Справа № 305/1597/25
Провадження по справі 2/305/1260/16
"19" травня 2025 р. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Марусяк М.О.
секретаря судового засідання Вербещука В.А.,
ознайомившись із матеріалами заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна,-
19.05.2025, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 , подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,5 м.кв., який згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 07.05.2007, виконкомом Ясінянської селищної ради та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14908736 від 14.06.2007, зареєстрований в цілій частині за відповідачкою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , мешканкою АДРЕСА_1 . В обґрунтування необхідності застосування таких заходів забезпечення позову посилається на те, що йому стало відомо, що відповідачка ОСОБА_2 , яка на даний час являється одноосібним власником житлового будинку з надвірними спорудами, який є предметом позову, має намір відчужити спірний житловий будинок на користь третіх осіб, з метою ухилення від виконання судового рішення, що унеможливить, або ускладнить виконання рішення суду в майбутньому. Вважає, що саме такий захід забезпечення позову дозволить зупинити неправомірне відчуження майна третім особам. При вирішенні заяви про забезпечення позову просить взяти до уваги той факт, що він ОСОБА_1 , має зареєстроване місце проживання на території України - АДРЕСА_2 .
У порядку автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу за позовом про поділ майна подружжя та заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 , передано на розгляд судді Марусяк М.О.
У порядку ч.1 ст.153 ЦПК України, сторони не викликалися.
Дослідивши подану заяву та наявні матеріали справи, суд, приходить до такого висновку.
Згідно з ч.1, ч.8 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії є видами забезпечення позову, передбаченими пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України.
За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно, суди вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову не повинні обмежувати право володіння нерухомим майном законного власника.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі №914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі №910/1200/20).
У постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом спору є поділ майна подружжя, а саме: житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,5 м.кв., який згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 07.05.2007, виконкомом Ясінянської селищної ради та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14908736 від 14.06.2007, зареєстрований в цілій частині за відповідачкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , мешканкою АДРЕСА_1 .
При забезпеченні позову суддя бере до уваги те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання майбутнього рішення суду за умови його задоволення.
При цьому суд звертає увагу, що забезпечення позову направлене на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими вимогами, а також те, що вжиття заходу забезпечення не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, вважаю за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,5 м.кв., оскільки з боку відповідачки можуть вчинятися спроби відчуження спірного житлового будинку, що може в майбутньому ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.154ЦПКУкраїни, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
ОСОБА_1 , у заяві про забезпечення позову своїх пропозицій щодо зустрічного забезпечення позову не надав, водночас просив суд взяти до уваги той факт, що він має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а також вважає, що наразі відсутні підстави вважати застосування даного виду забезпечення у даній справі таким, що причинить відповідачці збитки, тому просить не застосовувати зустрічне забезпечення.
Отже, наведені обставини дають підстави дійти висновку, що підстав для застосування зустрічного забезпечення наразі немає.
Відповідно до частини першої статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.149, 151-153,157, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву про забезпечення позову - задовольнити.
До вирішення справи по суті у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна та набуття рішенням суду законної сили забезпечити цивільний позов шляхом: накладення арешту на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,5 м.кв., який згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 07.05.2007, виконкомом Ясінянської селищної ради та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14908736 від 14.06.2007, зареєстрований в цілій частині за відповідачкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , мешканкою АДРЕСА_1 .
Відомості відповідно до ч.1 ст.1 ст.157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію ухвали направити начальнику Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області для виконання, а також сторонам для відома.
Роз'яснити заявнику, що у разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішення про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження у справі або залишення без розгляду особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуюча: М.О. Марусяк