Справа № 404/8172/18
Номер провадження 2/404/521/21
08 травня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:
головуючого судді Іванової Н.Ю.
при секретарі Коцюбі Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійним та зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою
У листопаді 2018 року заступник військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійним та зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу № 359 від 15 травня 2015 року предметом якого є спірна земельна ділянка та гараж укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;
- зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди Міністерству оборони України та Квартирно-експлуатаційному відділу м. Кропивницький в користуванні земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення гаражу загальною площею 27 кв.м., що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером № 3510100000:37:329:0087 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,0030 га, біля житлового будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 637389935101, номер запису про право власності: 18834633);
- стягнути з відповідачів на користь військової прокуратури судовий збір.
В обґрунтування поданого позову зазначено, що відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.
Повноваження прокурора закріплені, також ст. 56 ЦПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, зокрема якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Приписами ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» та п. 1 «Положення про Міністерство оборони України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671, п. 44 «Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями» і «Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України», затверджених наказом Міністра оборони України № 483 від 22 грудня 1997 року (діючого на момент прийняття оскаржуваного рішення ради), встановлено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, яке зокрема, здійснює в установленому порядку відчуження військового майна, передачу його до сфери управління центральних чи місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам та організаціям, які провадять діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та в комунальну власність, готує пропозиції щодо зміни цільового призначення земельних ділянок , які не використовуються Збройними Силами України. Як центральний орган виконавчої влади Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, підприємств і організацій Збройних Сил України, а порядок використання земель оборони встановлюється Законом.
На розвиток наведеної норми Земельного кодексу України прийнято Закон України «Про використання земель оборони», ст. 2 якого встановлено, що військові частини та установи зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного законодавства. Водночас, статтею 4 цього ж Закону визначений порядок використання земель оборони в господарських цілях.
Згідно з п. 3.1 «Інструкції про порядок дій та вжиття заходів щодо недопущення самовільного захоплення» незаконного вилучення земель оборони або нерухомого військового майна», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 14 липня 2008 року № 348, у разі виявлення факту самовільного захоплення сторонніми особами земельної ділянки зі складу земель оборони або нерухомого військового майна, з використанням незаконних рішень місцевих органів самоврядування, органів державної влади, начальник квартирно-експлуатаційного відділу зобов'язаний подати до відповідного суду позовну заяву про скасування відповідного рішення про вилучення земельної ділянки з вимогами стосовно звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Водночас, на порушення вимог «Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 грудня 2016 року № 744, Міністерство оборони України заходи представницького характеру з питань захисту інтересів держави на землі оборони в тому числі земельну ділянку розташовану на розі АДРЕСА_1 не здійснювали.
На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» військовою прокуратурою Кіровоградського гарнізону повідомлено суб'єкт владних повноважень - міністерство оборони України про необхідність представництва військовою прокуратурою інтересів держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Кропивницький у формі звернення до суду з цим позовом та участі в його розгляді.
Згідно з державним актом на право постійного користування землею серії КР № 00000066 від 22 жовтня 1993 року (реєстраційний № 136), виданого відповідно до рішення виконкому Кіровоградської міської ради від 14 квітня 1993 року № 269, Кіровоградській КЕЧ району (в теперішній час КЕВ міста Кропивницького) надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 1,13 га під будівництво житлових будинків та об'єктів соцкультпобуту на розі АДРЕСА_2 - АДРЕСА_3 .
Рішенням Кіровоградської міської ради від 10 березня 1994 року № 195 вказана вище земельна ділянка збільшена на 1,645 га, тобто загальний розмір наданої Кіровоградській КЕЧ району в користування земельної ділянки складає 2,775 га.
Вищевказані землі за формою власності відносяться до державної власності, за цільовим призначенням - до земель оборони та перебувають на відповідному обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.
Однак, рішенням Кіровоградської міської ради від 16 лютого 2010 року № 3157 громадянам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було передано безоплатно у власність земельні ділянки біля житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 90 кв.м., за рахунок вищевказаних земель оборони, які належать на праві постійного користування КЕВ міста Кропивницький.
