Постанова від 19.05.2025 по справі 524/9973/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/9973/24 Номер провадження 22-ц/814/1647/25Головуючий у 1-й інстанції Мельник Н. П. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів:Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Коротун І.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача - адвокат Охмак В.І.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава у режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 січня 2025року, ухвалене суддею Мельник Н. П., повний текст рішення складено - дата не вказана

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фтд-ритейл» про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2024 (з урахуванням уточненої позовної заяви від 23.09.2024) ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фтд-ритейл» про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, стягнення коштів, в якому просив суд розірвати договір купівлі-продажу від 17.11.2021, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Фтд-ритейл», щодо купівлі телевізору «BRAVIS LED 32G5000+T2»; стягнути з відповідача на користь позивача сплачену за договором суму коштів у розмірі 4 247 грн; стягнути із відповідача ТОВ «Фтд-ритейл» на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 40 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.11.2021 ОСОБА_1 придбав у ТОВ «Фтд-ритейл» телевізор марки «BRAVIS LED 32G5000+T2» через офіційний веб-сайт «Foxtrot.com.ua». Умови договору визначалися згідно договору публічної оферти купівлі-продажу товарів, розміщеного на сайті Інтернет - магазину. Доставка товару здійснювалася через ТОВ «Нова Пошта», оплата за товар - через ТОВ «Нова Пей» накладеним платежем. Відповідно до квитанції від 17.11.2021 ОСОБА_3 сплачено за товар кошти у розмірі 4 247,00 грн. Як зазначає позивач, ОСОБА_4 - це його нік-нейм у додатку «Нова Пошта», прив'язаному до мобільного номеру телефону, а також прізвище його матері ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні ТОВ «Нова Пошта» за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем, як він зазначав під своїм «нікнеймом» - ОСОБА_6 , отримано запакований товар (телевізор «BRAVIS LED 32G5000+T2»). Останньому не пропонували здійснити огляд товару, крім того, у вказаному відділенні ТОВ «Нова Пошта» відсутні умови для здійснення належної перевірки товару, а тому, на думку позивача, він був позбавлений можливості оглянути товар на місці його отримання. Під час розпакування товару за місцем свого проживання позивачем виявлено істотні недоліки у роботі телевізора, а саме, несправність екрану, що стверджується фотографіями, доданими до позову. Після чого, позивач вимагав від ТОВ «Фтд-ритейл» здійснити заміну товару на такий же або аналогічний із числа наявних у продавця. Його матір'ю ОСОБА_5 , яка дала кошти на придбання вказаного телевізора, надано згоду на проведення перевірки та діагностики несправного товару. Однак, позивачу відмовлено у заміні товару неналежної якості, а також його експертизі. Зазначений телевізор станом на момент звернення до суду знаходиться у приміщенні магазину «Фокстрот» за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується, на думку позивача, актом надходження безхазяйної речі від 21.12.2021. Зазначає про порушення його законних прав як споживача. Повідомляє, що відповідач ігнорує виконання його законних вимог як споживача. Дії відповідача носять суперечливий характер, оскільки позивач не розуміє, чи відмовив відповідач у заміні, ремонті товару неналежної якості, чи все ж таки зобов'язався провести діагностику товару та можливості гарантійного ремонту, а тому позивач дійшов висновку, що відповідач шляхом досудового врегулювання спору не бажає відновити його порушені права споживача та вчинити для цього всі необхідні дії.