Справа № 694/593/25
Провадження № 3/694/222/25
Іменем України
16.05.2025 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Звенигородського районного відділу поліції ГУ НП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 23 лютого 2025 року серії ЕПР 1 № 254685, 23.02.2025 близько 16.10 год. в с. Будище по вул. Шевченка, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Mazda 121 н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився за допомогою приладу «Драгер» під відеозапис. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги 2.9 а ПДР, та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 23 лютого 2025 року серії ЕПР 1 № 254680, 23.02.2025 близько 16.10 год. ОСОБА_1 керувала автомобілем Mazda 121 н.з. НОМЕР_2 в с. Будище по вул. Шевченка, 4, та не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху та скоїла зіткнення з автомобілем, який рухався їй назустріч - Peugeot Expert н.з. НОМЕР_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 12.1 ПДР, та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 21.03.2025 вказані справи про адміністративні правопорушення об'єднано в одне провадження за унікальним номером 694/593/25, провадження № 3/694/222/25.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину за статтею 124 КУпАП визнала, зазначивши, що причиною ДТП став неналежний догляд та утримання стану дороги, якою вона рухалася, необроблене дорожнє покриття від ожеледиці, внаслідок яких її автомобіль занесло та стало крутити посеред дороги, назустріч в цей момент рухався автомобіль ОСОБА_2 , сталося зіткнення. Не дивлячись на те, що ДТП сталося за обставин слизької необробленої реагентами дороги, ОСОБА_1 зазначила, що розуміє, що автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки і фактично зіткнення сталося через занос її автомобіля, відповідно постраждав ОСОБА_2 внаслідок необережного її керування. Також ОСОБА_3 чзазначила, що є майстром спорту України міжнародного класу з важкої атлетики, членом збірної команди України, призеркою чемпіонатів Європи, неодноразовою чемпіонкою України. Спортивний стиль життя не передбачає вживання алкоголю, спортивними організаціями перевіряється постійно вміст будь-яких речовин в організмі. Як спортсменка вживає спортивне харчування, енергетики. Алкогольні напої не вживає взагалі та категорично заперечила їх вживання 23.02.2025.
Щодо складення протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП зазначила, що працівниками поліції порушена процедура огляду на стан сп'яніння водія, освідування проведено через значний час після ДТП. Освідування проводилося двічі на прилад Драгер. Захисник зауважила, що повірка регульованого засобу вимірювальної техніки проводилась більше півроку тому та, крім того, діапазон вимірювань допускає похибку 0,2 %. Також вказала, що відеозапис є перерваним, що порушує вимоги інструкції із застосування органами поліції технічних приладів і технічних засобів.
Враховуючи, що працівниками поліції не запропоновано пройти огляд в медичному закладі, а ОСОБА_1 , будучи впевненою у тому, що алкоголь не вживала, а тести показали наявність 0,25 та 0, 27 проміллє, вирішила пройти тест в умовах лікарні самостійно та 24.02.2025 о 07.30 год звернулась до КНП «Звенигородська БЛІЛ», пройшла освідування в умовах лікарні, де результат аналізу показав 0,00 проміллє. Відповідний висновок за результатом освідування ОСОБА_1 надала в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , її захисника Держан В.В., суд дійшов висновку, що обставини вчинення адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП мали місце та є підтвердженими, водночас, щодо адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП не підтвердилися під час розгляду справи та спростовані наданими документальними доказами.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 280КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 245, 246, 252, 256 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судового провадження і відправлення правосуддя, коли висновки судді не можуть базуватися на припущеннях, а всі сумніви винуватості трактуються на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність, для достовірних і безспірних висновків про скоєне на принципах забезпечення доказів провини за ст. 129 Конституції України, визнання провини згідно зі ст.252 КУпАП не може мати наперед встановлену силу.
Згідно пункту 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів,а так само відмова особи,яка керує транспортним засобом,від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Зокрема, як вбачається з ч.2, ч.3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Пленум Верховного Суду України в п. 27 постанови від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зазначив, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно п. 2, 3, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Також відповідно до вимог п.п. 6,7 розділу 1 «Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 КУпАП України.
Аналогічні норми передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року. Так, згідно вказаного Порядку, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду, проведеного поліцейським зазначаються в акті огляду, форма якого затверджена МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейськими для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №254685, 23.02.2025 близько 16.10 год. в с. Будище по вул. Шевченка, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Mazda 121 н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився за допомогою приладу «Драгер». Результати 0,25 та 0, 27 проміле.
