вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову в задоволенні заяви про відвід судді
"19" травня 2025 р. Cправа № 902/515/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши без виклику учасників справи заяву Хмільницької міської ради № б/н від 13.05.2025 (вх. канц. суду №01-47/13/2025 від 13.05.2025) про відвід судді Нешик О.С. від розгляду справи № 902/515/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля", м. Хмільник Хмільницького району Вінницької області
до: Хмільницької міської ради, м. Хмільник Хмільницького району Вінницької області,
до: Фізичної особи-підприємця Кулик Світлани Миколаївни, м. Хмільник Хмільницького району Вінницької області,
до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, м. Вінниця
до: Державного реєстратора Виконавчого комітету Хмільницької міської ради Горіленко Наталії Анатоліївни, м. Хмільник Хмільницького району Вінницької області,
про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, земельних торгів, договорів купівлі-продажу та оренди земельної ділянки; скасування державної реєстрації та рішень державного реєстратора
22.04.2025 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" № б/н від 22.04.2025 (вх. канц. суду №01-40/5/25 від 22.04.2025) про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.
Ухвалою суду від 22.04.2025 заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" № б/н від 22.04.2025 задоволена частково; були вжиті заходи забезпечення позову в справі № 902/515/25 шляхом:
- заборони фізичній особі-підприємцю Кулик Світлані Миколаївні, Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛБК груп" та іншим особам перешкоджати Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля"" в проведенні ремонтних робіт водопровідної мережі, яка проходить через земельні ділянки: 2,6807 га (кадастровий номер 0510900000:00:004:1755), 0,1997 га (кадастровий номер 0510900000:00:004:1754), 0,0452 га (кадастровий номер 0510900000:00:004:1756), що знаходяться на території Хмільницької міської територіальної громади, а також у відновленні водопостачання Санаторію "Поділля" через водогін від насосної станції II підйому (площа 134,1 кв.м), розташованої за адресою: Вінницька обл., Хмільницький район, м. Хмільник, вул. Курортна, буд.2Н;
- заборони фізичній особі-підприємцю Кулик Світлані Миколаївні, Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛБК груп" та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які будівельні роботи на тих частинах земельних ділянок: 2,6807 га (кадастровий номер 0510900000:00:004:1755), 0,1997 га (кадастровий номер 0510900000:00:004:1754), 0,0452 га (кадастровий номер 0510900000:00:004:1756), через які проходить водогін від насосної станції, із звичайним відступом від нього, передбаченим ДБН, і які будь-яким чином зачіпають, призводять або можуть призвести до руйнування водопроводу, прокладеного від насосної станції II підйому площею 134,1 кв.м розташовану за адресою: Вінницька обл., Хмільницький район, м. Хмільник, вул. Курортна, буд. 2Н;
- накладення арешту на земельні ділянки шляхом встановлення заборони на здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо них.
01.05.2025 до Господарського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" із позовом до Хмільницької міської ради, Фізичної особи-підприємця Кулик Світлани Миколаївни, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Державного реєстратора Виконавчого комітету Хмільницької міської ради Горіленко Наталії Анатоліївни з такими позовними вимогами:
"1. Визнати недійсним рішення Хмільницької міської ради № 856 від 01.10.2021 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,9256 га по вул. Курортна у м. Хмільнику";
2. Визнати недійсним рішення Хмільницької міської ради № 1709 від 31.03.2023 "Про продаж земельної ділянки по вул. Курортна у м. Хмільнику";
3. Визнати недійсними земельні торги з продажу земельної ділянки площею 2,9256 га, кадастровий номер 0510900000:00:004:1591, оформленні Протоколом про результати земельних торгів №LSE001-UA-20230807 від 14.09.2023;
4. Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0510900000:00:004:1591 площею 2,9256 га з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.
5. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.10.2023, посвідчений приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Саміляк Оленою Павлівною; та скасувати рішення приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Саміляк Олени Павлівни, індексний номер №69603176 від 05.10.2023, відповідно до якого 05.10.2023 зареєстровано право власності за Кулик Світланою Миколаївною, РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку площею 2,9256 га, кадастровий номер 0510900000:00:004:1591;
6. Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0510900000:00:004:1755 площею 2,6807 га з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.
7. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Хмільницької міської ради Горіленко Наталії Анатоліївни, індексний номер №76815519 від 27.01.2025, відповідно до якого 23.01.2025 зареєстровано право власності за Кулик Світланою Миколаївною, РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку площею 2,6807 га, кадастровий номер 0510900000:00:004:1755;
8. Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0510900000:00:004:1754 площею 0,1997 га з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.
9. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Хмільницької міської ради Горіленко Наталії Анатоліївни, індексний номер №76816122 від 27.01.2025, відповідно до якого 23.01.2025 зареєстровано право власності за Кулик Світланою Миколаївною, РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку площею 0,1997 га, кадастровий номер 0510900000:00:004:1754;
10. Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0510900000:00:004:1756 площею 0,0452 га з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.
11. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Хмільницької міської ради Горіленко Наталії Анатоліївни, індексний номер №76817547 від 27.01.2025, відповідно до якого 23.01.2025 зареєстровано право власності за Кулик Світланою Миколаївною, РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку площею 0,0452 га, кадастровий номер 0510900000:00:004:1756;
12. Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки від 05.02.2025, укладений між Кулик Світланою Миколаївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛБК груп"; та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Хмільницької міської ради Горіленко Наталії Анатоліївни, індексний номер №77136712 від 10.02.2025, відповідно до якого 06.02.2025 зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,0452 га, кадастровий номер 0510900000:00:004:1756, за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛБК груп";
13. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Кулик Світлани Миколаївни, РНОКПП НОМЕР_1 та Хмільницької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи: 04051247, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля", ідентифікаційний код юридичної особи: 05413669, майнову шкоду у розмірі 7320186,11 грн (сім мільйонів триста двадцять тисяч сто вісімдесят шість гривень 11 коп)."
Суд, ухвалою від 06.05.2025 відкрив провадження в справі № 902/515/25 за правилами загального позовного провадження. Вказаним судовим рішенням роз'єднані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" в справі № 902/515/25:
- залишено у межах справи № 902/515/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, земельних торгів, договорів купівлі-продажу та оренди земельної ділянки; скасування державної реєстрації та рішень державного реєстратора;
- виділено в самостійне провадження з присвоєнням окремого номеру справи - 902/602/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" про солідарне стягнення з Хмільницької міської ради та Фізичної особи-підприємця Кулик Світлани Миколаївни 7 320 186,11 грн майнової шкоди.
07.05.2025 судом (суддя Нешик О.С.) постановлена ухвала, якою в справі №902/515/25 призначено підготовче судове засідання на 17.06.2025.
13.05.2025 до суду надійшла заява Хмільницької міської ради б/н від 13.05.2025 (вх. канц. суду № 01-47/13/2025 від 13.05.2025) про відвід судді Нешик О.С. від розгляду справи № 902/515/25.
15.05.2025 судом (суддя Нешик О.С.) постановлена ухвала, якою визнано поданий Хмільницькою міською радою відвід судді Господарського суду Вінницької області Нешик О.С. від розгляду справи № 902/515/25 необґрунтованим та відмовлено у його задоволенні. Разом з тим матеріали справи № 902/515/25 передано для визначення складу суду автоматизованою системою з метою подальшого вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025 заяву Хмільницької міської ради № б/н від 13.05.2025 (вх. канц. суду №01-47/13/2025 від 13.05.2025) про відвід судді передано на розгляд судді Матвійчуку В.В.
Дослідивши заяву Хмільницької міської ради № б/н від 13.05.2025 (вх. канц. суду №01-47/13/2025 від 13.05.2025) про відвід судді Нешик О.С. від розгляду справи №902/515/25 судом встановлено, що в обґрунтування підстав подання відводу заявник вказує, що суддя Нешик О.С. має прямий чи побічний інтерес у результаті розгляду цієї справи, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься актуальна інформація про право спільної часткової власності батька судді - Нешика Степана Степановича та позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" на об'єкт нерухомого майна за адресою: вул. Курортна, буд. 10в, м. Хмільник, Вінницька обл.
В обґрунтування зазначених обставин заявником долучено першу сторінку та частково сфотографовану копію тридцять дев'ятої сторінки інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 426642877 від 13.05.2025.
Аналізуючи обставини, викладені в обґрунтування заявленого відводу судді Нешик О.С., суд бере до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Приписами ч. 3 ст. 39 ГПК України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частиною 7 ст. 39 ГПК України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно із ч. 8 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст. 39 ГПК України).
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено приписами ст. 35 ГПК України, зокрема передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта").
Згідно із об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 встановлено, що "безсторонність", в сенсі п. 1 ст. 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Дослідивши матеріали справи, зокрема сформовану судом 14.05.2025 інформаційну довідку № 426832978 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, суд встановив, що співвласниками спального корпусу площею 9555,30 кв.м за адресою: АДРЕСА_2., є вісімдесят дев'ять фізичних осіб, серед яких ОСОБА_1 не вказаний як співвласник.