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 січня 2025 року відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фтд-ритейл» про розірвання договору купівлі - продажу та стягнення коштів.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що укладений між ОСОБА_6 та відповідачем договір є виконаним, таким чином вимога ОСОБА_1 про його розірвання не може бути задоволена. Крім того, представником відповідача повідомлено у судовому засіданні, що товар перебував у ОСОБА_6 біля одного місяця, після завершення якого останній звернувся із зверненням з приводу неналежної якості товару. Таким чином, невідомо, чи вказаний товар експлуатувався ОСОБА_6 . Про те, що товар на момент придбання був справний, свідчить відсутність заявлення відповідних претензій ОСОБА_6 під час його отримання у відділенні ТОВ «Нова Пошта», відсутність складеного акту про виявлені недоліки. З урахуванням наведеного, а також того, що товар можливо перебував у користуванні ОСОБА_6 біля місяця, а також те, що товар не збережено у незміненому стані, відсутні підстави для повернення коштів за товар. У позові позивачем наведено формально, у чому саме, на його думку, полягає моральна шкода, заподіяна йому із зазначенням загальних фраз без відповідної конкретизації та підтвердження доказами, чому вона оцінюється ним саме на заявлену суму, позивач не навів доказів причинно-наслідкового зв'язку між діями чи бездіяльністю відповідача та ймовірною шкодою, заподіяною йому, без зазначення доказів, що моральна шкода взагалі була заподіяна. Інші доводи позовної заяви та поданого відзиву, враховуючи предмет спору і встановлені фактичні обставини, не є істотними і такими, що потребують детальних відповідей.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції позовні вимоги розглянуто поверхнево, без дослідження деталей та обставин. Вважає, що суд першої інстанції не був зацікавлений в ухваленні справедливого рішення та поклав в основу судового рішення докази, подані лише однією стороною. Водночас, апеляційна скарга ОСОБА_1 містить обставини справи, що викладені ним у позовній заяві.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Фтд-ритейл» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У судове засідання апеляційного суду 19.05.2025 не з'явився відповідач, він належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 31.03.2025 судової повістки про виклик до суду у цивільній справі на електронну адресу у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України (а.с. 221), яка була доставлена 01.04.2025. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 10.03.2025 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 19.05.2025 о 10-40 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. 19.05.2025 від представника відповідача - адвоката Тимофеєвої Ю.А. до апеляційного суду надійшла заява про відкладення справи розглядом з підстав хвороби представника. Сторона позивача просила слухати справу у відсутність представника відповідача. Вказана причина неявки представника відповідача не є поважною, оскільки відповідач є юридичною особою та має можливість направити для розгляду справи іншого представника. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що 17.11.2021 між ОСОБА_6 та відповідачем укладено договір купівлі - продажу телевізора марки «BRAVIS», модель LED-32G5000+T2, що підтверджується розрахунковим документом про сплату грошових коштів у розмірі 4 247 грн, отриманих від ОСОБА_7 (а.с. 15, 43); накладною ТОВ «Нова Пошта» №20450470449626, згідно якої отримувачем, а, відповідно, і замовником товару, є ОСОБА_4 (а.с. 39); зверненням ОСОБА_6 від 21.12.2021 щодо механічного пошкодження товару до сервісного центру (а.с. 69-70).

ОСОБА_6 у відділенні ТОВ «Нова Пошта» отримано товар без жодних претензій щодо його вигляду, тобто отримання відправлення у належному стані, що доводиться відсутністю фіксації будь-яких пошкоджень, нестачі тощо, оскільки зазначене не зафіксоване у відповідному акті.

ОСОБА_6 не мав зауважень щодо якості та комплектації придбаного ним товару у відділенні ТОВ «Нова пошта».

Посилання позивача ОСОБА_1 про відсутність змоги оглянути придбаний товар у відділенні пошти, судом першої інстанції не прийнято, оскільки це є правом покупця, який він може реалізувати за наявності в останнього зазначеного волевиявлення і працівники поштового відділення повинні йому сприяти у зазначеному, однак покупець не скористався зазначеною можливістю.

Судом першої інстанції також враховано, що придбаний товар знаходився у користуванні ОСОБА_6 біля одного місяця.

У відповідь на звернення ОСОБА_6 , подане зі спливом строків, передбачених ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідачем надіслано 23.12.2021 ОСОБА_6 відповідь про розгляд його заяви від 21.12.2021 щодо обміну належного йому товару на новий. Роз'яснено ОСОБА_6 про відсутність у нього будь-яких підстав стверджувати про передачу йому товару неналежної якості або пошкодженого товару, оскільки ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено умови та строки розірвання укладеного договору на відстані. Зазначено, що згідно поданої ОСОБА_6 заяви, товар містить механічні ушкодження, з приводу чого сервісним центром останньому відмовлено у гарантійному обслуговуванні товару. Повідомлено про недотримання ОСОБА_6 строку звернення, встановленого Законом України «Про захист прав споживачів», а також про те, що у момент отримання товару ним не заявлялось про наявність пошкоджень або невідповідності товару тощо, як наслідок, акт про отримання товару неналежної якості не складався. При передачі та отриманні товару перевізник та покупець зобов'язані перевірити відповідність найменування та кількості товарів, зазначеним у замовленні покупця, після чого претензії щодо зовнішнього вигляду, сорту та комплектності товару після його прийняття товару продавцем не приймаються (а.с. 28).

Жодних претензій щодо товару після отримання відповіді від ОСОБА_6 до відповідача не надходило.

У подальшому щодо цього товару зверталася ОСОБА_5 , якій неодноразово роз'яснено, що вона не є споживачем у розумінні ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів». До обов'язків продавця товару не входить встановлення на чиї кошти придбано покупцем товар, походження таких коштів, встановлення родинних зв'язків покупця товару з іншими особами, наявність однакових прізвищ у покупця і його родичів. Згідно наявних у відповідача документів покупцем товару, а отже і споживачем, є ОСОБА_6 , звернення якого і було адресовано відповідачу з приводу товару.

Жодних документів на уповноваження позивача ОСОБА_1 звертатися від імені ОСОБА_6 , а також будь-яких підтверджень щодо «нікнеймів» позивача, відповідачу не надано та не підтверджено.

Розрахунковий документ ТОВ «Нова Пей», згідно якого отримані грошові кошти за товар, свідчать, що покупцем товару та платником є ОСОБА_4 (а.с. 43).

Накладна ТОВ «Нова Пошта» №20450470449626 про отримання товару свідчить, що отримувачем, а, відповідно, і замовником товару є ОСОБА_4 (а.с. 39).

Відповідно до звернення від 21.12.2021, покупцем (споживачем) товару є ОСОБА_4 , який як споживач товару не заявляв вимоги про розірвання укладеного на відстані договору купівлі-продажу товару шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом 14 днів з моменту одержання товару (а.с. 69-70).

Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не придбавав у відповідача зазначений товар, як і ОСОБА_5 .

Про використання при придбанні товару «нікнейму» споживачем ОСОБА_6 відповідача не повідомлялося. При цьому, саме ОСОБА_6 сплачено кошти за придбаний товар у відділенні ТОВ «Нова Пошта» від імені ОСОБА_6 без будь-яких застережень щодо того, що він ОСОБА_1 , а також без надання підтверджуючих документів зазначеного.

Відзив на позов містить відомості, згідно яких відповідач не заперечує обставину, яка з'ясувалась у ході розгляду справи, що саме позивач ОСОБА_1 є покупцем товару - ОСОБА_6 , який використовував при придбанні товару «нікнейм», про що не повідомив відповідача.

Зазначене не підтверджене жодними доказами позивача у справі.

Стосовно вимог ОСОБА_6 в частині обміну товару, судом першої інстанції зазначено, що згідно позовних вимог, товар містить механічні пошкодження.

При зверненні ОСОБА_6 до сервісного центру ТОВ «Наш Сервіс», останньому відмовлено у гарантійному обслуговуванні на підставі частини 4 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару. Пунктом 7 ст. 12 Закону «Про захист прав споживачів» уточнено, що для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати отриманий товар у незміненому стані.

Строк звернення з приводу зазначеного становить 14 днів, який закінчився 02.12.2021 з урахуванням частини 4 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 253 ЦК України.

Перше звернення від споживача ОСОБА_6 , датоване та отримане відповідачем 21.12.2021, тобто після завершення строків, визначених законодавством, а тому у відповідача відсутні правові підстави для задоволення вимог ОСОБА_6 .

