Справа № 344/8317/25
Провадження № 1-кс/344/3616/25
15 травня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025091010000836, -
в клопотанні вказано, що Слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025091010000836 від 11.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. 10 травня 2025 року о 21.17 год. водій автомобіля марки «MAZDA 3» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі сторони вул. Максимовича, у напрямку вул. Вовчинецька вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину дороги, в межах регульованого пішохідного переходу, зліва на право відносно руху автомобіля. В результаті ДТП, пішохід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження та доставлена в КНП «ОКЛ ІФ ОР». 10 травня 2025 року, під час огляду місця події по вул. Надрічна, у м. Івано-Франківську, було вилучено автомобіль марки «MAZDA 3» реєстраційний номер НОМЕР_1 та вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом, який після вилучення зберігається на території спецмайданчика ГУНП в Івано-Франківській області. У кримінальному провадженні необхідно провести інженерно-транспортну експертизу дослідження технічного стану транспортного засобу марки«MAZDA 3» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що потребує безпосереднього дослідження транспортного засобу.
Прокурор просив розгляд клопотання проводити без його участі, просив клопотання задовольнити.
Власника майна про розгляд клопотання повідомлено, зазначає прокурор.
Представник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав до суду заяву, в якій просив розгляд клопотання проводити без його та володільця участі. Проти задоволення клопотання не заперечували.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
10.05.2025 складено протокол огляду місця події.
Постановою слідчого від 11.05.2025 року визнано у кримінальному провадженні №12025091010000836 речовим доказом вилучений транспортний засіб.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль марки «MAZDA 3» реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_8 , жителю АДРЕСА_1 .
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається, з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.ч.10-11 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Прокурором доведена необхідність накладення арешту на вказаний автомобіль.
Таким чином, подане клопотання підлягає задоволенню.
У відповідності до ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд, -
клопотання задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «MAZDA 3» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вилучений 10.05.2025 під час огляду місця події, до його скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, із забороною користування, відчуження та розпорядження.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1