На виконання вказаного незаконного рішення Кіровоградської міської ради від 16 лютого 2010 року № 3157 ОСОБА_1 отримав державний акт на права власності на земельну ділянку від 05 травня 2010 року серії ЯИ № 690155 площею 0, 0030 га.
В подальшому, виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, 09 серпня 2010 року прийнято рішення № 722 про оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на гараж з присвоєнням адреси: АДРЕСА_1 .
11 серпня 2010 року, на підставі вказаного рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно за № НОМЕР_1 , а саме на гараж, який розташований на спірній земельній ділянці КЕВ м. Кропивницький.
У той же час, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року по справі № 2а-2813/10/1170, частково задоволено позов військового прокурора Кіровоградського гарнізону та скасовано рішення Кіровоградської міської ради від 16 лютого 2010 року № 3157.
В подальшому, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2013 року по справі № 404/996/13-ц, яке набрало законної сили, визнано недійсним та скасовано державний акт від 05 травня 2010 року серії ЯИ № 690155 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_1 .
Окрім того, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2017 року по справі № 404/6479/15-ц визнано недійсним та скасовано рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 09 серпня 2010 року за № 722 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно за № НОМЕР_1 .
Також, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року по справі № 2а-2813/10/1170 встановлено приналежність спірної земельної ділянки до земель оборони.
Не зважаючи на відсутність у ОСОБА_1 відповідних правовстановлюючих документів, останнім на підставі договору купівлі-продажу № 359 від 15 травня 2015 року відчужено вказану земельну ділянку (кадастровий номер 3510100000:37:329:0087) площею 0,0030 га разом із розташованим на ній гаражем на користь ОСОБА_3 .
Вказано, що договір купівлі-продажу № 359 від 15 травня 2015 року укладено всупереч актам цивільного законодавства, якими визначено особливий порядок відчуження земель оборони, а відтак спрямований на використання державної власності всупереч закону.
На даний час відповідно до договору купівлі-продажу № 331 від 02 лютого 2017 року, укладеному із ОСОБА_2 спірна земельна ділянка (номер запису про право власності: 18834633) разом із розташованим на ній самочинно збудованим ОСОБА_1 гаражем перебуває у володінні ОСОБА_2 .
Приймаючи до уваги набуття ОСОБА_2 права власності на вказану земельну ділянку за договором купівлі-продажу № 331 від 02 лютого 2017 року, укладеному з ОСОБА_3 , який в свою чергу став її власником за договором купівлі-продажу № 359 від 15 травня 2015 року, що не створює юридичних наслідків, розташування на вказаній земельній ділянці самочинно збудованого гаражу, оскільки всупереч вимогам закону останній розміщений на землях оборони, тобто на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети та щодо якої законодавчо встановлена заборона на її забудову подібними об'єктами нерухомості, ОСОБА_2 зобов'язана усунути перешкоди Міністерству оборони України та Квартирно-експлуатаційному відділу м. Кропивницький в користуванні земельною ділянкою, площею 0,0030 га, розташованої біля житлового будинку АДРЕСА_1 , шляхом знесення гаражу, площею 27 кв.м.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на даний час право власності на земельну ділянку, площею 0,0030 га та гараж розташований біля житлового будинку АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 (реєстраційний номер майна: 637389935101, номер запису про право власності: 18834633, кадастровий номер: 3510100000:37:329:0087).
Підставою для вчинення наведених реєстраційних дій стало набуття ОСОБА_2 права власності на вказану земельну ділянку за договором купівлі-продажу № 331 від 02 лютого 2017 року, укладеному з ОСОБА_3 , який в свою чергу став її власником за договором купівлі-продажу № 359 від 15 травня 2015 року, що не створює юридичних наслідків, з метою відновлення прав держави в особі Міністерства оборони України, як власника земельної ділянки, запис про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер майна: 637389935101, номер запису про право власності: 18834633) внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, підлягають скасуванню.
