Справа № 240/12125/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова О.Г.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
19 травня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства "Шанс" до Державного реєстратора Червоненської селищної ради Андрушівського району Попіля Володимира Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон Любар", третьої особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У червні 2024 року Селянське (фермерське) господарство "Шанс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області Попіля Володимира Вікторовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон Любар", третьої особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області Попіль Володимира Вікторовича від 05 серпня 2021 року, про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Регіон Любар» на ідеальні частки земельних ділянок площею 50,4218 га кадастровий номер 1821481000:13:000:0002 та площею 16,3051 га кадастровий номер 1821481000:15:000:0125, згідно якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інше речове право ТОВ «Агро-Регіон Любар» на вказані земельні ділянки, на підставі договорів оренди від 26.06.2021 року укладених між третіми особами у справі:
- ОСОБА_2 та ТОВ «Агро - Регіон Любар», номер записів про інше речове право: 43338750,43338477;
- ОСОБА_3 та ТОВ «Агро - Регіон Любар», номер записів про інше речове право: 43341232,43341020;
- ОСОБА_4 та ТОВ «Агро - Регіон Любар», номер записів про інше речове право: 43339862, 43339599;
- ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ТОВ «Агро - Регіон Любар», номера записів про інше речове право: 43337823, 43337520, 43337157, 43336889.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що розпорядженням голови Романівської районної державної адміністрації від 13 червня 2006 року за №229 власникам двадцяти сертифікатів на право власності на земельну часту (пай) передано у спільну часткову власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки з кадастровими номерами 1821481000:13:000:0002 та 1821481000:15:000:0125 площею 50,4218 га та 16,3051 га відповідно, що розташовані на території Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області (нині Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області), титульним співвласником яких зазначено ОСОБА_7 29 січня 2007 року між представником співвласників ОСОБА_7 та СФГ «Шанс» було укладено договір оренди земельної ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва, строком на десять років. Договір зареєстрований реєстраційним органом, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 січня 2007 року за № 040720700001. 06 вересня 2016 року між ОСОБА_7 та СФГ «Шанс» було укладено додаткову угоду про поновлення терміну дії вищезазначеного договору оренди земельної ділянки та внесення змін до нього. Однак, в 2021 році позивачу стало відомо, що 05.08.2021 державним реєстратором здійснена подвійна реєстрації права оренди ТОВ "Агро-Регіон Любар" земельних ділянок кадастрові номери 1821481000:000:0002 та 1821481000:15:000:0125, право оренди на які було зареєстровано за СФГ "Шанс", чим було порушено права та законні інтереси позивача та інших співвласників "спільних земельних ділянок", що стало підставою для звернення із даним позовом до суду.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , особою, яка не приймала участь у справі, однак вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13 червня 2006 року згідно розпорядження голови Романівської районної державної адміністрації за №229 ОСОБА_7 (титульний власник) та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 передано у спільну часткову власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки з кадастровими номерами 1821481000:13:000:0002 та 1821481000:15:000:0125 площею 50,4218 га та 16,3051 га відповідно, що розташовані на території Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області (нині Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області), та видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №844350, що зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010620700031 28 листопада 2006 року.
29 січня 2007 року між ОСОБА_7 та СФГ «Шанс» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 66,7269 га для товарного сільськогосподарського виробництва, строком на десять років. Договір зареєстрований реєстраційним органом, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 січня 2007 року за №040720700001.
06 вересня 2016 року між ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_7 , ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_29 та СФГ «Шанс» було укладено додаткові угоди про поновлення терміну дії зазначеного договору оренди земельної ділянки, з проведенням подальшої реєстрації іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з відповідною частиною співвласників даних земельних ділянок.
26 червня 2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали з ТОВ «Агро-Регіон Любар» договори оренди землі на належні їм частки земельних ділянок, що перебувають у спільній частковій власності (державну реєстрацію іншого речового права на них здійснив державний реєстратор Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області), зокрема:
- договір оренди землі б/н від 26 червня 2021 року, що укладений між ОСОБА_2 і ТОВ «Агро-Регіон Любар», номери записів про інше речове право 43338750, 43338477;
- договір оренди землі б/н від 26 червня 2021 року, що укладений між ОСОБА_3 і ТОВ «Агро-Регіон Любар», номери записів про інше речове право 43341232, 43341020;
- договір оренди землі б/н від 26 червня 2021 року, що укладений між ОСОБА_4 і ТОВ «Агро-Регіон Любар», номери записів про інше речове право 43339862, 43339599;
- договір оренди землі б/н від 26 червня 2021 року, що укладений між ОСОБА_6 , ОСОБА_5 і ТОВ «Агро-Регіон Любар», номери записів про інше речове право 43337823, 43337520, 43337157, 43336889.
Не погоджуючись з рішенням державного реєстратора Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області ОСОБА_30 , як особи, що здійснювала державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень звернувся до суду з позовними вимогами, які є предметом розгляду у даній справі
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч.4 ст.182 Цивільного кодексу України).
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваних рішень, тобто до 01.01.2016 року (далі - Закон №1952-IV).
За змістом ст.2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою.
Пунктом 2 ч.1 ст.4 Закону №1952-IV передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягає, зокрема, право оренди земельної ділянки.
В силу ч.1 ст.5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Частиною 7 ст.16 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом (п.1); інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою (п.6).
Згідно із ч.4 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації прав.
Відповідно до ч.4 ст.3 Закону №1952-IV права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними якщо їх реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
При цьому, як зазначено у пункті 8-1 частини другої статті 9 Закону № 1952-IV під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.
Виходячи із обставин даної справи, предметом судового дослідження є перевірка наявності одночасного існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку, наявність якої суперечить вимогам Закону №1952-IV.
Судом встановлено, що 13 червня 2006 року згідно з розпорядженням голови Романівської районної державної адміністрації № 229 Степанюку І. С. (титульний власник) та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_31 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 передано у спільну часткову власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки з кадастровими номерами 1821481000:13:000:0002 та 1821481000:15:000:0125, площею 50,4218 та 16,3051 га відповідно, що розташовані на території Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області (нині Романівська селищна рада Житомирського району Житомирської області), та видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 844350, що зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 28 листопада 2006 року за № 010620700031.
29 січня 2007 року між ОСОБА_7 і СФГ «Шанс» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 66,7269 га для товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років. Договір зареєстрований реєстраційним органом, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 січня 2007 року № 040720700001.
Договір оренди земельної ділянки від 29 січня 2007 року з реєстраційним номером 040720700001 укладений між ОСОБА_7 (уповноваженою особою), як одним із співвласників земельних ділянок, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 844350, та СФГ «Шанс». Об'єктом оренди даного договору є земельна ділянка загальною площею 66,7269 га.
Згідно даних Державного земельного кадастру, суцільної земельної ділянки загальною площею 66,7269 га з кадастровими номерами як 1821481000:15:000:0125 так і 1821481000:15:000:0125 на території Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області, що перебуває в оренді в СФГ «Шанс», на даний час не існує.
Аналізуючи державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №844350 слід відмітити, що з моменту укладення договору оренди земельної ділянки від 29 січня 2007 року з реєстраційним номером 040720700001 впродовж 2007-2020 років змінилася певна кількість співвласників даних земельних ділянок у зв'язку зі смертю попередніх співвласників та оформлення цих ділянок на їх спадкоємців.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
ОСОБА_7 при укладенні договорів оренди землі від 29.01.2007 діяв як уповноважена особа співвласників даних земельних ділянок з кадастровими номерами 1821481000:15:000:0125 площею 16,3051 га та 1821481000:13:000:0002 площею 52,4218 га. У зв'язку із зміною співвласників по причині оформлення спадкових прав після смерті спадкодавців, а також враховуючи те, що нові власники, в тому числі і треті особи, не наділяли повноваженнями ОСОБА_7 на вчинення будь-яких дій щодо володіння, користування та розпорядження своїми земельними ділянками, в ОСОБА_7 були відсутні будь-які повноваження та правові підстави щодо підписання правочинів, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням земельними ділянками з кадастровими номерами 1821481000:15:000:0125 та 1821481000:13:000:0002.
Частиною 1 статті 358 Цивільного кодексу України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Враховуючи викладене, права СФГ «Шанс» як орендаря на користування земельною ділянкою припинилися у зв'язку з закінченням строку договору, на який його було укладено за відсутності домовленості про його продовження на змінених умовах (частина перша статті 31 «Про оренду землі») та відсутності всіх необхідних юридичних фактів, необхідних для реалізації переважного права на поновлення договору оренди.
У подальшому, 06 вересня 2016 року між ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_7 , ОСОБА_24 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_29 та СФГ «Шанс» було укладено додаткові угоди про поновлення терміну дії зазначеного договору оренди земельної ділянки, з проведенням подальшої реєстрації іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з відповідною частиною співвласників даних земельних ділянок.
У свою чергу, частина спадкоємців, зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 вирішили не передавати в оренду для СФГ «Шанс» свої частки у земельних ділянках з кадастровими номерами 1821481000:13:000:0002 та 1821481000:15:000:0125.
Матеріалами справи встановлено, що у серпні 2019 року СФГ «Шанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_7 про поновлення строку дії договору оренди землі (справа № 290/794/19). Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 22 січня 2020 року та постановою Верховного Суду від 04 березня 2021 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися апеляційний та касаційний суди, виходив із того, що позивач пропустив встановлений частиною другою статті 33 Закону України «Про оренду землі» місячний строк для повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.
Також, у січні 2020 року СФГ «Шанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання укладеної додаткової угоди про поновлення договору оренди землі (справа № 290/6/20). Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 24 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що права СФГ «Шанс» як орендаря на користування земельною ділянкою припинилися у зв'язку із закінченням строку договору, на який його було укладено за відсутності домовленості про його продовження на змінених умовах (частина перша статті 31, частина четверта статті 33 Закону України «Про оренду землі») та відсутності всіх юридичних фактів, необхідних для реалізації переважного права на поновлення договору оренди.
У червні 2020 року СФГ «Шанс» та ОСОБА_7 звертались з черговими позовними вимогами до ОСОБА_4 про поновлення договору оренди землі (справа №290/628/20). Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2020 року, залишеного без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року відмовлено в задоволенні позовних вимог СФГ «Шанс» та ОСОБА_7 та зазначено, що за даними Державного земельного кадастру суцільної земельної ділянки загальною площею 66,7269 на за кадастровими номерами 1821481000:15:000:0125 та 1821481000:15:000:0125 на території Вільшанської сільської ради Романівського району
Житомирської області, що перебуває в оренді в СФГ «Шанс», на даний час немає. Нові співвласники земельних ділянок не наділяли повноваженнями ОСОБА_7 на вчинення будь-яких дій щодо володіння, користування та розпорядження своїми земельними ділянками. Права СФГ «Шанс» як орендаря на користування земельною ділянкою припинилися у зв"язку з закінченням дії договору, на який його було укладено за відсутності домовленості про його повторне укладення.
У травні 2021 року СФГ «Шанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання укладеними додаткових угод про поновлення договору оренди землі (справа № 290/396/21). Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 03 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року та постановою Верховного Суду від 04 травня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, мотивоване тим, що предметом договору оренди землі від 29 січня 2007 року є земельна ділянка площею 66,7269 га без зазначення її кадастрового номера, водночас додаткова угода про поновлення договору оренди землі, яка була направлена ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в травні 2021 року, містить пропозицію про поновлення договору оренди на 1/24 частини двох земельних ділянок: площею 52,4218 га, кадастровий номер 1821481000:13:000:0002, та площею 16,3051 га, кадастровий номер 1821481000:15:000:0125. При цьому, за даними Державного земельного кадастру, вказані земельні ділянки не є суміжними і не об'єднувалися в одну земельну ділянку. При укладенні договору оренди землі від 29 січня 2007 року ОСОБА_7 діяв як уповноважена особа співвласників земельних ділянок, однак на час звернення до суду з позовом у цій справі співвласники змінилися і не уповноважували ОСОБА_7 на вчинення будь-яких дій щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою загальною площею 66,7269 га. Тому ОСОБА_7 не має повноважень та правових підстав на підписання правочинів, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням земельними ділянками площею 52,4218 га, кадастровий номер 1821481000:13:000:0002, та площею 16,3051 га, кадастровий номер 1821481000:15:000:0125. За таких обставин, оскільки додаткова угода до договору оренди землі, яка була надіслана відповідачам, містить інші істотні умови, то частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі» не може бути застосована до спірних правовідносин.
У липні 2021 року СФГ «Шанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання укладеним договору оренди землі (справа № 290/644/21). Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 20 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 16 травня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що жодного доказу на підтвердження того, що СФГ «Шанс» направляло ОСОБА_3 лист-повідомлення з проектом договору оренди землі, суду не надано.
Колегія суддів звертає увагу, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, у справах №290/794/19, №290/644/19, №290/6/20, №290/628/20, №290/396/21, №290/644/21 встановлено, що договір оренди землі від 29 січня 2007 року укладений між ОСОБА_7 та СФГ «Шанс» припинив свою дію через сплив строку, на який він укладався. Кожен зв співвласників - спадкоємців не має жодних зобов'язань перед СФГ «Шанс» щодо пролонгування чи укладення нового договору оренди часток у земельних ділянках та діють за власним волевиявленням щодо вибору орендаря.
У подальшому, 26 червня 2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали з ТОВ «Агро-Регіон Любар» договори оренди землі на належні їм частки земельних ділянок, що перебувають у спільній частковій власності (державну реєстрацію іншого речового права на них здійснив державний реєстратор Червоненської селищної ради Андрушівського району Житомирської області), зокрема:
- договір оренди землі б/н від 26 червня 2021 року, що укладений між ОСОБА_2 і ТОВ «Агро-Регіон Любар», номери записів про інше речове право 43338750, 43338477;
- договір оренди землі б/н від 26 червня 2021 року, що укладений між ОСОБА_3 і ТОВ «Агро-Регіон Любар», номери записів про інше речове право 43341232, 43341020;
- договір оренди землі б/н від 26 червня 2021 року, що укладений між ОСОБА_4 і ТОВ «Агро-Регіон Любар», номери записів про інше речове право 43339862, 43339599;
- договір оренди землі б/н від 26 червня 2021 року, що укладений між ОСОБА_6 , ОСОБА_5 і ТОВ «Агро-Регіон Любар», номери записів про інше речове право 43337823, 43337520, 43337157, 43336889.
Укладення вищевказаних договорів відбулось у той самий спосіб, як і договори від 16 січня 2018 року та 06 лютого 2019 року, додаткові угоди 2016-2018 років, що укладав позивач (СФГ «Шанс») з іншою частиною співвласників (тобто, без виділу відповідачами належних їм часток у праві спільної часткової власності у натурі шляхом формування окремих земельних ділянок з новими кадастровими номерами, межами та площами; без отримання письмової згоди від інших співвласників, та із реєстрацією права оренди як іншого права в ДРРП).
Своє право на укладення таких договорів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_32 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вбачають у гарантованому їм ч.4 та 5 ст.88 ЗК України праві на отримання в своє володіння та користування частини спільної земельної ділянки, відповідно до розміру належної їм частки, та правом на доходи від її використання.
Крім того, перебування у спільній частковій власності співвласників земельної ділянки не перешкоджає одному із співвласників ставити питання про виділ його частки зі спільного майна. За змістом статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності. Право на виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності регулюється нормами статті 364 ЦК України і правового значення для вирішення спору у цій справі не має.
Об'єктом договорів, що оспорюються, було право оренди на частку у праві власності на спільну земельну ділянку, яка належить кожному із відповідачів. Будь-яких доказів про наявність договору про спільну часткову власність, укладеного відповідно до частини другої статті 88 ЗК України, матеріали справи не містять. Тому поновлення договору оренди на новий строк частиною співвласників не може впливати на волевиявлення інших співвласників, зокрема і відповідачів, які такого бажання не виявили.
При цьому, укладення оспорюваних угод не перешкоджає у реалізації прав інших співвласників на розпорядження своїми частками у спільній земельній ділянці.
Суд зазначає, що статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що порядок державної реєстрації прав та їх обтяжень, серед іншого, передбачає встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Відповідно до п.п.4, 6 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Колегія суддів зазначає, що Державна реєстраційна служба України у своєму листі «Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами» від 06.08.2013 за № 2951/05-15-13 роз'яснила, що у відповідності до п.8-1 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного суду України від 29.09.2015 у справі №21-760а15, від 30.03.2016 у справі №21-1434а15 та від 15.11.2016 у справі №21-3030а16.
Колегія суддів звертає увагу, що щодо укладення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 договорів оренди з ТОВ "Агро-Регіон Любар" у вересні 2021 року ОСОБА_7 звертався з позовом до ТОВ "Агро-Регіон Любар" та до Державного реєстратора Червоненської селищної ради Андрушівського району Попіля Володимира Вікторовича, третя особа на стороні позивача - СФГ "Шанс", про скасування подвійної державної реєстрації права оренди земельної ділянки.
Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 22 жовтня 2021 року у справі №290/886/21 позовна заява повернута особі, яка її подала через відсутність у Степанюка І.С. повноважень діяти в інтересах орендодавців, які уклали договори оренди землі з ТОВ «АР Любар».
28 грудня 2021 року на адресу Романівського районного суду надійшла позовна заява селянського (фермерського) господарства «Шанс» та ОСОБА_33 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_34 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон Любар" про визнання недійсними та скасування договорів оренди земельних ділянок площею 50,4218 га кадастровий номер 1821481000:13:000:0002 та площею 16,3051 га кадастровий номер 1821481000:15:000:0125 відповідно, що укладені між відповідачами.
Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2022 року у справі №290/1310/21, за результатами її розгляду, позовні вимоги були задоволені.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року рішення Романівського районного суду від 12 серпня 2022 року було скасоване, прийняте нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог СФГ «Шанс» та ОСОБА_35 .
За наслідками розгляду касаційної скарги СФГ «Шанс» та ОСОБА_7 . Верховний Суд у постанові від 14 травня 2024 року змінив рішення в частині позовних вимог СФГ «Шанс» про скасування договорів оренди постанову Житомирського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року, виклавши її мотивувальну частину в новій редакції, а в частині вимог СФГ «Шанс» про визнання недійсними договорів оренди постанову Житомирського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року залишив без змін.
Верховним Судом в постанові від 14 травня 2024 року визначено наступне: «Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року у справі №753/8671/21 (провадження №61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі №582/18/21 (провадження №61-20968сво21)). Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновлює порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/ або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/ інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі №761/42030/21 (провадження №61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі №607/20787/19 (провадження №61-11625сво22)).
Апеляційний суд, установивши, що права СФГ «Шанс» як орендаря на користування земельною ділянкою припинилися у зв'язку із закінченням строку договору оренди, зробив правильний висновок про відмову СФГ «Шанс» в задоволенні позову про визнання договорів оренди недійсними."
Тобто, СФГ "Шанс" вже зверталось до суду з позовом про скасування договорів оренди, укладених між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_34 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон Любар" і з цього приводу Верховний Суд висловив свою позицію, що підстав для скасування укладених 26.06.2021 договорів оренди землі між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ТОВ «АР Любар» немає, відповідно, договори є чинними та діючими з дня проведення їх державної реєстрації.
Також, і в судових рішеннях у справах №290/794/19, №290/644/19, №290/6/20, №290/628/20, №290/396/21, №290/644/21 суди прийшли до висновку, що договір оренди земельної ділянки площею 66,7269 га укладений між ОСОБА_7 та СФГ «Шанс» 29.01.2007 припинив свою дію 29.01.2017, автоматичного пролонгування даний договір не передбачав, право СФГ «Шанс» на оренду земельних ділянок площею 50,4218 га кадастровий номер 1821481000:13:000:0002 та площею 16,3051 га кадастровий номер 1821481000:15:000:0125 не зареєстроване в ДРРП, натомість починаючи з 2016 року СФГ «Шанс» укладає нові договори на частки співвласників даних земельних ділянок з метою їх оренди.
Стаття 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV передбачає, що підстави для державної реєстрації прав, зокрема підпункту 1 абзацу першого частини першої цієї статті вказує на те, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва або майбутній об"єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
З урахуванням висновків, викладених судами апеляційної та касаційної інстанцій в справах №290/794/19, №290/644/19, №290/6/20, №290/628/20, №290/396/21, №290/644/21, №290/1310/21 доведено припинення строку дії укладеного 29.01.2007 оренди землі, відсутність його пролонгації та факту «подвійної» реєстрації, а також правомірність дій ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 щодо вільного вибору орендаря та чинність укладених з ТОВ «АР Любар» договорів оренди землі, з чого можна, зробити висновок про чинність та відповідність законодавчим актам державної реєстрації таких договорів.
Щодо зазначеного в позові позивачем, що товариство несе витрати у зв"язку із сплатою податків, то суд зазначає, що позивачем не надано належні докази на підтвердження сплати такого навантаження та достовірності наданого позивачем розрахунку збитків, які він поніс.
Також, позивачем стверджується у позові про порушення відповідачем прав інших співвласників земельних ділянок, при цьому не зазначається кого саме, а також не надається підтвердження наданих для СФГ «Шанс» такими співвласниками повноважень щодо захисту їх «порушених» прав. СФГ «Шанс» та його співзасновником ОСОБА_36 , не наведено які саме права та охоронювані законом інтереси фермерського господарства та його учасника ОСОБА_7 порушив відповідач у справі при реєстрації договорів оренди, характер такого порушення та докази наявності порушення.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов СФГ «Шанс» до Державного реєстратора Червоненської селищної ради Андрушівського району Попіль Володимира Вікторовича, треті особи: ОСОБА_37 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Любар» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим, таким, що не містить предмету спору, оскільки відсутнє порушення будь яких прав позивача та третіх осіб у справі та не підлягає задоволенню.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Курко О. П.