Відповідач звертає увагу, що у момент прийняття товару не зазначалося про будь-які пошкодження та/або невідповідності товару умовам договору тощо.

Згідно умов публічного договору ТОВ «Нова Пошта», який у цьому випадку є перевізником, залученим для отримання покупцем товару, у разі отримання відправлення в неналежному стані (пошкодження, нестача тощо), слід зафіксувати його стан у відповідному акті за формою, затвердженою експедитором, з обов'язковою участю представників замовника/ одержувача та експедитора.

Жодних актів у момент прийняття товару ОСОБА_6 не складено. Зазначене свідчить про отримання товару у належному стані, без пошкоджень, з пломбами виробника.

Відповідач наголошував, що споживач ОСОБА_1 не звертався до відповідача з приводу усунення недоліків придбаного товару.

Крім того, усунення недоліків товару потребує понад чотирнадцять календарних днів.

Проте, для встановлення такого строку, ОСОБА_1 як споживач повинен звернутися до відповідача з відповідною заявою про усунення недоліків, однак такий споживач із вказаним зверненням не звертався до ТОВ «Фтд-ритейл».

Разом з тим, споживач ОСОБА_6 зазначив у заяві від 21.12.2021, що товар має механічне пошкодження, як наслідок, не відноситься до категорії істотного недоліку товару у розумінні норм Закону, а тому представник виробника відмовив йому у гарантійному обслуговуванні.

Причини виникнення недоліків відповідачем (продавцем товару) не оспорюються, оскільки є підтвердженими листом сервісного обслуговування №1266405 від 07.04.2021, складеного авторизованим виробником сервісним центром ТОВ «Наш Сервіс», а також актом виконаних робіт №1266405 від 15.04.2021, наданого ТОВ «Наш Сервіс».

Однак, істотність недоліків позивачем у товарі, придбаному ОСОБА_6 , не доведена.

Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав вважати, що товар, придбаний ОСОБА_6 , містить істотний недолік, у випадку задоволення відповідачем вимог позивача ОСОБА_1 виробник не матиме жодних правових підстав для відшкодування збитків, що понесені відповідачем.

Стосовно вимог позивача про розірвання договору купівлі-продажу товару від 17.11.2021, укладеного між ОСОБА_6 та відповідачем, стягнення із відповідача на користь позивача сплачених коштів у розмірі 4 247 грн та стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції звернув увагу, що виходячи з положень ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», законодавцем визначено різні наслідки для випадків: придбання споживачами товару, що містить недоліки; придбання споживачами товару, що містить істотний недолік.

Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв'язку, є договором, укладеним на відстані.

Права споживача в разі укладення договору на відстані регулюються ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», яка є спеціальною для такого виду договорів.

Відповідно до зазначених статей Закону України «Про захист прав споживачів», укладення договору на відстані відбувається за допомогою засобів дистанційного зв'язку: телекомунікаційних мереж, поштового зв'язку, зокрема, Інтернет. Оформлення замовлення через сайт є отриманням оферти, а прийняття товару через пошту є акцептом після якого договір купівлі-продажу товару на відстані вважається укладеним.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Саме такий публічний договір розміщено на сайті інтернет-магазину «Foxtrot.com.ua».

За змістом ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару. У разі продажу матеріальних речей їх повернення також свідчить про розірвання договору.

До договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені частинами 5 - 9 ст. 12 цього Закону, відповідно до яких договором може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), надіслані поштою, повинні у разі розірвання договору також бути повернені поштою.

Відносини між споживачем і продавцем товарів на замовлення та поза торгівельними або офісними приміщеннями на підставі договору купівлі-продажу, а також вимоги в дотриманні прав споживачів щодо належної якості, безпеки і належного торгівельного обслуговування регулюються Правилами продажу товарів на замовлення та поза торгівельними або офісними приміщеннями, затверджені Наказом Міністерства економіки України №103 від 19.04.2007 (далі - Правила №103).

