, ОСОБА_4 при його затриманні пароль від нього не надав у зв'язку з чим вказаний телефон було вилучено. Також, зазначив, що на цей час планується проведення експертизи щодо вказаного телефону.
ОСОБА_4 в судове засідання з'явився, зазначив, що він вживає канабіс, придбав його для себе. З приводу телефону вказав, що якщо це потрібно для досудового розслідування, то він не заперечує. Також, надав суду заяву про закриття кримінального провадження.
Вислухавши учасників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025105090000310, 16.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією зач. 1 ст. 309 КК України (а.с. 4).
Відповідно до Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального проступку від 16 квітня 2025 року, при затриманні ОСОБА_4 за адресою: м. Київ, вул. Польова, 73, виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору на 128 Гб., IMEI1: НОМЕР_1 та IMEІ2: НОМЕР_2 з сім-карткою (а.с. 11 - 14).
Слідчим суддею також досліджено ОСОБА_5 від 16.04.2025 року (а.с. 8, 29), Протокол роз'яснення права на захист від 16.04.2025 року (а.с. 15), Протокол допиту підозрюваного від 16.04.2025 року (а.с. 26 - 28), Постанову про звільнення особи затриманої в порядку ст. 298-2 КПК України від 16.04.2025 року (а.с. 31 - 32), Протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 16.04.2025 року (а.с. 35 - 38), Протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 18.04.2025 року (а.с. 39 - 42), протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 16.04.2025 року (а.с. 43 - 46), Протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 16.04.2025 року (а.с. 47 - 50).
Постановою про визнання предметів речовими доказами від 17 квітня 2025 року мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору на 128 Гб., IMEI1: НОМЕР_1 та IMEІ2: НОМЕР_2 з сім-карткою визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025105090000310 від 16.04.2025 року (а.с. 33 - 34).
Слідчим суддею встановлено, що прокурор звернувся до слідчого судді у строки, встановлені ч. 5 ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298 - 2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів клопотання та доданих до нього документів вбачається що майно, яке було вилучено 16 квітня 2025 року при затриманні підозрюваного ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст. 298 - 2 КПК України, за адресою: . Київ, вул. Пьольова, 73, а саме: мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору на 128 Гб., IMEI1: НОМЕР_1 та IMEІ2: НОМЕР_2 з сім-карткою, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025105090000310 від 16.04.2025 року.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на зазначене вище майно з метою збереження речових доказів.
Тож, клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025105090000310, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та додані до нього матеріали,містять у собі підстави, у зв'язку з якими необхідно здійснити арешт майна на вилучені речі та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог ст.171 КПК України.
Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням введеного в Україні воєнного стану, принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні прокурора, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та зашкодити інтересам держави.
Що стосується заяви, поданої ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, слідчий суддя зважає на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
При цьому, в провадженні слідчого судді перебуває саме клопотання про арешт майна, подане прокурором у кримінальному провадженні.
Таким чином, питання щодо закриття кримінального провадження виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді поданого прокурором клопотання про арешт майна.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170 - 175, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотанняпрокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025105090000310, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт (з забороною користування та розпорядження) на майно, яке було вилучено 16 квітня 2025 року при затриманні ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст. 298 - 2 КПК України, за адресою: м. Київ, вул. Польова, 73, а саме: мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору на 128 Гб., IMEI1: НОМЕР_1 та IMEІ2: НОМЕР_2 з сім-карткою.
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, підозрюваному, захиснику. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1