Ухвалою судді від 07 грудня 2018 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання /т.1, а.с.68-69/.
Ухвалою суду від 26 лютого 2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні /т. 1, а.с.92-93/.
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 вересня 2019 року позов задоволено у позовну обсязі /т.1, а.с.136-144/.
У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення /т.1, а.с.165-167/, у зв'язку з чим ухвалою суду від 10 березня 2021 року заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 вересня 2019 року скасовано і призначено справу до розгляду в порядку загального провадження в підготовчому засіданні /т.1, а.с.246-248/.
16 березня 2021 року до суду від представника ОСОБА_2 , адвоката Тупало М.П. надійшов відзив на позовну заяву. Вказано, що в даній справі є орган державної влади до компетенції якого віднесені відповідні повноваження - Міністерство оборони України та квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький. Будь-яких вимог про усунення порушень чинного законодавства прокуратура в лисі не зазначає, натомість позивач одразу сповіщає про вжиття заходів представницького характеру шляхом звернення з позовною заявою до суду.
Крім того, позовну заяву від імені прокуратури підписано особою, яка не мала на це відповідних повноважень.
Вказано, що скасування державного акту на землю не тягне автоматичного скасування права власності на новостворене нерухоме майно.
Державний акт на право власності діяв з моменту його видачі в 2010 році до моменту його скасування у 2013 році. За вказаний час власник земельної ділянки мав можливість ним розпоряджатись відповідно до цільового призначення. Так, у 2010 році на вказаних земельних ділянках було збудовано гаражі, які в подальшому було введено в експлуатацію та на них зареєстровано право власності.
Тобто, вказані гаражі побудовано та введено в експлуатацію, першими власниками отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно та проведена державна реєстрація речового права.
Вважає, що відповідач ОСОБА_2 є законним власником гаража. Гараж їй належить на підставі договору купівлі-продажу. В той же день було укладено і договір купівлі-продажу на земельну ділянку під гаражем. При укладенні договорів у нотаріуса не виникло жодних зауважень щодо поданих документів, а також з відомостей отриманих з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Зазначено, що рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2017 року у справі № 404/6479/15-ц, яким визнано недійсним та скасовано рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 09 серпня 2010 року №722 про оформлення право власності ОСОБА_1 на гараж та свідоцтво про право власності на нерухоме майно (гараж), скасовано 17 грудня 2020 року постановою Кропивницького апеляційного суду. Вважає. що вимоги позову є безпідставними та не підлягають задоволенню /т.2, а.с.8-10/.
11 серпня 2021 року від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Вказано, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 11 серпня 2010 року йому на праві приватної власності належить гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності. Він побудував та ввів в експлуатацію гараж, як перший власник. В подальшому отримав свідоцтво про право власності та була проведена державна реєстрація. На момент видачі свідоцтва надав усі необхідні документи про те, що йому відведена земельна ділянка, а також документи на будівництво, розроблені з дотриманням будівельних норм. Його право власності на зазначений гараж не припинено і державну реєстрацію не було скасовано /т.2, а.с.39-47/.
23 травня 2022 року до суду від прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону надійшла відповідь на відзиви. Вказано, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави. Отримавши листи прокуратури, Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький свою позицію щодо порушення інтересів держави жодним чином не висловили, про наміри самостійно звернутися з позовом чи провести перевірку щодо виявлених прокуратурою фактів не заявляли, водночас не спростували твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства.
Реалізуючі конституційну функцію представництва інтересів держави в суді, заступник керівника прокуратури уповноважений підписувати позовні заяви. Представником відповідача помилково ототожнено правовий статус прокурора, що здійснює представництво інтересів держави в суді, з правовим статусом представника у судовому процесі.
Вказано, що матеріалами справи не спростовано той факт, що спірний гараж збудований на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети. Договір купівлі-продажу від 06 грудня 2017 року є нікчемним, так як на момент його підписання правовстановлюючі документи попереднього власника на земельну ділянку були скасовані рішенням суду.
