Справа № 454/4606/23
20 травня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,
за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся в суд та просить стягнути з відповідача 194105,38грн. заборгованості за кредитними договорами та судові витрати по справі.
Свої вимоги мотивує наступним.
06.08.2021 року між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі - АТ «ПУМБ») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1001941423002 в розмірі 95293грн.
Умовами Публічної пропозиції ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, передбачено право Банку змінювати клієнту кредитний ліміт.
23.12.2021 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1002054020301 в розмірі 50000грн.
За вказаними договорами, відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Однак відповідач не виконує покладені на нього зобов'язання, не повертає отримані грошові кошти у визначений договором строк, через це утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду не погашена.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 01.11.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (виклику) сторін до суду не надходило.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 06.08.2021 року ОСОБА_1 підписала заявку на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», відповідно до умов якого відповідач отримала позику в сумі 95293,00грн. строком на 36 місяців зі сплатою 2,99% комісії та 0,01% процентів річних, що підтверджується анкетою-заявою на кредит, паспортом кредиту та платіжної інструкцією про переказ коштів.
У заяві вказано, що ОСОБА_1 підписанням цієї заяви беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування (надалі за текстом ДКБО) фізичних осіб, яка розміщена на сайті ПАТ "ПУМБ": pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердив свою згоду на укладення Договору страхування.
Окрім того, 23.12.2021 року ОСОБА_1 підписала заявку на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у АТ «ПУМБ» №1002054020301 відповідно до умов якого відповідач отримала споживчий кредит у розмірі 50000,00грн. строком на 36 місяців з річною процентною ставкою 0,010% та 2,99% комісії, що підтверджується анкетою-заявою на кредит та паспортом кредиту.
Згідно наданої позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що сума боргу відповідача перед фінансовою установою становить:
1) за кредитним договором №1001941423002 від 06.08.2021 року заборгованість за кредитом становить -124041,05грн., з яких 78492,93грн. заборгованість за тілом кредиту, 9,76грн. заборгованість за процентами, 45538,36грн. заборгованість за комісією;
2) за кредитним договором №1002054020301 від 23.12.2021р. заборгованість за кредитом становить - 70064,33грн., з яких 46990,81грн. заборгованість за тілом кредиту, 4,97грн. - заборгованість за процентами, 23068,55грн. заборгованість за комісією.
Із цього ж розрахунку вбачається, що відповідач частково погашала кредитну заборгованість та користувалася кредитними коштами.
Здійснений позивачем розрахунок заборгованості та визначений розмір заборгованості відповідач не заперечила та не спростувала.
За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положення" Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов'язань за договором про споживчий кредит. Реструктуризація зобов'язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.
Крім того, суд враховує, що за положеннями статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої, другої ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», а також Закону України "Про електронні довірчі послуги", передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до пп.12п.1ч.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Відповідно до частини 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частинами 1 і 2 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються фінансовою компанією, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим фінансова компанія має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідач своїм підписом у заяві погодився, що заява разом з Умовами отримання кредитів та інших послуг від АТ «ПУМБ» складає між ним та фінансовою компанією договір про надання кредитних послуг.
Також, відповідачем підтверджено зобов'язання дотримуватись вимог Умов отримання кредитів та інших послуг та також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті кредитної установи.
Таким чином, відповідач зобов'язався здійснювати оплату послуг згідно тарифів позивача у строки, передбачені вказаними умовами.
АТ «ПУМБ» виконав свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
В свою чергу, позивач стверджує, що відповідачем не належним чином виконано свої обов'язки перед АТ «ПУМБ» внаслідок чого виникла вищезазначена заборгованість.
Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
За таких підстав, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Разом з тим, позивач, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, просив стягнути заборгованість, яка складається з тіла кредиту, процентами і комісією.
У постанові від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Як вже зазначалось, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, позивач посилався на Умови отримання кредитів та інших послуг АТ «ПУМБ».
Разом з цим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг АТ «ПУМБ» а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Тобто, надані позивачем Публічна пропозиція (Умови отримання кредитів) та інших послуг АТ «ПУМБ» з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Більше того, з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17 зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Враховуючи наведене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем, позивач дотримався вимог, передбачених ч.2 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» в частині повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погодилась із тим, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких підстав, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за фактично отриману суму кредитних коштів, яка відповідає заборгованості за тілом кредиту.
Решта позовних вимог не знайшли свого підтвердження та задоволенню не підлягають.
Крім того відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Та згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову на відповідача.
В судовому засіданні досліджено платіжну інструкцію за сплату судового збору №16 в розмірі 2911,58грн, що є судовими витратами. Однак беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог приходжу до висновку про часткове стягнення судового розміру в користь позивача у процентному співвідношенні сумі задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитними договорами в розмірі 125483 (сто двадцять п'ять тисяч чотириста вісімдесят три)грн. 74коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту а саме:
- договір №1001941423002 від 06.08.2021 року в сумі 78492,93грн.;
- договір №1002054020301 від 23.12.2021р. в сумі 46990,81грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» 1881 (одна тисяча вісімсот вісімдесят одна)грн. 88коп. сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Позивач: Акціонерне товаристве «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» місце знаходження: 04070, м.Київ, вул. Андрівська 4, ЄДРПОУ 14282829.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий: Л. Ю. Фарина