Справа № 344/21408/24
Провадження № 2/344/1381/25
15 травня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бородовського С.,
з участю секретаря Бурянна Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в позові вказано, що «…28 липня 2023р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (далі - Первісний кредитор. ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач або Позичальник) було укладено кредитний договір № 103349195 (далі - Кредитний договір). Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті. 29 січня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 29012024. Відповідно до Реєстру боржників №2 від 29 січня 2024 року до Договору факторингу а грошова вимога до відповідача в сумі 59979.86 грн., з яких: - 13940.00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 44339.86 грн. - сума заборгованості за відсотками; - 1700.00 грн. - заборгованість за комісією; - 0.00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Тому позивач просив суд стягнути з відповідача за Кредитним договором № 103349195 в розмірі 59 979,86 грн., з яких: - 13 940,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 44 339,86 грн. - сума заборгованості за відсотками; - 1 700,00 грн. - заборгованість за комісією за Кредитним договором № 5266094 в розмірі 19 459,65 грн., з яких: - 4 060,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 14 699,65 грн. - сума заборгованості за відсотками; - 700,00 грн. - заборгованість за комісією за Договором позики № 5728804 в розмірі 11 689, 20 грн., з яких: - 3 600,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 8 089, 20 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою; - 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами на прострочену позику. Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі: 91 128, 71 гривень.
За змістом розрахунку позивача за Кредитним договором № 103349195 позивачу нараховано проценти з 29/01/2024 по 31/10/2024.
За змістом розрахунку позивача за Кредитним договором № 5266094 позивачу нараховано проценти з13/07/2023 по 26/10/2023.
За змістом розрахунку позивача за Кредитним договором № 5728804 позивачу нараховано проценти з 13/07/2023.
Відповідач подав суду письмове пояснення, відповідно до якого є військовослужбовцем за мобілізацією, отримав поранення ніг, проходив лікування, продовжує перебувати на військовій службі та на підставі до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» просив відмовити в позові в частині стягнення процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Отже не підлягають доказуванню обставини, які визнаються сторонами.
Сторонами визнано обставину отримання позики та нарахування за нею процентів та комісії.
Таким чином спір виник щодо нарахування позивачем процентів за користування позикою відповідачем.
Відповідно до військового квитка НОМЕР_1 відповідач 27/04/2022 призваний в Збройні Сили України.
Відповідно до довідки від 21/11/2022 з 01/06/2022 по 27/06/2022 відповідач брав участь в заходах із оборони України.
Відповідно до довідки від 21/11/2022 з 27/06/2022 по 30/07/2022 відповідач брав участь в заходах із оборони України.
Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
З 30.03.2021р. ухвалено Закон № 1357-IX 23.04.2021р. в редакції п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за змістом: «…які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів».
Таким чином положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не підлягають застосуванню до спірних відносин, оскільки відповідачем не спростовано, що позивач подав позов поза межами періоду, в якому відповідач належав до осіб, які «…брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів…».
За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже саме на відповідну сторону покладено негативні наслідки, пов'язані із невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
В ч. 4 ст. 77 ЦПК України вказано, що суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Отже суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
В п. 1 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В п. 1 ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В п. 1 ст. 612 ЦК України вказано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В ч. 1 ст. 12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
В ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже обов?язок надання суду доказів на спростування позову процесуальним законом покладено безпосередньо на відповідача.
В ч. 2 ст. 13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В ч. 5 ст. 81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В ч. 7 ст. 81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов?язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов?язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.
Таким чином саме на відповідача на підставі принципу змагальності цивільних процесуальних відносин покладено обов'язок на спростування доводів позивача щодо порушення його прав. Однак відповідач та його представник не подали суду будь-якого заперечення правових підстав позову, не подали розрахунку на спростування розрахунку позивача.
В ч. 5 ст. 268 ЦПК України вказано, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд,-
позов задовольнити;
стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» ЄДРПОУ 35625014, Місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30 реквізити ІВАN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованості за договорами у загальному розмірі 91 128, 71 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Бородовський С.О.