Ружинський районний суд Житомирської області
Справа № 291/1235/21
1-кп/291/9/25
Україна
Ружинський районний суд Житомирської області
15 травня 2025 року
Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі. Ружині Житомирської області кримінальне провадження № 12021060480000503 від 22.08.2021 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Житомирської області, Бердичівського району (Ружинська ОТГ), смт.Ружин, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, одруженого, не депутата, маючого на утриманні малолітню дитину, несудимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296 КК України,ч.1 ст. 186 КК України, ч.2 ст. 185 КК України, ч.4 ст. 296 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Житомирської області, Бердичівського району (Ружинська ОТГ), смт. Ружин, жителя АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, працюючого ТОВ «Ружинська будівельна кераміка», не депутата, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше несудимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 296 КК України, -
21 серпня 2021 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, зайшли в приміщенні магазину «Наш Край», що за адресою смт. Ружин, вул. О.Бурди, 49, Житомирської області.
Перебуваючи в приміщенні вищевказаного магазину ОСОБА_7 підійшов до лікеро-горілчаного відділення магазину, де взяв з полички пляшку горілки ємністю 0,5 л., торгової марки «Грін Дей», після чого підійшов до каси №3 де поставив вказану пляшку горілки на прилавок каси.
В цей же час, місці та при вказаних обставинах у ОСОБА_7 виник умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, що належить ТОВ «РУЖТОРГ», а саме пляшки горілки торгової марки «Грін Дей» ємністю 0,5 л. вартістю 92,20 грн.
Реалізуючи свій умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_7 не реагуючи на вимоги касира розрахуватись за товар, не розрахувавшись за нього на касі №3, вийшов з приміщення магазину «Наш Край», таким чином відкрито викрав чуже майно, завдавши ТОВ «РУЖТОРГ» матеріального збитку на загальну суму 92,20 грн.
Крім того, цього ж дня, о 20 год. 35 хв. ОСОБА_7 разом з
особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебували в приміщенні магазину «Наш Край», що за адресою смт. Ружин, вул. О.Бурди, 49, Житомирської області.
Знаходячись біля каси № 2 магазину «Наш Край» у ОСОБА_7 та
у особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, після словесного зауваження працівника указаного магазину ОСОБА_10 , з вимогою оплатити пляшку з алкогольним напоєм, виник протиправний умисел, спрямований на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку групою осіб з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_7 спільно з
особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення врегульованих законом комплексу суспільних відносин, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно-корисної діяльності, спокійний відпочинок, дотримання правил поведінки в суспільному житті і побуті, і бажаючи їх настання, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства і прийнятих в ньому правил поведінки, тобто ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки і моральності, знаходячись в громадському місці, а саме в приміщенні магазину «Наш Край», діючи з особливою зухвалістю, використовуючи малозначний привід для здійснення своїх хуліганських дій, а саме усне зауваження ОСОБА_10 , усвідомлюючи, що за їхніми діями спостерігають сторонні особи, почали провокувати останнього на бійку, нахабно себе поводили по відношенню до ОСОБА_10 , ставали у боксерську стійку, робили характерні рухи руками і корпусом.
Після цього, не зупинившись на скоєному та продовжуючи свої хуліганські дії групою осіб, ОСОБА_7 , діючи спільно з особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, ігноруючи елементарні норми поведінки, що існують в суспільстві, виражаючись при цьому нецензурною лайкою, виштовхали ОСОБА_10 до тамбуру магазину, де ОСОБА_7 наніс йому кілька ударів кулаками правої та лівої руки по обличчю, а особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, наніс один удар кулаком правої руки в область шиї потерпілого.
В подальшому ОСОБА_7 продовжуючи свої хуліганські дії схопив лівою рукою ОСОБА_10 за шию та утримуючи повалив його на підлогу. В цей же час особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження діючи спільно з ОСОБА_7 , продовжуючи хуліганські дії, що супроводжувалися особливою зухвалістю, утримуючи правою рукою пляшку горілки торгової марки «Грін Дей» ємністю 0,5 л., наніс нею один удар по голові ОСОБА_10 , в результаті чого указана пляшка розбилась, а в потерпілого з голови пішла кров, після чого ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження залишили приміщення магазину, який на той час тимчасово припинив роботу.
В результаті хуліганських дій ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження потерпілому ОСОБА_10 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді садна на голові, синця на лівій нижній кінцівці, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на голові, рани та синця на правому плечі та рани на правому передпліччі, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 , які виразились у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), кваліфіковано за ч.1 ст.186 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 , які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, кваліфіковано за ч.2 ст.296 КК України.
Крім того, 31.01.2022 близько 17 год. 50 хв. ОСОБА_7 , будучи в стані алкогольного сп'яніння , з дозволу власника ОСОБА_11 перебував у приміщенні квартири АДРЕСА_4 , де в одній з кімнат зазначеної квартири виявив телевізор торгівельної марки «Xiaomi» моделі «Mi TV UHD 4S 43» (L43M5-5ARU), який належить ОСОБА_11 .
В цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_7 , виник умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, а саме телевізора торгівельної марки «Xiaomi» моделі «Mi TV UHD 4S 43» (L43M5-5ARU), вартістю 10233, 60 грн.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 переконавшись, що власник квартири не спостерігає за його діями, шляхом вільного доступу, зняв з тумби телевізор торгівельної марки «Xiaomi» моделі «Mi TV UHD 4S 43» (L43M5-5ARU) та утримуючи його в руках, вийшов на вулицю через вікно кухні.
Після чого, місце вчинення кримінального правопорушення залишив, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, заподіявши потерпілому ОСОБА_11 матеріального збитку на загальну суму 10233 грн. 60 коп.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України.
Також 01.02.2022 року близько 22 год. 40 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебували в приміщенні кафе «Мрія», що за адресою смт. Ружин, вул. О.Бурди, 94-а Бердичівського району Житомирської області.
В той же день, час та в тому ж місці у ОСОБА_9 та ОСОБА_7 виник протиправний умисел, спрямований на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку групою осіб з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю із застосуванням іншого предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій умисел ОСОБА_7 та ОСОБА_9 діючи спільно з єдиним прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення врегульованих законом комплексу суспільних відносин, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно-корисної діяльності, спокійний відпочинок, дотримання правил поведінки в суспільному житті і побуті, і бажаючи їх настання, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства і прийнятих в ньому правил поведінки, тобто ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, моральності і добропристойності, знаходячись в громадському місці, а саме в приміщенні кафе «Мрія», діючи з особливою зухвалістю, використовуючи малозначний привід для здійснення своїх хуліганських дій, усвідомлюючи, що за їхніми діями спостерігають сторонні особи, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , демонструючи заздалегідь заготовлений предмет - сокиру, почали зухвало себе поводили по відношенню до відвідувачів, внаслідок чого, останні залишили приміщення кафе, персоналу кафе, робота яких тимчасово припинилась, та майна, що в ньому знаходиться, а саме штовхали ногами та розкидали стільці, також ОСОБА_7 демонстрував сокиру, а ОСОБА_9 , ігноруючи елементарні норми поведінки, що існують в суспільстві, виражаючись при цьому нецензурною лайкою, кулаком правої руки наніс удар по віконному отвору вхідних дверей, внаслідок чого, його розбив, тим самим пошкодив майно належне ОСОБА_12 .
Після чого, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 залишили приміщення кафетерію - магазину «Мрія», який на той час тимчасово припинив роботу.
Дії обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, із застосуванням іншого предмету заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень кваліфіковано за ч.4 ст.296 КК України.
15 травня 2025 року між прокурором Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 , за участі захисника ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_7 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296 КК України, ч.1 ст. 186 КК України, ч.2 ст. 185 КК України, ч.4 ст. 296 КК України.
Ураховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, ставлення останнього до вчиненого, наявність обставини, що пом'якшують покарання (щире каяття), та враховуючи думку потерпілих про те, що будь-яких претензій вони до обвинуваченого не мають, сторони узгодили ОСОБА_7 покарання: за ч. 1 ст. 186 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, за ч.2 ст.296 КК України покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік; за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 місяців; за ч.4 ст.296 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 4 (три) місяці. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш сурового покарання більш суровим визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки чотири місяці.
На підставі ст.72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення по вказаному кримінальному провадженню з 03 лютого 2022 року до
часу розгляду угоди, включно, з розрахунку день за день.
Також на підставі ст.72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 строк перебування під цілодобовим домашнім арештом по вказаному кримінальному провадженню з 05 жовтня 2021 року до
03.02.2022 включно, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Також 15 травня 2025 року між прокурором Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_9 , за участі захисника ОСОБА_6 було укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_9 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Ураховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України рахується не судимий, ставлення останнього до вчиненого, наявність обставини, що пом'якшують покарання (щире каяття), та враховуючи думку потерпілої про те, що будь-яких претензій вона до обвинуваченого не має та просить суворо не карати, сторони узгодили призначення ОСОБА_9 покарання: за ч.4 ст.296 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 4 (чотири) місяці. На підставі ч.1 ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Одночасно обвинуваченому ОСОБА_9 роз'яснено, що суд може відповідно до ст. 75 КК України визначити іспитовий строк тривалістю від 1 до 3 років та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоди про визнання винуватості від 15 травня 2025 року.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просили суд затвердити досягнуту під час судового розгляду угоду про визнання винуватості, запевнивши про добровільність укладення угоди та про можливість виконання обвинуваченим призначеного покарання.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просили суд затвердити досягнуту під час судового розгляду угоду про визнання винуватості, запевнивши про добровільність укладення угоди та про можливість виконання обвинуваченим призначеного покарання.
Потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 подали заяви, якими надали свою згоду на укладення угод про визнання винуватості в даному кримінальному провадженні, а також подали заяви про розгляд кримінального провадження за їх відсутності. Цивільний позов не заявляли.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, обвинувачених, їх захисників, суд дійшов висновку, що угоди про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно із п.1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за ч.2 ст.296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за ч.4 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, із застосуванням іншого предмету заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_9 правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, із застосуванням іншого предмету заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень кваліфіковано за ч.4 ст.296 КК України
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_7 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є : нетяжким злочином ч.1 ст.186 КК України, нетяжким злочином - 2 ст. 296 КК України, нетяжким злочином- ч.2 ст.185 КК України, тяжким злочином ч.4 ст. 296 КК України.
Кримінальні правопорушення, передбачене ч.4 ст. 296 КК України, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_9 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 є щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп"яніння.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 є щире каяття.
Обставиною, що обтяжє покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , суд визнає вчинення кримінального праворушення в стані алкогольного сп"яніння.
Судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_9 розуміють права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даних угод, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угод судом.
Суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.
Також судом встановлено та перевірено, що умови даних угод відповідають вимогам КПК України та КК України.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 15.05.2025 року про визнання винуватості, укладеної між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 , за участі захисника ОСОБА_5 , а також угоди про визнання винуватості від 15.05.2025 року про визнання винуватості, укладеної між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_9 , за участі захисника ОСОБА_6 , і призначення обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільного позову по справі не заявлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати в сумі 686 грн. 48 коп. (за проведення судової товарознавчої експертизи) підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 .
Вирішуючи питання щодо обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 в данному кримінальному провадженні до набрання вироком законної сили, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Обвинувачений ОСОБА_7 з 05.10.2021 року по 03.02.2022 року перебував під цілодобовим домашнім арештом, що складає 120 днів, а в перерахунку на строк позбавлення волі згідно ст.72 КК України - 40 днів. Крім того обвинувачений ОСОБА_7 з 03.02.2022 року безперервно перебуває під вартою, тому станом на 15.05.2025 року його строк попереднього ув'язнення складає 3 роки 3 місяці 12 днів. Тобто на день винесення вироку обвинувачений ОСОБА_7 з урахуванням узгодженою сторонами в угоді про визнання винуватості виду та розміру покарання фактично повністю відбув покарання, а тому суд не вбачає підстав продовжувати дію обраного раніше стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та з урахуванням норм ст.ст. 177, 178 КПК України, та вважає за доцільне змінити застосований раніше запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання до набрання вироком законної сили, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_7 з -під варти в залі суд,у негайно.
Підстав для обрання запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_9 суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.314,373,374,475 КПК України, суд,-
Угоду про визнання винуватості між прокурором Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 , за участі захисника ОСОБА_5 від 15.05.2025 року в кримінальному провадженні № 12021060480000503 - затвердити.
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, ч.2 ст.185 КК України, ч.4 ст.296 КК України та призначити йому покарання :
- за 1 ст. 186 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;
- за ч.2 ст.296 КК України покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
- за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 місяців;
- за ч.4 ст.296 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 4 (три) місяці.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш сурового покарання більш суровим визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 4 (чотири) місяці.
На підставі ст.72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення по вказаному
кримінальному провадженню з 03 лютого 2022 року до
часу розгляду угоди, включно, з розрахунку день за день.
Також на підставі ст.72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 строк перебування під цілодобовим домашнім арештом по вказаному кримінальному провадженню з 05 жовтня 2021 року до
03.02.2022 включно, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
У зв'язку з чим вважати ОСОБА_7 таким, що повністю відбув призначене судом покарання.
Звільнити ОСОБА_7 з під варти у залі суду негайно.
До набрання вироком про затвердження угоди про визнання винуватості, законної сили, змінити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання та покласти на ОСОБА_7 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Роз'яснити ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Угоду про визнання винуватості між прокурором Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_9 , за участі захисника ОСОБА_6 від 15.05.2025 року в кримінальному провадженні № 12021060480000503 - затвердити.
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та призначити йому за ч.4 ст.296 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 4 (чотири) місяці.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбуття покарання з випробовуванням і встановити іспитовий строк тривалістю1 (один) рік 6 (шість).
На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_9 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути із ОСОБА_7 , ідентифікаційний номер і.к. НОМЕР_1 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, у сумі 686 грн. 48 коп.
Речові докази:
-сокиру, яка призначена для рубки деревини, яка передана на зберігання потерпілому ОСОБА_14 , залишити останньому;
-СD -R диск з відеофайлами з камер відео спостереження, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ч.4ст.394КПК України до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ружинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,якщо такускаргу небуло подано.У разіподання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1 .