19 травня 2025 року
м. Київ
справа № 560/13119/23
адміністративне провадження № К/990/14846/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 560/13119/23
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 ,
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кузнецова Кирила Сергійовича
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року (головуючий суддя: Боровицький О.А., судді: Курко О.П., Шидловський В.Б.).
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Суть спору
1. Позивачка звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті їй додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 1 березня 2023 року до 31 травня 2023 року із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату їй додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 1 березня 2023 року до 31 травня 2023 року із розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.
2. В обґрунтування позовних вимог що позивачка зазначила, що у період з 1 березня 2023 року до 31 травня 2023 року брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, виконуючи бойові завдання на лінії бойового зіткнення з противником в першому ешелоні оборони.
На цій основі ОСОБА_1 стверджувала, що набула права на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі- «Постанови № 168») у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Однак, позивачці не нараховано та не виплачено додаткову винагороду у період березень-травень 2023 року збільшену до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні ним здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Вважаючи бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 неправомірною, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
3. Військова частина НОМЕР_3 заперечувала щодо бездіяльності та зазначила, що ОСОБА_1 безпосередньо брала участь у заходах необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, оборони України, відповідно до бойових наказів та розпоряджень. ОСОБА_1 внесена у накази Військової частини НОМЕР_3 про виплату додаткової винагороди визначеної Постановою №168 за період з 9 березня 2023 до 31 травня 2023 року, проте вказані виплати не проведено, оскільки фінансове господарство батальйону ведеться Військовою частиною НОМЕР_2 .
На цій основі стверджує, що вчинила усі можливі дії щодо проведення виплат позивачці.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року позовні
вимоги задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії згідно наказів командира Військової частини НОМЕР_3 №259 від 28 квітня 2023 року, №306 від 11 травня 2023 року та №487 від 27 липня 2023 року про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_3 за березень - травень 2023 року;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії згідно наказів командира Військової частини НОМЕР_3 №259 від 28 квітня 2023 року, №306 від 11 травня 2023 року та №487 від 27 липня 2023 року про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_3 за березень - травень 2023 року, з урахуванням проведених виплат за цей період;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
5. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за період з березня 2023 року до травня 2023 року позивачка має право на нарахування і виплату додаткової винагороди у розмірі: 100 000 грн за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях чи заходах, що підтверджується наявними матеріалами справи.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року задоволено апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 , скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
7. Суд апеляційної інстанції виснував, що відповідно до наказу № 143 від 21 травня 2023 року робоча група провела перевірку документальних підстав та законності виплати додаткової винагороди згідно з наказами командира Військової частини НОМЕР_1 № 259 від 28 квітня 2023 року, № 306 від 11 травня 2023 року. За результатами перевірки встановлено, що відповідно до бойового розпорядження НОМЕР_4 омбр від 7 березня 2023 року № 1971/кп/5дск, бойового наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 3ДСК від 9 березня 2023 року перша та друга стрілецька рота військової частини НОМЕР_1 отримали завдання зайняти район оборони, який знаходиться на лінії безпосереднього зіткнення з противником.
Згідно з бойовим розпорядженням командира Військової частини НОМЕР_1 № 18 дск від 14 березня 2023 року, третя стрілецька рота перейшла в підпорядкування іншого батальйону із завданням зайняти рубіж оборони на лінії бойового зіткнення. Решта сил та засобів Військової частини НОМЕР_1 , поставлено завдання зосередитись в визначених точках, які не відносять до лінії бойового зіткнення з противником та здійснював забезпечення інших підрозділів. Тобто, дана обставина виключає можливість перебування військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 (крім першої, другої, третьої стрілецької роти) в районні оборони та фізичної можливості приймати безпосередню участь у бойових діях на лінії бойового зіткнення. З урахуванням вказаного робоча група рекомендувала відмовити у виконанні наказів № 259 від 28 квітня 2023 року, № 306 від 11 травня 2023 року та залишити їх без задоволення.
Скасування наказів № 259 від 28 квітня 2023 року, № 306 від 11 травня 2023 року та № 487 від 27 липня 2023 року свідчить про те, що бойові розпорядження, згадані в довідках про безпосередню участь позивача у бойових діях є такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки підрозділ позивача згідно з вказаними розпорядженнями та бойовими наказами зосереджувався в визначених точках, які не відносять до лінії бойового зіткнення з противником та здійснював забезпечення інших підрозділів. Тобто, фактично накази, на підставі яких мали бути здійснені виплати, скасовані особою, яка їх видала і підстави для такої виплати Військовою частиною НОМЕР_2 відпали.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для виплати позивачці додаткової винагороди у розмірі: 100 000 грн за взяття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях чи заходах.
Короткий зміст касаційної скарги і відзиву
8. Представник ОСОБА_1 - адвокат Кузнецов Кирило Сергійович просить Верховний Суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
9. В обґрунтування підстав касаційного оскарження представник позивача послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - "КАС України").
10. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не врахував висновків щодо застосування пунктів 3, 4, 5 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29, яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 1 червня 2022 року, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23, від 21 березня 2024 року у справі № 560/3141/23.
11. Водночас представник Військової частини НОМЕР_2 у своєму відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Стверджував, що накази, на підставі яких мали бути здійснені позивачці виплати додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, скасовані особою, яка їх видала і підстави для такої виплати Військовою частиною НОМЕР_2 відпали.
12. Військова частина НОМЕР_1 відзиву на касаційну скаргу не подала, копія ухвали про відкриття провадження у справі була доставлена до її електронного кабінету 17 квітня 2024 року.
13. Ухвалою від 25 квітня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до бойового наказу командира НОМЕР_5 об НОМЕР_6 обр ТрО від 9 березня 2023 року №3дск позивачка безпосередньо брала участь у заходах необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України у складі НОМЕР_5 окремого батальйону територіальної оборони (в/ч НОМЕР_1 ) на лінії бойового зіткнення з противником в першому ешелоні оборони на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань батальйону.
15. Відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 6 березня 2023 року №760/19/58т ЗПУ 2 та бойового розпорядження Командувача ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 6 березня 2023 року №313/1849/600т, бойового розпорядження ТГр "Мена" від 7 березня 2023 року №122, бойового розпорядження НОМЕР_4 ОМБР від 7 березня 2023 року №1971/кп/5дск, відповідно до бойового наказу командира НОМЕР_5 об НОМЕР_6 обр ТрО від 9 березня 2023 року №3дск (на виконання бойового розпорядження НОМЕР_4 ОМБР від 7 березня 2023 року №1971/кп/5дск) з 9 березня 2023 року батальйон (військова частина НОМЕР_1 ) приступив до виконання бойових завдань в першому ешелоні оборони в районі населених пунктів Макіївка, Невське Луганської області, Сватівський район Красноріченська селищна територіальна громада, н.п. Нове, Лиманської міської територіальної громади Донецької області, що входить в район ведення бойових дій, визначений Наказом головнокомандувача ЗСУ №89 від 1 квітня 2023 року - за березень, №111 від 1 травня 2023 року - за квітень, №147 від 1 червня 2023 року за травень та приймає безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану по відсічі і стримуванню збройної агресії російської федерації, що є підставою для виплати додаткової грошової винагороди.
16. Відповідно до рапортів начальника логістики - заступника командира батальйону Військової частини НОМЕР_1 за березень 2023 року № 2226 від 11 квітня 2023 року, за квітень 2023 року № 2851 від 1 травня 2023 року, за травень 2023 № 3485 від 1 червня 2023 року позивачка була внесена в накази командира Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати їй додаткової винагороди, яка встановлена Постановою № 168 за взяття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за періоди з 9 березня 2023 року до 31 травня 2023 року, виходячи з розміру 100000 грн на місяць, пропорційно часу участі в таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей періоди:
з 9 березня 2023 року до 31 березня 2023 року - Наказ № 259 від 28 квітня 2023 року;
з 1 квітня 2023 року до 30 квітня 2023 року - Наказ № 306 від 11 травня 2023 року;
з 1 травня 2023 року до 31 травня 2023 року - Наказ № 487 від 27 липня 2023 року.
17.На звернення позивача щодо проведення виплати, яка встановлена Постановою №168, Військова частина НОМЕР_3 повідомила, що грошове забезпечення в період березня - травня 2023 виплачено у повному обсязі. Сума заборгованості додаткової винагороди з розрахунку: 100 000 грн за березень 2023 складає 51935,48 грн за квітень 2023 року складає 70000 грн.
Оскільки, фінансове господарство за батальйон ведеться у бригаді в/ч НОМЕР_2 і є спільним, виплату грошової винагороди проводить Військова частина НОМЕР_2 .
18. Вважаючи, що у період з березня до травня 2023 року відповідачі допустили протиправну бездіяльність щодо недоплати належних сум додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ
19. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - "Закон №2011-XII") держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
20. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
21. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та
повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
22. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
23. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам був затверджений наказом Міністра оборони України від 7 червня 2018 року №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 (далі - "Порядок №260").
24. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
25. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
26. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України [зобов'язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
27. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
28. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
29. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній з моменту прийняття цієї постанови до змін, внесених постановою від 9 серпня 2023 року №836) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (з 19 липня 2022 року з набранням чинності постановою від 7 липня 2022 року №793 (застосовується з 1 червня 2022 року) - в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
30. У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, та розмір вказаної додаткової винагороди.
31. Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання "а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів … в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах" є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов'язано із застосуванням сполучника "або", який має розділовий характер.
32. У постанові від 22 листопада 2023 року у справі №520/690/23 Верховний Суд констатував, що "текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови №168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав".
33. Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв'язку з чим подальшими змінами, внесеними Постановою від 7 липня 2022 року №793 (застосовується з 24 лютого 2022 року), Постанова №168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що "порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".
34. Відповідно до статті 8 Закону України "Про Збройні Сили України" від 6 грудня 1991 року №1934-XII Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII).
35. Наказом Міністра оборони України від 1 квітня 2022 року №98, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 квітня 2022 року за №382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку №260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
36. Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, Міністр оборони України видав директиви від 7 березня 2022 року №248/1217, від 25 березня 2022 року №248/1298, від 18 квітня 2022 року №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 1 червня 2022 року), які протягом спірного періоду регулювали питання визначення саме документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в означених діях і заходах.
37. Надання таких телеграм, які є формою рішення Міністра, обов'язкового до виконання суб'єктами, підпорядкованими Міністерству оборони України, обґрунтоване особливостями правового режиму воєнного стану.
38. Телеграмою від 7 березня 2022 року №248/1217 Міністр оборони України довів до відома, зокрема, командирів (начальників) військових частин, вимогу щодо виплати військовослужбовцям Збройних Сил України за періоди безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), визначених рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України, додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у розрахунку на місяць (пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
39. У пункті 2.1 цієї телеграми зазначено, що порядок документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України 6 березня 2022 року (додається, далі - Порядок).
40. Пунктом 4 вказаної телеграми встановлено, що командири військових частин, до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин, щомісяця не пізніше 25 березня і в подальшому щомісячно до 5 числа повідомляють військові частини за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях за минулий місяць.
41. Згідно з Порядком, затвердженим Головнокомандувачем Збройних Сил України 6 березня 2022 року, для документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил України у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів можуть використовуватися такі документи:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- наказ (по стройовій частині);
- журнал бойових дій (вахтовий журнал), журнал ведення оперативної обстановки;
- список особового складу, який залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань.
Крім цього, можуть використовуватися такі документи (за наявності):
- бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань;
- книга служби нарядів та подій, що відбувалися;
- постова відомість під час охорони об'єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), на який було здійснено збройний напад.
42. У директиві від 25 березня 2022 року №248/1298 Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів".
43. Пунктом 3 цього окремого доручення установлено райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
44. Пунктом 5 установлено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів:
- командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини;
- керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
45. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6).
46. 23 червня 2022 року Міністр оборони України видав Окреме доручення №912/з/29, яке підлягало застосуванню з 1 червня 2022 року, тоді як попередні телеграми Міністра оборони України наказано вважати такими, що з 1 червня 2022 року не застосовуються (пункти 13, 14 окремого доручення).
47.Спірні правовідносини у цій справі склалися з приводу невиплати відповідачами на користь позивача як військовослужбовця Збройних Сил України, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 у розмірі: 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за березень-травень 2023 року.
48.Право на виплату додаткової винагороди до 100 000 грн за березень-травень 2023 року позивачка обґрунтовує тим, що відповідно до бойового наказу командира НОМЕР_5 об НОМЕР_6 обр ТрО від 9 березня 2023 року № 3дск безпосередньо брала участь у заходах, необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України у складі НОМЕР_5 окремого батальйону територіальної оборони (Військова частина НОМЕР_1 )
До того ж, відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від березня 2023 року №760/19/58т ЗПУ 2 та бойового розпорядження Командувача ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 6 березня 2023 року №313/1849/600т, бойового розпорядження ТГр "Мена" від 7 березня 2023 року №122, бойового розпорядження НОМЕР_4 ОМБР від 7 березня 2023 року №1971/кп/5дск, відповідно до бойового наказу командира НОМЕР_5 об НОМЕР_6 обр ТрО від 9 березня 2023 року №3дск (на виконання бойового розпорядження НОМЕР_4 ОМБР від 7 березня 2023 року №1971/кп/5дск) з 9 березня 2023 року батальйон (військова частина НОМЕР_1 ) приступив до виконання бойових завдань в першому ешелоні оборони в районі населених пунктів Макіївка, Невське Луганської області, Сватівський район Красноріченська селищна територіальна громада, н.п. Нове, Лиманської міської територіальної громади Донецької області, що входить в район ведення бойових дій, визначений Наказом головнокомандувача ЗСУ №89 від 1 квітня 2023 року - за березень, №111 від 1 травня 2023 року - за квітень, №147 від 1 червня 2023 року за травень та приймає безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану по відсічі і стримуванню збройної агресії російської федерації.
49. Натомість невиплату позивачу додаткової винагороди за березень-травень 2023 року відповідач обумовлював тим, що 10 серпня 2023 року командиром Військової частини НОМЕР_1 підписано наказ № 517 «Про скасування наказів командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) на виплату додаткової винагороди військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 », яким скасовано: наказ командира Військової частини НОМЕР_1 № 259 від 28 квітня 2023 року про виплату особовому складу Військової частини НОМЕР_1 додаткової винагороди; наказ командира Військової частини НОМЕР_1 № 306 від 11 травня 2023 року про виплату особовому складу Військової частини НОМЕР_1 додаткової винагороди; наказ командира Військової частини НОМЕР_1 № 487 від 27 липня 2023 року про виплату особовому складу Військової частини НОМЕР_1 додаткової винагороди.
50. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до копії витягу із журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 інв. № 479 від 20 грудня 2022 року з 1 березня 2023 року до 31 травня 2023 року старший солдат ОСОБА_2 у складі НОМЕР_5 окремого батальйону територіальної оборони на лінії бойового зіткнення з противником в першому ешелоні оборони на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань брав участь у заходах необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, оборони України.
Командир Військової частини НОМЕР_1 видав накази про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 за березень-травень 2023 року відповідно до наказів № 259 від 28 квітня 2023 року, № 306 від 11 травня 2023 року та № 487 від 27 липня 2023 року, в додатках до яких є позивач.
Одночасно, як встановили суди попередніх інстанцій, накази № 259 від 28 квітня 2023 року, № 306 від 11 травня 2023 року та № 487 від 27 липня 2023 року, видані відповідно до вимог Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 та додатки до наказів відповідають формі додатку № 1 Окремого доручення. Окрім цього, у підставах про видання цих довідок зазначені документи, визначені абзацами 3, 4 та 5 пункту 3 цього Доручення.
51. Наведене свідчить, що Військова частина НОМЕР_1 вчиняла необхідні дії в межах законодавства України, щоб позивачка отримала додаткову грошову нагороду, яка встановлена Постановою № 168 за безпосередню участь у бойових діях або заходах виходячи з розміру: 100 000 грн на місяць, пропорційно часу участі в таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат.
52. Водночас суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову, виходив з того, що відповідно до
наказу № 143 від 21 травня 2023 року робоча група провела перевірку документальних підстав та законності виплати додаткової винагороди згідно з наказами командира Військової частини НОМЕР_1 № 259 від 28 квітня 2023 року, № 306 від 11 травня 2023 року. За результатами перевірки встановлено, що відповідно до бойового розпорядження НОМЕР_4 омбр від 7 березня 2023 року № 1971/кп/5дск, бойового наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 3ДСК від 9 березня 2023 року перша та друга стрілецька рота військової частини НОМЕР_1 отримали завдання зайняти район оборони, який знаходиться на лінії безпосереднього зіткнення з противником. Згідно з бойовим розпорядженням командира Військової частини НОМЕР_1 № 18 дск від 14 березня 2023 року, третя стрілецька рота перейшла в підпорядкування іншого батальйону із завданням зайняти рубіж оборони на лінії бойового зіткнення. Решта сил та засобів Військової частини НОМЕР_1 , поставлено завдання зосередитись в визначених точках, які не відносять до лінії бойового зіткнення з противником та здійснював забезпечення інших підрозділів. Тобто, ця обставина виключає можливість перебування військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 (крім першої, другої, третьої стрілецької роти) в районні оборони та фізичної можливості приймати безпосередню участь у бойових діях на лінії бойового зіткнення. З урахуванням вказаного робоча група рекомендувала відмовити у виконанні наказів № 259 від 28 квітня 2023 року, № 306 від 11 травня 2023 року та залишити їх без задоволення.
53. Верховний Суд уважає такий висновок суду апеляційної інстанції помилковим, адже бойові накази діяли у березні-травні 2023 року і позивачка в цей час приймала безпосередню участь у бойових діях на лінії бойового зіткнення, натомість, накази скасовано 10 серпня 2023 року. Тобто у випадку, який склався, у цій справі, на момент участі позивача у бойових діях на лінії бойового зіткнення бойові накази були чинними, а тому за період з 9 березня 2023 року до 31 травня 2023 року позивач має право на нарахування і виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях чи заходах, що підтверджується наявними матеріалами справи.
54.З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для виплат позивачці за вказаний період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі.
55.Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість цього позову та наявність підстав для його задоволення. Водночас помилковим є протилежний висновок суду апеляційної інстанції.
56.З урахуванням вказаного Верховний Суд зазначає про те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, який дійшов правильного висновку по суті спору в цій справі.
57.Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
58.На цій основі Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову.
59.З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кузнецова Кирила Сергійовича задовольнити.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року скасувати, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
..........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду