19 травня 2025 року Справа №320/27700/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНД СЕРВІС" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "БРЕНД СЕРВІС" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової служби України від 22.02.2023 року №18008/38274842/2 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "БРЕНД СЕРВІС" № 18 від 14.10.2022 року датою її подання на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним надавались суб'єкту владних повноважень по спірній податковій накладній підтверджуючі документи, з огляду на що стверджує про відсутність підстав для прийняття спірного рішення про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначених податкових накладних.
Крім того, позивач зазначив, що спірне рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття контролюючим органом, а лише містить посилання на те, що причиною його прийняття є ненадання платником податку первинних документів. У той же час, як вказує позивач, відповідачем не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
15.12.2023 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачам запропоновано подати до суду відзиви.
Відповідачі в поданому до суду відзиві заперечували проти задоволення позову. На обґрунтування своєї позиції зазначили, зокрема, що за результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів про підтвердження реальності здійснення операцій Комісією ГУ ДПС у Київській області було прийнято правомірно та обґрунтовано рішення від 14.11.2022 року №7626199/38274842.
ДПС України зокрема вказує на дискреційні повноваження контролюючого органу щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
ГУ ДПС у Київській області також направлено до суду клопотання про розгляд справи із викликом сторін та проведення судового засідання, за результатами розгляду якого суд вказує щодо відсутності наведених доводів необхідності розгляду справи у судовому засіданні із викликом сторін та відповідно відсутності підстав в його задоволенні.
ГУ ДПС у Київській області також надано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, за результатами розгляду якого суд вказує про необґрунтованість позиції контролюючого органу, оскільки позивач до суду звернувся з позовною заявою не 09.08.2023 (як вказує контролюючий орган), а 26.04.2023, тобто з дотриманням тримісячного строку оскарження спірного рішення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив відповідачів, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БРЕНД СЕРВІС" (далі - ТОВ "БРЕНД СЕРВІС") зареєстровано 18.07.2012.
Основним видом діяльності позивача є 58.19. Іншими видами діяльності є : 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.11 Рекламні агентства; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.; 74.20 Діяльність у сфері фотографії; 14.13 Виробництво іншого верхнього одягу; 18.12 Друкування іншої продукції; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «САДИБА ЦЕНТР» (Покупець) та ТОВ «БРЕНД СЕРВІС» (Постачальник) заключено договір на виготовлення та поставку рекламно-сувенірної продукції №310 від 13.10.2022 року. На підставі Специфікації №1 на поставку рекламно-сувенірної продукції (Товар) до договору ТОВ «САДИБА ЦЕНТР» здійснило замовлення рекламно-сувенірної продукції (надалі - Продукція), а саме:
1. Жилет з лого М у кількості 100 шт.;
2. Жилет з лого L у кількості 100 шт.;
3. Жилет з лого XL у кількості 43 шт.;
4. Жилет з лого XXL у кількості 39 шт.;
5. Жилет з лого XXXL у кількості 18 шт.
ТОВ «БРЕНД СЕРВІС» здійснило відвантаження продукції в повному об?ємі, що підтверджується видатковою накладною №205 від 07.11.2022 року на загальну суму 213 030,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 35 505,00 грн.
Відвантажену продукцію було придбано ТОВ «БРЕНД СЕРВІС» у ПП "УКРАЇНСЬКИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ОДЯГ" (ЄДРПОУ 32559955) на підставі укладеного договору №10/10/22 від 10.10.2022 року.
Товар (жилет з лого) було придбано, згідно рахунку на оплату №52-Ю від 13 жовтня 2022р. на суму - 140 122,80 грн., отримання підтверджується видатковою накладною №156 від 07.11.2022 року на загальну суму 140 122,80 грн. з ПДВ. Сплата за поставлений товар здійснено на розрахунковий рахунок у сумі 100 000,00 грн. з ПДВ згідно платіжного доручення №177 від 19.10.2022 року та залишок у сумі 40 122,80 грн. з ПДВ згідно платіжного доручення №260 від 07.11.2022 року.
Отримання вищевказаного товару від ПП "УКРАЇНСЬКИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ОДЯГ" здійснювалось безпосередньо співробітникам ТОВ «БРЕНД СЕРВІС» ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на підставі довіреності від 01.02.2021 року.
Відвантаження продукції в адресу ТОВ «САДИБА ЦЕНТР» відбулось 07.11.2022 року шляхом самовивізу.
ТОВ «БРЕНД СЕРВІС» був виставлений рахунок на оплату №193 від 13.10.2022 року на поставку продукції на загальну суму 213 030,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 35 505,00 грн.
ТОВ «САДИБА ЦЕНТР» здійснило попередню сплату за продукцію згідно виставленого рахунку №193 від 13.10.2022 року на загальну суму 149 121,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням банку №2976 від 14.10.2022 року.
ТОВ «САДИБА ЦЕНТР» здійснило доплату залишку грошових коштів за поставлену продукцію 07.11.2022 року у сумі 63 909,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №3085 від 07.11.2022 року.
Відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ «БРЕНД СЕРВІС» була сформована податкова накладна №18 від 14.10.2022 року на суму попередньої оплати та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте, згідно отриманої квитанції від 31 жовтня 2022 року реєстраційний №9226958350, податкову накладну було прийнято, реєстрацію зупинено.
3а наслідками обробки податкової накладної №18 від 14.10.2022 року, через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" контролюючий орган надіслав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до яких податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв'язку з відповідністю платника податку п.7 Критеріїв ризиковості платника податку.
У цій же квитанції було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково зазначено: показник «D»=3.8865%, «P»=1155.2.
На підтвердження здійснення господарської операції ТОВ «БРЕНД СЕРВІС» 10.11.2022 року було направлено до ДПС Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Розглянувши подане пояснення та копії документів, Комісія Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 14.11.2022 року №7626199/38274842 про відмову у реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підставою вказано ненадання ТОВ «БРЕНД СЕРВІС» копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання i транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Використовуючи право на оскарження в адміністративному порядку ТОВ «БРЕНД СЕРВІС» на рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області від 14.11.2022 року №7626199/38274842 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних була сформовано пояснення, пакет документів та подано 15.02.2023 року скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Розглянувши подані скаржником пояснення та підтверджуючі документи, Комісія Державної податкової служби України, яка здійснює розгляд скарги щодо рішення про відмову у реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 22.02.2023 року №18008/38274842/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Підстава вказано ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання i транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зокрема, в силу ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час судового розгляду справи необхідно встановити наявність факту законності чи протиправності прийняття спірних рішень суб'єктом владних повноважень, на відповідність останніх вимогам ч.2 ст. 2 КАС України.
При цьому, стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення Державної податкової служби України від 22.02.2023 року №18008/38274842/2 суд зазначає, що належним та ефективним способом захисту права особи є такий спосіб, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень та сприяє вичерпному поновленню порушеного права особи.
Суд зазначає, що рішення ДПС України за наслідками розгляду скарги на рішення ГУ ДПС у Київській області не є таким, що прийняте у зв'язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, та не створює юридичного наслідку для позивача, а тому визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.02.2020 у справі № 826/11086/18.
Відтак, суд вважає, що у спірних правовідносинах, з урахуванням наведених вище обставин, таким способом захисту прав позивача є саме визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 14.11.2022 року №7626199/38274842 про відмову у реєстрації податкової накладної № 18 від 14.10.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим суд вказує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктами 201.7 та 201.8 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).
У той же час, положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України регламентовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено, що податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв'язку з відповідністю платника податку п.7 Критеріїв ризиковості платника податку. У цій же квитанції було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково зазначено: показник «D»=3.8865%, «P»=1155.2.
З цього приводу суд звертає увагу на те, що пунктом 7 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених в додатку 1 до Порядку №1165, передбачено: платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Водночас, оскаржуване рішення не містить, а відповідачами не доведено, жодних обґрунтувань щодо посилання на відповідність позивача пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку з посиланнями на відповідні докази.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Суд зауважує, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» передбачає, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.
У постанові від 3 листопада 2021 року у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
При цьому, в розрізі положень пунктів 12, 13 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Як встановлено судом з матеріалів справи, Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної - саме з підстави ненадання ТОВ «БРЕНД СЕРВІС» копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання i транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Натомість позивач надіслав контролюючому органу пояснення, в яких позивач на підтвердження реальності господарських операцій надав первинні та бухгалтерські документи, які у сукупності свідчили про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності підприємства, а також про достовірність задекларованих платником даних податкового обліку, що резюмується податковим законодавством.
Таким чином, суд погоджується з позивачем, що останній зазначив та надав контролюючому органу всі документи про реальність виконання господарської операції.
Суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).
Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Тож, надаючи правову оцінку прийнятим Комісією ГУ ДПС у Київській області оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд вкотре зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.
При цьому суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (ToscutaandOthers v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у Київській області по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, непрозорість та непередбачуваність дій контролюючого органу, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Під час розгляду справи Комісія Головного управління ДПС у Київській області, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навела мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, не доведено правомірності спірного рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані комісії ДПС регіонального рівня, останній не мав правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення від 14.11.2022 року №7626199/38274842 про відмову у реєстрації податкової накладної № 18 від 14.10.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку, що вищевказане рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області слід визнати протиправним та скасувати.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 18 від 14.10.2022 року датою її фактичного подання, суд звертає увагу на наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
У зв'язку з цим, податкова накладна № 18 від 14.10.2022 року підлягає реєстрації у день її фактичного подання, а саме 31.10.2022.
Визначений вказаний належний спосіб захисту встановленого судом порушеного права позивача, є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та належним чином будуть поновлені права позивача, що узгоджується із висновками Верховного Суду вкладеними у постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21.
Таким чином, позов слід задовольнити частково.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду 2 684,00 грн.
Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 684,00 грн, а позовні вимоги задоволено частково, а також положення ч. 3 ст. 139 КАС України, наявні підстави для стягнення витрат зі сплати судового збору у сумі 1342,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.
Інших витрат у справі до розподілу не заявлено.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНД СЕРВІС" задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 14.11.2022 року №7626199/38274842 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 14.10.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд. 8, м. Київ) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №18 від 14.10.2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "БРЕНД СЕРВІС" (код ЄДРПОУ: 38274842), датою її фактичного подання, а саме 31.10.2022.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕНД СЕРВІС" (код ЄДРПОУ: 38274842; місце знаходження: 08132, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-А) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, буд. 5А, код ЄДРПОУ ВП 44096797) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1342,00 грн (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.