Справа № 357/7876/24
Провадження № 2/357/1628/25
( ЗАОЧНЕ )
20 травня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Ільницька І. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у приміщенні суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,-
03 червня 2024 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява, згідно з якою просить суд: 1. Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти, набутих без достатньої правової підстави у розмірі: - 2 138 342,19 гривень, а саме: 2 038 318,00 гривень (сума основного боргу), 51 167,73 гривень (інфляційне збільшення), 48 856,46 (3% річних). - 8000,00 доларів США. 2. Судові витрати у справі покласти на ОСОБА_2
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ОСОБА_2 (далі за текстом - Відповідач) та ОСОБА_1 (далі за текстом - Позивач) було укладено усний договір доручення, за яким ОСОБА_1 (Довіритель) доручила ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), проживає за адресою: АДРЕСА_3 , купити за кордоном або на території України на ім'я ОСОБА_1 будь-який транспортний засіб, будь-якої марки, моделі, року випуску - за ціну, на умовах і на розсуд представника, здійснити його перегін до місця проживання ОСОБА_1 , чи місця проходження реєстрації, сертифікації, здійснити повне митне оформлення транспортного засобу, зареєструвати в уповноваженому на це органі, Центрі, отримати державні номерні знаки та технічну документацію на ім'я ОСОБА_1 . У зв'язку із укладенням усного договору доручення 30.06.2023 була видана довіреність від імені ОСОБА_1 , якою остання уповноважила ОСОБА_2 на здійснення дій, необхідних для купівлі транспортного засобу. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Л.І. Кміть та зареєстрована в реєстрі за №1165. Дія даної довіреності закінчилася 30.07.2023. На виконання умов усного договору доручення, в якості авансування купівлі автомобіля, який мав бути придбаний Відповідачем на ім'я Позивача та за його рахунок, ОСОБА_1 здійснила безготівкове перерахування коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 , а саме: - 27.02.2023 - 419 985,00 грн; - 28.02.2023 - 415 910,00 грн; - 06.03.2023 - 411 215,00 грн; - 09.03.2023 - 505 025, 00 грн; - 18.04.2023 - 367 988,00 грн; - 26.05.2023 - 105 620,00 грн; - 29.06.2023 - 317 600,00 грн. Внесення грошових коштів на рахунок ОСОБА_2 підтверджується платіжними дорученнями за вказаний період, які додаються Позивачем до даної позовної заяви. Крім того, в присутності свідків, батько ОСОБА_1 , ОСОБА_3 передав, з метою оплати вартості автомобіля, готівкові кошти в розмірі 8000,00 доларів США колезі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується самим ОСОБА_4 під час електронного листування (скрін-шот електронного листування з месенджера додається). Не зважаючи на те, що транспортний засіб на ім'я Позивача Відповідач мала придбати не пізніше ніж 30.07.2023 - Відповідач свої зобов'язання за договором доручення не виконала, станом на день підготовки даної позовної заяви автомобіль Позивачеві не придбала, а грошові кошти, авансовані Позивачем на придбання транспортного засобу, не повернула. Так, у зв'язку з порушенням Відповідачем умов договору доручення - 17.05.2024 Позивач направила на адресу, за якою зареєстрована Відповідач, листа, в якому повідомила про те, що у зв'язку з невиконанням Відповідачем умов договору доручення - відмовляється від даного договору та просила повернути кошти, які Відповідач отримала на виконання Договору. Однак, станом на дату підготування позову, ОСОБА_2 уникає спілкування з Позивачем, не надає жодних пояснень щодо того, чому повністю оплачений автомобіль так і не було придбано, а також ігнорує вимоги щодо добровільного повернення грошових коштів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2024 року вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.
Ухвалою суду від 06 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02 липня 2024 року.
18 червня 2024 року на адресу суду від позивачки надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 19 червня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Через неявку відповідачки в підготовче засідання, призначене на 02 липня 2024 року, останнє судом відкладено та повторно призначено на 25 липня 2024 року.
17 червня 2024 року на адресу суду від позивачки надійшла заява про збільшення позовних вимог.
