19 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/13520/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕК» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕК» (далі - ТОВ «ІНТЕРДЕК», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000318/2 від 11.10.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.10.2024 Волинькою митницею були прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000318/2 та визначено вартість товарів за резервним методом та видана картка відмови №UA205140/2024/002745 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням та карткою відмови, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; в рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Ухвалою суду від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано достатніх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.
З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 22.02.2024 між ТОВ «ІНТЕРДЕК» (Україна) та компанією ESG ENERJI VE GUC SISTEMLERI SAN.TIC.LTD.STI (Туреччина) був укладений зовнішньоекономічний контракт на поставку товарів №1-2202.
13.06.2024 між ТОВ «ІНТЕРДЕК» (Україна) та компанією ESG ENERJI VE GUC SISTEMLERI SAN.TIC.LTD.STI (Туреччина) була укладена додаткова угода №1 до зовнішньоекономічного контракту на поставку товарів №1-2202.
Предметом контракту є поставка промислового обладнання. Пунктом 1.3 контракту обумовлено, що асортимент товару, номенклатура товару, одиниця товару, кількість товару, ціна товару, та інші дані необхідні для організації поставок Товару, визначаються в проформах -інвойсах. погоджених сторонами, які є невід'ємною частиною контракту.
Відповідно до п.3.1. контракту ціна товару визначається в проформах -інвойсах. Ціна товару включає вартість експортної тари (упаковки), маркування, митних зборів в країні Продавця. Пунктом 3.5. контракту обумовлено, що розрахунок за товар здійснюється в доларах США або ЄВРО у безготівковому порядку, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на рахунок Продавця, на підставі виставленого Продавцем рахунку (Проформа-інвойс) до даного контракту.
На виконання умов контракту від 22.02.2024 №1-2202, 12.09.2024 ESG ENERJI VE GUC SISTEMLERI SAN.TIC.LTD.STI (Туреччина) виставила товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕК» проформу - інвойс №1020-24 на суму 85600,00 євро, що передбачала поставку дизельних генераторів трьох найменувань в кількості 19-ти штук.
В зазначеній проформі -інвойсі був зазначений дисконт в розмірі 1400 євро.
Сторонами обумовлено умови поставки товару - FCA Стамбул, умови оплати - 50% попередня оплата, 50% - перед відправленням. Країна походження товару - Туреччина.
На виконання умов контракту від 22.02.2024 №1-2202, 23.09.2024 ESG ENERJI VE GUC SISTEMLERI SAN.TIC.LTD.STI (Туреччина) виставила товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕК» проформу-інвойс №1031-24 на суму 101485,00 євро, що передбачала поставку дизельних генераторів семи найменувань в кількості 14 штук.
Сторонами обумовлено умови поставки товару - FCA Стамбул, умови оплати - 100% попередня оплата. Країна походження товару - Туреччина.
16.09.2024 ТОВ «ІНТЕРДЕК» здійснило компанії ESG ENERJI VE GUC SISTEMLERI SAN.TIC.LTD.STI (Туреччина) оплату за товар в сумі 42 800,00 євро, що становить 50% суми, зазначеної в проформі - інвойсі №1020-24 від 12.09.2024. Факт оплати підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №LV137564/240916, в призначенні якої зазначено: PRPMNT згідно контракту 1-2202 від 22/02/2024, проформи - інвойсу 1020-24 від 12/09/2024 року.
03.10.2024 ТОВ «ІНТЕРДЕК» здійснило компанії ESG ENERJI VE GUC SISTEMLERI SAN.TIC.LTD.STI (Туреччина) оплату за товар в сумі 42 800,00 євро, що є повним розрахунком за товар, зазначений в проформі - інвойсі №1020-24 від 12.09.2024, що Факт оплати підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №LV 137564/240916, в призначенні якої зазначено: PRPMNT згідно контракту 1-2202 від 22/02/2024, проформи - інвойсу 1020-24 від 12/09/2024 року.
24.09.2024 ТОВ «ІНТЕРДЕК» здійснило компанії ESG ENERJI VE GUC SISTEMLERI SAN.TIC.LTD.STI (Туреччина) оплату за товар в сумі 50742,50 євро, що становить 50% суми, зазначеної в проформі - інвойсі №1031-24 від 23.09.2024. Факт оплати підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №LV 138419/240924, в призначенні якої зазначено: PRPMNT згідно контракту 1-2202 від 22/02/2024, проформи - інвойсу 1031-24 від 23/09/2024.
03.10.2024 на підставі зазначеного контракту та інвойсу №1020-24 компанія ESG ENERJI VE GUC SISTEMLERI SAN.TIC.LTD.STI (Туреччина) здійснила поставку Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕК» партії товару:
- 5-ти дизельних генераторів SGB25 25KVA 231/400В, 50 герц, 1500 об/хв загальною вартістю 19000.00 ЄВРО, ціна одного - 3800,00 євро;
- 2-ох дизельних генераторів SGR 110 110KVA 231/400В, 50 герц, 1500 об/хв загальною вартістю 12160,00 ЄВРО, ціпа одного 6080,0 євро;
- 5-ти дизельних генераторів SGB22 22KVA 231/400В, 50 герц, 1500 об/хв загальною вартістю 19000,00 ЄВРО, ціна одного - 3800 євро;
- 5-ти дизельних генераторів SGB55 55KVA 231/400В, 50 герц, 1500 об/хв загальною вартістю 28250,00 ЄВРО, за ціною одного 5650 євро.
На зазначену партію товару Продавець надав знижку (дисконт) в розмірі 1400 євро про що зазначено в інвойсі №1020-24.
Загальна вартість партії товару з врахуванням дисконту становила 77010 євро.
Зазначена партія товару частково включала товар зазначений в проформі -інвойсі №1031 - 24 від 23.09.2024, а саме: дизельний генератор SGR 110 110KVA 231/400В, 50 герц, 1500 об/хв в кількості 2 штук та товар зазначений в проформі-інвойсі №1020-24 від 12.09.2024, а саме: дизельний генератор SGB25 25ICVA 231/400В в кількості 5 штук, дизельний генератор SGB22 22KVA 231/400В, 50 герц, 1500 об/хв в кількості 5 штук, дизельний генератор SGB55 55KVA 231/400В, 50 герц, 1500 об/хв в кількості п'яти штук. Найменування товару та ціна товару, що зазначена в інвойсі №1020-24 від 03.10.2024 року повністю відповідала найменуванню та ціні товару, що зазначалась в проформах-інвойсах№ 1020-24 від 12.09.20204 року, №1031-24 від 23.09.2024. Кількість товару по деяким позиціям була меншою в зв'язку із відсутністю товару на момент поставки у Продавця.
Перевезення товару здійснювалось ТОВ «КЛІНІНГ-БІСТРО» відповідно до договору - заявки №02/10 на міжнародні вантажні послуги від 02.10.2024.
Поставка товару здійснювалась на умовах FCA Istanbul. Умови поставки відповідають зазначеним вище проформах-рахунках та інвойсу.
З метою митного оформлення товару позивач 11.10.2024 через декларанта подав до Волинської митниці митну декларацію №24UA205140064599U2. Додатково до митної вартості товару було включено витрати на транспортування в розмірі 108 000,00 грн, що підтверджувались довідкою перевізника про транспортні послуги від 08.10.20204 та рахунком №144 від 08.10.20204.
В прийнятті зазначеної митної декларації було відмовлено, з причин не визнання митним органом митної вартості товару за вартістю визначеною декларантом у зв'язку з відсутності у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари та неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, про що складено картку відмови №UA205140/2024/002745 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №ПА205140/2024/000318/2 від 11.10.2024.
Так згідно поданої декларантом 11.10.2024 року МД №24UA205140064599U2 позивачем були визначені митні платежі у розмірі 178 856,17 грн - мито, 751 195,91 грн - ПДВ. Всього в розмірі 930 052,08 гривень.
Так згідно поданої декларантом 11.10.2024 МД №24UA205140064809U3 з врахуванням оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів були визначені митні платежі у розмірі 195515,28 - мито, 821164.20 грн. - ПДВ. Всього в розмірі 1016679,48 грн.
Так, в пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 11.10.2024 зазначено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості:
«Митна вартість товарів №1, 2 які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тіш, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Згідно cm. 54 МКУ митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією №24UA205140064599U2 документи містять розбіжності, зокрема:
Загальна сума перерахованих коштів згідно наданих банківських платіжних документів становить 136342,5 євро, що не ідентифікується з партією оцінюваного товару заявленого відповідно рахунка-фактури №1020-24 від 03.10.2024 на суму 77010 євро.
В рахунку-фактурі №1020-24 від 03.10.2024 зазначена знижка на товар в сумі 1400 євро. Однак, наявність такої знижки не передбачена зовнішньоекономічним контрактом.
Умови поставки FCA передбачають, що на покупця покладені обов'язки з оплати навантажувальних робіт, транспортування, страхування. В графах 21, 22 ДМВ відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлена до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості.
Супровідний документ ТІ №24TR34220000146002 від 04.10.2024 дозволяє ідентифікувати партію товару, але не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки не містить вартісних та статистичних даних товару.
За умови надання, згідно ч. 3 cт. 53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. Згідно вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476«Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно cm. 53 та cm.54 МКУ декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи:
1) виписку з бухгалтерської документації;
2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
4) транспортні (перевізні) документи;
5) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
6) копію митної декларації країни відправлення;
7) банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару.
Відповідно до ч. 6 cт. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Декларант надав додаткові документи: лист ТОВ «ІНТЕРДЕК» №123 від 11.10.2024 щодо поданих документів.
Декларант не надав додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, про що повідомив листом №124 від 11.10.2024.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. Митного кодексу України , також вимогами ч. 6 ст. 54 МКУ передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 cт. 53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У митного органу відсутні підстави для застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (cт. 59 МКУ) та методу 26 (cт. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (cт. 62 МКУ) та методу 2г (cm. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв'язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень cт. 55 та cт. 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.
Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме:
Товари на рівні: товар №1 - 6,27дол.США/кг за МД №UA205140/2024/048996 від 05.08.2024, товар №2 - 6,29 дол.США/кг за МД№ UA205140/2024/048996 від 05.08.2024.
Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару з врахуванням призначення, торговельної марки Soy gen Generator , виробника « ESG Enerji.», умов поставки FCA, обсягу ввезеної партії та зовнішньоекономічного договору (контракту), стороною якого є виробник товарів.
Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X та cт. 55 Митного кодексу. Декларант мас право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу або в судовому порядку.»
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
виписку з бухгалтерської документації;
ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
копію митної декларації країни відправлення;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій етапі 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачене ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені цим кодексом, а саме ч. З ст. 53 Митного кодексу України надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей га зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Під час митного оформлення товару декларантом було надано митному органу:
- контракт на поставку товарів №1-2202 від 22.02.2024;
- додаткова угода №1 від 13.06.2024;
- проформа -інвойс 1020-24 від 12.09.2024;
- проформа -інвойс 1031-24 від 23.09.2024;
- рахунок-фактура (інвойс) №1020-24 від 03.10.2024;
- автотранспортну накладну CMR №101-24 від 01.10.2024;
- платіжний документ в іноземній валюті №LV137564/240916 від 16.09.2024 на суму 45800,00 євро;
- платіжний документ в іноземній валюті №LV 138419/240924 від 24.09.2024 на суму 50742,00 євро;
- платіжний документ в іноземній валюті №LV 139383/241003 від 03.10.2024 на суму 42800,00 євро;
- довідку про транспортні витрати б/н від 08.10.2024;
- рахунок №144 від 08.10.2024;
- договір-заявку №02/10 на міжнародні вантажні послуги від 08.10.2024;
- технічні паспорти товару;
- сертифікат походження N0 А 1513460 від 11.07.2024;
- транзитний товаросупроводжувальний документ ТІ №24TR34220000146002 від 04.10.2024;
- пакувальний лист від 04.10.2024.
