Справа № 404/8860/24
Номер провадження 2/404/2430/24
15 травня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:
головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Коцюбі Т.С.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фортечний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та про внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фортечний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та про внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, у якому просив суд ухвалити рішення, яким визнати його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести зміни до актового запису про народження дитини, виключивши в графі «батько» запис « ОСОБА_2 », зазначивши в цій графі « ОСОБА_1 », громадянство батька «громадянин України» та виключивши із графи «по батькові» запис « ОСОБА_2 » зазначивши в цій графі « ОСОБА_1 ».
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він був знайомий із ОСОБА_4 з 2020 року. Вони зустрічалися, між ними тривалий час були інтимні стосунки. Після того, як йому стало відомо, що вона перебуває у шлюбі, стосунки між ними на деякий час припинились. Приблизно в березні - квітні 2021 року вони знову почали зустрічатись, але це тривало незначний проміжок часу, оскільки ОСОБА_4 і надалі перебувала у зареєстрованому шлюбі і розлучатись у неї намірів не було. В червні 2021 року стосунки між ними припинились остаточно.
Вказано, що згодом у 2022 році від спільних знайомих йому стало відомо, що у ОСОБА_4 у 2021 році народилась донька.
Зустрівшись з ОСОБА_4 з метою з'ясування того, чи є ймовірність того, що він є батьком доньки, категоричної стверджувальної відповіді щодо свого батьківства, він не отримав. Вона повідомила, що батьком її доньки в книзі реєстрації актів громадянського стану про народження та у свідоцтві про народження записаний її чоловік, з яким вона перебуває у зареєстрованому шлюбі - ОСОБА_2 .
Згодом, приблизно в березні 2024 року, з ним в телефонному режимі зв'язалась ОСОБА_7 , яка є матір'ю ОСОБА_4 і відповідно бабусею ОСОБА_3 та повідомила, що вона має намір звернутися до суду про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відносно їх дітей, а оскільки він є біологічним батьком ОСОБА_3 , відповідно має вирішити питання щодо батьківства та займатись вихованням та утриманням дитини.
Позивач зазначав, що з урахуванням отриманої ним інформації та для впевненості, що він є батьком дитини, запропонував ОСОБА_4 провести аналіз генетичної ідентифікації на предмет встановлення його біологічного батьківства відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3.
Звернувшись до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мама Папа» для проведення молекулярно-генетичного експертного дослідження, ним отримано висновок № 44550 від 27 вересня 2024 року, відповідно якого вірогідність його біологічного батьківства відносно ОСОБА_3 складає 99,99%.
З урахуванням вищенаведених обставин, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав, а тому просив позов задовольнити.
Ухвалою судді від 12 березня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Позивач у судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити.
Відповідач подав до суду заяву про визнання позову та просив його задовольнити. Просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.
Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Судом установлено та підтверджено письмовими доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05 березня 2022 року, виданим Фортечним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
З вказаного свідоцтва встановлено, що батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
З пояснень позивача встановлено, що він з ОСОБА_4 був знайомий із 2020 року та мав з нею інтимні стосунки.
Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Відповідно до результату молекулярно-генетичного експертного дослідження від 27 вересня 2024 року ТОВ «Мама Папа» встановлено, що ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999%.
У відповідності до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011р. №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Обставин, які б давали підстави сумніватись у такому висновку, судом не встановлено.
Крім того, статтею 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Відповідач в судовому засіданні визнала позов, надіславши відповідну заяву.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа «Серявін та інші проти України» № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 200, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кропивницький, громадянки України, матір'ю якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести зміни до актового запису № 85, складеного Фортечним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 05.03.2022 року, про народження ОСОБА_3 , виключивши в графі «Батько» запис « ОСОБА_2 », зазначивши в графі « ОСОБА_1 », вказавши громадянство батька «Громадянин України» та виключивши із графи «по батькові» запис « ОСОБА_2 » зазначивши в цій графі « ОСОБА_1 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Третя особа: Фортечний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місце знаходження: 25010, м. Кропивницький, вул. Незалежності, буд. 26, код ЄДРПОУ 24145418.
Повний текст судового рішення складено 20.05.2025 року.
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Н. Ю. Іванова