08 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1661/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
при секретарі судового засідання Журомській І.М.,
за участі представника позивача Давидюка В.Г.,
представника відповідача Годунко М.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Волинській області), відповідно до якого просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення 05 лютого 2025 року №0044642407, №0044632407, №0044662407, №0044652407.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі пункту пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, із врахуванням п.69.352 ст. 69 підрозділу 10 «інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до наказу №3821-п від 07.11.2024, виданого ГУ ДПС у Волинській області, плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2024 р, направлення №6293 від 21.11.2024 виданого ГУ ДПС у Волинській області головному державному інспектору відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Волинській області Гайдучик Ользі Євгенівні та направлення №6294 від 21.11.2024 виданого ГУ ДПС у Волинській області головному державному інспектору відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Волинській області Парфомюк Тетяні Дмитрівні, проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності СПД ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2020 року по 31.12.2023 року, із врахуванням вимог п. 102.1, п. 102.3 ст. 102 ПКУ.
За результатами перевірки складений акт №34966/03-20-24-07/3031614280 від 19.12.2024 про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2020 року по 31.12.2023 року, із врахуванням вимог п. 102.1, п, 102.3 ст.102 ПКУ, яким встановлено порушення вимог:
- п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 «г» ст. 198, п. 199.1 ст. 199, п. 200.1 п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 364335 грн, в тому числі за лютий 2020 року на суму 1266,00 грн, за червень 2020 року - 7158,00 грн, за липень 2020 року - 3317,00 грн, за лютий 2021 року - 843,00 грн, за вересень 2021 року - 40498 грн та за грудень 2023 року - 311253 грн;
- п. 22.1 статті 22, п. 63.3 ст. 63, п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) та п. 8.4 розділу VIII Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року №462), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 р. за №503/25280, а саме неподання Повідомлення за формою №20-ОПП на 39 об'єкти рухомого майна та 2 об'єкти нерухомого майна;
- п. 1201.2. ст. 1201, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), а саме не реєстрація 6 податкових накладних;
- п. 250.2 ст. 250 Податкового Кодексу, а саме неподання податкових декларацій екологічного податку за 4 квартал 2020 р., 1 квартал 2021р. та 3 квартал 2021 р.
На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення: від 05.02.2025 №0044642407, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 364 335,00 грн та за штрафними санкціями на суму 36 433,50 грн, від 05.02.2025 №0044632407, яким застосовано штраф у розмірі 9 946,00 грн, від 05.02.2025 №0044662407, яким застосовано штраф у розмірі 1 020,00 грн, від 05.02.2025 №0044652407, яким застосовано штраф у розмірі 13 940,00 грн.
Вважає винесені Головним управлінням ДПС у Волинській області податкові повідомлення-рішення від 05.02.2025 протиправними з тих підстав, що відповідно до п. 77.4. ст. 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Проте всупереч п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України податковим органом не було вручено копію наказу на перевірку.
Крім цього, в силу приписів пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, виїзна перевірка проводиться виключно за місцезнаходженням платника чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Вказана та інші норми Кодексу не пов'язують право контролюючого органу на проведення виїзної перевірки не за місцезнаходженням платника податку навіть за умови відмови платника податку від допуску посадових осіб до проведення перевірки чи відмови від підпису у направленні на перевірку, та оформлення відповідного акту.
Всупереч пп. 75.1.2. п.75.1. ст. 75 Податкового кодексу України відповідач здійснив перевірку в приміщенні ГУ ДПС у Волинській області, а не за місцезнаходженням платника чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення 05.02.2025 №0044642407, №0044632407, №0044662407, №0044652407.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Від представника Головного управління ДПС у Волинській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та винесені відповідно до вимог чинного законодавства.
Щодо вручення наказу відповідач зазначає таке.
Так наявним доказом про повернення рекомендованого поштового відправлення №0600982086342 (направлено 11.11.2024) з повідомленням про вручення «за закінченням терміну зберігання».
Вказаний лист направлено відповідно до вимог пункту 42.2 статті 42 ПК України.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до частини 2 пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином вважає, що наказ про проведення перевірки від 04.12.2024 в розумінні пункту 42.2 статті 42 ПК України вважається належним чином врученим, а в діях посадових осіб ГУ ДПС у Волинській області відсутні будь-які процедурні порушення.
Крім того, у направленнях на перевірку від 21.11.2024 №6293, №6294, №6295 платник власноручним підписом засвідчив отримання копії наказу, тобто був ознайомлений із останнім.
Також звертає увагу суду, що проведена перевірка є плановою, а тому позивач мав можливість дізнатися інформацію про її проведення з плану-графіку, який відповідно до частини 2 пункту 77.1 статті 77 ПК України оприлюднюється на офіційному веб-сайті Державної податкової служби.
Щодо характеру проведеної перевірки зазначає, що позивач сам не зміг забезпечити постійну присутність посадових осіб ГУ ДПС у Волинській області в будь-якому приміщенні для проведення перевірки. Всі первинні документи без будь-яких заперечень позивач надав самостійно за адресою контролюючого органу, тобто таким чином сприяв проведенню перевірки.
Позивач надав суду відповідь на відзив, згідно якої не погодився з аргументами відповідача та підтримав заявлені позовні вимоги.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
В судовому засіданні представники сторін підтримали позиції викладені в письмових заявах по суті с прави.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що на підставі пункту пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, із врахуванням п.69.352 ст. 69 підрозділу 10 «інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до наказу №3821-п від 07.11.2024, виданого ГУ ДПС у Волинській області, плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2024 р, направлення №6293 від 21.11.2024 виданого ГУ ДПС у Волинській області головному державному інспектору відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Волинській області Гайдучик Ользі Євгенпвні та направлення №6294 від 21.11.2024 виданого ГУ ДПС у Волинській області головному державному інспектору відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Волинській області Парфомюк Тетяні Дмитрівні, проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності СПД ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2020 року по 31.12.2023 року, із врахуванням вимог п. 102.1, п. 102.3 ст. 102 ПКУ.
За результатами перевірки складений акт №34966/03-20-24-07/3031614280 від 19.12.2024 про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2020 року по 31.12.2023 року, із врахуванням вимог п. 102.1, п, 102.3 ст.102 ПКУ, яким встановлено порушення вимог:
- п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 «г» ст. 198, п. 199.1 ст. 199, п. 200.1 п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 364335 грн, в тому числі за лютий 2020 року на суму 1266,00 грн, за червень 2020 року - 7158,00 грн, за липень 2020 року - 3317,00 грн, за лютий 2021 року - 843,00 грн, за вересень 2021 року - 40498 грн та за грудень 2023 року - 311253 грн;
- п. 22.1 статті 22, п. 63.3 ст. 63, п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) та п. 8.4 розділу VIII Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року №462), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 р. за №503/25280, а саме неподання Повідомлення за формою №20-ОПП на 39 об'єкти рухомого майна та 2 об'єкти нерухомого майна;
- п. 1201.2. ст. 1201, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), а саме не реєстрація 6 податкових накладних;
- п. 250.2 ст. 250 Податкового Кодексу, а саме неподання податкових декларацій екологічного податку за 4 квартал 2020 р., 1 квартал 2021р. та 3 квартал 2021 р.
На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення: від 05.02.2025 №0044642407, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 364 335,00 грн та за штрафними санкціями на суму 36 433,50 грн, від 05.02.2025 №0044632407, яким застосовано штраф у розмірі 9 946,00 грн, від 05.02.2025 №0044662407, яким застосовано штраф у розмірі 1 020,00 грн, від 05.02.2025 №0044652407, яким застосовано штраф у розмірі 13 940,00 грн.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 05.02.2025 №0044642407, №0044632407, №0044662407, №0044652407 протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України).
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки відбувається згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова/позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 Податкового кодексу України).
Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Як установлено в абзаці п'ятому пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Згідно з пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
Дотримання цих вимог в їх сукупності може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки, що, в свою чергу, є предметом дослідження у даній справі.
При цьому виїзна перевірка має проводиться виключно за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. В Податковому кодексу України відсутня норма, яка б встановлювала право податкового органу замість документальної виїзної перевірки проводити документальну невиїзну перевірку.
Аналогічний підхід до розуміння суті виїзної перевірки був сформульований Верховним Судом у постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, а також у постановах Верховного Суду від 17.05.2019 у справі №823/2530/18, від 23.04.2020 у справі №826/20146/15, від 24.01.2019 у справі №805/1941/17-а, від 22.04.2021 у справі № 820/2993/16.
Встановлені у цій справі обставини свідчать, що відповідачем в порушення положень податкового законодавства, за ініційованої до проведення документальної планової виїзної перевірки позивача, фактично, внаслідок відсутності платника податків за податковою адресою, було проведено невиїзну перевірку за наявними у контролюючого органу документами у приміщенні останнього, а не за місцезнаходженням товариства.
Так, судом встановлено, що дії щодо вручення копії наказу від 07.11.2024 №3821-п та пред'явлення направлень на перевірку були вчинені не за місцем знаходження платника.
Згідно правового висновку, який викладено у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №822/2357/16, складення акта відповідно до вимог пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України унеможливлює подальше проведення контролюючим органом перевірки. Водночас приписи підпункту 94.2.3 пункту 94.2. статті 94 Податкового кодексу України передбачають право для контролюючого органу застосувати арешт майна, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суд від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання.
Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, позивач вправі посилатись на процедурні порушення проведення перевірки та надіслання рішень за результатами перевірки, а суд зобов'язаний надавати правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу.
Стосовно посилання відповідача на неврахування пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України щодо ненадання документів під час проведення перевірки слід зазначити що обов'язок платника податків надавати усі первинні документи, пов'язані з предметом перевірки, знаходиться у прямій залежності від факту обізнаності платника податків із призначеною відносно нього перевіркою та її предметом і забезпечення йому можливості взяти участь у її проведенні. За змістом пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Оскільки позапланову виїзну документальну перевірку проведено у приміщенні податкового органу не можна достеменно вважати, що контролюючий орган вчинив дії, направлені на фактичне отримання від позивача первинних документів після початку проведення перевірки.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені судом обставини щодо порушення контролюючим органом порядку проведення податкової перевірки, що є самостійною підставою визнання незаконною такої перевірки та її наслідків, не перевіряючи їх по суті щодо виявлених порушень, відтак суд дійшов висновку про задоволення даних позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 6385,12 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 17.02.2025 №2125.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 05 лютого 2025 року №0044642407, №0044632407, №0044662407, №0044652407.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 6 385 (шість тисяч триста вісімдесят п'ять) гривень 12 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ф.А. Волдінер
Повний текст судового рішення складено 19 травня 2025 року.