19 травня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/13540/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши матеріали уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва 22.08.2022 надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, відповідно до якого позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження нарахувань та невиплати ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсії у розмірі 20667,08 гривень, встановленої на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.11.2020 № ВЗС/5619, виданої станом на 05.03.2019, та невиплати недоотриманої пенсії;
визнати, що з вини саме Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 не отримує пенсію з 01.04.2019 у встановленому розмірі 20667,08 гривень;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 пенсію у встановленому розмірі 20667,08 гривень з 01.04.2019, а також здійснити виплату різниці між встановленим розміром пенсії та фактично виплаченим розміром пенсії (недоотриманої пенсії), починаючи з 01.04.2019 по день завершення перерахунку з врахуванням компенсації втрати частини доходу відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести нарахування на підставі встановленого у сумі 20667,08 гривень розміру пенсії та виплатити ОСОБА_1 одночасно частину суми недоотриманої пенсії, за 9 місяців 2019 року, з одночасною виплатою компенсації цієї частини недоотриманої суми, нарахованої відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Решту недоотриманої пенсії виплачувати щомісяця рівними частинами, з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів у визначеному законодавством порядку, починаючи із місяця, наступного за місяцем набрання чинності рішенням суду;
встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 зазначену справу прийнято до розгляду.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії. Запропоновано позивачу протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 5, 160, 161 КАС України, з уточненням позовних вимог, з урахуванням висновків суду та наданням доказів надіслання уточненого позову відповідачу.
На виконання вимог вищевказаної ухвали, позивачем надано уточнену позовну заяву, відповідно до якої просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення/лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.01.2022 №636-37420/М03/8-2600/22 в частині обмеження нарахувань та виплат встановленої у розмірі 20667,08 грн пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, а саме: абзаци 3-6 аркуша першого та аркуш другий повністю зазначеного листа;
визнати протиправним та скасувати рішення/лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.02.2022 № 4687-1983/М02/8-2600/22 в частині обмеження нарахувань та виплат встановленої у розмірі 20667,08 грн пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, а саме: абзаци 5-7 аркуша першого та абзаци 1-2 аркуша/стор. другого зазначеного листа;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження нарахувань та виплат встановленої у розмірі 20667,08 гривень пенсії ОСОБА_1 , з 01.04.2019;
стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями та діями кошти у сумі 353217,74 гривень;
стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на відшкодування моральної шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями та діями кошти у сумі 35000,00 гривень.
Розглянувши матеріали уточненої позовної заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн.
Разом із тим, обґрунтованого розрахунку суми відшкодування моральної шкоди, яку просить стягнути позивач, у позовній заяві не наведено.
Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Шкода - це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Збитки - це грошова оцінка шкоди, що має місце у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень, сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17, згідно яких адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
В порушення пункту 5 частини 5 статті 160 та частини 4 статті 161 КАС України позивачем у позовній заяві не зазначено викладу обставин, за яких він визначив розмір завданої моральної шкоди в сумі 15000,00 грн та відсутнє матеріальне підтвердження такої моральної шкоди, не розкрито її суть та не надано доказів її фактичного існування. Матеріали позову не містять належних та допустимих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку щодо того як протиправні дії відповідача негативно вплинули на фізичний стан та здоров'я позивача.
Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, зазначити та надати докази, що підтверджують обставини, якими обґрунтовується вимога, на підтвердження розміру заподіяної шкоди.
Крім того, відповідно до часини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову: майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить, у тому числі, стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 35000,00 грн.
Верховний Суд в ухвалі від 16.11.2021 у справі № 140/10624/21 зазначив, що частиною п'ятою статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Крім цього, пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб, а тому, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, внаслідок чого, судовий збір підлягає стягненню як за вимоги майнового характеру.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі № 202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16 березня 2020 року у справі №9901/64/20, від 15 січня 2020 року у справі № 826/12286/15, від 30 липня 2020 року у справі №9901/194/20".
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Як встановлено судом, позивач просить відшкодувати завдану йому моральну шкоду грошима, отже така вимога має майновий характер.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Таким чином, за подання позовної вимоги про стягнення моральної шкоди позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн за майнові вимоги (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Оглядом матеріалів уточненої позовної заяви встановлено, що позивачем документ про сплату судового збору до позовної заяви не додав.
Отже, для усунення вказаного недоліку необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що уточнена позовна заява подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до частин другої, шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
За наведених обставин та з метою дотримання прав і законних інтересів позивача в частині доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою суду для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) або шляхом надіслання поштовим зв'язком на тимчасову адресу для листування Луганського окружного адміністративного суду: вул. Будівельників, буд. 28, м. Дніпро, 49089, абонентська скринька 4585:
- обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди у розмірі 35000,00 грн та доказів заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру;
- документу про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн, сплаченого за такими реквізитами:
Отримувач коштівГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37991110
Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувачаUA288999980313101206084012499
Код класифікації доходів бюджету22030101
Призначення платежу101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити, що відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяК.Є. Петросян