Справа № 357/12907/24
Провадження № 2/357/389/25
20 травня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В. П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди -
Зміст позовних вимог. Рух справи.
У вересні 2024 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - «Позивач») звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з даним позовом до ОСОБА_1 (далі - «Відповідач») про відшкодування завданої майнової шкоди.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначив наступне.
09.12.2020 року о 08:40 год. в місті Києві Відповідач, керуючи транспортним засобом автомобілем марки Daimler Chrysler, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з транспортним засобом автомобілем марки Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_2 . У результаті ДТП автомобіль марки Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
03.06.2021 року постановою Голосіївського районного суду м. Києва по справі №752/11461/21 Відповідача було визнано винним у вищевказаному ДТП, а відтак і у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП України. Провадження в справі відносно нього про адміністративне правопорушення було закрито у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідач звертався до Позивача із листом від 09.06.2021 року, у якому повідомив, що станом на день ДТП він мав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та додав до листа копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 09.12.2020 року №202124885 АТ «СК «ІНГО».
Утім листом від 23.02.2021 року №381 АТ «СК «ІНГО» повідомило Позивача про те, що указаний поліс на момент ДТП не діяв, оскільки був виписаний після 09.12.2020 року о 09:29 год, а ДТП мала місце 09.12.2020 року о 08:40 год.
Отже на момент ДТП автомобіль, яким керував Відповідач, застрахованим не був.
Згідно з листом Позивача від 16.08.2021 року №3-01-б/29297, наказом «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 » по справі №75917, довідки №1 від 10.08.2021 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих розмір збитків, завданих потерпілій в указаному ДТП ОСОБА_2 , становить 21251,79 гривень.
Грошові кошти в указаному розмірі було виплачено Позивачем потерпілій ОСОБА_2 , що підтверджується платіжним дорученням від 13.08.2021 року №1102579.
З метою встановлення розміру заподіяння шкоди, МТСБУ залучило аварійного комісара, вартість послуг якого складала 1300,00 гривень. Виплата указаних коштів МТСБУ була здійснена, що підтверджується платіжним дорученням від 03.06.2021 року №1030885.
Таким чином, загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 22551,79 гривень.
Відповідно до листа ТОВ «Українська архівна компанія Архів» від 02.05.2022 року №02/05/22-1 на підставі Договору від 31.03.2016 року №11031 на зберіганні у ТОВ «Українська архівна компанія Архів» зберігалося 284 короби документів МСТБУ. У період військової окупації російськими військами у невизначений період часу наприкінці березня 2022 року, архівосховище в селі Блиставиця внаслідок вибуху та пожежі було повністю знищено, про що відкрито кримінальне провадження від 20.04.2022 року № 42022112320001292. Документи, які перебували на зберіганні, було знищено разом із архівосховищем.
Крім того, 14.01.2022 року мало місце втручання в інформаційно - телекомунікаційні системи МСТБУ, у зв'язку з чим була припинена діяльність Єдиної централізованої бази даних МСТБУ. Зазначена база даних є джерелом інформації про чинні договори обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності наземних транспортних засобів. За допомогою зазначеної бази укладаються електронні договори страхування, оформлюються матеріали ДТП без виклику поліції, опрацьовуються звернення про здійснення МСТБУ витрат відшкодування потерпілим, а також здійснюється перевірка дійсності договорів зазначеного виду обов'язкового страхування поліцейськими та прикордонниками України. З даного приводу МСТБУ звернулася з повідомленнями до Департаменту кіберполіції Національної поліції України та до Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки Служби безпеки України.
На підставі заяви МСТБУ 14.01.2022 року було внесено відомості до ЄРДР під №12022100000000028 за ознаками скоєння злочину передбаченого ч.2 ст.361 КК України.
Відтак, у результаті викладеного, Позивачем було втрачено інші докази, необхідні для долучення до позовної заяви, а саме: експертний висновок щодо розміру пошкодження майна.
Із посиланням на ст.ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України Позивач просив суд стягнути з Відповідача на його користь суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 22551,79 гривень та судовий збір у сумі 3028,00 гривень.
18.11.2024 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 36).
28.01.2025 року до канцелярії суду Відповідачем було подано заяву, у якій останній просив суд застосувати до позову позовну давність та у зв'язку з цим відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 50).
03.02.2025 року до канцелярії суду за допомогою системи «Електронний суд» від представника Позивача надійшла заява, у якій останній виклав свої аргументи, виходячи з яких він не погоджується з заявою Відповідача про застосування строків позовної давності. Зазначив, що Постановою КМУ від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин, який продовжено до 30.04.2023 року. Згідно з перехідними положеннями ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Тобто строк на звернення до суду із позовною заявою, МТСБУ не порушено (а.с. 61-63).
У судові засідання сторони/їхні представники не з'явилися, до канцелярії суду подали заяви про розгляд справи без їхньої участі (а.с. 51, 63).
У зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
09.12.2020 року о 08:40 год. в місті Києві Відповідач, керуючи транспортним засобом автомобілем марки Daimler Chrysler, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з транспортним засобом автомобілем марки Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_2 . У результаті ДТП автомобіль марки Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. 03.06.2021 року постановою Голосіївського районного суду м. Києва по справі №752/11461/21 Відповідача було визнано винним у вищевказаному ДТП, а відтак і у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП України. Провадження в справі відносно нього про адміністративне правопорушення було закрито у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності (а.с. 3).
Відповідач звертався до Позивача із листом від 09.06.2021 року, у якому повідомив, що станом на день ДТП він мав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та додав до листа копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 09.12.2020 року №202124885 АТ «СК «ІНГО» (а.с. 7, 8).
Утім листом від 23.02.2021 року №381 АТ «СК «ІНГО» повідомило Позивача про те, що указаний поліс на момент ДТП не діяв, оскільки був виписаний після 09.12.2020 року о 09:29 год, а ДТП мала місце 09.12.2020 року о 08:40 год. (а.с. 9, 10).
Отже на момент ДТП автомобіль, яким керував Відповідач, застрахованим не був.
Згідно з листом Позивача від 16.08.2021 року №3-01-б/29297, наказом «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 » по справі №75917, довідки №1 від 10.08.2021 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих розмір збитків, завданих потерпілій в указаному ДТП ОСОБА_2 , становить 21251,79 гривень (а.с. 11, 12).
Грошові кошти в указаному розмірі було виплачено Позивачем потерпілій ОСОБА_2 на підставі її заяви, що підтверджується платіжним дорученням від 13.08.2021 року №1102579 (а.с. 6, 14).
З метою встановлення розміру заподіяння шкоди, МТСБУ залучило аварійного комісара, вартість послуг якого складала 1300,00 гривень. Виплата указаних коштів МТСБУ була здійснена, що підтверджується платіжним дорученням від 03.06.2021 року №1030885 (а.с. 13).
Таким чином, загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 22551,79 гривень (21251,79 гривень + 1300,00 гривень).
Відповідно до листа ТОВ «Українська архівна компанія Архів» від 02.05.2022 року №02/05/22-1 на підставі Договору від 31.03.2016 року №11031 на зберіганні у ТОВ «Українська архівна компанія Архів» зберігалося 284 короби документів МСТБУ. У період військової окупації російськими військами у невизначений період часу наприкінці березня 2022 року, архівосховище в селі Блиставиця внаслідок вибуху та пожежі було повністю знищено, про що відкрито кримінальне провадження від 20.04.2022 року № 42022112320001292. Документи, які перебували на зберіганні, було знищено разом із архівосховищем (а.с. 20).
Крім того, 14.01.2022 року мало місце втручання в інформаційно - телекомунікаційні системи МСТБУ, у зв'язку з чим була припинена діяльність Єдиної централізованої бази даних МСТБУ. Зазначена база даних є джерелом інформації про чинні договори обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності наземних транспортних засобів. За допомогою зазначеної бази укладаються електронні договори страхування, оформлюються матеріали ДТП без виклику поліції, опрацьовуються звернення про здійснення МСТБУ витрат відшкодування потерпілим, а також здійснюється перевірка дійсності договорів зазначеного виду обов'язкового страхування поліцейськими та прикордонниками України. З даного приводу МСТБУ звернулася з повідомленнями до Департаменту кіберполіції Національної поліції України та до Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки Служби безпеки України (а.с. 21, 22).
На підставі заяви МСТБУ 14.01.2022 року було внесено відомості до ЄРДР під №12022100000000028 за ознаками скоєння злочину передбаченого ч.2 ст.361 КК України (а.с. 23).
Норми права, якими керується суд, розглядаючи дану справу.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
Крім того, суд ураховує, що у своїх рішеннях Європейський Суд наголошує, що сторона, задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17).
Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).
Згідно зі ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини (п.4 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки).
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, згідно зі спеціальним Законом України № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - «Закон»).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з ст.6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого. Настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми, в порядку визначеному законом.
Згідно з п. 22.1. ст.22 Закону у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, окрім осіб, зазначених у пункті 13.1 стаття 13 цього Закону.
За правилами пункту 40.3 статті 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Згідно з підпунктом «а» пункту 41.1. статті 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застраховував свою цивільно-правову відповідальність.
Висновки суду.
