Справа № 761/15423/25
Провадження № 2-з/761/147/2025
01 травня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу ОК «Наш Дім», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольга Валеріївна про визнання недійним договору, скасування рішення про реєстрацію права власності та визнання майнових прав на об'єкт інвестування,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу ОК «Наш Дім», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольга Валеріївна про визнання недійним договору, скасування рішення про реєстрацію права власності та визнання майнових прав на об'єкт інвестування.
Одночасно з цим надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу ОК «Наш Дім», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольга Валеріївна про визнання недійним договору, скасування рішення про реєстрацію права власності та визнання майнових прав на об'єкт інвестування.
У своїй заяві просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом:
1) накласти арешту на квартиру квартиру
АДРЕСА_1 реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2822978180000, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 ;
2) заборонити ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , та будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_1 .
Свою заяву обґрунтовує тим, що представником Позивача, адвокатом Ратич Христиною Олегівною, до Шевченківського районного суду міста Києва подано позовну заяву, у якій остання просить:
1. Визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольги Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 70016143 від 01.11.2023р. про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2822978180000, за суб?єктом: ОСОБА_2 .
2. Визнати недійсним Договір про пайову участь у будівництві N?M/11/173 від 15.09.2022р. укладений ОК «НАШ ДІМ» з ОСОБА_2 .
3. Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) майнові права на об?єкт незавершеного будівництва: однокімнатну квартиру
АДРЕСА_2 , на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:88:026:0056.
Заяву обґрунтовано тим, що 19 грудня 2014 року між ТОВ «КАПІТЕЛЬ БУД» (код ЄДРПОУ 38568918) та ОСОБА_1 (далі - Позивач) укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тімоновим Є.І. зареєстрований в реєстрі за №1345.
19 грудня 2014 року між ТОВ «КАПІТЕЛЬ БУД» (код ЄДРПОУ 38568918) та Позивачем укладено Договір про забезпечення виконання зобов?язань №M/12/173Б (далі - Договір забезпечення), яким забезпечено виконання умов Попереднього Договору про виконання зобов?язання щодо укладання та нотаріального посвідчення Основного договору.
Цим Договором визначалося, що для підтвердження зобов?язань, що виникли у Сторін згідно з Попереднім договором, укладеним 19 грудня 2014 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТЕЛЬ БУД» та Позивачем, посвідченим Тімоновим Є.., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за N? 1345, щодо укладення та нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу квартири (далі - "Основний договір"), та забезпечення виконання таких зобов?язань, Позивач сплачує ТОВ "КАПІТЕЛЬ БУД" суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 цього Договору. Вказана сума коштів, після її належної сплати Стороною-2 за цим Договором, зараховується Стороною-1 до платежів за Основним договором (п.1.1. Договору забезпечення).
03 червня 2020 року ТОВ «КАПІТЕЛЬ БУД» (код ЄДРПОУ 38568918), Обслуговуючий кооператив «Наш Дім» (Код ЄДРПОУ 41960256) та Позивач уклали Угоду про розірвання Договору про забезпечення виконання зобов?язань від 29.01.201бр. №M/10/148 (далі - Угода).
Того ж дня між Обслуговуючим кооперативом «НАШ ДІМ» код ЄДРПОУ 41960256 та Асоційованим членом Кооперативу Позивачем укладено Договір про пайову участь у будівництві №M/11/173.
07 квітня 2025 року, з Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчужень об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна стало відомо, що 06.10.2023р. за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Так, під час дії Договору Позивача з ОК «НАШ ДІМ», 15.09.2022р. ОК «НАШ ДІМ» було укладено Договір про пайову участь у будівництві №M/11/173 з ОСОБА_2 , предметом якого є квартири №173, поверх 11 , однокімнатна, загальна площа згідно технічного паспорту 22, 1 кв.м. Видано Свідоцтво №M/11/173 про сплату персоніфікованого паю. Видано технічний паспорт. Видано виписку з реєстру паїв кооперативу на ОСОБА_2 .
При цьому, жодних листів про розірвання Договору Позивач не отримувала.
Таким чином, не повідомивши Позивача про розірвання договору, тобто, під час дії договору з позивачем, ОК «Наш Дім» укладає договір про пайову участь у будівництві з ОСОБА_2 від 15.09.2022р., на підставі якого було в подальшому зареєстровано право власності 06.10.2023р., що вбачається з витягу від 07.04.2025 року.
За таких обставин, порушені права Позивача буде поновлено лише формально та правосуддя не досягне своєї практичної мети. У той же час, заходи забезпечення позову мають на меті передбачити ймовірні негативні наслідки від дій Відповідача, прибрати перешкоди для виконання ймовірного рішення суду та відновлення в повному обсязі порушених прав Позивача.
Зважаючи на зміст позовних вимог, характер правовідносин та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання ймовірного рішення суду, просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову.
Так, відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
З врахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд дослідивши матеріали позовної заяви, заяву про забезпечення позову та надані до неї документи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Суд зауважує, що метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Так, відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).
Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9).
Разом з тим, наявність самого по собі позову не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.
При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем недобросовісних дій без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів на підтвердження зазначених обставин також не свідчить про необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Також, заявником не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження підстав вважати, що виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову, може бути утрудненим чи неможливим.
Одночасно з цим, доказів, які підтверджують обґрунтований ризик того, що майно буде згодом відчужене відповідачем матеріали справи також не містять.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Відтак, заявник не обґрунтував належним чином необхідність вжиття вказаного заходу забезпечення позову і не зазначив причини, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.149, 150, 153 ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу ОК «Наш Дім», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорногуз Ольга Валеріївна про визнання недійним договору, скасування рішення про реєстрацію права власності та визнання майнових прав на об'єкт інвестування - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: