16 травня 2025 року Справа № 640/19756/21 Провадження №ЗП/280/477/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТРІЙ»
до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
14.07.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТРІЙ» (далі - позивач) до Одеської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), у якій позивач просив суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 27.01.2021 № UA500500/2021/000037/1, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00051;
- зобов'язання відповідача визнати заявлену митну вартість товару в розмірі 17340,00 USD стосовно партії товару, поставленої відповідно до митної декларації від 27.01.2021 № UA500500/2021/003319;
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13.06.2021 № UA500500/2021/000191/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00373;
- зобов'язання відповідача визнати заявлену митну вартість товару в розмірі 8670,00 USD стосовно партії товару, поставленої відповідно до митної декларації від 14.06.2021 №UA500500/2021/027476.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про відсутність у митного органу правових підстав для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного (резервного) методу визначення митної вартості, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані усі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
04.10.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву (вх.№03-14/154933/21), у якому представник відповідача зазначає, що, під час здійснення митного контролю за МД № UA500500/2021/002787 та № UA500500/2021/026689 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання яких встановлені відповідні розбіжності. Вказує, що митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів. Декларантом надано додаткові документи не в повному обсязі, а надані не усувають виявлені розбіжності та не підтверджують заявлену митну вартість. За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27.01.2021 № UA500500/2021/000037/1 та від 13.06.2021 № UA500500/2021/000191/2, відповідно до яких митна вартість товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товару прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, є законними, обґрунтованими та не підлягають скасуванню.
25.03.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача (вх.№ 14243), у якому зазначено, що спір у цій справі не втратив своєї актуальності для відповідача та Одеська митниця заперечує проти позову, не погоджується з обставинами, викладеними позивачем.
28.03.2025 судом отримано відзив на позовну заяву (вх.№ 15105), аналогічний за змістом відзиву, наявному у матеріалах справи, раніше поданому до Окружного адміністративного суду міста Києва.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №640/19756/21 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №640/19756/21 замінено первісного відповідача його правонаступником - Одеською митницею як відокремленим підрозділом Держмитслужби.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825-IX супровідним листом від 19.02.2024 № 03-19/5299/24 матеріали адміністративної справи №640/19756/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва. З урахуванням положень Закону України № 2825-IX та результатів авторозподілу судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (протокол доступний за посиланням: https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/), матеріали адміністративної справи №640/19756/21 скеровано за належністю до Запорізького окружного адміністративного суду, які надійшли 06.03.2025 за вх.№11389.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №640/19756/21 (провадження ЗП/280/477/25) прийнято справу до провадження, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
10.05.2018 ТОВ «ІТРІЙ» (далі - покупець) уклало з компанією «SHANDONG FY FEED TECHNOLOGY CO., LTD», Китай (далі - продавець) контракт № ITSFF100518, за умовами якого продавець зобов'язується продати і поставити покупцю товар, назва, кількість, марка та ціни на які наведено у інвойсах продавця, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар на умовах, викладених в даному контракті.
Відповідно до пункту 2.1 вказаного контракту ціну за одиницю товару фіксується в доларах США та наводиться у інвойсах продавця.
За пунктом 3.1 контракту товар поставляється на умовах згідно з Інкотермс - 2020, які обумовлено в інвойсах на окрему партію товару.
Згідно з пунктом 4 зазначеного вище контракту умови оплати: відстрочка 90 днів після дати поставки товару. Можлива передплата, про що має бути вказано в проформі інвойс. Оплата за товар здійснюється в доларах США.
Доповненням №2 від 04.09.2019 до контракту № ITSFF100518 пункт 4.1 викладено в наступній редакції: «Умови оплати: відстрочка 90 днів після дати поставки товару. Можлива передплата, про що має бути вказано в проформі інвойс або в комерційному інвойсі».