За змістом пунктів 1.1, 1.7 Правил №103, предметом їх регулювання є насамперед дистанційний продаж продукції чи товарів не за місцем їх виробництва чи знаходження за договорами купівлі-продажу. Споживач має право розірвати договір, укладений поза торгівельними чи офісними приміщеннями, за умови повідомлення про це продавця протягом 14 днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торгівельними або офісними приміщеннями чи прийняття товару або першої такої поставки, за умови, що такий товар є річчю, а прийняття чи доставка товару відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж.

Виходячи із поняття істотного недоліку на підставі пункту 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», слід звернути увагу, що недолік вважається істотним при обов'язковій наявності сукупності таких ознак: недолік робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, недолік виник із вини виробника (продавця, виконавця), після усунення недоліку, останній проявляється знову із незалежних від споживача причині при цьому наділений хоча б однією ознакою, як такий, що взагалі не може бути усунутий або його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів, або він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно до частини 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною 1 цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або правил його зберігання.

Пунктом 18 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» №506 від 11.04.2002, на гарантійне обслуговування приймається товар за наявності експлуатаційних документів, пломб виробника або виконавця на товарі, відсутності пошкоджень товару, які могли викликати несправність, за умови дотримання вимог експлуатаційного документа щодо правил зберігання, введення в експлуатацію та використання товару за призначенням. У разі виходу товару з ладу з вини споживача (невиконання правил експлуатації), відсутності передбачених експлуатаційними документами пломб, гарантійного талона, споживач втрачає право на гарантійне обслуговування.

Для визначення наявності істотного недоліку товару, який проявляється знову із незалежних причин, необхідно в будь-якому випадку здійснити усунення несправності, і тільки за умови появи цієї несправності знову, можна дійти висновку про наявність істотного недоліку товару.

Таким чином, Законом України «Про захист прав споживачів» чітко встановлено, що передумовою визначення істотного недоліку товару є його попереднє усунення і після цього проявлення знову, а отже законодавством встановлено обов'язкову сукупність ознак при наявності якої можна стверджувати про наявність істотного недоліку товару, яка в цьому конкретному випадку не підтверджена позивачем.

Відповідно до пункту 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

За змістом ст.ст. 651,653 ЦК України договір може бути розірваний у випадку, якщо не закінчився строк його дії і він (договір) не виконаний сторонами повністю або частково.

Відповідно до ст. ст. 668, 679 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом. Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Крім того, сам факт наявності недоліку товару не свідчить про те, що цей недолік є істотним і тягне за собою розірвання договору купівлі-продажу.

Постановою від 01.02.2018 у справі №661/67/16-ц Верховний Суд прийшов до висновку, що відповідно до пункту 12 частини 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник із вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Тільки сукупність чотирьох обов'язкових ознак недоліку надає підстави вважати його істотним недоліком із усіма правовими наслідками щодо задоволення вимог споживачів та повернення грошових коштів, сплачених за товар.

Так, право на розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми виникає у споживача у випадку виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, що виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), а також виключно у випадку наявності істотного недоліку товару або фальсифікації товару, підтверджених висновком експертизи.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі №559/388/17, саме на споживача покладається обов'язок довести наявність істотного дефекту продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладається на продавця.

Згідно абзацу 2 пункту 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» право на розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми або заміну товару споживач має виключно у випадку, коли протягом встановленого гарантійного строку виявлено істотні недоліки, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), підтверджених за необхідності висновком експертизи.

Істотним недоліком відповідно до пункту 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин.

Згідно положень пункту 5 частини 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до законодавства.

Відносини щодо відповідальності за шкоду, завдану потерпілому внаслідок дефекту продукції, введеної в обіг в Україні, регулюються Законом України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», пунктом 6 ст. 1 якого визначено, що шкода - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Ст.ст. 5, 6 цього Закону передбачено, що продукція є такою, що має дефект, у разі, коли не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати виходячи з усіх обставин, зокрема пов'язаних із розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень, іншої інформації про таку продукцію. Саме на потерпілого покладається обов'язок довести наявність шкоди, дефекту в продукції, причинно-наслідкового зв'язку між дефектом в продукції та шкодою.

Таким чином, законодавством визначені обставини, за наявності яких споживач має право вимагати відшкодування завданої йому моральної шкоди.

У цьому конкретному випадку вимога позивача про відшкодування йому моральної шкоди пред'явлена за відсутності обставин, визначених законодавством та за недоведеності обставин справи, а тому вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями, бездіяльністю цю шкоду заподіяно позивачеві, з яких міркувань позивач виходив, обґрунтовуючи розмір шкоди, якими доказами це підтверджується.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» встановлено, що заява про захист прав споживача має повністю відповідати вимогам ст.137 ЦПК щодо форми й змісту позовної заяви, зокрема, містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з

відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша

накладна, чек, касовий ордер).

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом позову є розірвання договору купівлі-продажу від 17.11.2021, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Фтд-ритейл», щодо купівлі телевізору «BRAVIS LED 32G5000+T2», стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої за договором суму коштів у розмірі 4 247 грн; стягнення із відповідача ТОВ «Фтд-ритейл» на користь позивача ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 40 000 грн.

Розглядаючи спір за первісним позовом, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 цього Закону, гарантійний строк - це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця) або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; заміни товару на такий же товар або аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Підставою для задоволення вимоги про розірвання договору та повернення сплаченої суми за товар, є істотний недолік цього товару, який робить неможливим його використання в цілому.

Істотним недоліком Закон називає такий недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з таких ознак, а саме: він взагалі не може бути усунутий, його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів, він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (пункт 12 частини першої статті 1 Закону).

Згідно матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу про розірвання договору купівлі-продажу телевізора та повернення сплачених за товар коштів. Тобто, предметом доказування у даній справі є встановлення наявності підстав для розірвання договору купівлі продажу, якими у відповідності до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», є виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи.

Відповідно до статті 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Згідно з частиною другою статті 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Частиною 2 статті 675 ЦК України визначено, що договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 28.02.2018 у справі № 215/46/16-ц, під гарантією якості товару слід розуміти ручання продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість або не дозволяють використовувати відповідно до мети, передбаченої договором. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості у момент його передачі від продавця до покупця.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Згідно матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, що 17.11.2021 між ОСОБА_3 та відповідачем укладено договір купівлі - продажу телевізора марки «BRAVIS», модель LED-32G5000+T2.

ОСОБА_3 у відділенні ТОВ «Нова Пошта» отримано товар без жодних претензій щодо його вигляду, тобто отримання відправлення у належному стані, що доводиться відсутністю фіксації будь-яких пошкоджень, нестачі тощо, оскільки зазначене не зафіксоване у відповідному акті.

ОСОБА_4 не мав зауважень щодо якості та комплектації придбаного ним товару у відділенні ТОВ «Нова Пошта».

Згідно доводів позовної заяви, позивач ОСОБА_1 зазначає, що він має зареєстрований кабінет на сайті Інтернет-магазину «Фокстрот» та «Нова Пошта» під нікнеймом «Федорченко Володимир» за прізвищем його матері - ОСОБА_5 .

21.12.2021 ОСОБА_4 звернувся до керуючого магазину «Фокстрот» з заявою, згідно якої він повідомив, що 17.11.2021 була зроблена покупка телевізору «BRAVIS 32» через Інтернет - магазин Фокстрот з доставкою Нова Пошта. При отриманні телевізора йому не було запропоновано оглянути товар. Товар не був у використанні, після відкриття телевізора вдома і включивши його, встановлено, що у нього пішли полоски. З даною проблемою він звернувся на СУ «Наш сервіс» на вул. Переясловській 55-а м. Кременчука, і там йому повідомили, що кут телевізора був продавлений і в гарантійному ремонті відмовлено. Просив допомогти розібратися в даній ситуації, просив йому обміняти на новий працюючий телевізор (а.с. 69-70).