В порядку ст. 55 МК України товариством 30.10.2024 було подано:
- лист за вих. №1 від 11.10.2024;
- лист роз'яснення №1 від 28.10.2024.
Наведені вище документи підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за першим методом і не мали жодних розбіжностей.
Не зважаючи на надання всіх документів, які підтверджують заявлену митну вартість, як вартість самого товару, так і витрати по транспортуванню останнього, митний орган відмовив в митному оформленні товару і прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості товарів.
Щодо посилання митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів «загальна сума перерахованих коштів згідно наданих банківських платіжних документів становить 136342,5 євро, що не ідентифікується з партією оцінюваного товару заявленого відповідно рахунка-фактури №1020-24 від 03.10.2024 на суму 77010 євро», суд зазначає наступне:
Так, до митного оформлення товару були подані: проформа - інвойс №1020-24 від 12.09.20204 на суму 85600,00 євро, що передбачала поставку дизельних генераторів трьох найменувань в кількості 19-ти штук; проформа-інвойс №1031-24 від 23.09.2024 на суму 101485,00 вро, що передбачала поставку дизельних генераторів семи найменувань в кількості 14 штук.
Зазначені проформи - інвойси містили найменування товару, його кількість та вартість, загальну суму. В проформі інвойсі №1020-24 від 12.09.20204 продавцем зазначено знижку в розмірі 1400,00 євро.
Також, до митного оформлення товару були подані платіжні інструкції в іноземній валюті на загальну суму 136342,50 євро, а саме: №LV 137564/240916 від 16.09.2024 на суму 42800,00 євро в призначенні якої зазначено: PRPMNT згідно контракту 1 2202 від 22/02/2024, проформи - інвойсу 1020-24 від 12/09/2024; №LV137564/240916 від 03.10.2024 на суму 42800,00 євро, в призначенні якої зазначено: PRPMNT згідно контракту 1-2202 від 22/02/2024. проформи - інвойсу 1020-24 від 12/09/2024 року: №LV 138419/240924 від 24.09.2024 на суму 50742,50 євро, в призначенні якої зазначено: PRPMNT згідно контракту 1-2202 від 22/02/2024. проформи - інвойсу 1031-24 від 23/09/2024. Враховуючи призначення платежу сплачені позивачем кошти були сплачені за товар зазначений в проформах - інвойсах.
До митного оформлення товару був поданий інвойс №1020-24 від 03.10.2024 року, щодо поставки:
- 5-ти дизельних генераторів SGB25 25K.VA 231/400В, 50 герц, 1500 об/хв загальною вартістю 19000,00 євро, ціна одного - 3800,00 євро;
- 2-ох дизельних генераторів SGR ПО 110KVA 231/400В, 50 герц, 1500 об/хв загальною вартістю 12160,00 євро, ціна одного 6080,0 євро;
- 5-ти дизельних генераторів SGB22 22KVA 231/400В, 50 герц, 1500 об/хв загальною вартістю 19000,00 євро, ціна одного - 3800 євро;
- 5-ти дизельних генераторів SGB55 55KVA 231/400В, 50 герц, 1500 об/хв загальною вартістю 28250,00 євро, за ціною одного 5650 євро.
На зазначену партію товару Продавець надав знижку (дисконт) в розмірі 1400 євро, про що зазначено в інвойсі №1020-24.
Загальна вартість партії товару з врахуванням дисконту становила 77010 євро.
Зазначена партія товару частково включала товар зазначений в проформі -інвойсі №1031 24 від 23.09.2024, а саме: дизельний генератор SGR 110 110KVA 231/400В. 50 герц. 1500 об/хв в кількості 2 штук та товар зазначений в проформі-інвойсі №1020-24 від 12.09.2024, а саме: дизельний генератор SGB25 25KVA 231/400В в кількості 5 штук, дизельний генератор SGB22 22KVA 231/400В, 50 герц, 1500 об/хв в кількості 5 штук, дизельний генератор SGB55 55K.VA 231/400В, 50 герц, 1500 об/хв в кількості п'яти штук. Найменування товару та ціна товару, що зазначена в інвойсі №1020-24 від 03.10.2024 року повністю відповідала найменуванню та ціні товару, що зазначалась в проформах - інвойсах №1020-24 від 12.09.20204, №1031-24 від 23.09.2024 року. Кількість товару по деяким позиціям була меншою в зв'язку із відсутністю товару на момент поставки у Продавця.
Викладене вище спростовує твердження митного органу щодо неможливості ідентифікації товару та підтверджує оплату саме товару, що зазначений в інвойсі №1020-24 від 03.10.2024. Крім того листом за вих. №123 від 11.10.2024 декларант повідомив митний орган про те, що згідно інвойсу №1020-24 від 03.10.2024 товар поставляється частково.
Таким чином, в цій частині, будь-які розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, були відсутні.
Щодо посилань митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що в рахунку-фактурі №1020-24 від 03.10.2024 зазначена знижка на товар в сумі 1400 євро, однак, наявність такої знижки не передбачена зовнішньоекономічним контрактом» суд зазначає таке.
Пунктом 1.3 контракту №1-2202 від 22.02.2024 обумовлено, що асортимент товару, номенклатура товару, одиниця товару, кількість товару, ціна товару, та інші дані необхідні для організації поставок Товару, визначаються в проформах -інвойсах, погоджених сторонами, які є невід'ємною частиною контракту; п. 3.1. контракту обумовлено, що ціна товару визначається в проформах -інвойсах. Ціна товару включає вартість експортної тари (упаковки), маркування, митних зборів в країні Продавця. Продавцем було надано дисконт знижку на товар, в розмірі 1400,00 євро. Розмір знижки був погоджений між сторонами.
Додатково 11.10.2024 позивач звернувся із відповідним запитом до Продавця (запит від 11.10.2024 за вих. №1) щодо підтвердження надання дисконту на товару в розмірі 1400 євро згідно інвойсі №1020-24 від 03.10.2024. Листом за вих. №1 від 28.10.2024 продавець повідомив, що така знижка дійсно була надана позивачу, зазначивши що компанією практикується надання дисконту на товар постійним клієнтам і що умовами контракту №1-2202 від 22.02.2024 не передбачено заборони щодо надання дисконтів на товар. Продавець зазначив, що він вправі в односторонньому порядку на свій розсуд визначати Покупцю спеціальні ціни або/та індивідуальну знижку (дисконт) на товар з огляду на стабільне та довгострокове ділове партнерство, об'єм поставок, або у зв'язку з розпродажем залишків товару.
Продавець зазначив, що загальна вартість партії товару, що зазначена в інвойсі №1020-24 від 03.10.2024 року становила 77010 євро та саме за такою ціною компанія здійснювала експорт товару.
Зазначені листи були надіслані митному органу після отримання 28.10.2024 відповіді від контрагента. Рішення щодо наданих митному органу документів у позивача на час подання позову відсутнє.
Таким чином, в цій частині, будь-які розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, були відсутні.
Щодо посилань митного органу про те, що умови поставки FCA передбачають, що на покупця покладені обов'язки з оплати навантажувальних робіт, транспортування, страхування. В графах 21, 22 ДМВ відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлена до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості, то суд зауважує наступне.
Так поставка товару здійснювалась па умовах - FCA Стамбул, що відповідає наданому інвойсу №1020-24 від 03.10.2024, в якому зазначено умови поставки FCA Istanbul, Термін «франко-перевізник» означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Відповідно навантажувально-розвантажувальні роботи додані до вартості товару. Щодо страхування товару то митному органу у довідці №123 від 11.10.2024 повідомлено, що страхування товару не здійснювалось. Також у довідці зазначено, що завантаження товару було здійснено за рахунок Постачальника. Таку ж інформацію надав і перевізник товару у довідці б/н від 08.10.2024, зазначивши також, що страхування вантажу не проводились. Крім того умови поставки FCA не передбачають обов'язковості страхування товару. Відповідно до п.4.1. контракту №1-2202 від 22.02.2024 товар може бути застрахований від будь-яких ризиків тільки за дорученням Покупця та за його рахунок. Митний орган при прийнятті рішення про коригування в цій частині не надав жодних доказів про те що при перевезенні товару товариством не здійснювалось страхування товару.
Відповідно до 2.5. контракту №1-2202 від 22.02.2024 у вартість товару включається також вартість завантаження.
Також суд звертає увагу, що умови поставки товару FCA не передбачають включення до вартості товару транспортних витрат до кордону України. Транспортні витрати до кордону України були включені митним брокером до митної вартості товару в розмірі 108 000,00 грн, що відповідає наданій перевізником довідці б/н від 08.10.2024 року та рах. №144 від 08.10.2024. Зауважень до включених до митної вартості транспортних витрат у відповідача не було.
В графі 22 МД №24UA205140064599U2 позивачем зазначена вартість товару та валюта в розмірі 77010,42 євро, що відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі №1020-24 від 03.10.2024.
В графі 12 МД «відомості про вартість» зазначена сума 3577123,37 грн, що становить (77010,42 євро х 45,0477 (курс євро)) + 108000,00 грн (транспортні витрати).
Слід також звернути увагу, що відповідно до порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 651 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2022 року №296), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684 в графі 21 декларації зазначаються відомості про транспортний засіб (транспортні засоби), на якому (яких) здійснюватиметься перетин митного кордону при вивезенні товарів за межі митної території України. При використанні комбінації з декількох транспортних засобів зазначаються відомості про активний транспортний засіб. У лівому підрозділі графи зазначаються ідентифікаційні відомості про транспортний засіб.
Відомості про вартість товару у даній графі не зазначаються.
Відповідно до зазначеного порядку в графі 22 «Валюта і загальна сума за рахунком».
У лівому підрозділі наводиться відповідно до класифікації валют літерний код валюти, у якій складено рахунки-фактури (інвойси) або інші документи, що визначають вартість товару.
У правому підрозділі графи зазначається сума наведених у графах 42 «ЦІНА ТОВАРУ» ЄАД і додаткових аркушів МД фактурних вартостей задекларованих товарів у валюті, код якої зазначений у лівому підрозділі графи.
Зважаючи на викладене, враховуючи умови поставки товару FCA, твердження митного органу про те, що надані документи містять розбіжності щодо витрат на навантаження, страхування та транспортних витрат є безпідставними.
Суд також не погоджується з посиланнями митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що супровідний документ ТІ №24TR34220000146002 від 04.10.2024 дозволяє ідентифікувати партію товару, але не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки не містить вартісних та статистичних дата товару.
З цього приводу суд зазначає, що до митного оформлення товару був наданий супровідний документ ТІ № 24TR34220000146002 від 04.10.2024. Наданий позивачем документ згідно висновку митного органу дозволяє ідентифікувати партію товару, але не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки не містить вартісних і статистичних даних товару.
На спростування зазначеного митним органом твердження суд зазначає, що відсутність відомостей про вартість товару в наданому супровідному документі ТІ №24TR34220000146002 від 04.10.2024, не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Декларант не має жодного відношення до питання реєстрації (оформлення) митної декларації країни відправлення. Відомості цього ресурсу носять виключно інформаційний характер, а для отримання конкретної інформації щодо процедури експорту конкретно визначеного товару необхідно звертатися до митної адміністрації відповідної країни.