25.01.2021 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію (по тексту - МД) типу ІМ40АА № UA500500/2021/002787, відповідно до якої для митного оформлення задекларовано такий товар: «Товар № 1 - Продукт Холін хлорид 60% (Choline Chloride 60% Corn Cob) - 34000 кг. Являє собою порошок жовто-коричневого кольору на кукурудзяному носії, з вмістом холіну хлориду 60,30% згідно сертифікату аналізу виробника. CAS No:67-48-1. Дата виробництва: 20.11.2020р. Кінцевий термін придатності: 19.11.2022р. Використовується для годівлі тварин та птиці. Виробник: «SHANDONG NB TECHNOLOGY CO., LTD». Торгівельна марка: «NB GROUP». Країна виробництва CN. Вивантажено 1360 місць (мішки по 25кг) з контейнерів: APZU3991514, SEGU2284287».
Митна вартість товару, яка визначена у ЕМД № UA500500/2021/002787, становить 488377,63 доларів США.
Для підтвердження зазначеної суми декларантом було надано до митного органу наступні документи:
- пакувальний лист №б/н від 16.11.2020;
- рахунок-фактура (інвойс) № ЕС2011671 від 16.11.2020;
- коносамент № QDHI101361 від 25.11.2020;
- сертифікат про походження товару CCPIT4902003880294/20C3723A0581/00625 від 23.11.2020;
- електронне повідомлення для вивезення з митного складу товарів, розміщених на митному складі №40/56 від 25.01.2021;
- банківський платіжний документ, що стосується товару - №106 від 27.10.2020, №117 від 02.12.2020;
- прайс-лист виробника №б/н від 23.10.2020;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Доповнення №1 від 01.10.2018, Доповнення №2 від 04.09.2019;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) № ITSFF100518 від 10.05.2018;
- договір про надання послуг митного брокера №ПНИТ021017 від 02.10.2017;
- інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» №6494488 від 22.01.2021;
- відомості про включення товарів до переліку кормових добавок, преміксів та готових кормів, ветеринарних препаратів - АА-04041-04-12 від 18.12.2017, 17.12.2022;
- інші некласифіковані документи - комерційна пропозиція №б/н від 23.10.2020, сертифікат аналізу №б/н від 21.11.2020;
- копія митної декларації країни відправлення № 438020200000030329 від 23.11.2020.
25.01.2021 митницею направлено декларанту повідомлення, в якому зазначено про виявлені недоліки: 1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) У інвойсі від 16.11.2020 № EC2011671 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт № ITSFF100518 від 10.05.2018, що не дає змогу їх співвіднести. Поставлено вимогу надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми-виробника товару; копію митної декларації країни відправлення.
Листом за вих.№ б/н від 26.01.2021 декларант повідомив що, по-перше, поставка здійснюється на умовах CFR Одеса, тому продавець за свій рахунок зобов'язаний забезпечити належне пакування, окрім випадків, коли відправка товару не потребує пакування товару, і ніяких додаткових документів на перевезення не передбачено і бути не може; по-друге, затвердженої форми комерційного інвойсу і вимоги по його заповненню законодавством України не передбачено, тому посилання на зовнішньоекономічний контракт в комерційному інвойсі не є обов'язковим. Щодо надання інших документів: виписку з бухгалтерської документації - платіжні доручення з відміткою банку було надано; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями - рішення від ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №140 від 26.01.2020 було надано; каталоги, специфікації фірми-виробника товару - були надані прайс-лист та комерційна пропозиція фірми-виробника товару; копію митної декларації країни відправлення - було надано.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27.01.2021 № UA500500/2021/000037/1, відповідно до якого встановлено, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та містять розбіжності:
1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) У інвойсі від 16.11.2020 № EC2011671 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт № ITSFF100518 від 10.05.2018, що не дає змогу їх співвіднести.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару №1 з урахуванням вагових та кількісних характеристик рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 0,695 дол. США/кг нетто, (митна декларація №UA100490/2020/838357 від 15.12.2020), ніж заявлено декларантом - 0,51 дол. США/кг нетто.
Крім того, 09.06.2021 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію (по тексту - МД) типу ІМ40АА № UA500500/2021/026689, відповідно до якої для митного оформлення задекларовано такий товар: «Товар №1 - Продукт Холін хлорид 60% (Choline Chloride 60% Corn Cob) - 17000кг. Являє собою порошок жовто-коричневого кольору на кукурудзяному носії, з вмістом холіну хлориду 60,12% згідно сертифікату аналізу виробника. Дата виробництва: 09.03.2021р. Кінцевий термін придатності: 08.03.2023р. СAS No:67-48-1. Використовується для годівлі тварин та птиці. Виробник: «SHANDONG NB TECHNOLOGY CO., LTD». Торгівельна марка: «NB GROUP». Країна виробництва CN. Вивантажено 680 місць (мішки по 25кг) з контейнера TRHU2252192». Митна вартість товару, яка визначена у ЕМД № UA500500/2021/002787, становить 488377,63 доларів США.
Для підтвердження зазначеної суми декларантом було надано до митного органу наступні документи:
- пакувальний лист №б/н від 09.03.2021;
- рахунок-фактура (інвойс) № ЕС2103136 від 09.03.2021;
- коносамент № QDSW069746 від 24.03.2021;
- сертифікат про походження товару 21С3723А0581/00151 від 18.03.2021;
- електронне повідомлення для вивезення з митного складу товарів, розміщених на митному складі №40/318 від 09.06.2021;
- банківський платіжний документ, що стосується товару - №10 від 29.03.2021, №5 від 24.02.2021;
- прайс-лист виробника №б/н від 22.02.2021;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Доповнення №1 від 01.10.2018, Доповнення №2 від 04.09.2019;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) № ITSFF100518 від 10.05.2018;
- договір про надання послуг митного брокера №ПНИТ021017 від 02.10.2017;
- інформація про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму «єдиного вікна» №7076063 від 04.06.2021;
- відомості про включення товарів до переліку кормових добавок, преміксів та готових кормів, ветеринарних препаратів - АА-04041-04-12 від 18.12.2017, 17.12.2022;
- інші некласифіковані документи - комерційна пропозиція №б/н від 22.02.2021, сертифікат аналізу №б/н від 11.03.2021;
- копія митної декларації країни відправлення № 438020210000009652 від 21.03.2021.
09.06.2021 митницею направлено декларанту повідомлення, в якому зазначено про виявлені недоліки: 1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) У інвойсі від 09.03.2021 № EC2103136 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт № ITSFF100518 від 10.05.2018, що не дає змогу їх співвіднести; 3) згідно Доповнення №2 від 04.09.2019 до контракту № ITSFF100518 від 10.05.2018 у комерційному рахунку повинні бути зазначені умови оплати, але дана умова не виконана, зокрема у банківських платіжних документах відсутнє посилання на інвойс. Також банківський платіжний документ №5 датований 24.02.2021 а комерційний рахунок був складений 09.03.2021, що на дає змогу віднести його до даної поставки. Поставлено вимогу надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми-виробника товару; переклад копії митної декларації країни відправлення.
Листом за вих.№ б/н від 11.06.2021 декларант повідомив що, по-перше, поставка здійснюється на умовах CFR Одеса, тому продавець за свій рахунок зобов'язаний забезпечити належне пакування, окрім випадків, коли відправка товару не потребує пакування товару, і ніяких додаткових документів на перевезення не передбачено і бути не може; по-друге, затвердженої форми комерційного інвойсу і вимоги по його заповненню законодавством України не передбачено, тому посилання на зовнішньоекономічний контракт в комерційному інвойсі не є обов'язковим; по-третє, затвердженої форми комерційного інвойсу не передбачено, тому посилання на умови оплати в комерційному інвойсі не є обов'язковим, в платіжних дорученнях в іноземній валюті посилання на інвойс не є обов'язковим. Щодо надання інших документів: виписку з бухгалтерської документації - платіжні доручення з відміткою банку було надано; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями - рішення від ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №1161 від 10.06.2021 було надано; каталоги, специфікації фірми-виробника товару - були надані прайс-лист та комерційна пропозиція фірми-виробника товару.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 13.06.2021 № UA500500/2021/000191/1, відповідно до якого встановлено, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості та містять розбіжності:
1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) У інвойсі від 09.03.2021 № EC2103136 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт № ITSFF100518 від 10.05.2018, що не дає змогу їх співвіднести;
3) згідно Доповнення №2 від 04.09.2019 до контракту № ITSFF100518 від 10.05.2018 у комерційному рахунку повинні бути зазначені умови оплати, але дана умова не виконана, зокрема у банківських платіжних документах відсутнє посилання на інвойс. Також банківський платіжний документ №5 датований 24.02.2021 а комерційний рахунок був складений 09.03.2021, що на дає змогу віднести його до даної поставки.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару №1 з урахуванням вагових та кількісних характеристик рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 0,695 дол. США/кг нетто, (митна декларація № UA100490/2021/360086 від 11.01.2021), ніж заявлено декларантом - 0,51 дол. США/кг нетто.
Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Суд застосовує положення законодавства, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України (далі - МК України), інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 МК України, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів
Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною першою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
За нормами частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
За правилами частини шостої статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частинами першою-третьою, шостою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
З урахуванням викладеного вище, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 МК України.
За визначенням, наведеним у частині першій статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 02.06.2022 у справі №460/2674/20.
Дослідивши зазначені у рішеннях про коригування митної вартості товарів від 27.01.2021 № UA500500/2021/000037/1 та від 13.06.2021 № UA500500/2021/000191/1 розбіжності в отриманих митницею документах, суд зауважує наступне.
1. Щодо відсутності даних щодо такої складової вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Пунктами 2.1, 3.1, 6.1-6.2 контракту № ITSFF100518 від 10.05.2018 передбачено, що ціна за одиницю товару фіксується в доларах США та наводиться у інвойсах продавця. Товар поставляється на умовах згідно з Інкотермс - 2020, які обумовлено в інвойсах на окрему партію товару. Товар поставляється в упаковці, яка повинна забезпечувати збереження товару протягом його транспортування та зберігання. Маркування повинно містити найменування товару та його вагу.
В рахунках-фактурах (інвойсах) № ЕС2011671 від 16.11.2020 та № ЕС2103136 від 09.03.2021 наведені умови поставки CFR Одеса.
За умовами CFR (англ. Cost and Freight - вартість і фрахт) продавець зобов'язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару крізь поручні судна у порту відвантаження. За умовами CFR на продавця лягає відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу.
Отже, умови CFR Одеса, що зазначені в комерційних інвойсах, містять в собі вартість товару разом із морським фрахтом до порту Одеса та не потребують додаткових документів для підтвердження перевезень, тому посилання митного органу на виявлені розбіжності є необґрунтованими.
2. Щодо відсутності в інвойсах від 16.11.2020 № EC2011671 та від 09.03.2021 № EC2103136 посилання на зовнішньоекономічний контракт № ITSFF100518 від 10.05.2018, що не дає змогу їх співвіднести.
Наявність чи відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) певних відомостей (реквізитів), зокрема, посилання на зовнішньоекономічний контракт та специфікацію, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі дані. Подібний правовий висновок з цього спірного питання викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 по справі №821/829/18 та від 14.08.2018 по справі №821/1617/17.
Митним кодексом України чи будь-яким іншим нормативно-правовим документом не встановлено вимог до такого документу, як інвойс, тому є необґрунтованим зауваження митного органу щодо невідображення в інвойсі відповідної інформації.
При цьому відповідачем не вказано, яким саме чином вказані розбіжності впливають на визначення митної вартості товару. Водночас виставлені продавцем інвойси від 16.11.2020 № EC2011671 та від 09.03.2021 № EC2103136 містять перелік товарів, їх кількість і ціну за якою вони поставлені покупцеві, вид товару, його вагу, умови поставки і відомості про відправника та одержувача.
Отже, надані ж до митного оформлення документи дають можливість ідентифікувати поставлений товар, а тому висновки митного органу у цій частині є безпідставними.
3. Щодо відсутності у банківських документах посилання на інвойс, а також щодо розбіжності у датах комерційного рахунку (09.03.2021) та банківського платіжного документу (№5 від 24.02.2021) (встановлена розбіжність у рішенні від 13.06.2021 № UA500500/2021/000191/1).
Під час подання митної декларації № UA500500/2021/026689 від 09.06.2021 декларант надав, зокрема, платіжні документи, що стосуються товару - №10 від 29.03.2021, №5 від 24.02.2021. Судом встановлено, що у графі 70 «Призначення платежу» платіжної інструкції від 24.02.2021 №5 на 3927,00 дол.США зазначено, що здійснено передплату за хімікати (Choline Chloride) відповідно до контракту №ITSFF100518 від 10.05.2018. Також у графі 70 «Призначення платежу» платіжної інструкції від 29.03.2021 №10 на 4743,00 дол.США зазначено, що здійснено передплату за хімікати (Choline Chloride) відповідно до контракту №ITSFF100518 від 10.05.2018. Отже, покупцем здійснено оплату товару на загальну суму 8670,00 дол.США, що співпадає з вартістю товару згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) № ЕС2103136 від 09.03.2021.
Загальні вимоги Національного банку України до порядку виконання платіжних операцій в іноземній валюті або банківських металах за рахунками користувачів платіжних послуг, які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, яка не втратила чинності після введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції», порядку прийняття до виконання, порядок зарахування суми коштів за платіжною операцією в іноземній валюті або банківських металах та здійснення надавачами платіжних послуг заходів щодо арешту коштів в іноземній валюті та банківських металів на рахунках користувачів, порядку виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів в іноземній валюті або банківських металах та обов'язкові реквізити платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, вимоги щодо її оформлення встановлює Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.08.2008 № 216 у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189 (далі - Порядок № 216).
Відповідно до пункту 15 Порядку № 216 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.
Із зазначеного слідує, що чинним законодавством не встановлено обов'язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.
Тобто, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постановах від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 та від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 22.10.2020 по справі №320/2455/19 щодо відомостей платіжного доручення, судом визначено, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто, прямого зв'язку між відомостями із квитанції/платіжного доручення та митною вартістю товару не існує.
Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.
Таким чином, у будь-якому випадку умови оплати за товар безпосередньо ціни товару не стосуються і митниця мала можливість визначити ціну товару, як складову митної вартості на підставі інших поданих до митного оформлення документів у спірних випадках декларування товару: зовнішньоекономічного контракту, специфікації до нього, інвойсу тощо, відомості у яких повною мірою піддаються обчисленню, не містять розбіжностей, тобто дозволяли митному органу здійснити перевірку розрахунку митної вартості задекларованої товарної партії.
Суд підсумовує, що відповідачем не обґрунтовано ті обставини, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, у тому числі причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та які призвели до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.
Верховний Суд у постанові від 19.06.2024 по справі № 460/1143/19 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.
Суд зауважує, що, витребуючи весь перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений частини третьої статті 53 МК України, митний орган не обґрунтував, яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену митну вартість товару.
Натомість декларантом листами за вих.№ б/н від 26.01.2021 та за вих.№ б/н від 11.06.2021 було надані обґрунтовані пояснення щодо кожної встановленої митницею розбіжності, а також витребуваних додаткових документів. Зокрема, вимога про надання виписки з бухгалтерської документації є необґрунтованою з огляду на надання разом з митними деклараціями банківських платіжних документів, що стосуються товару. Щодо тверджень митниці про ненадання висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, то декларантом було надано такий разом під час подання митних декларацій. Стосовно надання каталогів, специфікацій фірми-виробника товару, то декларантом були надані прайс-лист та комерційна пропозиція фірми-виробника товару.
Щодо вимоги про надання перекладу копії митної декларації країни відправлення, то суд зазначає, що митна декларація країни відправлення за змістом частини другої статті 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
У постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 Верховний Суд зазначив, що ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Отже, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, у зв'язку з чим ненадання перекладу копії митної декларації країни відправлення не може впливати на визначення митної вартості товару.
Суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною п'ятою статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах першій та другій статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов'язковою при відповідному обчисленні митної вартості.
До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.
Відповідно до положень статті 55 цього МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до частин першої та другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина дванадцята статті 264 МК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Також згідно з частиною четвертою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Як зазначено митницею в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів від 27.01.2021 № UA500500/2021/000037/1 та від 13.06.2021 № UA500500/2021/000191/1, за результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, у зв'язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості.
З урахуванням зазначеного митна вартість товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод.
За основу для обрахунку митної вартості товару, заявленого за МД №UA500500/2021/002787 від 25.01.2021, взято інформацію щодо вартості товару відповідно до митної декларації №UA100490/2020/838357 від 15.12.2020, а саме 0,695 дол. США/кг нетто, що є більшим, ніж заявлено декларантом - 0,51 дол. США/кг нетто. За основу для обрахунку митної вартості товару, заявленого за МД № UA500500/2021/026689 від 09.06.2021, взято інформацію щодо вартості товару відповідно до митної декларації № UA100490/2021/360086 від 11.01.2021, а саме 0,695 дол. США/кг нетто, що є більшим, ніж заявлено декларантом - 0,51 дол. США/кг нетто.
Застосування резервного методу передбачене статтею 64 МК України, згідно із якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органом митних вартостях.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. А тому, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі №810/3295/17, від 23.11.2022 у справі №810/2547/17).
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості.
Між тим, як встановлено з рішень про коригування митної вартості товарів від 27.01.2021 № UA500500/2021/000037/1 та від 13.06.2021 № UA500500/2021/000191/1, у них зазначено лише про наявність у митниці інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України. Рішення не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо та не зазначено інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.
Пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
На думку суду, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару. У свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними митними деклараціями документів та наведених у них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами першою та другою статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Відтак, рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару від 27.01.2021 № UA500500/2021/000037/1 та від 13.06.2021 № UA500500/2021/000191/1, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
При цьому, суд враховує, що правильний номер рішення Одеської митниці від 13.06.2021 саме «№ UA500500/2021/000191/1», а не «№ UA500500/2021/000191/2», як помилково зазначено у позовній заяві. Однак, суд розцінює це як описку у позові і в рішенні зазначає правильний номер вказаного рішення.
Щодо позовних вимог у частині визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення суд зазначає наступне.
Оформлення карток відмови регулюється розділом VIII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631. Так, відповідно до пунктів 8.1 - 8.2, 8.5 розділу VIII наведеного Порядку, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного ст. 255 МК України для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову. Картка відмови, оформлена як електронний документ, або електронний примірник картки відмови на паперовому носії надсилається Декларанту електронним повідомленням, засвідченим КЕП посадової особи митного органу, яка прийняла рішення про відмову. Так, як мовилося вище, у всіх випадках після прийняття рішення про корегування митної вартості товарів, оформлюється картка відмови.
Тобто, коригування митної вартості слугує підставою для видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Отже, визнання протиправними рішення про корегування митної вартості автоматичне тягне протиправність картки відмови в прийнятті митної декларації.
У постанові від 23.07.2021 у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив, що оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, то вимога про визнання її протиправною правомірно визнана судами обґрунтованою.
За обставинами справи картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00051 та № UA500500/2021/00373 складені у зв'язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості від 27.01.2021 № UA500500/2021/000037/1 та від 13.06.2021 № UA500500/2021/000191/2 відповідно, які визнано судом протиправним, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання протиправними та скасування зазначених вище карток відмови.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача визнати заявлену митну вартість товару стосовно партій товарів, поставлених відповідно до митних декларацій від 27.01.2021 № UA500500/2021/003319 та від 14.06.2021 №UA500500/2021/027476, то такі не підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання відповідача визнати заявлену митну вартість товару, набуде ознак втручання суду у дискреційні повноваження відповідача та призведе до підміни судом функцій митного органу, що є неприпустимим, суперечить вимогам чинного законодавства та завданням адміністративного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.12.2013 у справі №21-439а13 та у постанові Верховного Суду від 09.06.2020 у справі №240/2988/19.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про достатність наданих позивачем первинних документів для митного оформлення імпортованих товарів та відсутність підстав для застосування при цьому резервного методу визначення митної вартості товару, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
Платіжною квитанцією №0.0.2192273791.1 від 12.07.2021 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 11350,00 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 5675,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТРІЙ» задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 27.01.2021 № UA500500/2021/000037/1 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00051, прийняті Одеською митницею.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 13.06.2021 № UA500500/2021/000191/1 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00373, прийняті Одеською митницею.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТРІЙ» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5675,00 грн (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТРІЙ», місцезнаходження: вул. Печерський узвіз, буд.13, оф.23, м.Київ, 01021; код ЄДРПОУ 41436491.
Відповідач - Одеська митниця, як відокремлений підрозділ Держмитслужби, місцезнаходження: вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, м. Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 44005631.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 16.05.2025.
Суддя К.В.Мінаєва