Провадження № 11-кп/803/1995/25 Справа № 171/3142/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , на ухвалу Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.05.2025 року, якою щодо обвинуваченого в кримінальному провадженні № 12023041410000211 від 28 вересня 2023 року
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, маючого середньо-спеціальну освіту, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , обіймаючого посаду водія зенітного взводу у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 04 липня 2025 року включно, -
Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини
В провадженні Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України.
Вперше до обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ухвалою слідчого судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29.09.2023 р.
Ухвалою Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.05.2025 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 04 липня 2025 року включно щодо ОСОБА_8 .
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , вказує, що ухвала є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, оскільки суперечить охороні прав, свобод та законних інтересів обвинуваченого; не забезпечує повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд; обвинувачений підданий необґрунтованому процесуальному примусу; до обвинуваченого не застосована належна правова процедура; ухвала постановлена з грубим порушенням норм матеріального права, без дотримання вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, на підставі не об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені не належними доказами, дослідженими під час судового розгляду та не оцінені судом. Вважає, що ухвала постановлена без наведення належних і достатніх мотивів та підстав її ухвалення. Просить ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити. Застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Статтею 21 Конституції України встановлено, що усі люди вільні і рівні у своїй гідності та правах.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїй практиці підкреслював основоположний характер гарантій прав людини, що містяться в статті 5 Конвенції, оскільки вони призначені для зведення до мінімуму ризику свавілля та гарантування верховенства права.
Метою статті 5 Конвенції є захист особи від свавільного арешту і тримання під вартою, захист публічного порядку, який вимагає забезпечення покарання осіб, що вчинили злочин.
Ст. 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями частин 1 - 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочину;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи 06.05.2025 року під час судового розгляду кримінального провадження клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , суд дійшов висновку про доцільність продовження цього запобіжного заходу, обґрунтувавши його у судовому рішенні. При цьому, суд врахував те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрювався, а наразі обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в обґрунтування прийнятого рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд зазначив, що обвинуваченому доцільно продовжити дію обраного запобіжного заходу, оскільки на час розгляду справи не відпали підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу, а саме ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду враховуючи те, що ОСОБА_8 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких, тому він може переховуватися від суду з метою уникнення в подальшому кримінальної відповідальності та покарання.
Також продовжує існувати ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується тим, що обвинувачений, перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, не перебуваючи в умовах ізоляції до завершення судового слідства, може перебувати у зоні бойових дій, виконувати бойові розпорядження, тим самим матиме змогу не з'являтися у судові засідання. Також слід зазначити, що в такому разі, перевірка достовірності підстав для неявки до суду вимагатиме певного часу, що в свою чергу, може призвести до необґрунтованого затягування строків судового провадження.
Продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у даному провадженні є виправданим, оскільки з боку сторонніх наглядачів наявний суспільний інтерес до розгляду цього провадження, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом «Поваги до свободи особистості», що знайшло своє відображення в п. 79 Рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України».
На думку колегії суддів, обраний та продовжений щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини та менш суворий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Як вбачається з наданих матеріалів провадження, суд оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою. Судом першої інстанції прийнято до уваги обставини інкримінованого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, на які посилається захисник.
Твердження захисника про відсутність доказів наявності заявлених ризиків не впливають на законність оскаржуваної ухвали, оскільки чинний КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково, тобто, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні надалі. На даний час існує ймовірність, що ОСОБА_8 може здійснити дії щодо протидії кримінальному провадженню задля уникнення від кримінальної відповідальності та, як наслідок, покарання, а тому є підстави вважати заявлені ризики реальними.
Конституційний Суд України у рішенні від 27.10.1999 р. № 7рп зазначив, що кримінальну відповідальність слід розглядати як особливий правовий інститут, у межах якого здійснюється реагування держави на вчинений злочин. Кримінальна відповідальність передбачає офіційну оцінку відповідними державними органами поведінки особи як злочинної. Підставою кримінальної відповідальності є наявність у діяннях особи складу злочину, передбаченого кримінальним законом. Це форма реалізації державою правоохоронних норм, яка, в кінцевому підсумку, полягає в застосуванні до особи, що вчинила злочин, конкретних кримінально-правових заходів примусового характеру через обвинувальний вирок суду.
Крім того, висновок суду першої інстанції щодо законності підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який, посилаючись на практику застосування ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у рішеннях Кудла проти Польщі та МакКей проти Сполученого Королівства констатував, що основною метою ст. 5 Конвенції є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Проте, безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 будь-якого альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі достатніми та належними підставами застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зміна або застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 і виключити ризики, пов'язані із звільненням його з-під варти.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування або зміни ухвали суду, колегією суддів не встановлено. Тому апеляційні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.05.2025 року, якою щодо обвинуваченого в кримінальному провадженні № 12023041410000211 від 28 вересня 2023 року ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 04 липня 2025 року включно залишити без змін.
Судді: