1Справа № 335/3610/25 3/335/1132/2025
16 травня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Новасардова І.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов із Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП на запит суду не надано, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення
06.04.2025 року, о 22 годині 27 хвилин, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 21061», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по пр. Соборному, буд. 186, у м.Запоріжжі, при цьому був позбавлений права керування транспортним засобом, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі, суду пояснив обставини вчинення правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації..
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2341818 від 08.06.2024 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме, за керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування строком на 5 років, рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя (15.09.2025 року Постановою Запорізького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2023 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується зібраними матеріалами справи та дослідженими судом наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №292791 від 06.04.2025 року; рапортом співробітника поліції; реєстраційною карткою транспортного засобу; довідкою бази даних підсистеми «Адмінпрактика», згідно з якою наявна повторність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2341818 від 08.06.2024 року; архівом правопорушень; відеозаписом, який міститься на компакт-диску, долученого до матеріалів справи.
Вивчивши всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані і досліджені докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки повторно протягом року керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи особу правопорушника, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення, підлягає врахуванню суспільна небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, суду відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, належить піддати правопорушника адміністративному стягненню, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, а так само співмірним стягненням за вчинене.
У зв'язку з чим, суд вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п'ять років.
Разом з тим, санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено міру відповідальності у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу чи без такого. Проте, з адміністративного матеріалу не встановлено даних про те, що транспортний засіб «ВАЗ 21061», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення, перебуває у його власності, у зв'язку з чим суд не застосовує стягнення у вигляді його оплатного вилучення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 605,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 40-1, 126, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок у дохід держави (отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька обл./21081300; код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; номер розрахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300), з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок у дохід держави (отримувач: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106; код отримувача: (ЄДРПОУ) 37993783; номер розрахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 положення ст.ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у такий строк, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя І.В. Новасардова