справа № 462/3450/25
20 травня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у праві спільної сумісної власності
встановила:
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить припинити право спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та визначити частку у розмірі 1/2 за ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на нерухоме майно, що належить фізичній особі на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертається до суду з вимогами припинити право спільної сумісної власності та визнати за позивачем право приватної власності на 1/2 частки квартири, тобто з однією вимогою немайнового характеру та однією вимогою майнового характеру.
Однак в матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн, тобто лише за одну позовну вимогу немайнового характеру.
Щодо другої позовної вимоги майнового характеру суд звертає увагу позивачки на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази щодо оцінки майна, на яке позивачка просить визнати право власності, що унеможливлює встановити вартість майна та відповідно суму судового збору, яку повинна сплатити позивачка.
Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина 1 ст. 48 ЦПК України).
В системному аналізі норм процесуального права можна дійти висновку, що відповідачем є особа, відповідальна за дії, які порушують право позивача, на захист якого останній звернувся до суду.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
З матеріалів справи не вбачається, які дії відповідача порушують права позивачки, на захист яких вона звернулася до суду.
У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачці строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків такої, зокрема для долучення до матеріалів справи доказів оцінки майна та долучення до матеріалів справи оригіналу квитанції про сплату відповідного судового збору, а також зазначити обгрунтування позовних вимог до відповідача.
Керуючись ст.ст. 95, 175, 176-177, 185, 259-261 ЦПК України, суд -
Позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у праві спільної сумісної власності - залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Постигач О.Б.