Судом встановлено та Відповідачем не спростовано, що на момент скоєння ДТП, у результаті якого було пошкоджено транспортний засіб Volkswagen Tiguan, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , з вини Відповідача, автомобіль останнього застраховано не було.
Згідно з листом Позивача від 16.08.2021 року №3-01-б/29297, наказом «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 » по справі №75917, довідки №1 від 10.08.2021 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих розмір збитків, завданих потерпілій в указаному ДТП ОСОБА_2 , становить 21251,79 гривень (а.с. 11, 12).
Грошові кошти в указаному розмірі було виплачено Позивачем потерпілій ОСОБА_2 на підставі її заяви, що підтверджується платіжним дорученням від 13.08.2021 року №1102579 (а.с. 6, 14).
З метою встановлення розміру заподіяння шкоди, МТСБУ залучило аварійного комісара, вартість послуг якого складала 1300,00 гривень. Виплата указаних коштів МТСБУ була здійснена, що підтверджується платіжним дорученням від 03.06.2021 року №1030885 (а.с. 13).
Таким чином, загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 22551,79 гривень (21251,79 гривень + 1300,00 гривень).
З огляду на зазначені норми чинного законодавства України, грошові кошти в указаному розмірі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.
Застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог. Тобто позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої палати Верховного Суду від 04.12.2018 по справі № 910/18560/16 (12-143гс18).
У заяві про застосування строків позовної давності Відповідача зазначає, що дата початку обчислення строку розпочалася 13.08.2021 року (сплата страхової виплати Позивачем), тоді як МТСБУ звернулося до суду лише 10.09.2024 року, тобто з пропуском строку позовної давності, встановленої п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, який закінчився ще 13.08.2024 року.
При цьому Позивач звернувся до суду засобами поштового зв'язку 29.08.2024 року.
Згідно з ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності пов'язується не тільки зі строком (припинення дії), а й певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи. За загальним правилом перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України). У даному випадку перебіг позовної давності починається з часу, коли Позивач здійснив виплату потерпілій особі.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан, який тримає на момент ухвалення цього судового рішення.
Згідно пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.
Окрім того, Відповідно до листа ТОВ «Українська архівна компанія Архів» від 02.05.2022 року №02/05/22-1 на підставі Договору від 31.03.2016 року №11031 на зберіганні у ТОВ «Українська архівна компанія Архів» зберігалося 284 короби документів МСТБУ. У період військової окупації російськими військами у невизначений період часу наприкінці березня 2022 року, архівосховище в селі Блиставиця внаслідок вибуху та пожежі було повністю знищено, про що відкрито кримінальне провадження від 20.04.2022 року № 42022112320001292. Документи, які перебували на зберіганні, було знищено разом із архівосховищем (а.с. 20).
14.01.2022 року мало місце втручання в інформаційно - телекомунікаційні системи МСТБУ, у зв'язку з чим була припинена діяльність Єдиної централізованої бази даних МСТБУ. Зазначена база даних є джерелом інформації про чинні договори обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності наземних транспортних засобів. За допомогою зазначеної бази укладаються електронні договори страхування, оформлюються матеріали ДТП без виклику поліції, опрацьовуються звернення про здійснення МСТБУ витрат відшкодування потерпілим, а також здійснюється перевірка дійсності договорів зазначеного виду обов'язкового страхування поліцейськими та прикордонниками України. З даного приводу МСТБУ звернулася з повідомленнями до Департаменту кіберполіції Національної поліції України та до Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки Служби безпеки України (а.с. 21, 22).
На підставі заяви МСТБУ 14.01.2022 року було внесено відомості до ЄРДР під №12022100000000028 за ознаками скоєння злочину передбаченого ч.2 ст.361 КК України (а.с. 23).
Наведене ускладнило для Позивача звернення до суду з даним позовом.
Відтак, покликання Відповідача на пропуск Позивачем строку позовної давності при зверненні з цим позовом, не можуть слугувати підставою для відмови у задовленні позовних вимог.
З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Висновки суду у даній справі узгоджуються із практикою розгляду аналогічних справи Київським апеляційним судом (постанова від 13.01.2025 року по справі №357/7045/24).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених Позивачем позовних вимог, з урахуванням обраного ним способу захисту права, на підставі поданих доказів.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 гривень (а.с. 4), а позов задоволено повністю, то вказана сума підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти у розмірі 22551,79 гривень, судовий збір у розмірі 3028,00 гривень, а всього стягнути 25579,79 гривень (двадцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 79 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: Русанівський бульвар, будинок 8, місто Київ, 02154, код ЄДРПОУ: 21647131.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 20.05.2024 року.
Суддя В. П. Цукуров