Також, зазначав, що наявність на спірній земельній ділянці самочинно збудованого гаражу унеможливлює будівництво на ній, затверджених містобудівними умовами та обмеженнями 10-ти поверхового 120 - квартирного житлового будинку та 10-ти поверхового 160-квартирного житлового будинку. Вказані містобудівні умови були затверджені задовго до самочинного будівництва на спірній ділянці наражу /т.2, а.с.92-100/.
Ухвалою суду від 03 листопада 2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні /т.2, а.с.149-150/.
Назву Військової прокурори Кіровоградського гарнізону було змінено на Кропивницьку спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону.
Прокурор заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Представник Міністерства оборони України позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницького підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Мельник О.В. просила у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Тупало М.П. просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Суд, в межах наданих доказів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.»
Відповідно до ст. 5 ЦПК України «Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України «Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.»
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України « Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом»
Відповідно до ч 4 ст. 82 ЦПК України «Обставини, встановлені рішенням суду у господарській,цивільній або адміністративній справі,що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом».
Судом установлено, що 22 жовтня 1993 року відповідно до рішення виконкому Кіровоградської міської ради від 14 квітня 1993 року № 269 видано Кіровоградській КЕЧ району державний акт на право постійного користування землею серії КР № 00000066, відповідно якого надається у постійне користування 1.13 гектарів землі в межах гідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування під будівництво житлових будинків та об'єктів соцкультпобуту на розі АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Рішенням Кіровоградської міської ради від 10 березня 1994 року № 195 вказана вище земельна ділянка збільшена на 1,645 га, тобто загальний розмір наданої Кіровоградській КЕЧ району в користування земельної ділянки складає 2,775 га.
Вищевказані землі за формою власності відносяться до державної власності, за цільовим призначенням - до земель оборони та перебувають на відповідному обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.
Рішенням Кіровоградської міської ради від 16 лютого 2010 року № 3157 громадянам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було передано безоплатно у власність земельні ділянки біля житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 90 кв.м., за рахунок вищевказаних земель оборони, які належать на праві постійного користування КЕВ міста Кропивницького.
На виконання вказаного рішення Кіровоградської міської ради від 16 лютого 2010 року № 3157 ОСОБА_1 отримав державний акт на права власності на земельну ділянку від 05 травня 2010 року серії ЯИ № 690155 площею 0, 0030 га.
Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, 09 серпня 2010 року прийнято рішення № 722 про оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на гараж з присвоєнням адреси: АДРЕСА_1 .
11 серпня 2010 року на підставі вказаного рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно за № НОМЕР_1 , а саме на гараж, який розташований на спірній земельній ділянці КЕВ м. Кропивницького.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року по справі № 2а-2813/10/1170, частково задоволено позов військового прокурора Кіровоградського гарнізону та скасовано рішення Кіровоградської міської ради від 16 лютого 2010 року № 3157 «Про передачу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 безоплатно у власність земельних ділянок по Космонавта Попова (біля будинку АДРЕСА_4 ).
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2013 року по справі № 404/996/13-ц, визнано недійсним та скасовано державний акт від 05 травня 2010 року серії ЯИ № 690155 на право власності на земельну ділянку площею 0,0030 га, що розташована в АДРЕСА_4 ).
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2017 року по справі № 404/6479/15-ц визнано недійсним та скасовано рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 09 серпня 2010 року за № 722 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно за № НОМЕР_1 від 11 серпня 2010 року.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року по справі № 2а-2813/10/1170 встановлено приналежність спірної земельної ділянки до земель оборони.
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №359 від 15 травня 2015 року відчужено вказану земельну ділянку (кадастровий номер 3510100000:37:329:0087) площею 0,0030 га разом із розташованим на ній гаражем на користь ОСОБА_3 .
Відповідно до договору купівлі-продажу № 31 від 02 лютого 2017 року, спірна земельна ділянка (номер запису про право власності: 18834633) разом із розташованим на ній самочинно збудованим ОСОБА_1 гаражем перебуває у володінні ОСОБА_2 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку, площею 0,0030 га та гараж розташований біля житлового будинку АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 (реєстраційний номер майна: 637389935101, номер запису про право власності: 18834633, кадастровий номер: 3510100000:37:329:0087).
За приписами ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини 3 статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, яке, зокрема, здійснює в установленому порядку відчуження військового майна, передачу його до сфери управління центральних чи місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам та організаціям, які провадять діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та в комунальну власність, готує пропозиції щодо зміни цільового призначення земельних ділянок Збройних Сил, надає згоду на вилучення земельних ділянок, які не використовуються Збройними Силами України. Як центральний орган виконавчої влади Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Спори, які виникають внаслідок незаконного відчуження військового нерухомого майна з постійного користування військових частин, установ Збройних Сил України з порушенням встановленого законом порядку призводять до порушення інтересів держави у сфері оборони та зачіпають інтереси всього Українського народу, що у відповідності до вимог ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» покладає на прокуратуру України здійснення представницьких повноважень в суді.
Відповідно до статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 ЦК України).
Частиною другою статті 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.
Судовими рішеннями в інших справах, що набрали законної сили, встановлено, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони й перебуває в постійному користуванні КЕВ м. Кропивницький. Виданий державний акт на право власності на земельну ділянку визнано недійсним та скасовано. Відповідно жодних прав на цю земельну ділянку у відповідача ОСОБА_1 не виникло й подальше відчуження земельної ділянки на користь інших осіб суперечить закону.
Водночас установлено, що на спірній земельній ділянці, наданій для потреб Збройних Сил України, здійснено будівництво гаражу, власником якого на час розгляду справи є відповідач ОСОБА_2 .
Згідно з пунктом 42 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 22 грудня 1997 року № 483, землі, які виділені в користування Міністерству оборони України, забороняється займати для будівництва індивідуальних і кооперативних житлових будинків, гаражів, інших господарських будівель, а також під дачі та садово-городні ділянки.
За положеннями частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Оскільки будівництво гаражу здійснене на земельній ділянці, яка не була для цього відведена та на якій заборонене будівництво таких споруд, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення цього гаражу.
При цьому суд враховує, що на момент набуття ОСОБА_2 права власності на спірні земельну ділянку та гараж, у Єдиному державному реєстрі судових рішень були наявні судові рішення, якими встановлено факт належності земельної ділянки до земель оборони та незаконності набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку. Відповідно відповідач ОСОБА_2 , проявивши обачність, ознайомившись зі змістом документів, що підтверджують право власності на земельну ділянку та гараж, і за необхідності отримавши правову допомогу, мала би зважити на такі обставини при укладенні правочинів купівлі-продажу земельної ділянки та гаражу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позову в частині позовних вимог про усунення перешкод в користуванні земельної ділянкою шляхом знесення гаражу.
Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, з огляду на те, що такі вимоги не є належним способом захисту порушеного права, яким, зважаючи на встановлені в цій справі обставини, має бути вимога про повернення земельної ділянки у власність держави.
За таких обставин, аналізуючи наведене та приймаючи до уваги доводи позивачів та мотиви звернення до суду з даним позовом, який поданий в інтересах національної безпеки і оборони України, у зв'язку з невжиттям заходів щодо повернення незаконно відчуженого майна, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 82, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов, задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди Міністерству оборони України та Квартирно-експлуатаційному відділу м. Кропивницький в користуванні земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення гаражу загальною площею 27 кв.м., що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером № 3510100000:37:329:0087 за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону судовий збір у розмірі 1762 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Заступник військового прокурора Кіровоградського гарнізону, місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Шевченка, буд. 3.
Позивач: Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону, місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, буд. 3.
Позивач: Міністерства оборони України, місцезнаходження: 03168, м. Київ, проспект Повітрянофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022.
Позивач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький, місцезнаходження: 25002, м. Кропивницький, пров. Училищний, буд. 8, код ЄДРПОУ 08541051.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст судового рішення складено 20.05.2025 року.
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Н. Ю. Іванова