Справа № 357/5955/25
Провадження № 2-а/357/114/25
19 травня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Рижко Г. О. ,
при секретарі - Вангородській О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Коваленко Юлії Олександрівни звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови № 3/99 від 04.04.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття провадження у справі.
І. Стислий виклад позицій сторін.
В обґрунтування позову позивач та його представник зазначають, що про наявність оскаржуваної постанови позивачу стало відомо 22.04.2025, коли він отримав її поштою. Зі змісту оскаржуваної постанови, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 вбачається, що 04.04.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом-повідомленням про вручення повістки від 03.03.2025 № 2781547, був оповіщений про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 24.03.2025 для уточнення своїх персональних даних, однак не з'явився у визначену дату та не повідомив про причини неявки, порушивши вимоги п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ за № 1487 від 31.12.2022, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 25500,00 грн. Вважає дану постанову такою, що винесена з порушенням чинного законодавства. Вказує, що у постанові не зазначено, на яку адресу відправлялася рекомендованим листом-повідомленням повістка про виклик, не зазначено дату, коли відправлявся рекомендований лист та трекінг такого відправлення, а також не зазначено, чи був вручений вказаний рекомендований лист, чи був повернутий у зв'язку з відсутністю адресата за місцем проживання тощо. ОСОБА_1 заперечує факт оповіщення його про необхідність прибуття 24.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 та зазначає, що не отримував ні смс-повідомлень, ні паперового повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», ані самої повістки, він не знав та не міг знати, що його викликають до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому у нього не було умислу на вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Тому просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
Відповідач правом на подання відзиву у встановлений законом строк не скористався.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2025 поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.05.2025 на 12:00 год. Відповідачу роз'яснено право у строк до 08 травня 2025 року подати відзив на позовну заяву, також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
08.05.2025 в зв'язку з неявкою відповідача та відсутністю відомостей про причини неявки розгляд справи відкладено на 19.05.2025 на 14:00 год.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явився. Представником позивача, адвокатом Коваленко Ю.О. до суду скеровано заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують повністю та просять їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, про поважність причин неявки суд не повідомили. Станом на 19.05.2025 відзиву та заяв по суті позову до суду не надходило.
Відповідач - ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, про поважність причин неявки суд не повідомили. Станом на 19.05.2025 відзиву та заяв по суті позову до суду не надходило.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що всі учасники справи повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування розгляду справи технічними засобами не здійснювалось зважаючи на те, що в судове засідання учасники справи не з'явились.
Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 (Тараща). Згідно даних Резерв+, позивачем 19.05.2024 оновлено свої облікові дані та зазначено адресу проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 19).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_5 № 3/99 від 04.04.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500,00 грн. В мотивувальній частині постанови зазначено, що «04.04.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що гр. ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення повістки від 03 березня 2025 № 2781547, був оповіщений про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 24 березня 2025 року для уточнення своїх персональних даних, однак не з'явився у визначену дату та не повідомив про причини неявки. Згідно із абз. 11 ст. 1 ЗУ «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який неодноразово був продовжений та діє на момент розгляду цієї справи. Своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ за № 1487 від 30.12.2022, оскільки будучи належним чином оповіщеним про його виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не виконав покладений на нього обов'язок щодо прибуття у зазначені в повістці місце та строк, та не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 про причини неявки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП, під час дії в Україні особливого періоду» (а.с. 14-15).
Згідно поштового штемпеля, що міститься на конверті, який адресовано позивачу вбачається, що вказану постанову було направлено 22.04.2025 простим листом без повідомлення про вручення (а.с. 13).
V. Норми права, які застосував суд.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Пунктом 3 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Постановою від 16 травня 2024 р. № 560 Уряд затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, згідно якого належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1487 від 30.12.2022 (Додаток 2), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до абзацу 11 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно із ч. 7 ст. 1 вказаного Закону № 2232-ХІІ, виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Порядок вручення поштових відправлень передбачений Правилами надання послуг поштового зв'язку, які затверджені Постановою КМУ № 270 від 05.03.2009.
Згідно п. 73 вказаних правил, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв'язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв'язку.
Відповідно до п. 82 Правил, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
19.05.2024 набув чинності Закон № 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Згідно ст. 159 ч. 4 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави (ст. 3, 8 Конституції України, ст. 8 КАС України).
Зі змісту ч. 3 ст. 62 Конституції України вбачається, що усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
В даній справі судом встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності, оскільки він не з'явився за викликом по повістці від 03.03.2025 № 2781547, для уточнення своїх персональних даних та не повідомив поважних причин неявки. Однак, дані обставини повністю спростовуються зібраними у справі доказами. Так, судом встановлено, що позивач дійсно зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачу рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», а також відомості про те, чи був вручений вказаний рекомендований лист, чи був повернутий в зв'язку з відсутністю адресата за місцем проживання тощо. Крім того, постанова, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності не містить адреси, за якою було направлено повістку про виклик, не вказано дату відправлення та трекінг такого відправлення, що унеможливлює його відслідковування. Також не зрозуміло, чи складався протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача. Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем була отримана повістка за № 2781547, що б свідчило про належне повідомлення позивача щодо дати та часу на який необхідно прибути позивачу до ТЦК та СП. Також суд висновує, що Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1487 від 30.12.2022 не містять такої мети виклику повісткою як уточнення своїх персональних даних.
Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень. Всупереч вказаним вимогам, представником відповідача суду не надано доказів про належне вручення ОСОБА_1 повістки № 2781547 з дотриманням вказаних вище вимог, а також, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача про відсутність у нього умислу на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що, відповідно, виключає склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не надано жодних доказів правомірності винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що відповідно до абзацу 3 п. 3 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 154 від 23.02.2022, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, м. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Таким чином належним відповідачем у справі, до якого судом задоволено позовні вимоги, є ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тому у задоволенні позовних вимог до ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 необхідно відмовити.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та з витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правничої допомоги № 76-08 від 22.04.2025 (а.с. 20-23), Актом прийому - передачі наданих послуг від 24.04.2025 (а.с. 24), розрахунком розміру гонорару від 24.04.2025 (а.с. 25), ордером серії АІ № 1879941 на надання правничої допомоги від 24.04.2025 (а.с. 12), розрахунковою квитанцією № 76-08/А від 24.04.2025 (а.с. 26).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн підлягають стягненню з відповідача.
Відповідач доводів щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявив.
Також позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 484,48 грн, який підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», Конституцією України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову № 3/99 від 04.04.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_5 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 25500,00 гривень, провадження у справі закрити.
У задоволенні позовних вимог до ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
СуддяГ. О. Рижко