У відповідь на вказане звернення ОСОБА_6 , відповідачем йому роз'яснено, що ст. 13 Закону «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару. Проте, п. 7 ст. 12 Закону «Про захист прав споживачів» уточнено, що для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані. Проте, як зазначено у заяві, товар містить механічне пошкодження. Крім того, ОСОБА_6 звертався до сервісного центру, який через це відмовив у гарантійному обслуговуванні. Також роз'яснено, що ОСОБА_6 не дотримано строку звернення, встановленого Законом (а.с. 73).

Також ОСОБА_6 повідомлено, що відповідно до ст. 668 ЦК України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту переданий йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передаєш товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Звернуто увагу, що у момент прийняття товару ОСОБА_6 не було зазначено про будь-які пошкодження та/або невідповідності товару умовам договору, тощо. При ньому, згідно умов публічного договору ТОВ «Нова Пошта», яка в даному випадку є перевізником, залученим продавцем для отримання покупцем товару, у разі отримання відправлення в неналежному стані (пошкодження, нестача тощо) зафіксувати його стан у відповідному акті за формою, затвердженою за обов'язковою участю представників замовника/одержувача та експедитора. Жодних актів у момент прийняття ОСОБА_6 товару зроблено не було, що свідчить про отримання товару у належному стані та без пошкоджень та з пломбами виробника.

Також звернуто увагу ОСОБА_6 , що відповідно до публічних умов продажу та доставки товару, розміщених на сайті https://www.foxtrot.com.ua, підтвердженням відсутності претензій до зовнішнього вигляду і якості товару є підпис покупця в документах. При отриманні ОСОБА_6 товару, документи були підписані, що свідчить про те, що підтверджено відсутність претензій до зовнішнього вигляду товару.

Враховуючи вищевикладене, не має жодних підстав вважати, що товар був переданий неналежної якості та/або товар з пошкодженнями.

Повідомлено ОСОБА_6 , що ТОВ «Фтд-ритейл» без зволікань виконає його вимоги в рамках чинного законодавства України, у випадку надання доказів того, що недоліки товару виникли до передання товару або з причин, які існували до цього моменту (а.с. 73 -74).

Водночас, колегія суддів враховує, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження викладених ним у позові обставин справи щодо наявності підстав для розірвання договору купівлі продажу, зокрема: умов укладеного договору купівлі-продажу телевізора BRAVIS в частині встановлення гарантійного строку виробника, відсутності можливості здійснення огляду придбаного товару при отриманні у приміщенні перевізника ТОВ «Нова Пошта», звернення до сервісного центру та відмови у сервісному обслуговуванні. Тобто, позивачем не доведено, що умовами договору купівлі-продажу встановлено гарантійний строк та протягом встановленого гарантійного строку виявлено істотні недоліки, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікація товару.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції позовні вимоги розглянуто поверхнево, без дослідження деталей та обставин справи, що суд першої інстанції не був зацікавлений в ухваленні справедливого рішення та поклав в основу судового рішення докази, подані лише однією стороною, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки на їх підтвердження не надано належних та допустимих доказів.

Наведені обставини спору були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до викладення фактичних обставин справи та ґрунтуються на власному тлумаченні і розумінні стороною позивача спірних правовідносин, вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені статтею 376 ЦПК України як підстави для скасування рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд у складі колегії суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 січня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 травня 2025 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов

Попередній документ
127456712
Наступний документ
127456714
Інформація про рішення:
№ рішення: 127456713
№ справи: 524/9973/24
Дата рішення: 19.05.2025
Дата публікації: 21.05.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Полтавський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (24.07.2025)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 24.07.2025
Предмет позову: про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів
Розклад засідань:
04.11.2024 10:00 Автозаводський районний суд м.Кременчука
10.12.2024 14:00 Автозаводський районний суд м.Кременчука
03.01.2025 15:00 Автозаводський районний суд м.Кременчука
19.05.2025 10:40 Полтавський апеляційний суд