Суд враховує, що відносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розташоване на території України, і обтяжень таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що Державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.
Процедуру функціонування Державного реєстру речових прав, його невід'ємної архівної складової частини та наповнення Державного реєстру прав відомостями про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб'єктів та об'єкти таких прав визначає Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141.
Відповідно до пункту 2 даного Порядку № 1141 невід'ємна архівна складова частина Державного реєстру прав - Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державний реєстр іпотек та у випадку, передбаченому законом, відомості Державного реєстру земель.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 1141 передбачає, зокрема, пошук відомостей у Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині.
Відповідно до абзацу 1 пункту 57 Порядку № 1141 інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, обтяження речових прав містить актуальні на дату і час її надання відомості з Державного реєстру прав, а також відомості з його невід'ємної архівної складової частини або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав, обтяжень речових прав.
Як свідчать відомості архівної складової частини Державного реєстру прав (Реєстру прав власності на нерухоме майно), батько судді - ОСОБА_1 володів правом спільної часткової власності (частка 4/1000) на спальний корпус площею 9555,30 кв.м за адресою: АДРЕСА_2. Водночас в наявному записі Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо ОСОБА_1 є відмітка: "Запис про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 10.05.2019 09:40:25 на підставі перенесено до новоствореного ОНМ".
Відповідно до пункту 40 Порядку № 1141 відомості невід'ємної архівної складової частини Державного реєстру прав використовуються державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію прав, їх обтяжень, у тому числі з метою їх перенесення до Державного реєстру прав та/або погашення у випадках, передбачених цим Порядком.
Суд враховує, що до 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності та інших речових прав на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на земельних ділянках, проводилась, зокрема, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюста від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (втратило чинність), реєстраторами підприємств бюро технічної інвентаризації у Реєстрі прав власності, що є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав.
Згідно із абзацами 1 та 2 пункту 45 № 1141 ведення Державного реєстру прав у разі державної реєстрації прав, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 року в архівній складовій частині Державного реєстру прав, після внесення до Державного реєстру прав відомостей, передбачених пунктами 41, 42 та 44 цього Порядку, державний реєстратор проставляє у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відмітку про погашення запису про об'єкт нерухомого майна, незавершеного будівництва (крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту), в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та/або Державному реєстрі іпотек відмітку про погашення запису про обтяження речового права та/або запису про іпотеку.
У разі належності майна на праві спільної власності у Реєстрі прав власності на нерухоме майно проставляється відмітка про погашення запису про право власності виключно щодо особи, стосовно якої проводяться реєстраційні дії.
Суд бере до уваги, що у архівній складовій частині Державного реєстру прав запис про право спільної часткової власності ОСОБА_1 на відповідне нерухоме майно було погашено 10.05.2019, а наявні в Державному реєстрі прав актуальні відомості не містять інформації про наявність за ним речових прав. Виходячи з наведеного, вбачається, що з 10.05.2019 ОСОБА_1 не є співвласником зазначеного об'єкта нерухомого майна.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені Хмільницькою міською радою доводи в обґрунтування заяви про відвід судді Нешик О.С. не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для її відводу від розгляду даної справи. Доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді під час розгляду даної справи, безпосередньо та однозначно не вказують на її особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи, з огляду на що, в задоволенні заяви Хмільницької міської ради № б/н від 13.05.2025 (вх. канц. суду № 01-47/13/2025 від 13.05.2025) про відвід судді Нешик О.С. від розгляду справи № 902/515/25 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 35, 36, 39, 232, 234, 235, 236, 240, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти до провадження справу № 902/515/25 в частині розгляду заяви Хмільницької міської ради № б/н від 13.05.2025 (вх. канц. суду № 01-47/13/2025 від 13.05.2025) про відвід судді Нешик О.С. від розгляду цієї справи.
2. Відмовити у задоволенні заяви Хмільницької міської ради № б/н від 13.05.2025 (вх. канц. суду № 01-47/13/2025 від 13.05.2025) про відвід судді Нешик О.С. від розгляду справи № 902/515/25.
3. Згідно із приписами ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
4. За приписами ч.1 ст. 255 ГПК України ця ухвала оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції не підлягає.
5. Примірник ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС, ФОП Кулик С.М. - рекомендованим листом.
Дата складання повного тексту ухвали 19.05.2025.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ФОП Кулик С.М. ( АДРЕСА_1 )