Справа №443/308/25
Провадження №2/443/357/25
іменем України
(заочне)
20 травня 2025 року Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Сливки С.І.,
при секретарі Кушнір М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,
Адвокат Чорненький Ярослав Богданович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом, в якому просить: змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Жидачівського районного суду Львівської області у цивільні справі №443/513/15-ц із відповідача - ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з твердої грошової суми в розмірі 500 грн. щомісячно на частину його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня набрання чинності цим рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 ; виконавчий лист, який виданий Жидачівським районним судом Львівської області в цивільній справі №443/513/15-ц - відкликати.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач є колишнім чоловіком позивачки, з яким шлюб розірвано 26.03.2015. Від подружнього життя у сторін ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син. На підставі рішення Жидачівського районного суду Львівської області по справі 443/513/15-ц із відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно. При цьому, розмір аліментів, який стягується із відповідача не відповідає реаліям сьогодення та матеріальним потребам дитини, оскільки їхня дитина стала дорослішаю, навчається в школі та для його потреб потрібні додаткові кошти. Одночасно збільшився рівень життя, а відповідач не цікавиться життям дитини та додаткових коштів на утримання дочки не дає.
За вказаних обставин та виходячи з прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який має забезпечуватись насамперед батьками, рівного обов'язку батька та матері по утриманню дитини, вважає, що належним способом захисту права, буде зміна способу їх стягнення, а саме присудження до стягнення із відповідача, який немає інших стягнень за виконавчими документами, а також те, що він не є непрацездатним або обмежено працездатним, аліментів щомісячно у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що відповідатиме загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності та є мінімально визначеним Законом розміром аліментів на одну дитину.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 11.03.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, однак від представника позивача надійшло клопотання, згідно якої останній просить розглянути справу без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не подав відзиву на позовну заяву, клопотання про проведення судового засідання без його участі не надходило, та не повідомив суд про причину неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.
При цьому, ОСОБА_2 повідомлявся про розгляд справи в суді за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання. Направлені на його адресу рекомендовані повідомлення повторно повернуто до суду з відміткою органу поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).
Також, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України повідомлення відповідача було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Жидачівського районного суду Львівської області).
У зв'язку з цим суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не подав, представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи ухвалити заочне рішення.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено наступні обставини.
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого серія НОМЕР_1 (а.с.8).
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано за рішенням Жидачівського районного суду м.Львова від 19.10.2015 у справі №443/1630/15-ц (а.с.6), яким також вирішено малолітнього син сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишити проживати із матір'ю та після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_4 її дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 01.01.2018 (а.с.7) 01.01.2018 зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_9 ».
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 26.03.2015 у справі №443/513/15-ц вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 18.03.2015 до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10).
На виконання вищезгаданого рішення суду 26.03.2015 Жидачівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист (а.с.11).
Відповідно до витягу №1/173 зареєстрованих у житловому будинку осіб від 28.08.2024 (а.с.9), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України№789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
За приписами вищезазначених правових норм на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.
Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до положень ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які платник аліментів зобов'язаний сплачувати щомісячно з метою матеріального утримання дитини.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.
У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, зміна способу стягнення аліментів (ст.181 ч.3 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ст.192 ч.1 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов'язані, зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.
Одночасно, системний аналіз норм ст.ст. 181,192 СК України, дозволяє дійти висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 Сімейного кодексу України , не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що право вибору способу стягнення аліментів надано лише тому з батьків, з ким проживає дитина, а визначений рішенням суду спосіб стягнення аліментів може бути змінений лише за позовом одержувача аліментів. І можливість такої зміни не пов'язується з наявністю чи відсутністю підстав для зміни розміру аліментів, визначених законодавством.
Як зазначалось вище, рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 26.03.2015 року вирішено стягувати з відповідача аліменти в користь позивачки в розмірі 500 гривень щомісячно на утримання сина.
Разом з тим, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік», прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років, з 1 січня 2025 року становить - 3196 грн..
З огляду на вищезазначені обставини, зокрема постійне проживання дитини з матір'ю, яка здійснює догляд за нею, збільшення мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, збільшення віку дитини та потреб на її утримання, обов'язок обох батьків утримувати дитину та те, що відповідач працездатна особа, враховуючи право стягувача аліментів на визначення способу виконання обов'язку щодо утримання дітей, суд приходить до висновку, що наявні підстави для зміни способу стягнення аліментів, встановленого рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 26.03.2015, а тому позовні вимоги слід задоволити.
Відповідно до ст.141 Цивільно процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Крім того, при визначенні початку строку стягнення аліментів, слід врахувати, що згідно роз'яснень, даних у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, а відтак попередній виконавчий лист, який виданий Жидачівським районним судом Львівської області по справі №443/513/15-ц слід відкликати.
Відповідно до ст.141 Цивільно процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355, ЦПК України, суд,
Позов задоволити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 26.03.2015 у справі №443/513/15-ц, та стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Відкликати виконавчий лист, який виданий Жидачівським районним судом Львівської області у справі №443/513/15-ц.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) в дохід держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя С.І Сливка