Також, суд звертає увагу, що наданий митному органу супровідний документ ТІ №24TR34220000146002 від 04.10.2024, заповняється згідно встановленої форми в якій відсутні обов'язкові відомості та вимоги про визначення вартості товару.
Відповідач не конкретизував, яким саме чином ця обставина впливає на заявлену митну вартість товарів та в чому проявляється розбіжність в наданих до митного оформлення документах.
Крім цього, митна декларація країни відправлення, з врахуванням статті 53 МК України є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів і не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено в частині другій статті 53 МК України. Зазначений документ не є тим документом, яким підтверджується правильність визначення митної вартості товару, відповідно до положень ст.53 Митного кодексу України, відповідно у позивача взагалі відсутній обов'язок їх надання. Тому навіть відсутність зазначеного документу не може бути підставою для сумнівів стосовно правильності визначення декларантом заявленої митної вартості та/або для витребування додаткових документів для її підтвердження. Законодавець у статті 53 МК України навів Вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, серед яких відсутні декларація країни відправлення.
Крім того зазначений документ жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товару 3 такою позицією погоджується Верховний суд, підтримуючи висновки судів першої та апеляційної інстанцій (постанова ВС від 20.03.2018 року у справі №826/17314/15).
Таким чином, будь-які розбіжності в цій частині, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, були відсутні.
Отже, враховуючи викладене вище, з наданих під час митного оформлення товару документів підтверджувалася вартість товару та заявлені до митної вартості витрати пов'язані із транспортуванням. Зазначені документи не мали між собою жодних розбіжностей і були достатніми для завершення митного оформлення за першим заявленим декларантом методом, а посилання митного органу на начебто розбіжності, які були відсутні свідчить, що останній діяв упереджено. Характеристики товару підтверджувались наданими технічними паспортами на товар.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Поданими при митному оформленні документами не підтверджується, що позивач поніс (чи повинен понести) витрати, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару.
Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару. Сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Як вказано в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеної від 29.05.2019 року, справа №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мас містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Натомість, оскаржуване рішення відповідача не містить інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Суд зауважує, що митним органом джерелом інформації для коригування митної вартості для товару №1 використано МД №UA205140/2024/048996 від 05.08.2024 з розрахунку 6,29 дол. США /кг; для товару №2 - МД № UA205140/2024/048996 від 05.08.2024 з розрахунку 6,29дол. США/кг.
Проте в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, митний орган зазначаючи, що за основу для коригування митної вартості взято вартість з врахуванням найменування та призначення товарів, торговельної марки Soygen Generator, виробника «ESG Enerji..», умов поставки FCA, обсягу ввезеної партії, документально це не підтверджує та відповідно не конкретизує якої саме потужності постачався подібний товар. У рішенні відсутні будь-які характеристики товару. Зазначаючи про умови поставки FCA митний орган не зазначає конкретного місця поставки.
Крім того митний орган не врахував що до митного оформлення позивачем було подано чотири типи дизельних генераторів. Даний товар в залежності від технічних характеристик, зокрема потужності, має різну ціну. Митний орган для порівняння наводить невідомі товари і то з невідомими технічними характеристиками.
Враховуючи той факт, що відповідачем в рішенні не було зазначено порівняльних характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, свідчить про необґрунтованість спірного рішення про коригування митної вартості, яке винесене відповідачем в порушення приписів статті 55 МК України та зазначеним вище Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 8 лютого 2019 року у справі № 825/648/17, а також у постанові від 19 серпня 2020 року.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (Ь) статті VII цієї угоди під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (Ь) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Також слід зазначити, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).
Таким чином, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 Митного кодексу України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п'яти.
З огляду на викладене, вважаємо, що рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000318/2 від 11.10.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 3028,00 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 11.11.2024 №60.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товару №UA205140/2024/000318/2 від 11.10.2024.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕК» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕК» (03065, місто Київ, вулиця Козелецька, 24, ідентифікаційний код юридичної особи 39211542).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43958385).
Суддя Ф.А. Волдінер