про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
16 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3846/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Плахтій Н.Б., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування у повному обсязі та невиплати індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2019 року по квітень 2024 року з врахуванням базового місяця січня 2008 року;
зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з жовтня 2019 року по квітень 2024 року з врахуванням базового місяця січня 2008 року.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.
Копію зазначеної ухвали позивач отримала 23.04.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позовну заяву в частині позовних вимог належить повернути позивачу з таких мотивів і підстав.
Відповідно до частин першої, другої 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків: Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») (пп. 65.1 - 65.2 п. 65 постанови).
Отже, Судовою палатою Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 наголошено, що період з 19.07.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У зв'язку з цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Виходячи з цього, Судова палата вважає, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Як слідує із змісту позовної заяви, спірні правовідносини виникли у зв'язку з не нарахуванням та невиплатою ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31.10.2019 по 30.04.2024, під час проходження служби у в/ч НОМЕР_1 .
Тобто, в даному випадку, враховуючи правову позицію Верховного Суду у справі №460/21394/23, позовні вимоги за період з 31.10.2019 по 18.07.2022 не обмежені строком звернення до суду, проте до позовних вимог за період з 19.07.2022 по 30.04.2024 слід застосовувати тримісячний строк звернення до суду.
Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.04.2024 №123 позивач була виключена зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 30.04.2024.
Оскільки з 30.04.2024 позивач виключена із списків, тобто під час дії статті 233 КЗпП України в новій редакції, отже до суду з вимогами за період з 19.07.2022 по день звільнення повинна була звернулася до 30.07.2024. Проте адміністративний позов подано до суду 10.04.2025, тобто позов в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 30.04.2024 подано з пропуском тримісячного строку, визначеного частиною другою статті 233 КЗпП України.
Станом на 16.05.2025 будь-яких документів на усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 про залишення позовної заяви без руху, на адресу суду від позивача не надходило.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позовна заява у частині позовних вимог, заявлених за період з 19.07.2022 по 30.04.2024, подана з пропуском строку звернення до суду, належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивачка не надала, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною другою статті 123 КАС України, для повернення позовної заяви позивачеві в означеній частині позовних вимог.
Керуючись пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог, заявлених за період з 19.07.2022 по 30.04.2024 повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій