16 травня 2025 року Справа № 640/23496/21 ЗП/280/501/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу № 0048376-1306-2656 від 09 липня 2021 року та рішення №0048376-1306-2656 від 09.07.2021 про опис майна у податкову заставу.
Позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування позову позивач зазначає, що податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є протиправними, незаконними, та підлягають скасуванню з наступного. Податковий борг в сумі 5 671 грн 21 коп нарахований як податок на доходи фізичних осіб щодо сплати особами за результатами річного декларування. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року по справі №826/16995/15 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2014 року № 0052861701 на суму 28 856 грн 36 коп. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року вищевказане рішення суду першої інстанції скасовано. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.01.2021 року по справі № 826/16995/15 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року скасовано та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року, визнано протиправною та скасовано повідомлення- рішення від 27 грудня 2014 року № 0052861701 на суму 28 856 грн 36 коп. Головним управлінням ДПС у м. Києві надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення № 0075623309 від 25.11.2020 на суму 5 771 грн 27 коп штрафу в розмірі 20% за затримку на 237 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 28 856 грн 36 коп., котре вищевказаною постановою Верховного Суду від 17.01.2021 скасоване. Як наслідок, нарахування штрафних санкцій беззаперечно також підлягає скасуванню як штраф за неіснуючий борг. В позовній заяві позивач просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач позов не визнав, 03 листопада 2021 року надав відзив на адміністративний позов, у якому заперечує проти поданого позову та вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного. Відповідно до даних інформаційної системи Головного управління ДПС у м. Києві в ІКП ОСОБА_1 грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 28856,36 грн сплачено 20.11.2018 з затримкою на 237 календарних днів. У зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 09.07.2021 № 0048376-1306-2656 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 09.07.2021 № 0048376-1306-2656. Відповідач діяв у спосіб визначений законом та у межах наданих законом повноважень, а тому підстави для задоволення позовних вимог позивача - відсутні. Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/23496/21 передана на розгляд та вирішення Запорізькому окружному адміністративному суду.
Справа № 640/23496/21 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 12 березня 2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 березня 2025 року справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Богатинського Б.В.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу. Призначено розгляд справи спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року замінено відповідача Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м.Київ, 04116; код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника - Головне управління ДПС у м.Києві (вул.Шолуденка, 33/19, м.Київ, 04116; код ЄДРПОУ ВП 44116011).
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києва по фізичній особі ОСОБА_1 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2014 № 0052861701, згідно якого донараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на загальну суму 28856,36 гривень.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2014 року №0052861701 про стягнення з позивача грошового зобов'язання в розмірі 28856,36 грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 28856,36 грн сплачено 20.11.2018.
Постановою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року скасовано та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 листопада 2017 року.
Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування ОСОБА_1 згідно податкового повідомлення - рішення (форма Р) від 29.12.2014 №0052861701 та складено акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування № 599/26-15-33-09-26 від 27.10.2020.
25.11.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення № 007623309 від 25.11.2020, яке згідно рекомендованого повідомлення про вручення вручено особисто 28.11.2020.
10.12.2020 позивачем подано скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення № 007623309 від 25.11.2020.
За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги № 263/Б/99-00-06-04-09 від 20.01.2021 залишити без змін податкове повідомлення-рішення № 007623309 від 25.11.2020, а скаргу, - без задоволення
Контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 09.07.2021 № 0048376-1306-2656 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 09.07.2021 № 0048376-1306-2656.
Не погодившись податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня. (пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України).
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. (абз.4 п.56.18 ст.56 ПК України).
За правилами, встановленими пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Отже, факт узгодження грошового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк.
У свою чергу, невиконання обов'язку зі сплати узгодженого грошового зобов'язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов'язання до податкового боргу платника податків, процедура стягнення якого за загальними правилами розпочинається не раніше, ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується податковим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.
Пунктом 2 розділу ІІ вказаного Порядку визначено, що податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов'язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ вказаного Порядку періоду оскарження суми грошових зобов'язань, визначених податковим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.
Водночас, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. (п.88.1, 88.2 ст.88 ПК України).
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Відповідно до підпунктів 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Слід зазначити, що абзац 3 пункту 89.3 статті 83 ПК України передбачає, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Також слід звернути увагу на те, що згідно із пунктом 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Аналізу вказаних правових норм дає підстави для висновку, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту повного погашення за всіма видами податків і зборів.
Крім того, питання припинення податкової застави врегульовано статтею 93 ПК України, відповідно до якої майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;
визнання податкового боргу безнадійним;
набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання.
отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 93.2 статті 93 ПК України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.
Пунктом 93.3 статті 93 ПК України визначено, що порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за № 859/30727, затверджено Порядок застосування податкової застави податковими органами (Порядок).
Пунктами 8, 12 розділу І Порядку установлено, що день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем податкових органів відповідно до законодавства. Повідомлення про виникнення у платника податків, що має податковий борг, права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається відповідно до вимог статті 59 глави 4 розділу II Кодексу.
Згідно із пунктами 1, 2 розділу ІІ та пункту 1 розділу IV Порядку, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2). Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу (додаток 3).
Повноваження щодо опису майна платника податків, що має податковий борг, покладаються на податкового керуючого.
Податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п'ятиденний строк з дня складення акта опису майна.
Пунктами 1, 2 розділу VI Порядку установлено, що у випадках, визначених пунктом 93.1 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення (додаток 7).
Звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення у встановлені законодавством строки з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 93.2 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові від 27.10.2022 (справа №240/9395/20) Верховний Суд дійшов такого висновку:
«Аналіз норм підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 59.3 статті 59, пункту 95.2 статті 95 ПК України дають підстави для висновку, що за своєю юридичною природою та призначенням податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов'язання, яке не було ним сплачено у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов'язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу у встановлений пунктом 95.2 статті 95 ПК України строк у вигляді вжиття контролюючим органом примусових заходів з його погашення, передбачених главою 9 Розділу ІІ ПК України.
Слід зазначити, що виникнення податкового боргу чи податкової застави не пов'язано із фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги.
Цей документ лише формалізує стан, який вже існує в силу Закону.
Проте обов'язковість інформування платника податків про такий стан та наслідки непогашення податкового боргу законодавцем закріплена як передумова для виникнення у контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу.
Якщо ж таке право виникло і контролюючий орган розпочав дії з реалізації своєї компетенції по вжиттю заходів з погашення податкового боргу, то воно в подальшому не може бути нівельовано, а правомірність вжитих заходів може бути перевірена в межах адміністративного або судового оскарження».
Згідно із ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що спірні податкова вимога та рішення про опис майна в податкову заставу прийняті на підставі наявності в інтегрованій картці платника податку податкового боргу, який виник на підставі сформованого та направленого позивачу податкового повідомлення-рішення № 007623309 від 25.11.2020 про нарахування 5 771 грн 27 коп штрафу в розмірі 20% за затримку на 237 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 28 856 грн 36 коп.
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що грошове зобов'язання в розмірі 28856 грн 36 коп було скасоване Верховним Судом.
Оцінюючи такі доводи позивача, суд зазначає, що дійсно постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2014 року №0052861701 про стягнення з позивача грошового зобов'язання в розмірі 28856,36 грн. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року скасовано та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 листопада 2017 року.
Разом з тим, суд звертає увагу, що контролюючим органом прийнято оскаржувані податкову вимогу та рішення про опис майна в податкову заставу на підставі несплаченого штрафу визначеного податковим повідомленням-рішенням № 007623309 від 25.11.2020 на суму 5771,27 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування № 599/26-15-33-09-26 від 27.10.2020 після проведеної Головним управлінням ДПС у м. Києві камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
10.12.2020 позивачем подано скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення № 007623309 від 25.11.2020.
За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги № 263/Б/99-00-06-04-09 від 20.01.2021 залишити без змін податкове повідомлення-рішення № 007623309 від 25.11.2020, а скаргу, - без задоволення
До суду не надано доказів оскарження податкового повідомлення-рішення №007623309 від 25.11.2020 у судовому порядку, отже таке рішення є чинним, а визначена ним несплачена своєчасно сума штрафу набула статусу податкового боргу.
Таким чином, визначення податкового боргу за чинним податковим повідомленням-рішенням та прийняття відповідачем спірних податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу здійснено відповідачем у межах повноважень та на підставі закону.
При цьому, до предмету оскарження у цій справі не належить податкове повідомлення-рішення №007623309 від 25.11.2020, яким визначена сума штрафу, тому судом правомірність його прийняття під час цього судового розгляду не може бути оцінена.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частин 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Повне судове рішення складено 16.05.2025.
Суддя Б.В. Богатинський