Справа № 643/4203/25
Провадження № 2/643/2939/25
19.05.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Салтівського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом адвоката Ковтунової Лариси Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Зміст позовних вимог
Адвокат Ковтунова Л.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 (позивач), просить розірвати шлюб, укладений між позивачем та ОСОБА_1 (відповідач).
Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги
Спільне життя позивача та відповідача не склалося. Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 21.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.04.2025 відмовлено в клопотанні представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Стислий виклад позиції учасників справи в ході судового провадження
Представника відповідача - адвокат Беженський А.В. подав відзив, згідно з яким просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначив, що у сторін є двоє спільних неповнолітніх дітей, яких відповідач дуже любить та бажає брати активну участь у їх житті. Відповідач переконаний, що дітям краще жити у повній родині, де вони можуть кожного дня спілкуватись з обома батьками, а також з іншими родичами, а тому заперечує проти розірвання шлюбу.
Представник позивача подала відповідь на відзив, в якому зазначила, що позивач не бажає зберігати шлюб з відповідачем та вважає, що його збереження протирічить її вільним намірам. Крім того, заперечення проти позову носять формальний характер, бо єдиною підставою для відмови у позові зазначається наявність двох неповнолітніх дітей.
Фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені
10.08.2012 між позивачем та відповідачем зареєстрований шлюб Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 372, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Застосовне законодавство та релевантна судова практика
Згідно з ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 24 Сімейного кодексу України (СК) передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 56 СК кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 110 СК, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ст. 112 СК суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).
Позиція суду
Згідно з чинним законодавством основною засадою шлюбу є вільна згода чоловіка та жінки на перебування у шлюбних відносинах.
Відповідно, ключовим в даній категорії справ є наявність волевиявлення позивача на розірвання шлюбу з відповідачем.
Суд встановив, що сімейне життя позивача та відповідача не склалось, розірвання шлюбу відповідає інтересам позивача.
Подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, порушувати засади його добровільності та фактично означати примушування позивача до його збереження, у зв'язку з чим може призвести до порушення права позивача на свободу та особисту недоторканність.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, оскільки наявність двох неповнолітніх дітей згідно з чинним законодавством не може бути імперативною підставою для відмови в позові про розірвання шлюбу. Вимоги про розірвання шлюбу не пов'язані з вимогами щодо встановлення місця проживання дітей, а також порядку спілкування відповідача з останніми. Суд при цьому враховує, що розірвання шлюбу, виходячи з положень законодавства України, не впливає на зміст та обсяг батьківських прав відповідача. Таким чином, розірвання шлюбу не впливатиме на права та обов'язки відповідача як батька неповнолітніх дітей. Також суд зазначає, що інтереси дітей безумовно повинні прийматись до уваги, проте з урахуванням обставин даної справи вказані інтереси не можуть превалювати над засадами добровільності шлюбу.
Враховуючи наведене, суд задовольняє позов.
Згідно з клопотанням представника позивача суд залишає позивачу прізвище, яким вона на даний час іменується.
Виходячи із практики Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»), суд надає оцінку лише тим доказам та аргументам сторін, які мають значення для предмету доказування в даній справі, і в тому обсязі, який є необхідним та достатнім виходячи з предмету та підстав позову.
Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України
Позовну заявуадвоката Ковтунової Лариси Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб міжОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 )таОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ), зареєстрований 10.08.2012 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 372- розірвати.
Після реєстрації розірвання шлюбуОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Копію рішення направити до Салтівського відділу реєстрації актів цивільного стану м. Харкова для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про реєстрацію шлюбу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.А. Крівцов