04 липня 2024 року на адресу суду від Київського апеляційного суду надійшов запит на витребування матеріалів цивільної справи у зв'язку з апеляційним оскарженням ухвали суду про відмову в забезпеченні позову.
Ухвалою суду від 08 липня 2024 року провадження у справі зупинена до перегляду ухвали Київським апеляційним судом 31 жовтня 2024 року ухвалою Київського апеляційного суду змінено ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду від 19 червня 2024 року та викладено мотивувальну частину ухвали в редакції постанови .
23 грудня 2024 року на адресу суду з Київського апеляційного суду надійшли матеріали вказаної цивільної справи.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 15 грудня 2024 року, ухвалою суду від 06 січня 2025 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 07 лютого 2025 року.
Через неявку відповідача в підготовче засідання, призначене судом на 07 лютого 2025 року, останнє судом відкладено та повторно призначено на 06 березня 2025 року.
04 березня 2025 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Межової К.П. про відкладення судового розгляду справи, призначеного на 06 березня 2025 року на іншу дату у зв'язку з її зайнятістю.
Підготовче засідання у справі, призначене на 06 березня 2025 року судом за клопотанням представника позивача відкладено на 01 квітня 2025 року.
01 квітня 2025 року на адресу суду сторони не з'явилися, про день, час та місце підготовчого засідання повідомлялися судом своєчасно та належним чином.
Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 квітня 2025 року.
Через неявку в підготовче засідання 30 квітня 2025 року відповідача у справі, судовий розгляд відкладено та повторно призначено на 20 травня 2025 року.
20 травня 2025 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Межової К.П. про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилася, про день, час та місце судового розгляду повідомлялася судом своєчасно та належним чином.
За таких обставин суд вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності вказаних осіб та постановляє ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового засідання технічними засобами фіксації не проводилося відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:
30.06.2023 була видана довіреність від імені ОСОБА_1 , якою остання уповноважила ОСОБА_2 на здійснення дій, необхідних для купівлі транспортного засобу. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Л.І. Кміть та зареєстрована в реєстрі за №1165. Дія даної довіреності закінчилася 30.07.2023 (а.с.107-108, т.1).
Позивач ОСОБА_1 здійснила безготівкове перерахування коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 , а саме: - 27.02.2023 - 419 986,00 грн; - 28.02.2023 - 385 913,00 грн; - 06.03.2023 - 411 217,00 грн; - 09.03.2023 - 505 024,00 грн; - 18.04.2023 - 737 989,00 грн; - 26.05.2023 - 105 623,00 грн; - 29.06.2023 - 317 600,00 грн. Загальна сума перерахованих відпвідачу позивачем грошових коштів становить 2 883 352,00 грн. Внесення грошових коштів на рахунок ОСОБА_2 підтверджується платіжними дорученнями за вказаний період (а.с.15-103, т.1).
17.05.2024 Позивач направила на адресу, за якою зареєстрована Відповідач, листа, в якому повідомила про те, що у зв'язку з невиконанням Відповідачем умов договору доручення (а.с.110-112, т.1).
При вирішенні справи суд виходить з наступного:
Згідно з вимогами ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 1000 ЦК за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
За ч. 1 ст. 1004 ЦК України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.
За ч. 1-3 ст. 1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі: 1) відмови довірителя або повіреного від договору; 2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім; 3) смерті довірителя або повіреного. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною. Якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором. З урахуванням змісту ст. 244 ЦК України та принципу розумності, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Тобто, довіреність має містити повноваження представника, необхідні для представництва довірителя перед третіми особами, а не обов'язки представника перед особою, яку він представляє (довірителем). Видача довіреності на підставі усного договору доручення є підтвердженням укладення договору доручення, і очевидно, що на такі правовідносини поширюються положення, зокрема, ст. 1006 ЦК України.