Разом з тим, суд знаходить логічними та такими, що відповідають дійсним обставинам, пояснення ОСОБА_1 , які зводяться до того, що вона є майстром спорту України, веде спортивний стиль життя, вживає спортивне харчування, алкогольні напої не вживає взагалі. 23.02.2025 близько 16.10 год. керувала транспортним засобом Mazda 121 у с. Будище по вул. Шевченка, пересувалася разом з неповнолітньою дитиною. Того дня були складні погодні умови, ожеледиця, дорога була не посипана, не чищена, її автомобіль розкрутило на дорозі та сталося зіткнення з автомобілем ОСОБА_2 , який рухався назустріч. Керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння заперечила, зазначила, що працівниками поліції порушена процедура огляду на стан сп'яніння водія, освідування проведено через значний час після ДТП. Враховуючи, не погодження з результатом Драгера, який проводили двічі, ОСОБА_1 під підпис не пропонувалося пройти огляд в медичному закладі. Враховуючи, що працівниками поліції не запропоновано пройти огляд в медичному закладі, а ОСОБА_1 , будучи впевненою у тому, що алкоголь не вживала, тести показали наявність 0,25 та 0, 27 проміллє, вирішила пройти тест в умовах лікарні та 24.02.2025 о 07.30 год звернулась до КНП «Звенигородська БЛІЛ», пройшла освідування в умовах лікарні шляхом здачі аналізу сечі, де результат аналізу показав 0,00 проміллє.
Відповідні документи та результати освідування ОСОБА_1 надала в судовому засіданні: висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №31 від 24.02.2025 (час складення - 07 год 30 хв).
Відповідно до висновку, результат складає 0,0 проміле, твереза.
В судовому засіданні оглянуті відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які прибули для фіксації правопорушення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в цілком адекватному стані, логічно пояснює обставини, які відбулися при ДТП, будь-яких ознак алкогольного сп'яніння візуально не спостерігається. На питання поліцейського чи вживала алкогольні напої, упевнено зазначила, що не вживала, такі обставини виключає. Потерпілий ОСОБА_2 не висловлював припущень щодо стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є водій, тобто особа, яка керує транспортним засобом, а об'єктивною стороною - є керування транспортними засобами водієм в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова водія, який керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
У п. 1 статті 11 Загальної декларації прав людини, п. 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п. 2 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, у принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, у статті 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд враховує, що стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Отже, в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Окрім того, відповідно до статті 8 пункту 6 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською РСР 25.04.1974 року, зі змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01.05.1971 року, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові відповідно до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що у цьому випадку протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, не є достатнім та беззаперечно переконливим для твердження про винуватість останньої у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 реалізувала своє право на додаткове проходження освідування в умовах лікувальної установи, надала суду ґрунтовні та логічні пояснення подій, які відбулися з нею 23.02.2025, які довела належними, переконливими та достатніми документальними доказами.
Відповідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги, що усі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, суд дійшов стійкого висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.
Разом з тим, з тим відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України ).
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення ОСОБА_1 , її захисника, вважаю, що в діях останньої вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП повністю доведена та підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне порушення серії серії ЕПР 1 № 254680 від 23.02.2025;
- рапортом Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області від 24.02.2025;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справи;
- фотокопіями особистих документів та транспортного засобу;
- даними відеозапису, що містяться в матеріалах справи;
- схемою ДТП від 23.02.2025.
За таких обставин, при призначенні адміністративного стягнення вважаю за необхідне накласти стягнення в межах санкції статті 124 КУпАП.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин не вбачається.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня її вини, відсутності обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність порушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ст. 124 КУпАП, яке буде достатнім для її виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як нею самою, так і іншими особами.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, ч.1 ст.130, ст. 124, п. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 255, 266, 283, 284 КУпАП, судя
постановила:
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесятинеоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п'ятдесят) грн.
Рахунок для оплати штрафу
(Отримувач коштів ГУК у Черкаській області/ 21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA918999980313030149000023001 Код класифікації доходів бюджету 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рахунок для оплати судового збору
(Отримувач коштів, ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача, Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача, UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету, 22030106).
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Черкаського апеляційного суду.
Суддя О.Ю. Смовж