Справа № 187/780/25
2-з/0187/11/25
"20" травня 2025 р. смт. Петриківка
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караул О.А., розглянувши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №187/780/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними фраудаторних правочинів,-
19.05.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Петриківського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними фраудаторних правочинів, в якому просить:
1.Визнати недійсним договір дарування (серія та номер НТС 660665) земельної ділянки з кадастровим номером 1223783400:04:002:0162, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 21 березня 2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , (РНОНМ: НОМЕР_1 ).
2. Визнати недійсним договір дарування (серія та номер НТС 660661) земельної ділянки з кадастровим номером 1223783400:04:002:0143, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 21 березня 2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , (РНОНМ: НОМЕР_2 ).
3. Визнати недійсним договір дарування (серія та номер НТС 660663) земельної ділянки з кадастровим номером 1223783400:04:002:0161, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 21 березня 2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , (РНОНМ: НОМЕР_3 ).
4. Визнати недійсним договір дарування (серія та номер НТС 660658) земельної ділянки з кадастровим номером 1223783400:04:002:0135, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 21 березня 2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , (РНОНМ: НОМЕР_4 ).
5. Визнати недійсним договір дарування (серія та номер НТС 660656) земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:382:0016, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 20 березня 2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , (РНОНМ: НОМЕР_5 ).
6. Визнати недійсним договір дарування (серія та номер НТС 660653) житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 20 березня 2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , (РНОНМ: НОМЕР_6 ).
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 позовна заява залишена без руху та надано строк для усунення її недоліків.
Разом з позовною заявою позивач надіслала заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт із забороною вчинення будь-яких реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на об'єкти нерухомого майна:
- на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 1223783400:04:002:0161, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1290612412237;
на земельну ділянку площею 0,6 га з кадастровим номером 1223783400:04:002:0162, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1290594412237;
- на земельну ділянку площею 0,5507 га з кадастровим номером 1223783400:04:002:0135, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 662194312237;
- на земельну ділянку площею 1,6879 га з кадастровим номером 1223783400:04:002:0143, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 879989612237;
- на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 1210100000:09:382:0016, розташовану за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3111077512101;
- на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3111034912020.
Вивчивши заявою про забезпечення позову до відкриття провадження у справі та додатками до неї, вважаю, що вона підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступного.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Статтею 151 ЦПК України визначена зміст і форма заяви про забезпечення позову.
Згідно з ч. ч. 1 - 3, 6 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Позовні вимоги про визнання договорів дарування недійсними, у зв'язку з пред'явленням яких подано дану заяву про забезпечення позову, відносяться до позовів про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності, ціна позову яких визначається відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України дійсною вартістю нерухомого майна.
Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року № 358.
Ціна позову повинна бути визначена на момент пред'явлення позову з урахуванням грошової оцінки - об'єктивної ринкової вартості об'єкта.
Пунктами 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» визначенні поняття дійсної та ринкової вартості, принципу попиту та пропонування при оцінці майна. Так, дійсна вартість майна визначена лише для цілей страхування та характеризується, як вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.
За приписами п. 16 Постанови КМУ № 1440 визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.
На момент звернення з даним позовом та заявою про його забезпечення позивач визначила ціну позову відповідно до відомостей, що зазначені у спірних договорах дарування (по 100 000 грн. за кожен об'єкт). При цьому вартість кожного об'єкта нерухомого майна визначена у розмірі 100 000 грн. не як його дійсна ринкова вартість, а як оцінена вартість сторонами спірного правочину договору дарування.
Таким чином, заява про забезпечення позову хоча і містить зазначення ціни позову, однак в заяві та доданих до неї документах відсутні належні докази на підтвердження об'єктивної дійсної ринкової вартості об'єктів нерухомого майна на момент звернення до суду та відповідно і ціну позову станом на момент подання позовної заяви.
У зв'язку з чим заявнику необхідно надати до суду висновок про ринкову вартість об'єктів нерухомого майна, вказати ціну позову в заявіяк дійсну вартість нерухомого майна.
За змістом ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Враховуючи те, що усі об'єкти нерухомості за спірними договорами дарування мають однакову вартість, втім, більша кількість об'єктів знаходиться на території на території Петриківського району, і, відповідно, мають більшу загальну вартість, Позивачем подано заяву до Петриківського районного суду Дніпропетровської області.
Разом з тим без визначення дійсної вартості об'єктів нерухомого майна суд не може встановити, чи дійсно вартість чотирьох земельних ділянок, що знаходяться в с. Чаплинка вища за ринкову вартість житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться в м. Дніпро, а отже відсутня можливість встановлення підсудності за Петриківським районним судом для розгляду заяви про забезпечення позову.
Крім того всупереч вимогам п.п. 2, 6 ст. 151 ЦПК України позивачем у заяві про забезпечення позову не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Відтак, оскільки заява про забезпечення позову до відкриття провадження не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, суд вважає за необхідне її повернути.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 151, 152, 259 - 261 Цивільного процесуального кодексу України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №187/780/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними фраудаторних правочинів - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя:О. А. Караул