За висновком об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі за позовом про стягнення грошових коштів (постанова від 25 березня 2024 року у справі № 458/229/18 (провадження № 61-5932сво22)) Отже, виходячи з викладеного, між Позивачем та Відповідачем було укладено договір доручення в усній формі, підтвердженням чого є довіреність, посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Л.І. Кміть та зареєстрована в реєстрі за №1165, видана Позивачем на ім'я Відповідача. Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позивач, як довіритель, в односторонньому порядку відмовилася від договору доручення листом від 17.05.2024, а тому договір доручення, укладений між сторонами, є припиненим в силу положень п.1 ч.1 ст. 1008 ЦК України.
Положеннями частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов'язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17. Отже, відмова Позивача від договору доручення, є підставою для задоволення вимоги про повернення сплачених Позивачем коштів на виконання договору доручення (виконаного однією стороною у припиненому зобов'язанні) відповідно до вимог статті 1212 вказаного Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, як у даній справі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами визначено ч. 2 статті 625 ЦК України.
Позивачем нараховано 3% річних та інфляційних втрат на суму 2 543 343, 00 гривень за період з 31.07.2023 по 17.05.2024.
Розрахунок інфляції здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, - ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. Останній період: IIc (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) = 1.03125354 Інфляційне збільшення: 2 543 343,00 x 1.03125354 - 2 543 343,00 = 79 488,46 грн.
Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення. Період прострочення грошового зобов'язання: Кількість днів у періоді: Сума: з 31/07/2023 до 31/12/2023 2 543 343,00 x 3 % x 154: 365 : 100 154 32 192,45 грн. з 01/01/2024 до 17/05/2024 2 543 343,00 x 3 % x 138 : 366 : 100 138 28 768,96 грн. Всього штрафних санкцій (3% річних): 60 961,41 грн.
Загальна сума заборгованості Відповідача складає 2 683 792,87 грн., що включає 2 543 343,00 грн (сума основного боргу) + 79 488,46 грн (інфляційне збільшення) + 60 961,41 грн (3% річних).
Приймаючи до уваги те, що позивачем зазначено суму перерахованих грошових коштів відповідачеві в меншій сумі, ніж надано платіжних інструкцій до суду, суд вважає за доцільне обраховувати суму основного боргу згідно розрахунку, наданого позивачем у позовній заяві (2 543 343,00 грн), так як суд не вправі вийти за межі позову.
Розрахунок інфляції та 3% річних на суму боргу (3 543 343,00 грн), виконаний позивачем відповідає розрахунку інфляції та 3% річних, який виконано судом.
За таких обставин суд вважає за доцільне задоволити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти в сумі 2 683 792,87 грн., що включає 2 543 343,00 грн (сума основного боргу) + 79 488,46 грн (інфляційне збільшення) + 60 961,41 грн (3% річних).
З приводу стягнення з відповідача на користь позивача 8 000 доларів США, які зі змісту позовної заяви, було надано позивачем відповідачеві в присутності свідків суд зазначає наступне:
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом - ч.1 ст. 81 ЦПК України.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) - ч.3 ст. 89 ЦПК України.
На підтвердження передачі позивачем грошових коштів в сумі 8 000 доларів США, позивачем долучено до матеріалів справи скріншот із перепискою з особою, зазначеною в скріншоті як ОСОБА_5 машини (а.с.104,т.1).
Суд не може взяти до уваги вказаний скріншот, так як з його змісту не вбачається факт передачі грошових коштів в сумі 8 000 доларів США від позивача до відповідача.
За таких обставин суд вважає позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 8 000 доларів США такою, яка не знайшла свого підтвердження в результаті розгляду даної цивільної справи. Тому в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 8 000,00 доларів США слід відмовити у зв'язку з її необґрунтованістю.
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, судові витрати у справі при ухваленні рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги те, що позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду в максимально можливому розмірі (15 140,00 грн), розмір якого є значно більшим за один відсоток від розміру задоволених судом позовних вимог (2 683 792,87 грн), суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі по оплаті судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 15 140,00 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 81, 89, 141, 265, 268, 274, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів - задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 2 683 792,87 грн., що включає 2 543 343,00 грн (сума основного боргу) + 79 488,46 грн (інфляційне збільшення) + 60 961,41 грн (3% річних).
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі по оплаті судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 15 140,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя М. М. Бебешко